Слова на літеру Х

• хрупостіння — Дія за знач. хрупості́ти і звуки, утворювані цією дією.
• хрупотіння — Дія за знач. хрупоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• хруск — Те саме, що хру́скіт.
• хрускання — Дія за знач. хру́скати і звуки, утворювані цією дією.
• хрускіт — Тріск від ламання, дроблення, розпадання чого-небудь (сухого, твердого).
• хруст — Те саме, що хру́скіт.
• хрустіння — Дія за знач. хрусті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• хрущ — Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду.
• хрущак — Жук родини чорнишів, личинка якого живиться харчовими продуктами.
• хрущовка — П'ятиповерховий багатоквартирний будинок, масово збудований за часів правління Хрущова.
• хрюкання — Дія за знач. хрю́кати і звуки, утворювані цією дією.
• хряск — Те саме, що хру́скіт.
• хряскання — Дія за знач. хря́скати і звуки, утворювані цією дією.
• хряскіт — Те саме, що хру́скіт.
• хряскотіння — Дія за знач. хряскоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• хрящ — Гнучка й пружна тканина, що з’єднує частини кістяка, а в деяких тварин становить сам кістяк.
• хрящовина — Речовина, з якої складається хрящ ( див. хрящ¹).
• хрящуватість — Властивість за знач. хрящува́тий¹.
• хтивість — Властивість за знач. хти́вий.
• хуга — Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина.
• хуговій — Те саме, що ху́га.
• худібчина — Те саме, що худо́би́на 1, 2.
• худоба — Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини.
• худобина — Окрема чотиринога свійська сільськогосподарська тварина.
• художник — Творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор.
• художниця — Жін. до худо́жник.
• художність — Властивість за знач. худо́жній 4, 5.
• худопахолок — Дворянин незнатного походження.
• худорба — Зовнішній вигляд худої, змарнілої людини.
• худорлявість — Властивість за знач. худорля́вий.
• худяк — Квола, виснажена тварина
• хук — Те саме, що фук¹.
• хула — Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує, кого-, що-небудь; осуд, ганьба.
• хуліган — Той, хто, бешкетуючи, грубо порушує громадський порядок.
• хуліганка — Жін. до хуліга́н.
• хуліганство — Грубе порушення правил громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки, що є виявом неповаги до суспільства, до…
• хунта — Об’єднання, союз (перев. політичного характеру) у країнах поширення іспанської мови (в Іспанії, Латинській Америці).
• хура — Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода.
• хурал — Виборний орган верховної і місцевої влади в Монгольській Народній Республіці.
• хурделиця — Те саме, що хуртови́на 1.
• хурдига — В’язниця.
• хуркання — Дія за знач. ху́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• хуркіт — Те саме, що ху́ркання.
• хурма — Південне плодове дерево або чагарник родини ебенових.
• хурман — Візник (у 1 знач.).
• хуртеча — Те саме, що хуртови́на 1, 3.
• хуртовина — Сильний вітер із снігом; заметіль.
• хурчання — Дія за знач. хурча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• хурщик — Те саме, що возі́й.
• хустина — Те саме, що хустка.
• хустка — Шматок тканини або в’язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов’язують на голову, шию, напинають на плечі.
• хутір — Відокремлене селянське господарство разом з садибою власника.
• хутірець — Зменш.-пестл. до ху́тір.
• хуткість — Властивість за знач. хутки́й.
• хуторянин — Власник хутора (у 1 знач.).
• хуторянка — Жін. до хуторя́нин.
• хуторянство — Погляди й поведінка хуторянина (у 3 знач.).
• хуторянщина — Те саме, що хуторя́нство.
• хутро — Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть.
• хутровик — Торговець хутровим товаром, хутрами.
• хутровина — Шкури тварин, що йдуть на хутро (у 3 знач.), хутряний товар.
• хутрування — Дія за знач. хутрува́ти¹.
• хутряник — Те саме, що хутрови́к.
• хухання — Дія за знач. ху́хати.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.