Слова на літеру Ф

• фотоекспонометр — прилад, яким визначають експозицію при фотографуванні чи кінозніманні; експонометр.
• фотоелектрика — Явище переходу світлової енергії в електричну.
• фотоелемент — Прилад, у якому внаслідок діяння світла виникає електричний струм.
• фотоемульсія — те саме, що й світлочутлива емульсія.
• фотоетюд — Етюд, виконаний засобами фотографії (у 1 знач.); фотографічний етюд.
• фотоефект — Зміна яких-небудь властивостей речовини (напр., електричних) внаслідок діяння світлової енергії; фотоелектричний ефект.
• фотожурналіст — Журналіст-фотограф; фотокореспондент.
• фотожурналістика — Діяльність, фах фотожурналістів.
• фотожурналістка — Жін. до фотожурналі́ст.
• фотозбільшувач — Пристрій, за допомогою якого одержують збільшені фотографічні відбитки (позитивні), фотографії з негативів.
• фотозвіт — Звіт про певну подію у вигляді серії фотографій.
• фотознімання — Фотографічне знімання; фотографування.
• фотознімок — Фотографічний знімок; фотографія (у 2 знач.).
• фотоілюстрація — Ілюстрація у вигляді фотографії; фотографічна ілюстрація.
• фотоінформація — Інформація, яка здійснюється засобами фотографії, представлена фотознімками; фотографічна інформація.
• фотокамера — Частина фотоапарата, що становить собою світлонепроникну коробку з об’єктивом; фотографічна камера.
• фотокартка — Картка з фотографічним зображенням кого-небудь; фотографічна картка, фотографія (у 2 знач.).
• фотокатод — Катод, що випромінює електрони від діяння світла.
• фотокераміка — Одержання зображень на керамічних виробах фотографічним способом.
• фотоконкурс — Конкурс на кращу фотографію.
• фотокопія — Копія з будь-якого документа, рукопису і т. ін., зроблена фотографічним способом; фотографічна копія.
• фотокореспондент — Фахівець-фотограф, працівник друкованого органу (газети, журналу), для якого він робить знімки.
• фотокореспондентка — Жін. до фотокореспонде́нт.
• фотоксилографія — Гравюра на дереві перенесенням малюнка на поверхню дошки фотографічним способом з подальшим гравіруванням штрихів від…
• фотолабораторія — Спеціально обладнане приміщення, де обробляють фотографічні плівки, пластинки, виготовляють фотографії (у 2 знач.).
• фотоліз — Розклад хімічних сполук внаслідок діяння на них світла.
• фотолітографія — Виготовлення літографської друкарської форми за допомогою фотографічного перенесення зображення на поверхню…
• фотолюбитель — Той, хто займається фотографією (у 1 знач.) як любитель; фотоаматор.
• фотолюбительство — Діяльність фотолюбителя й фотолюбителів; фотоаматорство.
• фотолюмінесценція — Люмінесценція, спричинена дією світла.
• фотомагазин — Магазин фотографічного приладдя, фотографічних матеріалів.
• фотоматеріал — Матеріал, що використовується у фотографії (у 1 знач.).
• фотометр — Оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, освітленість, яскравість і т. ін.) і який…
• фотометрія — Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні…
• фотомеханіка — Сукупність способів одержання репродукцій у поліграфії за допомогою фотографічних і хімічних процесів.
• фотомисливець — Той, хто висліджує звірів, птахів з фоторушницею, фотоапаратом.
• фотомистецтво — Мистецтво фотографії (у 1 знач.), фотографування.
• фотомитець — Фотограф високого класу, майстер фотографування.
• фотомонтаж — Монтаж фотографічних знімків, що мають тематичну спільність, в одне фотографічне зображення
• фотон — Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла.
• фотонабір — Набір, зроблений із застосуванням фотографічного способу відтворення букв і знаків тексту; фотографічний набір.
• фотонастія — рух органів рослин, що його спричинено зміною інтенсивності неспрямованого освітлення
• фотоніка — Наука, що вивчає можливості зв’язку за допомогою світлових променів.
• фотоопір — Напівпровідниковий прилад, який використовують для реєстрації й визначення інтенсивності та спектрального складу…
• фотопапір — Папір з нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який застосовують для друкування фотографій…
• фотоперіод — Тривалість денного освітлення.
• фотоперіодизм — Реакція рослин на співвідношення між тривалістю дня і ночі.
• фотоплакат — Плакат, зробл. засобами фотографії (у 1 знач.); фотографічний плакат.
• фотопластинка — Невеличка скляна пластинка, вкрита з одного боку шаром світлочутливої емульсії, на якому одержують зображення кого…
• фотоплівка — Гнучка прозора стрічка, вкрита з одного боку шаром світлочутливої емульсії, на якому одержують зображення кого…
• фотопортрет — Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет.
• фотоприймач — Апарат для прийому фототелеграфних зображень по радіо або проводовій лінії зв’язку.
• фотореле — Прилад для автоматичного керування різними установками, в якому використовується здатність фотоелемента миттю…
• фоторепортаж — Репортаж, зробл. засобами фотографії (у 1 знач.).
• фоторепортер — Фахівець-фотограф, співробітник періодичного видання, телебачення і т. ін., який здійснює фоторепортаж.
• фоторушниця — Фотоапарат з довгофокусним об’єктивом (телеоб’єктивом), укріплений разом з ним на держаку, що нагадує своїм виглядом…
• фотосалон — Салон, в якому фотографують; фотоательє.
• фотосинтез — Процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу й води за допомогою світлової енергії, що…
• фотоскладання — Те саме, що фотонабі́р.
• фотоспалах — Короткочасне та інтенсивне освітлення за допомогою спеціального пристрою, що застосовується під час фотографування.
• фотоспостереження — Спостереження, яке ведеться із застосуванням фотографії (у 1 знач.).
• фотостат — Автоматичний апарат для копіювання документів, малюнків, текстів книжок і т. ін. фотографічним способом.
• фотострум — Електричний струм, що виникає в фотоелементі від дії світла.
• фотосфера — Нижня частина атмосфери Сонця, що утворює його видиму яскраву поверхню.
• фототека — Систематизоване зібрання фотографій чи негативів.
• фототелеграма — Зображення, передане за допомогою фототелеграфу.
• фототелеграф — Вид електричного телеграфного зв’язку, за допомогою якого передають і відтворюють на фотопапері нерухомі зображення…
• фототелеграфія — Те саме, що фототелегра́ф 1.
• фототелеграфування — Здійснення способу зв’язку фототелеграфом (у 2 знач.).
• фототеодоліт — Інструмент, признач. для фотографування місцевості, розробок корисних копалин, різних споруд і т. ін. з метою…
• фототерапія — Застосування з лікувальною та профілактичною метою інфрачервоного, світлового (видимого) й ультрафіолетового проміння.
• фототехнік — Фахівець з фототехніки.
• фототипія — Вид плоского друку з скляної або металевої пластинки, покритої світлочутливим желатиновим шаром, на яку фотографічним…
• фототрансформатор — прилад для одержання фотоплану місцевості в певному масштабі під час аерофотознімання.
• фототропізм — Те саме, що геліотропі́зм.
• фотофакт — Фотографія, яка слугує беззаперечним доказом певної події або явища.
• фотофініш — Прилад, який складається з секундоміра та кінознімального устаткування і призначений для точного визначення фінішу…
• фотофобія — Те саме, що світлобоя́знь.
• фотохімік — Фахівець з фотохімії.
• фотохімія — Розділ хімії, в якому вивчаються хімічні процеси, що відбуваються внаслідок діяння світла на речовину.
• фотохромія — Кольорова фотографія (у 1 знач.), особливістю якої є передача природного забарвлення предмета.
• фотохроніка — Хроніка сучасних подій, відбита в фотографіях.
• фотохронометраж — Один із головних засобів вивчення затрат робочого часу на виконання окремих елементів виробничої операції.
• фотоцинкографія — Те саме, що цинкогра́фія.
• фрагмент — Окрема частина твору мистецтва, уривок тексту; уламок посудини, викопної кістки і т. ін.
• фрагментарність — Якість за знач. фрагмента́рний.
• фрагментація — Розпадання на дрібні частини
• фраєр — Про франтувату, пусту, нікчемну людину.
• фраза — Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність.
• фразеологізм — Усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів.
• фразеологічність — Властивість за знач. фразеологі́чний 2.
• фразеологія — Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.
• фразер — Той, хто любить говорити фрази (у 3 знач.).
• фразерка — Жін. до фразе́р.
• фразерство — Пристрасть говорити фрази (у 3 знач.); марнослів’я.
• фразистість — Властивість і якість за знач. фрази́стий.
• фразування — Дія за знач. фразува́ти.
• фрак — Чоловічий двобортний одяг в талію, з вирізаними спереду полами та довгими фалдами ззаду, який одягають в урочистих…
• фрактура — Один з видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк…
• фракційність — Наявність фракцій ( див. фра́кція¹ 3).
• фракціонер — Той, хто є членом фракції ( див. фра́кція¹ 3).
• фракціонерка — Жін. до фракціоне́р.
• фракціонування — Дія за знач. фракціонува́ти.
• фракція — Група людей, об’єднаних професійними, цеховими інтересами.
• фрамуга — Верхня частина віконної рами або дверей, яка звичайно відчиняється.
• франк — Грошова одиниця Франції, Бельгії, Швейцарії та деяких інших країн, що дорівнює 101 сантимам.
• франкіана — Сукупність літературознавчих, мовознавчих і т. ін. праць, присвячених висвітленню життя і творчості І. Франка.
• франклінізація — Один з методів електролікування.
• франкмасон — Те саме, що масо́н.
• франкмасонство — Те саме, що масо́нство.
• франко — спеціальний термін, вживаний в торговельних угодах, який у сполученні з наступним іменником - назвою міста, пункту і т.
• франкознавство — Галузь літературознавства, що займається вивченням життєвого шляху та літературної спадщини І. Я. Франка.
• франкування — Дія за знач. франкува́ти.
• франт — Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун.
• франтиха — Жін. до франт.
• франтівство — Пристрасть до модного, нарядного одягу; надмірна увага до своєї зовнішності, до свого одягу.
• франтуватість — Властивість і якість за знач. франтува́тий.
• францисканець — Член католицького чернечого «жебрущого» ордену, заснованого на початку XIII ст. в Італії Франциском Ассізьким.
• францій — радіоактивний хімічний елемент, символ Fr, ат. н. 87; належить до лужних металів; ізотоп Fr 223 знайдено у продуктах…
• французка — Француженка.
• франшиза — Межі відхилення кількості поставленого товару від зазначеної в договорі (в процентах).
• фратрія — У стародавніх греків — спочатку первісний рід, згодом об’єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника.
• фрау — Уживається при звертанні до заміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища.
• фрахт — Плата за перевезення вантажів морськими шляхами.
• фрахтівник — Особа чи організація, що фрахтує судно.
• фрахтування — Дія за знач. фрахтува́ти.
• фрегат — У гребному флоті — легка галера, а у вітрильному — військовий трищогловий корабель з прямими вітрилами; також купецьке…
• фреза — Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців з загостреними вершинами, яким…
• фрезерувальник — Кваліфікований робітник, що працює на фрезерному верстаті.
• фрезерувальниця — Жін. до фрезерува́льник.
• фрезерування — Дія за знач. фрезерува́ти.
• фрезування — Дія за знач. фрезува́ти.
• фрейдизм — Реакційне ідеалістичне вчення в буржуазній психології й філософії (з кінця XIX ст.), що намагається пояснювати явища…
• фрейдист — Послідовник, прихильник фрейдизму.
• фрейлейн — Уживається при звертанні до незаміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища.
• фрейліна — Придворна особа — дівчина-дворянка, яка перебуває у почті цариці, принцеси і т. ін., а також відповідне придворне…
• фрейм — Структура даних, що описують фрагмент знань людини або якусь стандартну ситуацію.
• фрекен — Уживається при звертанні до незаміжньої жінки в скандінавських країнах, а також при називанні її імені та прізвища.
• френолог — Фахівець з френології.
• френологія — Антинаукове вчення про зв’язок психічних якостей людини з формою будови її черепа.
• френч — Військовий одяг в талію, з чотирма накладними кишенями і хлястиком.
• фреска — Картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.
• фривольність — Якість за знач. фриво́льний.
• фригана — Рослинне угруповання з колючих напівчагарників і трав, розповсюджене в країнах Середземномор’я.
• фригорія — В холодильній справі — одиниця холоду, що дорівнює калорії, але має протилежний знак.
• фриз — Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом.
• фрикадель — Те саме, що фрикаде́лька.
• фрикаделька — Кулька з меленого м’яса або риби, зварена в бульйоні.
• фрикасе — Страва, приготовлена з дрібно нарізаного м’яса в підливі.
• фрикціон — Пристрій для передачі обертального руху між двома валами за допомогою сил тертя.
• фример — Третій місяць (з 21-23 листопада до 20-22 грудня) революційного республіканського календаря, що діяв у Франції в…
• фристайл — Вид спорту з вільним виконанням трюків, наприклад, на лижах чи велосипеді.
• фритредер — Прихильник фритредерства.
• фритредерство — Напрям у економічній теорії і політиці промислової буржуазії, що характеризується вимогами так званої вільної…
• фронда — Громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини XVII ст.
• фрондер — Учасник фронди (у 1 знач.).
• фрондерка — Жін. до фронде́р.
• фрондерство — Дії фрондера, фрондерів.
• фрондування — Дія за знач. фрондува́ти.
• фронт — У шикуванні військ — лицева сторона.
• фронтальність — Розміщення (фігури, фасаду, споруди і т. ін.) передньою, лицевою частиною до глядача.
• фронтиспіс — Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді.
• фронтит — Запалення слизової оболонки лобних пазух.
• фронтмен — Головний вокаліст або лідер музичного гурту.
• фронтовик — Той, хто перебуває або був на фронті (у 3 знач.) в діючій армії.
• фронтовичка — Жін. до фронтови́к.
• фронтоліз — розмивання атмосферного фронту (перехідної зони між двома повітряними масами в атмосфері) і його поступове зникнення.
• фронтон — Верхня частина фасаду будинку, портика, колонади і т. ін., що становить собою трикутну площину, обмежену з боків…
• фруктівник — Той, хто має фруктовий магазин або торгує фруктами.
• фруктовниця — Ваза для фруктів.
• фруктоза — Органічна речовина — вуглевод з групи моносахаридів, що міститься перев. в солодких плодах, меді.
• фрустрація — обман, введення в оману, даремна надія, невдача
• фталазол — Лікарський сульфаніламідний препарат, що застосовується при дизентерії, колітах та інших шлунково-кишкових…
• фтивазид — Протитуберкульозний синтетичний лікарський препарат.
• фтизіатр — Лікар-фахівець з фтизіатрії.
• фтизіатрія — Розділ медицини, що вивчає туберкульоз легенів і методи його лікування та профілактики.
• фтор — Хімічний елемент — газ блідо-жовтого кольору з різким запахом; токсичний, руйнівно діє на велику кількість речовин.
• фторид — Хімічна сполука фтору з іншим елементом, що часто додається до зубної пасти.
• фторопласт — Полімер ненасичених органічних сполук, що містять фтор.
• фуга — Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним…
• фуганок — Теслярський інструмент, рубанок великого розміру з подвійним різцем, признач. для точного стругання великих площин і…
• фугас — Заряд вибухівки у водонепроникній оболонці, який звичайно закладають у грунт або занурюють у воду, щоб вибухом…
• фугаска — Фугасна авіабомба; фугасний снаряд.
• фугато — Епізод у музичному творі, побудований в стилі фуги; є частиною сонати або симфонії, інколи — самостійна п’єса.
• фугета — невелика фуга.
• фугування — Дія за знач. фугувати¹.
• фудульність — Властивість за знач. фуду́льний.
• фуете — У балеті — фігура в жіночому танці, що полягає в повороті на пальцях однієї ноги при одночасному круговому обертанні в…
• фужер — Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв.
• фузаріоз — Хвороба рослин, яку спричиняють різні види грибів роду фузаріум.
• фузаріотоксикоз — Хвороба свійських тварин, яка виникає через поїдання ними кормів, уражених токсичними формами грибів роду фузаріум.
• фузаріум — Рід вищих грибів (сапрофітів і паразитів), багато видів якого викликають захворювання рослин і тварин.
• фузилер — Солдат французької, прусської та інших армій в XVII-XVIII ст., озброєний фузією
• фузія — Старовинна гладкоствольна рушниця з кременем.
• фук — Шашка, яку знімає партнер за недогляд під час гри в шашки.
• фукання — Дія за знач. фу́кати 1, 2.
• фуксин — Яскраво-червона анілінова фарба, названа так за схожість із забарвленням квіток фуксії; використовується у виробництві…
• фуксія — Кущова або деревна рослина родини онагрових з висячими червоними, фіолетовими або синіми квітами.
• фукус — Дрібна бура морська водорість, яка використовується в сільському господарстві як добриво або на корм худобі.
• фуле — Вовняна пальтова тканина з саржевим переплетенням, з дещо ворсистим лицевим боком.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.