Слова на літеру Л

• латник — Середньовічний воїн, одягнений у лати.
• лаття — Старий, полатаний одяг.
• латування — Дія за знач. латува́ти.
• латук — Бур’ян а дрібними блідо-жовтими квітами, зібраними в китицю; використовується в медицині.
• латунь — Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів.
• лауреат — Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання.
• лауреатка — Жін. до лауреа́т.
• лауреатство — Звання до лауреата.
• лафет — Станок, на якому закріплюється ствол гармати.
• лафіт — Сорт червоного виноградного вина.
• лахи — Те саме, що лахмі́ття.
• лахманина — Старий, драний одяг.
• лахмання — Те саме, що лахмі́ття 1.
• лахмітник — Той, хто скуповує і продав старі зношені речі.
• лахмітниця — Жін. до лахмі́тник.
• лахміття — Дуже старий, подертий одяг.
• лацкан — Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.).
• лаштування — Дія за знач. лаштува́ти.
• лаяння — Дія за знач. ла́яти¹.
• лебедаха — Бідняга.
• лебедин — Лебідь.
• лебедиця — Самка лебедя (у 1 знач.).
• лебедя — Те саме, що лебеди́ця.
• лебідка — Самка лебедя (у 1 знач.).
• лебідочка — Те саме, що лебі́донька, лебе́донька.
• лебідчик — Робітник, який працює на лебідці ( див. лебі́дка²).
• лебідчиця — Жін. до лебі́дчик.
• лебідь — Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір’ям.
• лев — Великий хижий звір родини котячих з короткою жовтою шерстю і довгою пишною гривою у самців.
• левада — Присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.
• левеня — Маля лева ( див. лев¹ 1).
• левзея — багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих. Поширена в Сибіру й Середній Азіі. Витяжка (екстракт) з коренів…
• левиця — Самка лева ( див. лев¹ 1).
• левіафан — За біблійною легендою — величезне морське страховище або літаючий дракон.
• левірат — шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох…
• левіт — Священнослужитель у древніх євреїв.
• левітація — надприродна здатність людини до подолання сили тяжіння та швидкого переміщення у повітрі на значні відстані без…
• левкас — Суміш алебастру або крейди з клеєм, що вживається для грунтування дерева, а також зроблений з цієї суміші грунт.
• левкой — Те саме, що левко́нія.
• левконія — Вг.). Трав’яниста декоративна рослина з пахучими, зібраними в китиці квітками різних кольорів.
• левоміцетин — Антибіотик, який уживається для лікування дизентерії, коклюшу та інших захворювань.
• левретка — порода кімнатних дрібношерстих собак, виведених в Італії.
• левульоза — Цукор, який є в меду, солодких фруктах; фруктоза.
• левурда — Дикоростуча цибулинна рослина, смак якої нагадує часник.
• левʼятник — Приміщення в зоопарку або цирку, де утримуються леви.
• легалізація — Перехід на легальне становище.
• легалізм — Дозволеність, відповідність чинним законам.
• легальність — Абстр. ім. до лега́льний.
• легат — У стародавньому Римі — намісник імператора в провінції в період принпипата.
• легація — Посольство папи римського, що направляється з особливою дипломатичною місією.
• леггорн — Порода білоперих курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю.
• легенда — Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.
• легендарність — Абстр. ім. до легенда́рний 2, 3.
• легінь — Юнак, парубок.
• легіон — У стародавньому Римі — вища бойова одиниця.
• легіонер — Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.).
• легіслатура — В державному праві законний строк, а також фактичний період діяльності, повноважень законодавчого органу.
• легіт — Легкий приємний вітерець.
• легітимація — Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження
• легітимізм — Реакційний політичний напрям у Західній Європі ХІХ-ХХст. (переважно у Франції), який відстоював спадкове право певної…
• легітиміст — Монархіст, прихильник легітимізму.
• легітимістка — Жін. до легітимі́ст.
• легкість — Абстр. ім. до легки́й 1-5.
• легкоатлет — Спортсмен, який займається легкою атлетикою.
• легкоатлетика — Скорочення: легка атлетика.
• легкоатлетка — Жін. до легкоатле́т.
• легковагість — Абстр. ім. до легкова́гий.
• легковаження — Легковажність.
• легковажність — Абстр. ім. до легкова́жний.
• легковик — Легкова автомашина.
• легковір — Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина.
• легковірʼя — Надзвичайна довірливість.
• легкодумність — Абстр. ім. до легкоду́мний.
• легкодумство — Те саме, що легкоду́мність.
• легкодух — Позбавлена сили волі, нерішуча, безсила людина
• легкодухість — Абстр. ім. до легкоду́хий.
• легкодушність — Абстр. ім. до легкоду́шний.
• легкоплавкість — Абстр. ім. до легкопла́вкий.
• легкопоранений — Той, хто має невелике, легке поранення.
• легкопрохідність — Абстр. ім. до легкопрохі́дний.
• легкотравність — Абстр. ім. до легкотра́вний.
• легування — Дія за знач. легува́ти.
• ледар — Людина, яка не любить працювати; ледачий.
• ледарка — Жін. до ле́дар.
• ледарство — Те саме, що ледарюва́ння.
• ледарювання — Дія за знач. ледарюва́ти.
• ледарюга — Збільш. до ле́дар.
• ледацюга — Збільш. до ле́дар.
• ледач — Ледачі люди; ледарі.
• ледачість — Абстр. ім. до леда́чий 1.
• ледащиця — Те саме, що ле́дарка.
• ледащо — Те саме, що ле́дар.
• ледебурит — структурна складова залізовуглецевих сплавів, механічна суміш аустеніту й цементиту.
• леденіння — Дія за знач. ледені́ти.
• ледерин — бавовняна тканина із спеціальним лаковим покриттям.
• леді — Дружина лорда або баронета у Великобританії, а також заміжня жінка аристократичного кола.
• леєр — Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо.
• лежак — Горизонтальна частина димоходу.
• лежанка — Низька піч у вигляді тапчана для лежання.
• лежання — Дія за знач. лежа́ти.
• лежбище — Місце, де лежать стадами тварини.
• лежкість — Властивість за знач. лежки́й.
• лезо — Гостра частина знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають.
• лей — грошова одиниця Румунії, поділяється на 100 бані.
• лейборист — Член англійської робітничої партії, яка дотримується в політиці реформістської позиції.
• лейбористка — Жін. до лейбори́ст.
• лейка — Вид вузькоплівкового фотографічного апарата.
• лейкемія — Те саме, що лейко́з.
• лейкоз — Захворювання кровотворної системи, що виявляється в значному збільшенні кількості лейкоцитів; білокрів’я.
• лейкома — Те саме, що більмо́ 1.
• лейкопласт — Безбарвне дрібне утворення в клітинах більшості рослин.
• лейкопластир — Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для…
• лейкотропи — речовини, використовувані при фарбуванні тканин кубовими барвниками для одержання білих чи жовтих узорів на…
• лейкоцитоз — Збільшення лейкоцитів у крові.
• лейтенант — Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції, а також людина, що носить це звання.
• лейтмотив — Основний мотив (тема), який повторюється на протязі всього музичного твору.
• лейттема — Те саме, що лейтмоти́в.
• лейцин — Одна з незамінних амінокислот, що входить до складу тваринних і рослинних білків.
• лейцит — Сірий, білий або жовтуватий мінерал магматичного походження, який легко перетворюється в глинисті мінерали.
• лейшманія — рід одноклітинних організмів родини трипанозонових. Паразитують у тілі людини й багатьох хребетних тварин, збудники…
• лекало — Фігурна лінійка для викреслювання кривих ліній.
• лекальник — Робітник, який виготовляє лекала.
• лексема — Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.
• лексика — Сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів.
• лексикалізація — Набуття певними несамостійними формами самостійного лексичного значення.
• лексикограф — Фахівець з лексикографії.
• лексикографія — Теорія і практика укладання словників.
• лексиколог — Фахівець з лексикології.
• лексикологія — Розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови.
• лексикон — Запас слів; лексика.
• лексикостатистика — те саме, що й глотохронологія.
• лектор — Той, хто читає лекції, лекцію.
• лекторій — Організація, яка влаштовує публічні лекції.
• лекторка — Жін. до ле́ктор.
• лекторство — Робота, заняття лектора.
• лектура — Читання.
• лекція — Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі.
• лелека — Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами.
• лелеча — Пташа лелеки.
• лелеченя — Те саме, що лелеча́.
• лелечиха — Самка лелеки.
• леління — Дія за знач. лелі́ти.
• лелітка — Блискуче кружальце для прикрас.
• лелія — Лілія.
• леліяння — Дія за знач. лелі́яти.
• лема — Допоміжна теорема, необхідна для доказу іншої.
• лемент — Те саме, що лементува́ння.
• лементування — Дія за знач. лементува́ти; лемент.
• лемінг — Дрібний північний звірок-гризун з довгою буро-жовтою п’ятнистою шерстю; полярна миша.
• леміш — Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу.
• лемішка — Страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного.
• лемніската — лінія, що є геометричним місцем точок, добуток віддалей яких до двох даних точок (фокусів) дорівнює квадратові…
• лемпіра — грошова одиниця Гондурасу, поділяється на 100 сентаво.
• лемур — Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа.
• лен — Спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалось васалу за умови несення ним військової служби та…
• лендлер — селянський парний, коловий танець у Південній Німеччині та Австрії, один з попередників вальса.
• лендлорд — Крупний англійський землевласник, який здає землю в оренду фермерам.
• ленінець — Послідовник ленінізму, людина, віддана справі Леніна, справі Комуністичної партії.
• ленініана — Зібрання, сукупність творів мистецтва, спогадів і т. ін., пов’язаних з життям і діяльністю В. І. Леніна.
• ленінізм — Учення В. І. Леніна, що являє собою дальший розвиток і конкретизацію марксизму в умовах імперіалізму і пролетарських…
• ленник — Володар лену — васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов’язки по відношенню до свого володаря.
• ленч — назва другого сніданку в англомовних країнах.
• ленчик — Дерев’яна основа кавалерійського сідла.
• леопард — Великий хижий звір родини котячих з плямистою рудувато-жовтою шерстю, що живе в Африці та Азії; пантера.
• леп — Бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло.
• лепет — Те саме, що лепета́ння.
• лепетання — Дія за знач. лепета́ти і звуки, утворювані цією дією.
• лепетун — Той, хто багато лепече; говорун.
• лепетуха — Та, що багато лепече; говоруха.
• лепетя — Те саме, що лепету́н і лепету́ха.
• лепеха — Трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр.
• лепешиння — Стебла лепехи.
• лепешняк — Багаторічна трава родини злакових, що росте на дуже зволожених ґрунтах.
• лепідодендрон — Величезне вимерле дерево родини плаунових, що росло в кам’яновугільний період.
• лепідоліт — Бідна на залізо літієва слюда фіолетового або бузкового кольору.
• лепідоптерологія — розділ ентомології, який вивчає метеликів.
• лепідосирен — Велика двоякодихаюча риба, що живе в заболочених водоймах басейну річки Амазонки.
• лепра — проказа; тяжке хронічне інфекційне захворювання, що уражає шкіру, м'язи, гортань, внутрішні органи та нервову систему.
• лепрозорій — Лікувальний заклад — колонія для хворих на лепру.
• лепта — У стародавньому Єрусалимі та в Греції — дрібна монета.
• лептоспіроз — Гостре інфекційне захворювання тварин.
• лерка — Інструмент для нарізування зовнішньої різьби.
• лес — Грунтоутворююча гірська осадочна порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору.
• лесбіянство — різновид гомосексуалізму - статевий потяг жінки до жінки.
• лестивість — Властивість за значенням лестивий.
• лестощі — Лицемірне, нещире вихваляння.
• лестун — Той, хто любить лестити.
• лесування — Дія за знач. лесува́ти¹.
• летальність — Те саме, що сме́ртність.
• летаргія — Хворобливий стан, схожий на сон, з майже нечутним диханням і пульсом.
• летіння — Дія за знач. леті́ти.
• летовище — Спеціально обладнана територія для зльоту і посадки літаків.
• летучість — Властивість за знач. лету́чий 5.
• летючка — Екстрено випущений листок з коротким повідомленням про що-небудь.
• лецитин — Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо.
• лечо — консервований червоний угорський перець із помідорами та цибулею
• лещата — Слюсарний прилад, яким затискують оброблюючий предмет.
• лещиця — Трав’яниста степова рослина; перекотиполе.
• лея — У Румунії — грошова одиниця.
• лжа — Неправда, брехня.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.