Слова на літеру К

• комодор — у Великобританії, США та Нідерландах командир з'єднання кораблів, який не має адміральського звання.
• комонник — Дика трав’яниста рослина, що цвіте синьо-фіолетовим суцвіттям і використовується в медицині.
• комора — Окрема будівля для зберігання зерна тощо.
• комосередок — Скорочення: комуністичний осередок.
• компакт — Щось невелике за розміром, але містке і зручне.
• компактність — Властивість за знач. компа́ктний.
• компанієць — На Україні в XVII— XVIII ст.— козак легкокінного гетьманського полку.
• компанія — Те саме, що товари́ство 1.
• компаньйон — Товариш, співучасник чого-небудь.
• компаньйонка — Жін. до компаньйо́н 1, 3.
• компаративізм — Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку XIX ст.
• компаративіст — Фахівець із компаративістики, компаративізму; той, хто застосовує порівняльно-історичний метод у вивченні мов, у…
• компаративістика — Порівняльно-історичне мовознавство.
• компаратор — Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною.
• компартія — Скорочення: комуністична партія.
• компас — Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка завжди показує на північ.
• компатріот — Співвітчизник; земляк.
• компатріотка — Жін. до компатріо́т.
• компаунд — Парова машина з двома циліндрами.
• компаундування — Змішування двох чи кількох масел, видів палива, щоб одержати спеціальні продукти заданих якостей.
• компендій — Те саме, що компе́ндіум.
• компендіум — Стислий виклад основних положень якої-небудь науки, результатів дослідження тощо.
• компенсатор — Назва різних приладів для зрівноважування умов праці яких-небудь механізмів або для вимірювання різниці чогось.
• компенсація — Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду…
• компетентність — Властивість за знач. компете́нтний.
• компетенція — Добра обізнаність із чим-небудь.
• компілювання — Дія за знач. компілюва́ти.
• компілятивність — Властивість за знач. компіляти́вний.
• компілятор — Той, хто займається компіляцією; автор компіляції.
• компіляція — Писання твору на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел; компілювання.
• комплекс — Сукупність предметів, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле.
• комплексність — Абстр. ім. до ко́мплексний.
• комплект — Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове призначення.
• комплектація — Те саме, що комплектува́ння.
• комплектність — Властивість за знач. компле́ктний.
• комплектувальник — Робітник, що займається комплектуванням.
• комплектувальниця — Жін. до комплектува́льник.
• комплектування — Дія за знач. комплектува́ти.
• комплекція — Будова тіла; статура.
• комплемент — Білкова речовина сироватки крові людини й тварин типу ферментів.
• комплікація — Ускладнення, заплутаність.
• комплімент — Приємні, люб’язні слова; похвала, лестощі.
• комплот — підступна змова проти когось.
• композит — композитний, композиційний матеріал
• композитор — Автор музичних творів.
• композиторка — Жін. до компози́тор.
• композиція — Будова, структура, розташування та взаємний зв’язок складових частин художнього твору, картини тощо.
• комполку — Скорочення: командир полку.
• компонент — Складова частина чого-небудь; складник.
• компонування — Дія за знач. компонува́ти 1, 2.
• компост — Органічне добриво, що складається з суміші землі, торфу, мінеральних речовин із рослинними й тваринними покидьками.
• компостер — Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін.
• компостування — Дія за знач. компостува́ти¹.
• компот — Солодка рідка страва з фруктів та ягід, зварених у воді; узвар.
• компотниця — Посуд, у якому тримають або подають зварений компот, кисіль і т. ін.
• компрадор — У деяких країнах Сходу — тубільний купець, посередник між іноземним капіталом і місцевим ринком.
• компрес — Пов’язка (іноді змочена водою або яким-небудь лікарським розчином), яку накладають на хворе місце для лікування.
• компресія — Стиснення повітря, газу або пальної суміші в циліндрі поршневої машини.
• компресор — Машина для стискання повітря, газу, пари.
• компромат — інформація, що компрометує кого-небудь; компроментувальні матеріали
• компрометація — Дія за знач. компрометува́ти, компромітува́ти.
• компрометування — Дія за знач. компрометува́ти, компромітува́ти.
• компроміс — Згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.
• компʼютер — Одна з назв електронної обчислювальної машини (перев. в англомовних країнах).
• компʼютеризація — оснащення закладу чи установи електронними обчислювальними машинами.
• комроти — Скорочення: командир роти.
• комсклад — Скорочення: командний склад.
• комсомол — Скорочення: Комуністична Спілка Молоді.
• комсомолець — Член комсомолу.
• комсомолія — Комсомольці.
• комсомолка — Жін. до комсомо́лець.
• комсомолята — Юні комсомольці.
• комсорг — Скорочення: комсомольський організатор — керівник первинної комсомольської організації або комсомольської групи.
• комуна — Колектив осіб, що об’єдналися для спільного життя на засадах спільності майна та праці.
• комуналізм — В Індії та деяких інших азіатських країнах — реакційна політика правих кіл, заснована на розпалюванні кастових і…
• комунальник — Той, хто працює в комунальному господарстві.
• комунар — Учасник Паризької комуни.
• комунгосп — Скорочення: комунальне господарство .
• комунізм — Вища суспільно-економічна формація, що приходить на зміну капіталізмові й грунтується на усуспільненні засобів…
• комунікабельність — здатність до спілкування, товариськість.
• комунікатор — комунікаційний пристрій; телефон
• комунікація — Шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо.
• комуніст — Член комуністичної партії.
• комуністка — Жін. до комуні́ст.
• комутативність — незмінність суми або добутку при переставленні доданків або співмножників.
• комутатор — Прилад для замикання й розмикання електричного кола або для зміни напряму електричного струму.
• комутація — Процес зміни напряму струму в секціях обмотки якоря колекторної електричної машини.
• комфорт — Найзручніші побутові умови, сукупність побутових вигод; вигоди, затишок.
• комфортабельність — Якість за знач. комфорта́бельний.
• комюніке — Урядове повідомлення, здебільшого про наслідки або хід дипломатичних переговорів.
• конання — Дія за знач. кона́ти.
• конвалія — Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині…
• конвеєр — Механізм для безперервного переміщення деталей у процесі виробництва.
• конвекція — Перенесення тепла або електричних зарядів рухливим середовищем.
• конвент — У деяких країнах — назва виборних органів з особливими законодавчими повноваженнями.
• конвенціоналізм — Суб’єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії і поняття є не відображенням…
• конвенція — Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання.
• конвергенція — Поява в неспоріднених організмах подібних ознак, що виникають унаслідок пристосування цих організмів до однакових умов…
• конверзація — Розмова.
• конверсія — Зміна умов випущених раніше державних позик (напр.: зменшення позикового процента, подовження терміну виплати тощо).
• конверт — Пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкладають лист, документи тощо для пересилання поштою або…
• конвертер — Апарат для перетворення розтопленого чавуну (продуванням повітря чи кисню) на сталь або штейну (продуванням повітря)…
• конвертин — фермент, що бере участь в утворенні активного тромбопластину, необхідного для зсідання крові.
• конвертор — Обертова піч грушоподібної або циліндричної форми, у якій виплавляють сталь продуванням повітря чи кисню через…
• конвоїр — Те саме, що конвойник; вартовий (у 1 знач.).
• конвой — Група озброєних людей, що супроводять кого-, що-небудь для охорони або запобігання втечі; варта (у 1 знач.).
• конвойник — Той, хто супроводить кого-, що-небудь для охорони або запобігання втечі; вартовий (у 1 знач.).
• конвоювання — Дія за знач. конвоюва́ти.
• конвульсія — Судома, корчі.
• конгломерат — Механічне, випадкове поєднання чого-небудь різнорідного.
• конгломерація — таке з'єднання окремих предметів в одне ціле, при якому вони зберігають свої риси й властивості.
• конгрев — нанесення тисненням рельєфного зображення на палітурки та інші поліграфічні вироби. К. називають і саме зображення.
• конгрегація — У католицькій церкві — об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові.
• конгрес — З’їзд, нарада з широким представництвом, переважно міжнародного характеру.
• конгресмен — Член конгресу (у 2 знач.).
• конгруентність — рівність геометричних фігур або порівнянність цілих чисел.
• конгруенція — Суміщення геометричних фігур при накладанні.
• кондак — Коротка церковна пісня, що славить бога, богородицю або святих.
• кондвироби — Скорочення: кондитерські вироби.
• конденсат — Продукт, утворений способом конденсації (у 1, 3 знач.).
• конденсатор — Прилад для нагромадження електричних зарядів, що складається з двох або кількох провідників, ізольованих один від…
• конденсація — Згущення, ущільнення, нагромадження чого-небудь.
• конденсованість — Властивість за знач. конденсо́ваний 2.
• конденсор — Оптичне скло, що збирає проміння від джерела світла й направляє його на освітлюваний предмет.
• кондилома — місцеве вузликоподібне розростання шкіри або слизових оболонок у людини, спричинюване запальними ураженнями.
• кондитер — Майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник.
• кондиціонер — Апарат, яким обробляють повітря в закритих приміщеннях, щоб надати йому потрібної температури й вологості.
• кондиціювання — Дія за знач. кондиціюва́ти.
• кондиція — Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін.
• кондом — Розмівна назва презерватива, засобу бар'єрної контрацепції.
• кондомініум — Сумісне володіння однією територією двома або кількома державами.
• кондор — Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться переважно падлом; водиться в Південній Америці.
• кондотьєр — В Італії XIV-XV ст.— ватажок найманих військових загонів.
• кондуїт — У дореволюційній Росії — журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі.
• кондуктометрія — електрохімічний метод аналізу, що грунтується на вимірюванні електропровідності розчинів.
• кондуктор — Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо.
• кондукторка — Жін. до конду́ктор 1.
• конеферма — Скорочення: кінська ферма.
• конечність — Крайня потреба, необхідність.
• конʼєктура — відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування тексту, що не піддається прочитанню, на основі здогадів.
• конина — Кінське м’ясо; конятина.
• конисько — Збільш. до кінь 1.
• конище — Збільш. до кінь 1.
• конідія — Спора безстатевого розмноження в деяких грибів.
• конка — Трамвай з кінною тягою.
• конкатенація — операція об'єднання ланцюжків символів в один ланцюжок. 2) у системах обробки інформації – об'єднання двох…
• конкіста — епоха завоювання іспанцями й португальцями Центральної і Південної Америки (кінець 15 ст. - 1-а половина 16 ст. ).
• конклав — Рада кардиналів, що обирає римського папу.
• конкордантність — схожість близнюків за однією певною ознакою.
• конкордат — Угода між урядом якої-небудь держави й римським папою, що визначає становище католицької церкви в цій державі.
• конкретизація — Дія за знач. конкретизува́ти.
• конкретність — Абстр. ім. до конкре́тний.
• конкреція — Мінеральне утворення округлої форми в осадових гірських породах.
• конкубінат — У Стародавньому Римі тривале позашлюьне співжиття з неодруженою жінкою. Діти від такого співжиття вважались…
• конкур — подолання перешкод у змаганнях з кінного спорту.
• конкурент — Той, хто конкурує з ким-небудь.
• конкурентка — Жін. до конкуре́нт.
• конкурентоспроможність — Здатність товарів або послуг успішно продаватися на ринку порівняно з аналогами.
• конкуренція — Суперництво в якій-небудь галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків; змагання.
• конкурс — Змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд.
• конкурсант — Те саме, що ко́нкурсник.
• конкурсник — Учасник конкурсу.
• конкурування — Дія за знач. конкурува́ти.
• коновал — Той, хто, не маючи ветеринарної освіти, займався каструванням і лікуванням коней.
• коновод — Те саме, що конокра́д.
• коновʼязь — Стовп або жердина, до яких прив’язують коней на відкритому місці.
• коноїд — поверхня, складена з паралельних до даної площини (напрямної площини) прямих, що перетинають дану пряму (напрямну…
• конокрад — Той, хто краде коней; коновод.
• конокрадство — Крадіжка коней.
• конопатка — Залізна лопатка з ручкою для конопачення.
• конопатник — Той, хто займається конопаченням.
• конопачення — Дія за знач. конопа́тити.
• коноплеволокно — Прядиво, виготовлене з конопель.
• коноплезавод — Завод первинної обробки конопель.
• коноплепрядильник — Той, хто займається прядінням конопляної пряжі.
• коноплепрядильниця — Жін. до коноплепряди́льник.
• коноплепрядіння — Прядіння ниток із конопляного прядива.
• коноплетіпання — Тіпання конопель, очищання їх волокна від костриці та короткого волокна.
• коноплина — Одно стебло конопель.
• коноплище — Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько.
• коноплянка — Співочий птах ряду горобцеподібних, що живиться переважно насінням бур’янів.
• конопляр — Фахівець із коноплярства.
• коноплярка — Жін. до конопля́р.
• коноплярство — Вирощування та обробляння конопель як галузь сільського господарства.
• коносамент — поширений у зовнішній торгівлі документ, що засвідчує умови договору на морське перевезення вантажу.
• конотація — У мовознавстві – додаткове значення мовної одиниці або категорії
• консеквентність — Абстр. ім. до консекве́нтний.
• консенсус — збіг думок. К. принцип - одноголосне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо.
• консервант — Хімічна речовина, яка забезпечує тривале зберігання (консервацію) харчових продуктів і деяких матеріалів.
• консервативність — Властивість за знач. консервати́вний.
• консерватизм — Прихильність до старого, віджилого, обстоювання його; консервативні погляди, переконання.
• консерватор — Той, хто має консервативні погляди, переконання; ворог прогресу.
• консерваторія — Вищий музичний навчальний заклад.
• консерваторка — Жін. до консерва́тор.
• консервація — Дія за знач. консервува́ти 2, 3.
• консервування — Дія за знач. консервува́ти 1, 2.
• консигнант — власник товару, який продає його за кордон через комісіонера (консигнатора).
• консигнатор — посередник при експорті товарів.
• консигнація — різновид комісійного продажу товарів за кордон, коли експортер (консигнант) надсилає товар іноземній фірмі…
• консиліум — Нарада лікарів для визначення характеру хвороби й засобів лікування хворого.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.