Слова на літеру М

• малолітражка — малолітражний автомобіль
• малолітство — Те саме, що малолі́ття.
• малоліття — Дитячий вік, вік підлітка; недоліття.
• малолюддя — Те саме, що малолю́дність.
• малолюдність — Мала, недостатня кількість людей.
• малописьменність — Абстр. ім. до малописьме́нний.
• малорухливість — Властивість за знач. малорухли́вий.
• малорухомість — Властивість за знач. малорухо́мий.
• мальва — Багаторічна декоративна рослина з високим стеблом і великими яскравими квітами, зібраними по кілька в пазухах листків…
• мальвазія — Сорт раннього винограду
• мальованка — Спідниця з полотна, розмальованого кустарним способом.
• мальовничість — Абстр. ім. до мальовни́чий.
• мальок — Рибка, що недавно вийшла з ікри.
• мальпост — Поштова карета для перевезення пасажирів і пошти.
• мальтоза — Цукриста речовина, що утворюється внаслідок дії на крохмаль спеціального ферменту (солоду).
• мальтузіанець — Прибічник мальтузіанства.
• мальтузіанство — Реакційна теорія, що пояснює важке становище трудящих мас при капіталізмі не соціальними причинами, а надто швидким…
• малювальник — Фахівець із малювання пером, олівцем, фарбами.
• малювальниця — Жін. до малюва́льник.
• малювання — Дія за знач. малюва́ти й малюва́тися 1.
• малюк — Мала дитина.
• малюнок — Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо.
• маля — Маленька дитина.
• маляр — Той, хто займається малярством (у 1 знач.); художник.
• малярія — Гостра заразна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; болотна (переміжна) пропасниця.
• малярка — Жін. до ма́ля́р.
• малярство — Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері…
• маляс — Густа брунатна рідина, що залишається після переробки цукрових буряків на цукор; використовується як корм для худоби…
• малятко — Пестл. до маля́.
• мама — Ласкаве називання матері й звертання до неї.
• мамалига — Густа каша з кукурудзяного борошна.
• мамаліологія — розділ зоології, що вивчає ссавців.
• мамбо — Запальний кубинський парний танець та відповідний музичний стиль.
• мамелюк — Вояк з особистої охорони єгипетських султанів (з XIII ст.); пізніше — представник найвищої військово-феодальної знаті…
• мамій — Розпещений, виніжений син.
• мамка — Те саме, що ма́ма.
• мамона — У деяких давніх народів (сірійців та ін.) — бог багатства та наживи; у християнських церковних текстах — злий дух…
• мамонт — Вид слона льодовикового періоду з довгою вовною та великими бивнями, загнутими догори.
• мамула — Вайло, тюхтій, телепень.
• мана — Уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь; привид, примара.
• манат — Національна грошова одиниця Азербайджану та Туркменістану.
• манатки — Дрібне домашнє майно, особисті речі; пожитки.
• манаття — Те саме, що мана́тки.
• мангал — Пристрій або ящик для смаження м'яса на вугіллі.
• манган — Хімічний елемент, що у вигляді сплавів використовується в металургії.
• манганін — Сплав міді, марганцю та нікелю.
• манганіт — Головний мінерал марганцевих руд, що трапляється у вигляді тонкокристалічних мас чорного або бурого кольору.
• манго — Тропічне плодове дерево родини анакардієвих.
• мангольд — Сорт буряків з неїстівним коренем та соковитим їстівним листям.
• мангостан — вид тропічних плодових дерев родини звіробійних. Плоди їстівні. Культивують.
• мангри — Лісові зарості (переважно з манглів) на мулистих морських узбережжях тропічних країн і в гирлах тропічних річок.
• мангуста — Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій.
• мандарин — Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових.
• мандат — Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред’явника.
• мандатарій — уповноважений; особа, держава, що одержала мандат.
• мандоліна — Струнний щипковий музичний інструмент з овальним корпусом та чотирма парами струн, на якому грають медіатором.
• мандолініст — Музикант, що грає на мандоліні.
• мандоліністка — Жін. до мандоліні́ст.
• мандрагора — Мапаdrаgоrа). Південна багаторічна трав’яниста рослина родини пасльонових із м’ясистим кореневищем; використовується в…
• мандри — Те саме, що мандрі́вка.
• мандрика — Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника.
• мандрил — Мавпа родини мартишкових із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці.
• мандрівець — Те саме, що мандрі́вни́к.
• мандрівка — Переміщення за допомогою транспорту або пішки, звичайно далеко за межі постійного місцеперебування; подорож.
• мандрівник — Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин.
• мандрівництво — Мандрівний спосіб життя.
• мандрівниця — Жін. до мандрі́вни́к.
• мандрування — Дія за знач. мандрува́ти 1.
• мандрьоха — Те саме, що волоцю́га 1; бродяга.
• маневр — Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для…
• маневрування — Дія за знач. маневрува́ти.
• манеж — Майданчик або закрите приміщення для верхової їзди й тренування коней.
• манекен — Людська фігура з дерева, пап’є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо.
• манекенник — Той, хто виготовляє манекени.
• манекенниця — Жін. до манеке́нник.
• манера — Спосіб виконання дії, прийом; звичка діяти певним чином.
• манжет — Те саме, що манже́та.
• манжета — Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо).
• манишка — Нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки.
• маніжка — Те саме, що мани́шка.
• манікюр — Чищення та полірування нігтів на руках.
• манікюрниця — Майстриня, що робить манікюр.
• маніловщина — Бездіяльне, відірване від реальної дійсності ставлення до життя; добродушне мрійництво.
• маніок — Тропічна чагарникова вічнозелена рослина родини молочаєвих, із бульбоподібного коріння якої виготовляють поживне…
• маніпулятор — Людина, що робить різні маніпуляції (у 1 знач.)
• маніпуляція — Виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, вміння тощо.
• манір — Спосіб дії.
• манірка — Похідна металева фляжка з кришкою у вигляді склянки, що загвинчується.
• манірниця — Манірна жінка.
• манірність — Властивість за знач. мані́рний.
• манітол — лікарський препарат.
• маніфест — Урочисте писане звернення верховної влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого…
• маніфестант — Учасник маніфестації (у 1 знач.).
• маніфестантка — Жіи. до маніфеста́нт.
• маніфестація — Масовий політичний виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту, а також масова вулична процесія з цією…
• манія — Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості та почуттів на якійсь одній ідеї.
• маніяк — Людина, одержима якоюсь ма́нією (у 1 знач.).
• маніяцтво — Психічне захворювання, що супроводжується ма́нією (у 1 знач.); маніакальний стан.
• маніячка — Жін. до манія́к.
• манка — Манна крупа.
• манкурт — людина, що втратила зв'язок зі своєю нацією, її історією та культурою
• манна — За біблійною легендою — їжа, що падала євреям із неба під час їх мандрівки по пустелі.
• манодетандер — пристрій (клапан з мембраною), що знижує тиск газу, коли його випускають з балона або іншої посудини (здебільшого при…
• манометр — Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі.
• маноцитин — антикорозійна речовина, суміш вовняного жиру з камфорною олією.
• мансарда — Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною.
• мансі — Народність угро-фінської мовної групи, що живе в Ханти-Мансійському національному окрузі РРФСР.
• манта — Гігантський морський скат, який має форму великого плоского ромба.
• мантачка — Вузький дерев’яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском.
• мантилья — В іспанок — покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей.
• мантиса — Дробова частина логарифма.
• мантія — Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі.
• манто — Широке жіноче пальто, переважно хутряне.
• мантра — магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції
• мануал — Детальний посібник або інструкція з експлуатації чого-небудь.
• мануаль — у музичних інструментах (орган, фісгармонія, клавесин) клавіатура для рук (на відміну від педалей, на які, натискають…
• манул — Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії.
• манускрипт — Стародавній рукопис.
• мануфактура — Форма капіталістичного промислового виробництва, що передувала великій машинній індустрії й грунтувалася на поділі…
• маньєризм — Стиль у мистецтві, що відзначається манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами.
• маоїзм — ідеологічна течія в Комуністичній партії Китаю.
• маорі — Корінне населення Нової Зеландії.
• мапа — Карта (у 1 знач.).
• мара — Істота або предмет, що уявляється комусь; привид, примара.
• марабу — Великий тропічний птах родини лелекових із пишним пір’ям, що використовується для оздоблення головних уборів, одягу.
• марабут — член мусульманського військово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в рибатах (укріплених населених…
• маразм — Стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою.
• маракас — південноамериканський ударний музичний інструмент, рід брязкалець; поширений у джазі.
• марал — Великий олень з гіллястими рогами (у самця), що живе в гірських лісах від Тянь-Шаню до Прибайкалля.
• мараскін — Сорт вишневого лікеру.
• маратхі — і народ, райони розселення якого приблизно збігаються з територією штату Махараштра на заході Індії
• марафон — Змагання з бігу на велику дистанцію (понад 40 км); марафонський біг.
• марафонець — Спортсмен із марафонського бігу, плавання.
• марганець — Крихкий тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, який у природі зустрічається в сполуках.
• марганцівка — Кристали або розчин марганцевокислого калію, що застосовуються в медицині.
• маргарин — Харчовий жир, який виготовляють в основному із суміші тваринних жирів та олії.
• маргаритка — Те саме, що стокро́тка.
• маргінес — Берег, поле книжки, зошита тощо.
• марево — Зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба…
• марель — Сорт вишні.
• марема — В Італії — низинне заболочене морське узбережжя від гирла р. Арно до Неаполітанської затоки.
• марена — Трав’яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу.
• маренго — тканина чорного кольору з сірим відблиском. Від назви села Маренго в Італії, де її вперше виготовлено.
• маренка — Трав’яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками.
• марення — Дія за знач. ма́рити 1.
• мареограф — Самописний прилад для реєстрації змін рівня моря.
• маржа — Різниця між біржовою ціною товару і найбільшим розміром Можливої позички під цей товар.
• марзан — Брус, який вставляють у набір для заповнення місць, вільних від тексту.
• маримба — Ударний музичний інструмент, різновид ксилофона; поширений у народів Африки й Центральної Америки.
• марина — Картина, що зображує морський краєвид.
• маринад — Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо.
• маринізм — Агресивна політика імперіалістичних держав, спрямована на досягнення переваги на морі.
• мариніст — Художник, що малює марини.
• маринування — Дія за знач. маринува́ти.
• марихуана — Наркотична отрута, яка міститься в індійських коноплях.
• марище — Збільш. до мара́ 1.
• маріонетка — Лялька в ляльковому театрі, якою керує актор за допомогою спеціального пристосування.
• марка — Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною…
• марказит — Різновид природного сірчистого заліза, що використовується для виготовлення сірчаної кислоти, прикрас і т. ін.
• маркграф — Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII — IX ст., а також особа, що мала цей титул…
• маркграфиня — Дружина або дочка маркграфа.
• маркграфство — Округ, князівство, якими управляв маркграф; володіння маркграфа.
• маркер — Той, хто прислуговує під час гри на більярді та веде рахунок очок.
• маркетинг — система управління виробничою і реалізаційною діяльністю підприємств, яка забезпечує виявлення потреб споживачів…
• маркетрі — Орнаментальні композиції з тонких пластинок фанери, перламутру, слонової кістки та ін., які наклеюють на поверхню…
• маркіз — У деяких країнах Західної Європи — дворянський титул, середній між графом і герцогом, а також особа, що має цей титул.
• маркіза — Титул дружини маркіза або навіс для захисту від сонця.
• маркізет — Тонка напівпрозора бавовняна або шовкова тканина із суканої пряжі.
• маркітант — При армії XVIII — XIX ст. — особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку.
• маркітантка — Жін. до маркіта́нт.
• марксизм — Наука про найзагальніші закони розвитку природи й суспільства, про революцію пригноблених та експлуатованих мас, про…
• марксист — Послідовник марксизму.
• марксистка — Жін. до маркси́ст.
• маркувальник — Той, хто займається маркуванням.
• маркувальниця — Жін. до маркува́льник.
• маркування — Дія за знач. маркува́ти.
• маркшейдер — Фахівець із маркшейдерії.
• маркшейдерія — Галузь гірництва, що займається геодезичним та геологічним вивченням гірничих виробок.
• маркшейдерство — Те саме, що маркшейдері́я.
• марля — Тонка бавовняна тканина з рідко переплетених ниток, що використовується найчастіше як перев’язний матеріал.
• мармелад — Кондитерський виріб із фруктово-ягідного пюре, звареного з цукром.
• мармеладка — Мармеладна цукерка.
• мармиза — Обличчя.
• мармуза — Обличчя.
• мармур — Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується переважно для…
• мармурник — Майстер обробки мармуру.
• мармурувальник — Робітник, що займається мармуруванням.
• мармурування — Дія за знач. мармурува́ти.
• марниця — Дрібниця, дурниця (у 1 знач.).
• марність — Абстр. ім. до ма́рний¹.
• марновір — Забобонний чоловік.
• марновірка — Жін. до марнові́р.
• марновірність — Властивість за знач. марнові́рний.
• марновірство — Віра в забобони.
• марнодум — Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми.
• марнолюбство — Те саме, що пи́ха́ 1; пихатість, гонористість.
• марнославство — Те саме, що пи́ха́ 1; пихатість, гонористість.
• марнослівʼя — Базікання, балаканина, теревені.
• марнослов — Той, хто любить багато і беззмістовно говорити; базіка.
• марнота — Абстр. ім. до ма́рний¹ 3; марність, суєтність.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.