Слова на літеру Ф

• фізкультурниця — Жін. до фізкульту́рник.
• фізмат — Скорочення: фізико-математичний (факультет).
• фікоеритрин — Червоний пігмент червоних і деяких синьо-зелених водоростей.
• фікологія — Наука про водорості; альгологія.
• фікоміцети — Клас нижчих грибів.
• фікоціан — Синій пігмент синьо-зелених і деяких червоних водоростей.
• фіксаж — Хімічний розчин, у якому промивають після проявлення фотографічну плівку, пластинку (негатив) або відбиток із неї для…
• фіксатив — Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, яким покривають малюнки (виконані олівцем, вуглем і т. ін.) та…
• фіксатор — Пристрій, пристосування, яким закріплюють що-небудь у потрібному положенні.
• фіксатуар — Помада для пригладжування волосся й надання йому бажаної форми.
• фіксація — Дія та її результат за знач. фіксува́ти й фіксува́тися.
• фіксованість — Властивість за знач. фіксо́ваний.
• фіксування — Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися.
• фіктивність — Абстр. ім. до фікти́вний.
• фікус — Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих.
• фікціоналізм — сучасна ідеалістична філософська концепція, за якою наше уявлення про світ є сукупністю ілюзій, фікцій.
• фікція — Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.).
• філа — У Стародавній Греції — родова одиниця, що дорівнювала племені; пізніше територіальна одиниця.
• філант — Оса з жовтим черевцем і чорними плямами, що живиться нектаром бджіл, яких убиває своїм жалом.
• філантроп — Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець.
• філантропізм — Заняття філантропією.
• філантропія — Заступництво, матеріальна допомога, яку подають панівні класи експлуататорського суспільства незначній частині бідного…
• філантропка — Жін. до філантро́п.
• філармонія — Установа або товариство, що займається організацією концертів і пропагандою музичного мистецтва.
• філателізм — Те саме, що філателі́я.
• філателіст — Той, хто займається філателією; колекціонер марок.
• філателістка — Жін. до філателі́ст.
• філателія — Колекціонування й вивчення поштових і гербових марок, конвертів і листівок із марками та штампами, а також інших…
• філе — М’ясо найвищого сорту із середньої частини хребта туші; полядвиця.
• філей — Те саме, що філе́¹.
• філер — Найдрібніша угорська монета.
• філіал — Місцеве відділення великої установи, закладу, підприємства, організації, що має деяку самостійність.
• філіація — Розвиток чого-небудь у послідовному зв’язку, у прямій залежності від попереднього.
• філігранник — Фахівець, що виготовляє філігрань.
• філігранність — Властивість за знач. філігра́нний 2.
• філігранологія — Наукова дисципліна, що вивчає історію паперу та водяних знаків на ньому.
• філігрань — Тонкий кручений золотий, срібний, мідний і т. ін. дріт, зігнутий у складний мереживний узор; ювелірний виріб із таким…
• філіжанка — Те саме, що ча́шка.
• філіппіка — Гнівна викривальна промова, виступ проти кого-, чого-небудь.
• філірування — Дія за знач. філі́рувати.
• філістер — Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.
• філістерство — Погляди й поведінка філістера; обивательська зашкарублість, святенництво.
• філіт — Метаморфічна гірська порода, що характеризується дрібною зернистістю й тонкою сланцюватістю.
• філія — Місцеве відділення якої-небудь установи, підприємства, організації тощо; агентство.
• філогенез — Історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому.
• філогенетика — Розділ генетики, що вивчає перебудову генетичного матеріалу у філогенезі.
• філогенія — Наука, що вивчає закономірності розвитку тваринного й рослинного світу.
• філодендрон — Декоративна кущова або деревна рослина з повітряним корінням і пірчастим великим листям.
• філокактус — Багаторічна тропічна рослина родини кактусових із короткими листкоподібними стеблами, на кінці яких під час цвітіння…
• філокартист — Той, хто займається філокартією.
• філокартистка — Жін. до філокарти́ст.
• філокартія — Колекціонування листівок.
• філоксера — Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах.
• філоксеростійкість — Властивість за знач. філвксеростійки́й.
• філолог — Фахівець із філології.
• філологія — Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література.
• філософ — Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду.
• філософема — Філософське питання, філософська проблема.
• філософійка — Зневажл. до філосо́фія.
• філософічність — Абстр. ім. до філософі́чний.
• філософія — Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення.
• філософка — Жін. до філо́соф 2.
• філософствування — Дія за знач. філосо́фствувати.
• філософування — Дія за знач. філософува́ти.
• філофора — Їстівна морська водорість червоного кольору.
• філуменіст — Той, хто займається філуменією.
• філуменія — Колекціонування сірникових етикеток.
• філфак — філологічний факультет
• фільварок — У феодальній Польщі, Литві, Білорусії та на Україні — комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне…
• фільдекос — Шовковиста кручена бавовняна пряжа, з якої виготовляють трикотажні вироби.
• фільдеперс — Шовковиста пряжа, схожа на фільдекос, але спеціально оброблена, з якої виготовляють трикотажні вироби високої якості.
• фільєра — Те саме, що фільє́р.
• фільм — Твір кіномистецтва; кінокартина.
• фільмокопія — Копія фільму для демонстрування в кінотеатрах.
• фільмоскоп — Проекційний апарат для демонстрування діапозитивного фільму.
• фільмостат — Металева шафа для зберігання фільмокопій.
• фільмотека — Заклад або відділ установи, що збирає, зберігає та видає (для повторного демонстрування) фільми; зібрання фільмів.
• фільмофон — Апарат, що записує звук на кіноплівку й відтворює його.
• фільмпак — Світлонепроникна коробка з негативною фотоплівкою.
• фільмування — Дія за знач. фільмува́ти.
• фільонка — Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо.
• фільтр — Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок.
• фільтрат — Рідина, пропущена через фільтр.
• фільтрація — Те саме, що фільтрува́ння.
• фільтрівність — Властивість за знач. фільтрівни́й.
• фільтрпрес — Апарат, у якому фільтрування відбувається під високим тиском.
• фільтрувальник — Робітник, фахівець із фільтрування.
• фільтрування — Дія за знач. фільтрува́ти й фільтрува́тися.
• фільц — Повстеподібний шар, що утворюється на поверхні суконних тканин під час їх валяння.
• фіміам — Пахуча речовина для обкурювання, ладан.
• фімоз — Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті.
• фін — Хрещеник.
• фіна — Личинкова стадія розвитку стьожкового черв’яка.
• фінагент — Скорочення: фінансовий агент — агент, що займається фінансовими питаннями.
• фінал — Закінчення, завершення якоїсь справи, події, явища; кінець.
• фіналіст — Учасник фіналу (у 3 знач.).
• фіналістка — Жін. до фіналі́ст.
• фінанси — Система грошових відносин у тій чи іншій державі, а також сукупність усіх грошових коштів, що є в розпорядженні держави.
• фінансист — Фахівець у галузі фінансових операцій.
• фінансистка — Жін. до фінанси́ст.
• фінансування — Дія за знач. фінансува́ти.
• фінвал — Велика морська тварина-ссавець із підряду беззубих китів.
• фінвідділ — Скорочення: фінансовий відділ (місцевої Ради).
• фінік — Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами.
• фінінспектор — Скорочення: фінансовий інспектор — працівник фінансового відділу, що займається вираховуванням і стяганням податків.
• фінітизм — Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного.
• фініфть — Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі.
• фініш — Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість.
• фінішер — Машина для ущільнення та обробки цементно-бетонного покриття дороги, аеродрому тощо.
• фінішування — Дія за знач. фінішува́ти.
• фінорган — Скорочення: фінансовий орган — орган державного управління, що здійснює в плановому порядку мобілізацію та розподіл…
• фінплан — Скорочення: фінансовий план — план утворення та використання грошових доходів і нагромаджень соціалістичних…
• фінт — Обманливий рух, удаваний випад.
• фіньшампань — Сорт коньяку.
• фіолет — Фіолетовий колір, фіолетовий відблиск чого-небудь.
• фіорд — Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами.
• фіоритура — Орнаментальний пасаж, що прикрашає мелодію.
• фіранка — Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска.
• фірма — У капіталістичних країнах — торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під…
• фірман — Візник (у 1 знач.).
• фірмацит — Прозоре кварцове скло.
• фірн — Сніг, який внаслідок частого замерзання й розтавання набув форми льодяних крупинок; ущільнений грубозернистий сніг.
• фісгармонія — Язичковий пневматичний клавішний музичний інструмент, звучання якого нагадує орган.
• фіск — У Стародавньому Римі — імператорська скарбниця.
• фіскал — У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) — урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб…
• фіскалка — Жін. до фіска́л 2.
• фіскальство — Діяльність, пов’язана з виконанням обов’язків фіскала (у 1 знач.).
• фісташка — Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи.
• фісташник — Те саме, що фіста́шка 1; фісташкове дерево.
• фістула — Канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах або органах тіла з поверхнею шкіри; виразка з таким каналом; нориця (у 2…
• фіта — Тридцять четверта літера дореформеного російського алфавіту (F), що означала звук «ф» у словах грецького походження; в…
• фітин — Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях…
• фітинг — фасонна деталь (муфта, трійник, ніпель тощо), якою з'єднують (на різьбі) труби.
• фітнес — Вид фізичної активності для підтримки гарної форми і здоров'я.
• фітобентос — сукупність рослин, що зростають на дні неглибоких водойм. До Ф. входять квіткові рослини, небагато видів…
• фітобіологія — Розділ біології, що вивчає життя рослин.
• фітогеографія — Розділ ботанічної географії, що вивчає закономірності поширення рослин та їхніх угруповань на земній кулі.
• фітоклімат — Сукупність метеорологічних умов, у яких живуть рослини.
• фітономус — Жук-шкідник родини довгоносиків, личинки якого живляться листям і квітками люцерни.
• фітопалеонтолог — Фахівець із фітопалеонтології.
• фітопалеонтологія — Розділ ботаніки, що вивчає викопні залишки рослин.
• фітопатолог — Фахівець із фітопатології.
• фітопатологія — Наука про хвороби рослин, збудників цих хвороб та засоби профілактики й боротьби з ними.
• фітопланктон — Сукупність рослин (переважно водоростей), що вільно плавають у верхніх шарах водоймищ.
• фітотерапія — Лікування різних захворювань лікарськими рослинами.
• фітотрон — Дослідна станція (комплекс споруд), де створюється штучний клімат для рослин.
• фітофаг — Тварина, що живиться рослинною їжею.
• фітофтора — Рід нижчих грибів класу фікоміцетів, що паразитують на картоплі, помідорах і т. ін.
• фітофтороз — Хвороба рослин, спричинювана фітофторою (у 1 знач.).
• фітоценоз — Історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, грунтовими та…
• фітоценологія — Те саме, що геобота́ніка.
• фіфа — Пуста, легковажна дівчина або молода жінка крикливо одягнена.
• фіхтеанець — Послідовник, прихильник фіхтеанства.
• фіхтеанство — Суб’єктивно-ідеалістичне філософське вчення, створене німецьким філософом Йоганом Фіхте.
• фішбалка — Дерев’яна або металева балка для надання веретену якоря (при його прибиранні) горизонтального положення.
• фішка — Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо.
• флавон — Складова частина деяких жовтих барвників.
• флагман — Командувач великого з’єднання бойових кораблів, що має право підняти прапор на кораблі, на якому він перебуває.
• флагшток — Вертикальна жердина для прапора.
• флажолет — Старовинний музичний духовий інструмент на зразок флейти.
• флакон — Пляшечка (перев. для парфумів, ліків тощо).
• фламенко — Традиційний іспанський музично-танцювальний стиль із запальними ритмами.
• фламін — У Стародавньому Римі — почесна посада жерця якого-небудь божества, на яку обирали довічно; жрець, що займав цю посаду.
• фламінго — Тропічний водяний птах із ніжно-рожевим оперенням, з дуже довгою вигнутою шиєю й довгими ногами.
• фланг — Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ.
• фланелівка — Те саме, що Флане́лева соро́чка ( див. флане́левий).
• фланель — М’яка шерстяна або бавовняна ворсиста тканина полотняного або саржевого переплетіння.
• фланер — Той, хто часто прогулюється, ходить без мети; гультяй, нероба.
• фланерство — Дозвільне, бездіяльне ходіння, гуляння без всякої мети; гультяйство (у 1 знач.), неробство.
• фланець — З’єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими…
• фланкування — Дія за знач. фланкува́ти 1.
• фланцювання — Дія за знач. фланцюва́ти.
• флатер — Спонтанна вібрація крила або хвостового оперення літака, що може спричинити їх руйнування та аварію літального апарата.
• флебіт — Запалення вени.
• флебограма — Крива запису пульсових коливань вен у людини й тварин.
• флебологія — Розділ медицини, що займається вивченням хвороб вен і їх лікуванням.
• флегма — Незворушний спокій, що межує з байдужістю, холоднокровністю.
• флегматизатор — Рідка або пластична речовина, за допомогою якої збільшують стійкість вибухової речовини стосовно до зовнішніх…
• флегматизація — Дія за знач. флегматизува́ти.
• флегматизм — Незворушний спокій, що межує з байдужістю; флегма (у 1 знач.).
• флегматик — Людина з флегматичним темпераментом.
• флегматичність — Властивість і стан за знач. флегмати́чний.
• флегмона — Гостре розлите гнійне запалення сполучної тканини.
• флейта — Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев’яну трубку з циліндричним або конічним каналом.
• флейтист — Музикант, що грає на флейті.
• флейтистка — Жін. до флейти́ст.
• флейц — Плоский широкий пензель (щітка) з м’якого волосу, яким у малярстві згладжують, вирівнюють свіжопофарбовану поверхню.
• флейцювання — Дія за знач. флейцюва́ти.
• флексатон — Язичковий ударний музичний інструмент.
• флексія — Спосіб утворення граматичних форм слів шляхом зміни їхніх закінчень або звуків основи; змінне при відмінюванні або…
• флексор — М’яз, за допомогою якого відбувається згинання суглоба; згинач.
• флексура — Ступінчастий вигин верств гірських порід, який утворюється в результаті зсуву, деформації земної кори.
• флективність — Ознаки мови, у якій форми слів творяться за допомогою флексій.
• флер — Тонка, прозора, звичайно шовкова тканина.
• флердоранж — Білі квіти помаранчевого дерева або штучні квіти такого ж вигляду, якими прикрашають весільний убір нареченої, а іноді…
• флеш — Верхівка молодого пагона чайного дерева.
• флібустьєр — У XVII — на початку XVIII ст.— морський розбійник, пірат або контрабандист, який був членом особливої організації.
• флібустьєрство — Заняття флібустьєра, флібустьєрів.
• флігель — Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку.
• флік — Шматок, обрізок шкіри для збірного підбора.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.