Слова на літеру Л
Останнє оновлення:
1 171 слово з тлумаченнями за абеткою · сторінка 3 з 6. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.
лжевченість — лімфа
- лжевченість — Несправжня, показна вченість.
- лжевчення — Мниме, облудне вчення.
- лжемарксизм — Несправжній, мнимий марксизм.
- лженаука — Те, що не є справжньою наукою, але видається за неї.
- лжепатріотизм — Несправжній, удаваний патріотизм.
- лжеприсяга — Брехливе або фальшиве, неправдиве свідчення суду або слідству під присягою.
- лжепророк — Той, хто видає себе за пророка.
- лжесвідок — Той, хто дає брехливі або фальшиві, неправдиві свідчення.
- лжесвідчення — Дія за знач. лжесві́дчити.
- лжетеорія — Несправжня, основана на хибних засадах теорія.
- ливар — Те саме, що лива́рник.
- ливарник — Робітник, який відливає металеві вироби; фахівець ливарної справи.
- ливарниця — Жін. до лива́рник.
- ливарня — Майстерня, цех, де відливають металеві вироби.
- лигання — Дія за знач. лига́ти¹.
- лижник — Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом.
- лижниця — Жін. до ли́жник.
- лижня — Слід, прокладений лижами.
- лизак — Лизуха ( див. лизу́ха²).
- лизання — Дія за знач. лиза́ти.
- лизень — Язик великої рогатої худоби.
- лизоблюд — Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник.
- лизун — Той, хто любить лизатися (у 2 знач.).
- лизунець — Грудка солі, яку дають лизати худобі.
- лизуха — Жін. до лизу́н.
- лик — Обличчя, а також його зображення (звичайно на іконах).
- лико — Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на…
- лиман — Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями.
- лимар — Майстер, який виготовляє ремінну збрую.
- лимаренко — Син лимаря.
- лимариха — Дружина лимаря.
- лимарня — Лимарна майстерня.
- лимарство — Ремесло лимаря.
- лимарщина — Шкіра-сириця.
- лимарювання — Дія за знач. лимарюва́ти.
- лимон — Південне вічнозелене цитрусове дерево, яке дає їстівні плоди.
- лимонад — Прохолодний кисло-солодкий напій, у склад якого входить сік лимона або інших фруктів чи ягід.
- лимонарій — Розсадник, у якому вирощуються лимони та інщі цитрусові рослини.
- лимонівка — Горілка, настояна на лимонних шкірках.
- лимоніт — Збірна назва ряду мінеральних сумішей гідроокисів заліза.
- лимонка — Старовинний сорт груші народної селекції.
- лимонник — Витка кущова рослина з білими або рожевими квітами і червоними, зібраними у волоть плодами, що має запах лимона…
- лимонниця — Метелик жовто-лимонного кольору родини білянок.
- лимпач — Необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин; саман.
- лин — Прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом.
- линва — Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат.
- линина — М’ясо лина.
- линовище — Скинутий під час линяння верхній покрив деяких живих істот (про шкіру змії, зовнішній панцир рака і т. ін.).
- линючість — Властивість за знач. линю́чий.
- линяння — Дія за знач. линя́ти.
- липа — Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом.
- липень — Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа.
- липець — Липень.
- липина — Липове дерево.
- липівка — Діжка з липового дерева.
- липкість — Властивість за знач. липки́й.
- липник — Те саме, що липу́чка¹.
- липняк — Липовий ліс.
- липучка — Трав’яниста рослина — бур’ян, насіння якої має колючки і легко чіпляється до чого-небудь.
- лис — Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом.
- лисак — Те саме, що лиса́нь.
- лисеня — Маля лисиці.
- лисина — Місце на голові, де випало і не росте волосся.
- лисиця — Самка лиса.
- лисича — Те саме, що лисеня́.
- лиск — Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні.
- лиска — Болотний птах родини пастушкових з чорно-сірим пір’ям і білим роговим наростом на лобі.
- лисохвіст — Трав’яниста кормова рослина родини злакових з густою колосоподібною волоттю.
- лист — Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки.
- листва — Збірн. до лист¹.
- листівка — Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа.
- листоблішка — Те саме, що медяни́ця 2.
- листовертка — Те саме, що листові́йка.
- листовійка — Шкідник, гусінь якого живе в листках, скручуючи їх у трубочку або пакет.
- листогриз — Те саме, що листої́д.
- листоїд — Невеличкий жук-шкідник, який живиться листям і пагонами рослин.
- листок — Те саме, що лист¹
- листокрутка — Те саме, що листові́йка.
- листоноша — Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам.
- листопад — Опадання листя восени (в теплих країнах — перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання.
- листування — Дія за знач. листува́тися.
- листя — Збірн. до лист¹ 1.
- лисун — Людина з лисиною.
- лисуха — Водоплавний птах з чорно-сірим пір’ям і білим наростом на лобі.
- литаврист — Музикант, який грає на литаврах.
- литва — країна в Європі
- литво — Литі металеві вироби; відливки.
- литка — Округлий м’яз на задній частині голінки людини.
- лиття — Дія за знач. ли́ти 3.
- лихвар — У буржуазному суспільстві — той, хто позичає гроші за великий процент.
- лихварка — Жін. до лихва́р.
- лихварство — Заняття лихваря.
- лихо — Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда ( див. біда́¹ 1).
- лиходій — Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо.
- лиходійка — Жін. до лиході́й.
- лиходійство — Те саме, що лиході́яння.
- лиходіяння — Дія за знач. лиході́яти.
- лихоліття — Часи тяжкого лиха, бідування народу.
- лихоманка — Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; гарячка.
- лихослівʼя — Уживання лайливих, соромітних слів.
- лихослов — Той, хто вживає лайливі, соромітні слова.
- лицар — Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану.
- лицарство — Збірн. до ли́цар 1, 2.
- лицедій — Актор.
- лицедійка — Жін. до лицеді́й.
- лицедійство — Театральна вистава.
- лицемір — Лицемірна людина.
- лицемірність — Те саме, що лицемі́рство.
- лицемірство — Невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям.
- лицяння — Дія за знач. лиця́тися.
- личак — Плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками.
- личенько — Пестл. до лице́ 1, 4.
- личина — Машкара (у 1 знач.), маска (у 1 знач.).
- личинка — Одна з перших стадій розвитку живого організму (черв’яків, комах, земноводних), що передує стадії лялечки; жива істота…
- личкувальник — Той, хто що-небудь личкує.
- личкування — Дія за знач. личкува́ти.
- лишай — Те саме, що лиша́йник.
- лишайник — Нижча рослина, тіло якої складається з гриба і водорості; росте на камінні, корі дерев, на землі.
- лишка — Чіт чи ли́шка див. чіт.
- лишок — Те, що перевищує встановлену, потрібну кількість.
- лиштва — Вишивка у вигляді прямої гладі.
- ліана — Витка кущова або деревна рослина, поширена переважно в тропічних і субтропічних лісах.
- ліберал — Послідовник лібералізму; член ліберальної партії.
- лібералізм — Політичний напрям, який в епоху феодального кріносництва та буржуазних революцій відстоював свободу буржуазії і став…
- лібералка — Жін. до лібера́л.
- ліберальність — Абстр. ім. до лібера́льний 2, 3.
- ліберо — Гравець у волейболі, який спеціалізується на захисних діях.
- лібідо — Сексуальний потяг або бажання людини до інтимної близькості.
- лібра — Старовинна римська одиниця ваги (близько 327,45 г).
- лібрація — розгойдування
- лібрето — Словесний текст музично-драматичного твору (опери, оперети тощо).
- лівак — Опортуніст, який свої дрібнобуржуазні погляди прикриває революційними фразами.
- лівацтво — Спосіб думок і дій, власт. лівакові (у 1 знач.).
- лівачка — Жін. до ліва́к 1.
- лівер — Прилад для набирання рідини.
- лівизна — Лівий, лівацький напрям у суспільно-політичних поглядах.
- лівиця — Ліва рука; протилежне правиця, права рука.
- лівіння — Дія за знач. ліві́ти.
- лівішання — Дія за знач. ліві́шати.
- лівобережжя — Лівий берег річки.
- лівоміцетин — Ліка́рський препарат — антибіотик.
- лівр — Старовинна срібна французька монета, пізніше замінена франком.
- ліврея — Формений, звичайно обшитий галунами, одяг для швейцарів, лакеїв і т. ін.
- лівша — Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою.
- ліга — Об’єднання окремих осіб, організацій, держав; асоціація (у 1 знач.).
- лігатура — Зображення одним письмовим знаком двох або декількох літер.
- лігвище — Те саме, що лі́гво.
- лігво — Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина.
- лігнін — Багата на вуглець речовина, яка після целюлози є основною складовою частиною здерев’янілих рослинних тканин.
- лігніт — Різновид бурого вугілля.
- лігроїн — Один з продуктів перегонки нафти, який використовується як пальне або як розчинник лаків.
- лідер — Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.)…
- лідерка — Жінка, яка очолює певну групу або має великий авторитет.
- лідерство — Становище, обов’язки, діяльність лідера (у 1 знач.).
- лідит — гірська порода, що складається з кварцу, халцедону й опалу з домішками вуглистої речовини, чорного, бурого, зеленого…
- ліжко — Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль.
- ліжник — Домоткана ковдра (звичайно вовняна).
- ліжниця — Спальня.
- лізинг — форма фінансування вкладень на придбання устаткування для виробництва товарів з метою передачі його в оренду.
- лізис — Поступове падіння температури при деяких захворюваннях; протил. криза.
- лізогенія — здатність мікроорганізмів утворювати й вивільняти в навколишнє середовище бактеріофаги.
- лізол — Масляниста рідина червоно-бурого кольору, що застосовується для дезинфекції.
- лізолецитин — органічна речовина, продукт відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти.
- лізоцим — Антибіотична речовина, що міститься у тваринних та деяких рослинних білках.
- лій — Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; у старовину використовувався для освітлення.
- лійка — Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування
- лік — Те саме, що лічі́ння; лічба.
- лікар — Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих.
- лікарка — Жін. до лі́кар.
- лікарня — Заклад для стаціонарного лікування хворих.
- лікарювання — Дія за знач. лікарюва́ти.
- ліквація — Неоднорідність хімічного складу твердих сплавів, що виникає при їх застиганні.
- ліквідатор — Прихильник ліквідаторства.
- ліквідаторство — Крайня права меншовицька опортуністична течія в РСДРП, прихильники якої заперечували революційну класову боротьбу…
- ліквідація — Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо).
- ліквідність — Абстр. ім. до лікві́дний.
- ліквідус — графічне відображення залежності температури початку рівноважної кристалізації розчинів або сплавів від їхнього…
- ліквор — рідина, волога
- лікер — Солодкий, ароматний міцний спиртний напій.
- ліки — Речовини, препарати, які використовуються для лікування.
- лікнеп — Скорочення: ліквідація неписьменності; навчання в СРСР неписьменних дорослих.
- лікоподій — Те саме, що плау́н.
- лікоть — Місце з’єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука.
- ліктор — У Стародавньому Римі — особа, що супроводжувала і охороняла представників вищої адміністрації.
- лікування — Дія за знач. лікува́ти і лікува́тися.
- лілея — Лілія.
- ліліпут — Неприродно мала на зріст людина; карлик.
- ліліпутка — Жін. до ліліпу́т.
- лілія — Цибулинна рослина родини лілійних з прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками…
- лімб — Диск з поділками на градуси у кутомірних приладах.
- лімбо — груповий танець, поширений серед населення о. Тобаго (Центральна Америка).
- ліміт — Норма, в межах якої дозволяється користуватися чим-небудь, використовувати щось.
- лімітація — Встановлення ліміту на що-небудь.
- лімніграф — самозаписуючий прилад, що реєструє коливання рівня води в бурових свердловинах, колодязях, а також у поверхневих…
- лімнолог — Фахівець з лімнології.
- лімнологія — Розділ гідрології, який вивчає внутрішні води (озера, ставки і т. ін.); озерознавство.
- лімоніт — мінерал класу окисів та гідроокисів, темно-бурий до чорного. Скупчення Л. з гетитом, гідроокисами кремнезему та ін.…
- лімузин — Легковий автомобіль із закритим кузовом.
- лімузинчик — Зменш. до лімузи́н.
- лімфа — Безбарвна рідина, що циркулює в лімфатичній системі людини та хребетних тварин і відіграє важливу роль у процесі…
Шукаєш конкретне слово?
Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.