Слова на літеру Л

• лобогрійка — Найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла.
• лобогрійник — Той, хто працює на лобогрійці.
• лобода — Найпоширеніший бур’ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу, як…
• лободина — Одне стебло лободи.
• лободянка — Страва з лободи.
• лоботомія — розтин частки головного мозку
• лобстер — Великий морський ракоподібний, м'ясо якого вважається делікатесом.
• лобур — Бездіяльна й ледача людина; лоботряс.
• лобурка — Жін. до ло́бур.
• лобуряка — Збільш. до ло́бур.
• лов — Те саме, що ло́влення.
• ловелас — Спокусник, зальотник, баламут (у 2 знач.).
• ловецтво — Те саме, що мисли́вство.
• ловець — Той, хто ловить рибу, звіра тощо.
• лови — Полювання на звіра, птахів, рибу тощо.
• ловитва — Лови.
• ловіння — Дія за знач. лови́ти; ловлення.
• ловкач — Спритна людина, що вміє добре влаштовувати свої справи, вдається до хитрощів.
• ловлення — Дія за знач. лови́ти; ловіння.
• ловля — Те саме, що ло́ви.
• логарифм — Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число.
• логарифмування — математична операція знаходження логарифмів.
• логік — Учений, фахівець із логіки.
• логіка — Наука про закони і форми мислення.
• логіцизм — напрям в обґрунтуванні математики, представники якого намагаються звести математику до "чистої логіки"
• логічність — Абстр. ім. до логі́чний 2.
• логограма — скорочення; еліптична (скорочена) форма мови, необхідна в деяких ситуаціях спілкування (телеграма, військова команда…
• логогриф — Шарада, для розв’язання якої необхідно відшукати загадане слово й утворити від нього нові слова, переставляючи або…
• логометр — механізм приладів, якими вимірюють відношення величин двох електричних струмів.
• логоневроз — розлад мовної функції людини (переважно дітей), що настає внаслідок невротичного стану особи.
• логопатія — Розлад мови (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.).
• логопатологія — розлад мови.
• логопед — Фахівець із логопедії.
• логопедія — Наука, що вивчає розлад мови та розробляє методи його лікування.
• логос — загальна закономірність
• логотип — комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої-небудь установи, підприємства, фірми і т. ін.…
• логотипія — набір цілими найчастіше застосовуваними складами літер, відлитими на одній ніжці.
• логофет — у Візантії назва деяких вищих державних урядовців, що відали фінансами, поштою, зовнішньою політикою, контролем над…
• лоджія — Приміщення в загальному об’ємі будинку, відкрите з фасадного боку і огороджене парапетом або граткою, а також відкрита…
• ложа — Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі.
• ложе — Місце для спання; постіль.
• ложемент — Профільований (схожий на півкруглий виріз) пристрій для кріплення космічних апаратів або їхніх частин на транспортних…
• ложечник — Футляр для ложки, який носили за поясом запорожці.
• ложка — Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву.
• ложкар — Майстер, що виробляє ложки.
• ложкарство — народний промисел виготовлення дерев'яних ложок
• ложниця — Спальня.
• лоза — Народна назва деяких кущових порід верби.
• лозина — Одна стеблина лози.
• лозиння — Те саме, що лозня́к.
• лозиняка — Збільш. до лози́на 1.
• лозівка — назва кількох населених пунктів в Україні
• лозняк — Зарості лози.
• лозоплетіння — плетіння кошиків, корзин, тину та ін. з лози
• лозунговість — Абстр. ім. до лозунго́вий.
• локалізація — Дія за знач. локалізува́ти і локалізува́тися.
• локатив — місцевий відмінок.
• локатор — Апарат для визначення місцезнаходження тіла способом уловлювання відбитих від нього звукових хвиль або радіохвиль.
• локаторник — Той, хто обслуговує локатор.
• локаут — Закриття підприємств і масове звільнення робітників з виробництва як одна з форм класової боротьби буржуазії проти…
• локація — Визначення місцезнаходження тіла за допомогою локатора.
• локаята — те саме, що й чарвака.
• локомобіль — Паросилова установка, що застосовується для приведення в дію різних машин (молотарок, насосів і т. ін.).
• локомотив — Самохідна машина (паровоз, тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів, по залізничних рейках.
• локомоція — сукупність рухів, за допомогою яких людина й тварини переміщуються в просторі.
• локон — Кучеряве або завите пасмо волосся.
• локриця — Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовується в промисловості та медицині.
• локсодрома — Гвинтова лінія, спіраль на певній сферичній поверхні.
• локсодромія — лінія, що лежить на якійсь поверхні обертання (, поверхні земної кулі) і перетинає всі меридіани цієї поверхні під…
• локус — Місцезнаходження чого-небудь
• локшина — Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок.
• лом — Товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде.
• ломака — Велика палиця; дрючок.
• ломаччя — Збірн. до лома́чка.
• ломбард — Кредитна установа, що надає грошові позички за певний процент під заставу рухомого, а раніше й нерухомого майна.
• ломбер — Назва гри в карти звичайно між трьома гравцями.
• ломикамінь — Багаторічна трав’яниста рослина з прикореневою розеткою листків та білими, жовтими або червоними квітками.
• ломиніс — Багаторічна трав’яниста або кущова рослина родини жовтцевих з виткими стеблами і великими квітками.
• ломовик — Візник, який займається перевезенням важких вантажів.
• ломота — Тупий, ниючий біль у кістках, суглобах, м’язах.
• лонгет — пов'язка з гіпсу, яка забезпечує нерухомість зламаних кісток кінцівок.
• лонжа — Довгий мотузок, на якому запускають по колу авіамоделі.
• лоно — Те саме, що гру́ди 1, 2.
• лопата — Знаряддя з довгим держаком і широким плоским кінцем, яке застосовують для згрібання, перекидання або насипання…
• лопатень — Те саме, що ло́пать.
• лопіт — Те саме, що лопота́ння.
• лопотання — Дія за знач. лопота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• лопотіння — Дія за знач. лопоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• лопотня — Те саме, що лопота́ння.
• лопотун — Той, хто багато лопотить (у 6 знач.).
• лопотуха — Та, хто багато лопотить (у 6 знач.).
• лопух — Бур’ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп’ях.
• лопуцьок — Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна.
• лопушина — Листок лопуха.
• лопушиння — Зарості лопуха; лопухи.
• лопушшя — Збірн. до лопу́х 1.
• лорд — Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул.
• лордоз — Нормальний вигин у дорослої людини шийного і поперекового відділів хребта опуклістю вперед, який за певних умов може…
• лорі — (1) (, від , блідо-жовтий)
• лорнет — Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах.
• лорнетка — Те саме, що лорне́т.
• лосеня — Маля лося.
• лосина — Вичинена шкура лося або оленя.
• лосиця — Самка лося.
• лоск — Блиск гладенької поверхні.
• лоскіт — Те саме, що лоскота́ння.
• лоскотання — Дія за знач. лоскота́ти.
• лососина — М’ясо лосося.
• лосось — Велика цінна риба родини лососевих з ніжним м’ясом звичайно рожевого кольору.
• лось — Велика тварина родини оленячих з лопатоподібними рогами у самців.
• лосьйон — Косметичний або гігієнічний засіб для догляду за шкірою чи волоссям.
• лот — Прилад для вимірювання глибини моря, річки тощо з борта судна.
• лотерея — Розігрування речей або грошових сум по білетах.
• лотік — Відкритий жолоб для стікання води, зсипання чого-небудь.
• лотлінь — Трос, прикріплений до лота ( див. лот¹).
• лото — Гра, в якій для виграшу треба першим накрити ряд цифр або малюнків на спеціальній карті.
• лоток — Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці.
• лотос — Південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками й їстівними плодами.
• лотофаг — У грецькій міфології — людина, яка, харчуючись плодами лотоса, забувала про минуле.
• лоуренсій — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Lr, ат. н. 103; належить до актиноїдів.
• лохина — Кущова рослина родини брусницевих з темно-синіми їстівними ягодами; голубика.
• лоція — Систематичний опис морів, річок, узбереж і т. ін., що є посібником для плавання.
• лоцман — Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо.
• лоша — Маля коня.
• лошак — Молодий кінь.
• лошатник — Приміщення для лошат.
• лошиця — Молода кобила.
• лощина — Те саме, що ви́долинок.
• лощовина — Те саме, що лощи́на.
• лояльність — Абстр. ім до лоя́льний.
• луб — У рослини — комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від листків до коренів.
• лубоїд — Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом.
• лубок — Те саме, що луб 2.
• лубочність — Властивість за знач. лубо́чний 3.
• лубрикатор — прилад для автоматичного мащення під тиском тертьових поверхонь машин і механізмів.
• лубʼя — Те саме, що луб 2.
• луг — Поросла травою і кущами лука, що використовується як пасовисько та сіножать.
• луговина — Місце, де раніше був луг ( див. луг¹).
• лугопарк — Приміський луг, пристосований для прогулянок, відпочинку.
• луда — Те саме, що полу́да.
• лудан — Старовинна блискуча тканина, а також пошитий з неї одяг.
• лудження — Дія за знач. луди́ти.
• лудильник — Той, що лудить.
• лудильниця — Жін. до луди́льник.
• лудіння — Те саме, що лу́дження.
• лужина — Те саме, що луг¹.
• лужність — Насиченість чого-небудь лугами ( див. луг² 1).
• луза — Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що знаходяться по краях більярдного стола.
• лузання — Дія за знач. луза́ти.
• лузга — Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка.
• луї — золота 20-франкова французька монета 17 – 18
• луїдор — Старовинна французька золота монета.
• лук — Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги.
• лука — Рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду.
• лукавець — Здатна на хитрість або жарт підступна людина.
• лукавинка — Невеличке лукавство.
• лукавиця — Жін. до лука́вець.
• лукавість — Абстр. ім. до лука́вий 1 — 3.
• лукавство — Те саме, що лука́вість.
• луківник — Фахівець у галузі луківництва.
• луківництво — Практична і наукова діяльність, пов’язана з і поліпшенням природних і створенням штучних лук.
• луковиця — Розширена частина деяких органів, частин організму тощо.
• лукомеліорація — Меліорація луків.
• лукоморʼя — Старовинна народна, а також поетична назва морської затоки, бухти.
• луна — Відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вони сприймаються роздільно від первісних коливань.
• лунка — Невелика заглибина в чому-небудь.
• лункість — Абстр. ім. до лунки́й.
• лункоутворювач — Знаряддя, за допомогою якого роблять лунки для сівби або саджання рослин.
• лункування — Обробіток грунту з метою підготовки лунок (перев. для сівби або садіння рослин).
• лунь — Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір’ям у самців.
• лупа — Оптичний прилад, який являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей.
• лупак — Сланець.
• лупанар — Дім розпусти у стародавньому Римі.
• лупанарій — Те саме, що лупана́р.
• лупання — Дія за знач. лу́пати.
• лупка — Биття.
• лупулін — залозки суплідь хмелю, а також секрет цих залозок.
• лупцювання — Дія за знач. лупцюва́ти.
• луск — Те саме, що лу́скіт.
• луска — Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну…
• лускання — Дія за знач. лу́скати.
• лускіт — Те саме, що лу́скання.
• лускокрилі — Те саме, що мете́лики.
• лутига — Однорічна трава, бур’ян родини лободових.
• лутовка — Сорт вишні народної селекції.
• луципер — Те саме, що біс¹.
• лучина — Довга тонка тріска.
• лучник — Воїн, озброєний луком.
• лушпайка — Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін.
• лушпанина — Те саме, що лушпа́йка 2.
• лушпина — Те саме, що лушпа́йка.
• лушпиння — Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки.
• лущення — Дія за знач. лу́щити.
• лущик — українське прізвище
• лущильник — Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару.
• лущіння — Те саме, що лу́щення.
• льє — Старовинна французька міра довжини, що дорівнює приблизно 4,5 км.
• льодина — Шматок, брила льоду; крижина.
• льодовик — Скупчення великих мас льоду, що утворюється на земній поверхні і має властивість сповзати з верхніх рівнів на нижчі…
• льодовитість — Концентрація льоду.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.