Слова на літеру К

• консистенція — Ступінь щільності або густини речовини.
• консистометр — прилад для визначення консистенції різних речовин.
• консисторія — У дореволюційній Росії — установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному…
• конскрипція — У низці європейських країн до запровадження загальної військової повинності — набирання чоловіків до армії на підставі…
• консолідація — Дія за знач. консолідува́ти й консолідува́тися.
• консоль — Виступ у стіні будинку, що підтримує карниз, балкон, архітектурні прикраси тощо.
• консоме — вид бульйону.
• консонанс — Гармонійне поєднання звуків; співзвуччя; протилежне дисонанс.
• консонант — Те саме, що при́голосний 2.
• консонантизм — Система приголосних звуків мови.
• консорт — У Великобританії — чоловік королеви, який не є монархом.
• консорціум — Об’єднання групи монополістів (переважно банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій.
• консорція — група видів тварин і рослин, більш-менш пов'язаних з одним з індивідуумів або з цілою популяцією будь-якого виду…
• конспект — Короткий писаний виклад змісту чого-небудь.
• конспективність — Якість за знач. конспекти́вний.
• конспектування — Дія за знач. конспектува́ти.
• конспіративність — Якість за знач. конспірати́вний.
• конспіратор — Той, хто вдається до конспірації.
• конспіраторка — Жін. до конспіра́тор.
• конспірація — Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, а також своїх членів; суворе…
• конспірування — Дія за знач. конспірува́ти.
• константа — Стала величина в низці тих, які змінюються.
• константан — сплав міді з нікелем і домішками деяких інших елементів.
• константність — Властивість за знач. конста́нтний.
• констатація — Те саме, що констатува́ння.
• констатування — Дія за знач. констатува́ти.
• констебль — У США та Англії — найнижчий поліційний чин.
• констеляція — Взаємне розташування небесних світил, що служить основою для ненаукових астрологічних пророцтв.
• конституанта — установчі збори у Франції, які збирають з метою запровадження або зміни конституції. Скликалися в 1789-91 рр., 1848…
• конституціоналізм — Буржуазна течія в політиці й науці державного права, що визнає конституційну монархію найкращою системою управління.
• конституціоналіст — Прихильник конституціоналізму.
• конституція — Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності…
• конституювання — встановлення Конституювати президію конференції
• конструктивізм — Один із найпоширеніших напрямів (переважно західноєвропейської) архітектури початку XX ст., пов’язаний із…
• конструктивіст — Прибічник, послідовник конструктивізму.
• конструктивність — Абстр. ім. до конструкти́вний 2.
• конструктор — Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1,2 знач.).
• конструкція — Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо.
• конструювання — Дія ва знач. конструюва́ти.
• консул — Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави.
• консулат — Те саме, що ко́нсульство 1.
• консульство — Представництво однієї держави в якому-небудь пункті іншої держави, очолюване консулом.
• консультант — Той, хто дає консультації з питань свого фаху.
• консультантка — Жін. до консульта́нт.
• консультація — Порада фахівця з якого-небудь питання.
• консультування — Дія за знач. консультува́ти.
• консьєрж — двірник, швейцар.
• контагій — Те саме, що зара́за 1; інфекція.
• контакт — Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання.
• контактор — Прилад, за допомогою якого пускають у рух і зупиняють електричні двигуни й автоматизують виробничі процеси.
• контактування — Дія за знач. контактува́ти.
• контамінація — Змішування двох або кількох подій під час розповіді
• контейнер — Знімне пристосування (велика скриня або кузов) для перевезення вантажів без упакування.
• контекст — Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу.
• контингент — Сукупність людей, що становлять подібну з певного погляду групу; склад осіб певної категорії.
• континент — Одна з основних великих частин суші, оточена з усіх або майже з усіх боків морями та океанами; материк (у 1 знач.).
• континуум — Назва неперервних утворень
• конто — Рахунок.
• контокорент — У капіталістичних країнах — єдиний рахунок, який відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного…
• контора — Адміністративно-канцелярський відділ підприємства, закладу, установи або окрема установа з господарськими, фінансовими…
• конторник — Той, хто служить у конторі.
• конторниця — Жін. до конто́рник.
• контра — Контрреволюціонер, контрреволюціонерка.
• контрабанда — Незаконне, таємне перевезення або перенесення через державний кордон товарів, коштовностей і т. ін., заборонених або…
• контрабандист — Той, хто займається контрабандою (у 1 знач.).
• контрабандистка — Жін. до контрабанди́ст.
• контрабас — Найбільший струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки й найнижче звучить серед смичкових інструментів.
• контрабасист — Музикант, що грає на контрабасі.
• контрагалс — галс, протилежний тому, яким іде зустрічне судно.
• контрагент — Особа або установа, що бере на себе певні зобов’язання за договором.
• контрагентство — Становище контрагента, його повноваження
• контрадикція — логічно суперечливе судження; суперечність у процесі міркування, яка порушує закони формальної логіки.
• контражур — фото- або кінознімання, коли фотографований об'єкт міститься між об'єктивом знімального апарата і джерелом світла.
• контракт — Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов’язання.
• контрактант — Організація або особа, що бере на себе певні зобов’язання за договором
• контрактація — Складання угоди, контракту на одержання або використання кого-, чого-небудь.
• контрактура — Значне зменшення рухомості в суглобі через пошкодження м’яких тканин (шкіри, м’язів, зв’язок) або нервів.
• контракція — стискання.
• контральто — Найнижчий жіночий голос.
• контрамарка — Талон або записка, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку тощо.
• контрапост — зображення фігури людини, при якому положення однієї частини тіла контрастно протиставлене положенню іншої
• контрапункт — Те саме, що поліфоні́я.
• контрасигнація — Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе…
• контраст — Гостро виражена протилежність.
• контрастність — Властивість за знач. контра́стний.
• контрастування — Дія за знач. контрастува́ти.
• контратака — Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ.
• контрафагот — Найнижчий за регістром дерев’яний духовий музичний інструмент, який звучить на октаву нижче від фагота.
• контрафакція — Одне з основних порушень авторського права, що полягає в протизаконному розповсюдженні або відтворенні твору без…
• контрацепція — метода і засоби запобігання вагітності.
• контрбаланс — таблиця, яку складають на основі бухгалтерських даних з метою перевірки й аналізу всього балансу або частини його.
• контргайка — Додаткова гайка, нагвинчена біля основної, що не дає їй відгвинчуватися.
• контрданс — народний англійський танець. Як бальний танець набув поширення в інших європейських країнах.
• контрейлер — контейнер із пристроями для встановлення на підкатні візки.
• контрескарп — Передня (найближча до ворога) пологість зовнішнього рову укріплення.
• контрзахід — Захід, що вживається на противагу заходам супротивника.
• контрибуція — Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу.
• контрманевр — маневр, що його застосовують війська для протидії здійснюваному або очікуваному маневру ворога.
• контрмарш — марш-маневр, до якого вдаються з метою ліквідації марш-маневру противника, щоб потім завдати йому поразки.
• контрміна — Міна, що її застосовують для захисту від ворожих мінерів найближчих підступів до оборонних споруд.
• контрміноносець — Ескадрений міноносець.
• контрнаступ — Зустрічний наступ, що є відповіддю на наступ супротивника.
• контроверза — Суперечка, розбіжність, спірне питання.
• контроверс — Те саме, що контрове́рза.
• контролер — Особа, що контролює чи перевіряє кого-, що-небудь.
• контролерка — Жін. до контроле́р.
• контроль — Перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось.
• контролювання — Дія за знач. контролюва́ти.
• контрпара — Струм пари, яку випускає циліндр парової машини, щоб швидко загальмувати її.
• контрреволюційність — Абстр. ім. до контрреволюці́йний.
• контрреволюціонер — Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції.
• контрреволюціонерка — Жін. до контрреволюціоне́р.
• контрреволюція — Боротьба класу експлуататорів проти росту революції за збереження своєї держави, а також проти революції, що…
• контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі 16 - 17 ст., організований папством і спрямований проти реформації, за…
• контррозвідка — Організація, що має завдання протидіяти розвідці супротивника, боротися зі шпіонажем, диверсіями тощо.
• контррозвідник — Той, хто працює в контррозвідці.
• контррозвідниця — Жін. до контррозві́дник.
• контртитул — додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги переважно в багатотомних і перекладних виданнях.
• контрудар — Удар у відповідь на чий-небудь удар (у військових діях, політичній боротьбі тощо).
• контрфорс — Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості.
• контршанси — зустрічні шанси на одержання переваги в шаховій грі.
• контузія — Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (при розривах…
• контур — Лінія, що окреслює форму предмета; обрис.
• конунг — у скандінавських народів за середньовіччя спочатку військовий вождь племені, з утворенням держав у Швеції, Данії і…
• конурбація — група близько розташованих і тісно пов'язаних між собою міст. Включає декілька аґломерацій, які зрослися або…
• конус — Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного з катетів.
• конусність — Якість за знач. ко́нусний 2.
• конфедерат — Учасник, член конфедерації (у 2 знач.).
• конфедератка — Польська національна шапка з чотирикутним верхом, без козирка, яку колись носили конфедерати.
• конфедерація — Об’єднання, союз самостійних, суверенних держав.
• конфекціон — Крамниця або відділ готового жіночого одягу та білизни, а також майстерня, у якій шиють ці речі для продажу.
• конферанс — Виступ на сцені, пов’язаний з веденням програми естрадної вистави, концерту тощо, а також текст такого виступу.
• конферансьє — Артист (або артистка), що оголошує номери програми під час естрадної вистави, концерту тощо й розважає присутніх між…
• конференція — Збори, нарада представників яких-небудь держав, партійних, громадських, наукових і т. ін. організацій для обговорення…
• конфесія — віросповідання
• конфеті — Дрібні кольорові кружальця з паперу, якими обсипають одне одного на святах.
• конфігурація — Обрис зовнішньої форми чого-небудь.
• конфірмація — Затвердження найвищою державною владою судових вироків у буржуазних країнах
• конфіскація — Примусове та безплатне забирання майна, грошей іт. ін. у приватної особи на користь держави.
• конфіскування — Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація.
• конфітюр — різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених з цукром і желейними речовинами.
• конфлікт — Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка.
• конфліктність — Абстр. ім. до конфлі́ктний.
• конфорка — Приставка на самоварній трубі для чайника.
• конформізм — Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і…
• конфронтація — Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення.
• конфуз — Стан ніяковості, сорому; замішання, незручне становище.
• конфузливість — Властивість за знач. конфу́зливий, КОНФУ́ЗНИЙ, а, е. Який спричиняє конфуз, призводить до конфузу.
• конфуціанство — Етико-політичне вчення давньокитайського мислителя Конфуція.
• конхіологія — розділ зоології, що вивчає раковини сучасних і вимерлих молюсків, плечоногих та інших тварин; конхіліологія.
• конхоїда — плоска крива, одержана при збільшенні або зменшенні радіус-вектора кожної точки даної кривої на один і той самий…
• концентрат — Спеціально оброблений сухий продукт, зручний для зберігання й швидкого готування їжі.
• концентрація — Дія за знач. концентрува́ти й дія та стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.).
• концентризм — У навчанні-система викладання, за якою ті самі питання або розділи програми вивчають кілька разів, причому кожного…
• концентричність — Абстр. ім. до концентри́чний.
• концентрування — Дія та стан за знач. концентрува́ти й концентрува́тися.
• концепт — Формулювання, загальне поняття, думка.
• концептуалізація — процес формування концептів, концептуальних структур та концептосфери загалом
• концептуалізм — Напрям у середньовічному номіналізмі, представники якого доводили, що загальні поняття не існують поза розумом…
• концепція — Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище.
• концерн — Об’єднання підприємств різних галузей промисловості, банків і т. ін. під спільним фінансовим керівництвом як одна з…
• концерт — Прилюдне виконання музичних творів, балетних, естрадних і т. ін. номерів за певною програмою.
• концертант — Артист, що дає концерт або бере в ньому участь.
• концертантка — Жін. до концерта́нт.
• концертина — язичковий пневматичний музичний інструмент, шестигранна гармонь з хроматичним звукорядом без готових акордів.
• концертмейстер — Той, хто керує групою виконавців в оркестрі (перший скрипаль, альтист і т. ін.).
• концесіонер — Той, хто володіє концесією.
• концесія — Договір, на підставі якого уряд або місцеві органи самоврядування передають на певних умовах громадянам своєї країни…
• концтабір — Скорочення: концентраційний табір.
• кончина — Смерть, сконання, скін.
• коньяк — Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградних вин, переганяючи їх і тривалий час витримуючи в дубових…
• конʼюгація — тип статевого процесу, що полягає у злитті вмісту двох вегетативних клітин (у водоростей) або протопластів двох гілок…
• конʼюнктив — умовний спосіб відмінювання дієслів.
• конʼюнктива — Слизова, або сполучна, оболонка ока, що вкриває внутрішню поверхню повік і передню частину очного яблука.
• конʼюнктивіт — Запалення кон’юнктиви.
• конʼюнктура — Сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення, розв’язання якої-небудь справи…
• конʼюнктурник — Безпринципна людина, що спритно використовує збіг обставин, змінює свою поведінку залежно від кон’юнктури (у знач.).
• конʼюнктурництво — Поведінка, ставлення когось до кого-, чого-небудь, залежне від кон’юнктури, що склалася в даний момент.
• конʼюнкція — логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань утворюють нове висловлювання.
• конюх — Той, хто доглядає коней.
• конюший — Стайничий.
• конюшина — Багаторічна трав’яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми.
• конюшинисько — Те саме, що конюши́ни́ще.
• конюшинище — Поле, що було під конюшиною або засіяне нею.
• конюшня — Те саме, що ста́йня.
• коняка — Те саме, що кінь 1, коби́ла 1.
• коняр — Фахівець із конярства; той, хто займається конярством.
• конярство — Розведення коней як галузь тваринництва.
• конятина — Те саме, що кони́на 1.
• конячина — Малий або худий, слабосилий кінь.
• кооператив — Те саме, що коопера́ція 2, 3.
• кооператор — Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу.
• кооператорка — Сорт озимої пшениці.
• кооперація — Особлива форма організації праці, при якій багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але…
• кооперування — Дія за знач. кооперува́ти й кооперува́тися 1.
• кооптація — Уведення до складу якого-небудь виборного органу нових членів (або кандидатів) без проведення додаткових виборів.
• кооптування — Дія за знач. кооптува́ти.
• координатор — Той, хто займається координацією (у 1 знач.).
• координація — Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв’язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями…
• координування — Дія за знач. координува́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.