Слова на літеру Л

Останнє оновлення:

1 171 слово з тлумаченнями за абеткою · сторінка 6 з 6. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

льодовник — лящання

  • льодовник — Погріб з льодом, у якому зберігають продукти.
  • льодовня — Те саме, що льодо́вник.
  • льодогенератор — Машина для одержання льоду із води.
  • льододробарка — Машина для подрібнення льоду.
  • льодозахист — Комплекс заходів для захисту гідротехнічних споруд від руйнування під час льодоходу.
  • льодоріз — Пристрій для захисту опор мостів і гідротехнічних споруд від ударів криги під час льодоходу.
  • льодоруб — Невелика сокира, якою користуються альпіністи під час підняття на гори, прокладання дороги на льодовиках і т. ін.
  • льодостав — Утворення на поверхні водойм нерухомого шару льоду.
  • льодосховище — Сховище для льоду.
  • льодохід — Рух льоду за течією річки під час її скресання.
  • льодяник — Прозора тверда цукерка.
  • льолечка — Пестл. до льо́ля.
  • льоля — Сорочка (звичайно дитяча).
  • льон — Однорічна або багаторічна трав’яниста технічна рослина, з стебел якої виготовляють волокно, а з насіння — олію.
  • льонар — Той, хто вирощує льон.
  • льонарка — Жін. до льона́р.
  • льонарство — Галузь сільського господарства, що займається вирощуванням льону як технічної культури.
  • льонище — Ділянка землі, з якої зібрано врожай льону.
  • льонобралка — Машина для збирання льону-довгунця висмикуванням його з грунту.
  • льоновище — Те саме, що льони́ще.
  • льоноволокно — Волокно льону.
  • льонозавод — Завод первинної обробки льону.
  • льонозбирання — Збирання врожаю льону.
  • льонокомбайн — Льонобральний комбайн.
  • льонокомбінат — Комбінат обробки льону і лляного прядива.
  • льономолотарка — Машина для очісування насінних головок і очищання насіння льону-довгунця.
  • льономочилка — Споруда для мочіння льону (у 1 знач.).
  • льономʼялка — Машина для первісної обробки льону.
  • льоноочисник — Машина для очищання насіння льону від різних домішок.
  • льоноперероблення — Технологічний процес виготовлення волокна та тканин з рослин льону.
  • льонопромисловість — Промисловість, пов’язана з обробкою льону і льняного волокна.
  • льонопрядіння — Прядіння льону.
  • льоносівалка — Машина для льоносіяння.
  • льоносоломка — Достигле стебло льону.
  • льоносушарка — Споруда для сушіння льону.
  • льонотіпалка — Машина для тіпання льону.
  • льоночесалка — Машина для льоночесання.
  • льоночесання — Чесання льону.
  • льоток — Отвір у вулику, через який літають бджоли.
  • льотчик — Водій літака; пілот.
  • льотчиця — Жін. до льо́тчик.
  • льох — Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів).
  • льоха — Свиня-самиця, свиноматка.
  • льошник — Приміщення для льохи.
  • льянос — тип тропічного лісостепу (саван) у межах Венесуели і Колумбії. Використовують як пасовиська.
  • любимочка — Жін. до люби́мчик.
  • любисток — Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовуються в народній медицині.
  • любитель — Який має схильність до чого-небудь.
  • любителька — Жін. до люби́тель.
  • любительство — Заняття любителя (у 2 знач.).
  • любість — Те саме, що любо́в.
  • любка — Коханка.
  • любко — Коханий хлопець або чоловік.
  • любов — Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.).
  • любомудр — Любитель філософії; філософ.
  • любощі — Те саме, що любо́в 1.
  • любування — Дія за знач. любува́ти і любува́тися.
  • любчик — Те саме, що любко́.
  • любʼязність — Властивість за знач. люб’я́зний.
  • люверс — круглий отвір у парусі, тенті тощо для протягування вірьовки, щоб закріпити їх.
  • люгер — невелике дво- або трищоглове вітрильне судно з рейовим оснащенням; логер.
  • люд — Те саме, що лю́ди 1.
  • людина — Одиничне до лю́ди 1.
  • людиновбивство — Убивство людей.
  • людиновбивця — Те саме, що людиновби́вець.
  • людинознавець — Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників).
  • людинознавство — Комплекс знань про людину.
  • людинолюб — Те саме, що людинолю́бець.
  • людинолюбець — Той, хто любить людей, готовий допомагати їм; гуманна людина.
  • людинолюбство — Любов до людини; гуманізм.
  • людиноненависник — Той, хто ненавидить людей; мізантроп.
  • людиноненависництво — Ненависть до людей; мізантропія.
  • людність — Те саме, що лю́дство.
  • людожер — Те саме, що людої́д.
  • людожерець — Те саме, що людоже́р.
  • людожерка — Жін. до людоже́р.
  • людожерство — Те саме, що людої́дство.
  • людоїд — Дикун, що їсть людське м’ясо.
  • людоїдка — Жін. до людої́д.
  • людоїдство — Споживання людського м’яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку.
  • людолов — Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб.
  • людомор — Той, хто морить, знищує в муках людей.
  • людство — Всі люди землі, рід людський, людське суспільство.
  • людськість — Те саме, що лю́дство.
  • людці — Недостойні люди.
  • людяність — Абстр. ім. до лю́дяний 1; людинолюбство, гуманізм.
  • люес — Те саме, що си́філіс.
  • люїзит — Отруйна речовина наривної дії.
  • люк — Отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь.
  • люкс — Практична одиниця освітленості, яка дорівнює рівномірній освітленості 1 м² площі 1 люменом світлового потоку.
  • люксметр — Прилад для вимірювання освітлення.
  • люлька — Приладдя для куріння, що складається з мундштука і чашечки для накладання тютюну.
  • люмбаго — Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюваннях м’язів і нервів; простріл.
  • люмен — Одиниця світлового потоку.
  • люменометр — прилад для вимірювання світлового потоку в люменах.
  • люмінал — Ліка́рський препарат, який уживається як заспокійливий, снотворний і протиконвульсивний засіб.
  • люмінесценція — Світіння твердих тіл або газоподібних, рідких речовин, яке під впливом певного джерела енергії не супроводжується…
  • люмінографія — спосіб виготовлення копій малюнків або тексту з застосуванням світних речовин, нанесених на картон, на який укладають…
  • люмінофор — Синтетична речовина, здатна до люмінесценції.
  • люмпен — Людина з декласованих верств населення.
  • люнет — У машинобудуванні — пристрій для додаткового підтримування тонкої довгої заготовки, яку обробляють на металорізному…
  • люпин — Трав’яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі і як декоративну.
  • люпинізація — Підвищення родючості грунтів за допомогою вирощування на них люпину як зеленого добрива.
  • люстеречко — Зменш.-пестл. до люсте́рко.
  • люстерко — Дзеркальце (у 1 знач.).
  • люстра — Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру.
  • люстратор — Той, хто складав люстрації.
  • люстрація — У західних губерніях царської Росії — опис мешканців державних або орендованих маєтків з метою встановлення доходів з…
  • люстрин — Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем.
  • люстро — Дзеркало.
  • лютеїн — Природний пігмент жовтого кольору, що міститься в рослинах і захищає зір.
  • лютеранин — Той, хто сповідує лютеранство.
  • лютеранка — Жін. до лютера́нин.
  • лютеранство — Один з напрямів християнського протестантського віросповідання, який виник у першій половині XVI ст. в Німеччині під…
  • лютецій — Блискучий радіоактивний метал з групи рідкісноземельних елементів.
  • лютий — Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину).
  • лютість — Власт. за знач. лю́тий¹ 1 — 3.
  • лютня — Старовинний струнний щипковий музичний інструмент східного походження.
  • лютощі — Те саме, що лють 2.
  • лютування — Дія за знач. лютува́ти¹.
  • лють — Те саме, що лютува́ння¹.
  • люфа — Ствол вогнепальної зброї.
  • люфт — Зазор між частинами машини, пристрою.
  • люфтпауза — невелика, ледь помітна перерва у звучанні під час виховання музичного твору.
  • люцерна — Цінна кормова багаторічна трав’яниста рослина родини бобових.
  • люцерник — Поле, засіяне, поросле люцерною.
  • люцифер — в християнській міфології - сатана, володар пекла й зла; люципер.
  • люшня — Дерев’яна деталь, яка зв’язує вісь воза з полудрабком.
  • ля — Шостий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
  • лявониха — Білоруський парний народний танець, а також музика до цього танцю.
  • лягання — Дія за знач. ляга́ити 1 — 2.
  • ляги — Час, коли лягають спати.
  • ляда — Рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь.
  • лядвенець — Трав’яниста кормова рослина родини бобових.
  • ляк — Несподіване почуття страху; переляк.
  • лякання — Дія за знач. ляка́ти.
  • лякливість — Властивість і стан за знач. лякли́вий.
  • лялеманція — Однорічна олійна рослина, поширена на Кавказі і в Криму.
  • лялька — Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини.
  • лялькар — Той, хто виготовляє, створює ляльки.
  • лялькарство — Мистецтво театру ляльок.
  • ляльковик — Артист, який керує ляльками у ляльковому театрі.
  • ляльководіння — Керування ляльками у ляльковому театрі.
  • лялькування — Дія і стан за знач. лялькува́тися.
  • ляля — Дитина (звичайно мала).
  • ляма — Те саме, що ля́мка.
  • лямбда — Одинадцята літера грецького алфавіту, що використовується в науці.
  • лямбліоз — Захворювання кишечника або жовчного міхура людини, викликане паразитуванням у них лямблій.
  • лямблія — Одноклітинний організм типу найпростіших, який паразитує в кишечнику або жовчному міхурі людини, викликаючи їх…
  • лямівка — Вузька смужка тканини, хутра і т. ін., пришита до краю одягу, взуття як прикраса.
  • лямка — Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски.
  • ляпавиця — Те саме, що сльота́ 1.
  • ляпанець — Легкий удар рукою з метою покарання.
  • ляпанина — Невміло, неохайно виконана робота.
  • ляпання — Дія за знач. ля́пати і звуки, утворювані цією дією.
  • ляпас — Удар по щоці або шиї долонею.
  • ляпіс — Безбарвний кристал, що використовується в медицині як в’яжучий, протизапальний та припікальний засіб.
  • ляпка — Пляма від чого-небудь.
  • ляпотіння — Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
  • ляпсус — Промах, упущення, груба помилка, що часто є результатом необачності, легковажності.
  • лярд — Топлене свиняче сало; смалець.
  • ляси — Беззмістовні, пусті розмови; теревені.
  • ляск — Те саме, що ля́скання.
  • ляскання — Дія за знач. ля́скати і звуки утворювані цією дією.
  • ляскіт — Те саме, що ля́скання.
  • ляскотіння — Дія за знач. ляскоті́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.
  • ляскотня — Те саме, що ля́скання.
  • ляхва — Збірн. до лях.
  • ляхівка — Те саме, що ля́шка.
  • лящ — Прісноводна риба родини коропових з пласким тілом.
  • лящання — Дія за знач. ляща́ти.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.