Слова на літеру К

• копа — Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху.
• копальник — Той, хто копає, викопує що-небудь.
• копальниця — Жін. до копа́льник.
• копальня — Система підземних споруд для добування корисних копалин (руди, солі, благородних металів тощо).
• копаниця — Вид заступа або мотики.
• копанка — Невелике водоймище з грунтовою водою, викопане для господарських потреб; сажавка.
• копання — Дія за знач. копа́ти 1-3.
• копань — Те саме, що ко́панка 1.
• копач — Робітник, що копає землю; землекоп.
• копачка — Вид невеликого заступа або садового совка.
• копер — Машина для забивання паль.
• копець — Насипаний або викопаний межовий знак.
• копил — Дерев’яне шевське знаряддя, що має форму ступні і яким користуються для виготовлення взуття.
• копилля — Збірн. до копи́л.
• копирсання — Дія за знач. копирса́ти й копирса́тися.
• копистка — Дерев’яна лопатка для розмішування чого-небудь.
• копитень — Те саме, що копи́тник.
• копитник — Багаторічна трав’яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки.
• копитняк — Те саме, що копи́тник.
• копиця — Невеликий стіжок сіна, соломи тощо.
• копичення — Дія за знач. копи́чити.
• копичник — Машина для збирання сіна, соломи в копиці або частина комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови.
• копіїст — Переписувач, що робить копії з ділових паперів.
• копійка — Грошова одиниця — одна сота карбованця, а також дрібна мідна монета такої вартості.
• копійчина — Те саме, що копі́йка.
• копірайт — Знак або право інтелектуальної власності на певний твір.
• копірка — Копіювальний папір.
• копіювальник — Фахівець із копіювання.
• копіювальниця — Жін. до копіюва́льник.
• копіювання — Дія за знач. копіюва́ти.
• копія — Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові.
• коповіз — Те саме, що возови́ця 1.
• копра — Висушений м’якуш плодів кокосової пальми, з якого добувають кокосову олію.
• копрій — Ефіроносна рослина, олію з якої використовують у харчовій, парфюмерній промисловості та медицині.
• коптильник — Робітник, що займається копченням харчових продуктів (риби, м’яса тощо).
• коптильня — Спеціальне підприємство або цех для копчення риби, м’яса, різних м’ясних виробів і т. ін.
• коптіння — Дія за знач. копти́ти; ко́пчення.
• копула — службове дієслово (: «Він був хворий»).
• копулювання — Дія за знач. копулюва́ти.
• копуляція — З'єднання двох особин при статевому акті.
• копченина — Копчені харчові продукти; вудженина.
• копчення — Дія за знач. копти́ти; вудження.
• копченя — Копчене м’ясо, копчена риба.
• кора — Верхня, здебільшого легко відокремлювана оболонка, що вкриває стебла, гілки, стовбури, коріння рослин.
• корабел — Те саме, що суднобудівни́к.
• корабель — Велике морське судно.
• корабельник — Фахівець із будування кораблів.
• корабельня — Сукупність споруд для будування та ремонту кораблів; верф.
• кораблебудівник — Той, хто будує кораблі.
• кораблебудування — Будування кораблів.
• кораблеводіння — Наука про безпечне, точне та найкоротше плавання корабля в морі від одного місця до іншого.
• коразія — процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що його переносять вода, лід, вітер тощо.
• коралина — Намистина з коралів ( див. кора́ли 2).
• коралі — Намисто (намистини) з коралів ( див. кора́ли 2).
• кораль — Збірн. до кора́ли 2.
• корба — Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо.
• корвалол — Популярний медичний препарат із заспокійливою дією.
• корвет — Трищогловий військовий вітрильний морський корабель XVIII-XIX ст.
• корд — Дуже міцні нитки, з яких виготовляють спеціальні тканини.
• кордебалет — Колектив танцюристів, що виконують групові танці в балетних виставах.
• кордегардія — Приміщення для військової варти.
• кордіамін — лікарський препарат, що збуджує кровообіг та дихання.
• кордієрит — мінерал класу силікатів, безбарвний або синього кольору. Прозорий синій К. - дорогоцінний камінь.
• кордоба — грошова одиниця Нікарагуа, поділяється на 100 сентаво; кордоба.
• кордодром — ділянка, підготовлена і обладнана для змагань і випробувань авіамоделей за допомогою корду.
• кордон — Межа, що розділяє території держав.
• корегувальник — Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат.
• корегування — Дія за знач. корегува́ти.
• корейка — Свиняча або теляча грудинка.
• коректа — Відбиток друкарського набору для виправляння помилок.
• коректив — Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка.
• коректність — Властивість за знач. коре́ктний.
• коректор — Фахівець, що займається читанням і виправлянням коректи (у 1 знач.).
• коректорка — Жін. до коре́ктор.
• коректувальник — Те саме, що корегува́льник.
• коректування — Дія за знач. коректува́ти 2.
• коректура — Виправляння помилок у відбитках друкарського набору.
• корекція — Виправлення чого-небудь.
• корелометр — прилад для вимірювання (обчислювання) кореляційних функцій випадкових процесів. Інші назви - корелограф, корелятор.
• корелятивність — Абстр. ім. до кореляти́вний.
• корелятор — те саме, що й корелометр.
• кореляція — Взаємна залежність, взаємний зв’язок; співвідношення.
• кореневище — Підземне стебло багаторічних трав’янистих рослин із недорозвиненим листям.
• коренеїд — Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами.
• коренище — Збільш. до ко́рінь 1, 2.
• коренюка — Збільш. до ко́рінь 1.
• кореопсис — рід одно- й багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Північній Америці. Деякі види…
• корепетитор — піаніст, помічник оперного диригента, що розучує з виконавцем сольні партії
• кореспондент — Той, хто листується з ким-небудь.
• кореспондентка — Жін. до кореспонде́нт.
• кореспонденція — Листування між окремими особами або установами.
• корж — Плоский круглої форми виріб із прісного тіста.
• корзно — Старовинний верхній одяг, схожий на плащ.
• коригування — виконання коректури; коректування.
• корида — Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком.
• коридор — Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з’єднує окремі його кімнати, квартири тощо.
• коринка — Чорний дрібний ізюм без кісточок.
• корисливість — Властивість за знач. кори́сливий 1.
• корисність — Якість за знач. ко́ри́сний 1, 2.
• користолюбець — Корислива людина.
• користолюбство — Властивість за знач. користолю́бний.
• користування — Дія за знач. кори́стува́тися.
• користувач — Той, хто користується яким-небудь майном, землею тощо.
• користь — Добрі наслідки для кого-, чого-небудь; протилежне шкода.
• корито — Дерев’яна довгаста посудина для годівлі або напування тварин, птиці.
• корифей — У старогрецькій трагедії — керівник і заспівувач хору.
• корифейка — Жін. до корифе́й 2, 3.
• кориця — Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфюмерії.
• коріандр — Однорічна трав’яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових.
• корівник — Те саме, що корі́вня.
• корівниця — Жін. до корівни́к.
• корівня — Приміщення, хлів для великої рогатої худоби.
• корівчина — Невелика або поганенька корова.
• корінник — Кінь, запряжений у голоблі (при наявності підпряжних); середній кінь у трійці.
• коріння — Збірн. до ко́рінь 1, 2.
• корінь — Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з грунту воду з поживними речовинами.
• коріняка — Збільш. до ко́рінь 1.
• коріум — те саме, що й дерма.
• корм — Їжа тварин.
• корма — Задня частина судна.
• кормига — Насильницьке панування; неволя, ярмо.
• кормило — Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном.
• кормління — У Росії XIV — першої половини XVI ст.— система винагородження царських намісників, які виконували…
• кормовиробництво — виробництво кормів із сільськогосподарської сировини
• кормодробарка — Машина, що подрібнює корм.
• кормозаготівля — заготівля кормів для худоби
• кормозапарник — чан, станва, камера або автоклав для запарювання кормів повнішого засвоєння їх худобою і птицею
• кормозмішувач — пристрій для змішування кормів для худоби, птиці
• кормокухня — Окреме або суміжне з оборою приміщення, у якому переробляють і готують корми за допомогою спеціальних машин.
• кормоподрібнювач — установка, машина для подрібнювання кормів
• корморізка — установка, машина для подрібнення бадилля, соломи, сіна, овочів тощо
• кормороздавач — пристрій, пристосування для роздачі кормів худобі, птиці
• кормоцех — відділення тваринницької ферми, призначене для переробки і приготування кормів
• корн — Вага благородного металу в монеті.
• корнер — У футбольній грі — штрафний кутовий удар у напрямі воріт тієї команди, один із гравців якої вибив м’яч за лінію своїх…
• корнет — У царській армії — перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала…
• корнетист — Музикант, що грає на корнеті.
• корнішон — Маленький молодий огірок для консервування або маринування.
• корнцанг — В хірургії - щипці, схожі на ножиці, з зазубринами на внутрішньому ріжучому боці.
• короб — Виріб із лубу, бересту, лози тощо для пакування, перенесення або зберігання чого-небудь; козуб.
• коробейник — У дореволюційній Росії — мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам.
• коробка — Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою.
• коробочник — Робітник, що виготовляє коробки (у 1, 4 знач.).
• корова — Велика парнокопитна свійська молочна тварина; самка бугая.
• коровай — Великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля.
• коровайка — Дикий птах родини ібісових, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях.
• коровайниця — Жінка, що виготовляє коровай.
• короварня — Те саме, що корі́вня.
• коровʼяк — Те саме, що дивина́².
• корогва — Прапор.
• кородробарка — установка, млин для дроблення (розмелювання) деревної кори з метою приготування кормового борошна
• корозія — Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння.
• короїд — Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше — в деревині та корі дерев.
• корок — Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб
• королева — Жін. до коро́ль 1.
• королевич — Син короля (у 1 знач.).
• королиця — Королева (у 3 знач.).
• королівна — Дочка короля (у 1 знач.).
• королівство — Монархічна держава, яку очолює король (у 1 знач.) або королева (у 1 знач.).
• король — У деяких феодальних і буржуазних країнах — титул монарха, а також особа, що має цей титул.
• корольок — Король незначної, невеликої держави.
• королювання — Дія за знач. королюва́ти.
• коромисло — Дерев’яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо.
• корона — Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади.
• коронаросклероз — ураження (ущільнення) артерій серця, найчастіше зумовлене атеросклерозом.
• коронація — Урочиста церемонія коронування монарха, що вступає на престол.
• коронер — у Великобританії судовий слідчий, що провадить слідство у випадках підозрілої або наглої смерті.
• коронограф — Телескоп для фотографування корони Сонця.
• коронування — Дія за знач. коронува́ти і коронува́тися.
• короп — Прісноводна (переважно ставкова) костиста риба родини коропових, що має темно-золоту луску.
• коропище — Збільш. до ко́роп.
• короста — Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів.
• короткість — Абстр. ім. до коро́ткий.
• короткозорість — Вада зору, внаслідок якої людина погано бачить на далекій відстані.
• короткометражка — Короткометражний кінофільм.
• короткохвильовик — Радіоаматор, що займається передаванням або прийманням по радіо телеграфних сигналів, музики тощо на коротких хвилях.
• короткочасність — Абстр. ім. до короткоча́сний.
• коротун — Низькоросла людина; куцан.
• коротуха — Жін. до короту́н.
• коротшання — Дія за знач. коро́тшати.
• корпія — Висмикані зі старого полотна нитки, які вживали замість вати та марлі як перев’язувальний засіб.
• корпоративність — Групова замкненість, відокремленість.
• корпоратизм — система організації діяльності підприємств, при якій керівна роль належить об'єднаним професійним організаціям…
• корпорація — Замкнена група осіб, об’єднана вузькофаховими, становими та ін. інтересами.
• корпуленція — огрядність.
• корпункт — місце розташування, перебування кореспондента (кореспондентів)
• корпус — Те саме, що ту́луб.
• корпускула — Маленька частинка матерії (електрона, фотона тощо).
• корсаж — Частина жіночої сукні, що охоплює груди, спину й боки.
• корсажниця — Кравчиня, що шиє корсажі.
• корсак — Невелика лисиця, що живе в степах і пустелях Азії та Південно-Східної Європи.
• корсар — Пірат.
• корсарство — Піратство.
• корсетина — Стара або благенька корсетка.
• корсетка — Верхній жіночий одяг — безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини.
• корсетник — Кравець, який шиє корсети, корсетки.
• корсетниця — Жін. до корсе́тник, керсе́тник.
• корт — Майданчик для гри в теніс.
• кортеж — Урочистий похід, виїзд.
• кортеси — В Іспанії (до 1939 р.) та Португалії (до 1910 р.) — законодавчі збори, парламент.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.