Слова на літеру Д

• денситометрія — вимірювання поглинання й розсіювання світла проявленими фотографічними шарами.
• дентин — Міцна кісткоподібна тканина, що становить основну масу зуба людини і тварин.
• денудація — Сукупність природних процесів руйнування гірських порід та перенесення продуктів руйнування в нижчі місця.
• денунціатор — донощик, виказник, кляузник.
• денунціація — донос, виказ, кляуза.
• денцівка — Музичний інструмент типу сопілки.
• денщик — Солдат у царській армії, що прикріплювався до офіцера для обслуговування.
• день — Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора.
• деонтологія — Професійна етика медичних працівників, принципи поведінки медичного персоналу, спрямовані на максимальне підвищення…
• департамент — У царській Росії і деяких сучасних буржуазних країнах — відділ у складі вищої державної установи або певний…
• депеша — Термінове офіційне повідомлення; донесення.
• депігментація — втрата шкірою нормального забарвлення, пов'язана із зникненням пігменту.
• депіляція — усунення волосся на тілі хімічними засобами; те саме, що й епіляція.
• депо — Транспортне виробниче підприємство, яке забезпечує експлуатацію, періодичний ремонт, утримування та обслуговування…
• деповець — Робітник або службовець депо.
• депозит — Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадкасу, нотаріальну контору) кредиторові, а також…
• депозитарій — у міжнародному праві - держава, міжнародна організація, яка зберігає текст якогось міжнародного договору, документи…
• депозитка — Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом.
• депозитор — Вкладник депозиту.
• деполяризатор — додаткова речовина, яку вводять до гальванічного елемента для деполяризації його електродів
• деполяризація — зменшення ступеня поляризації.
• депонент — Те саме, що депози́тор.
• депонування — Дія за знач. депонува́ти.
• депорт — У капіталістичних країнах — операція, зроблена на фондовій біржі спекулянтами з метою одержання курсової різниці.
• депортація — Дія за знач. депортува́ти.
• депресія — Хворобливий стан приголомшеності, пригнічення, скорботи.
• депутат — Член органу державної влади, обраний виборцями.
• депутатка — Жін. до депута́т.
• депутатство — Перебування депутатом.
• депутація — Група обраних або виділених представників, що діє за дорученням якого-небудь колективу або організації.
• дератизація — Сукупність заходів, спрямованих на знищення гризунів.
• дербі — Змагання для трирічних і чотирирічних рисистих і скакових коней.
• дервіш — Мусульманський чернець-жебрак.
• деревина — Те саме, що де́рево 1.
• деревище — Домовина.
• деревій — Трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.
• дерево — Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону.
• деревобетон — Будівельний матеріал, що складається з бетону і дерев’яної арматури.
• деревонасадження — Садіння дерев.
• деревообробка — Механічна обробка дерева.
• деревообробник — Той, хто обробляє дерево, фахівець з механічної обробки дерева.
• дереворит — Техніка гравюри на дошці з дерева, розрізаного впоперек шарів.
• дереворіз — Техніка гравюри на дошці з дерева, розрізаного вздовж шарів
• деревостан — Те саме, що деревості́й.
• деревостій — Сукупність дерев і кущів, які утворюють певну лісову ділянку.
• деревоточець — Нічний метелик і його гусінь, яка точить, пошкоджує деревину.
• деревце — Зменш.-пестл. до де́рево 1.
• деревʼянистість — Абстр. ім. до дерев’яни́стий.
• деревʼянка — Вигот. з дерева предмет.
• деревʼяччя — Збірн. до де́рево 2
• дереза — Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах.
• дерен — Поверхневий шар грунту, вкритий травою і трав’янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями.
• деренівка — Настояна на дерені (у 2 знач.); горілка.
• деренчання — Дія за знач. деренча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• деренькотання — Дія за знач. деренькота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• деренькотіння — Дія за знач. деренькоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• держава — Маєток, помістя, володіння.
• державець — Володар (що має права монарха).
• державка — Пристрій для закріплення різців на стругальних верстатах.
• державність — Державний лад; державна організація.
• держак — Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають.
• держалко — Те саме, що де́ржальце.
• держално — Те саме, що держа́к 1.
• держання — Дія за знач. держа́ти 1-7.
• держапарат — Скорочення: державний апарат.
• держбанк — Банківська установа, якою повністю або частково володіє держава.
• держборг — Загальна сума фінансових зобов'язань держави перед кредиторами.
• держидерево — Кущова колюча рослина родини крушинових, що росте на схилах гір, в урвищах.
• держиморда — Властолюбна, жорстока до підлеглих особа.
• держмито — Обов'язковий платіж, що стягується державою за надання юридичних послуг.
• держпідприємство — державне підприємство
• держплан — Скорочення: Державний плановий комітет.
• держслужбовець — Працівник, який обіймає посаду в державних органах влади та управління.
• держуправління — відомство
• дериват — Похідне від чого-небудь первинного (в хімії, лінгвістиці, грунтознавстві і т. ін.).
• дериватив — документ установленої форми, що засвідчує право та (або) зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери…
• деривація — Відведення води від головного русла річки в бік по каналу.
• дерик — Вантажопідйомний кран; дерик-кран.
• дерихвіст — Невеликий степовий перелітний птах з довгим вилкастим хвостом.
• дерій — Те саме, що зди́рник.
• деркання — Дія за знач. де́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• деркач — Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком.
• деркотання — Дія за знач. деркота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• деркотіння — Дія за знач. деркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дерма — Частина шкіри людини і хребетних тварин, розташована під епідермісом.
• дерматин — Просочена нітроцелюлозою тканина, схожа на шкіру або на клейонку; штучна шкіра.
• дерматит — Запальне захворювання шкіри.
• дерматоген — зовнішній щільний шар клітин твірної тканини в ростучих кінчиках коренів і стебел у рослин.
• дерматогліфіка — розділ морфології людини, який вивчає шкірний рельєф долонних і підошовних поверхонь, де шкіра вкрита численними…
• дерматолог — Фахівець з дерматології; лікар в цій галузі.
• дерматологія — Галузь медицини, яка вивчає хвороби шкіри.
• дерматоміцети — група мікроскопічних грибів, що паразитують головним чином у верхніх шарах шкіри людини й тварин і є збудниками…
• дермографізм — зміна забарвлення шкіри людини при механічному її подразненні.
• дермоїд — вада зародкового розвитку організму - мішковидна пухлина, що містить салоподібну речовину з домішкою волосся. Стінки…
• дернина — Те саме, що де́рен.
• дернознімач — Те саме, що передплу́жник.
• дерноріз — Спеціальний плуг для нарізування пластів дерну.
• дернування — Дія за знач. дернува́ти.
• дерть — Борошно грубого млива для годівлі тварин.
• дерун — Те саме, що зди́рник.
• дерчання — Дія за знач. дерча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• десант — Висадка війська з літака, морського судна і т. ін. на територію, зайняту противником для ведення там бойових дій.
• десантник — Боєць десантної групи, учасник десанту.
• десегрегація — ліквідація, скасування сегрегації.
• десенсибілізація — Зменшення чутливості організму людини чи тварин до повторного введення хімічних (переважно білкових) речовин, що…
• десерт — Солодка страва — фрукти, компоти і т. ін., які подаються наприкінці обіду.
• десикація — передзбиральне хімічне підсушування рослин на пні, що прискорює їхнє дозрівання та полегшує машинне збирання врожаю.
• десилікація — Процес вивітрювання гірських порід, пов'язаний з розчиненням і винесенням кремнезему.
• десинхронізація — заміщення повільних, високоамплітудних потенціалів на електроенцефалограмі швидшими та низькоамплітудними. Є…
• десквамація — Злущування клітин епітелію з поверхні органів і тканин.
• дескриптор — одиниця інформаційно-пошукової мови, що відповідає певному поняттю.
• дескрипція — опис, перелік.
• десмоліз — сукупність процесів розщеплення органічних речовин у тканинах під впливом ферментів - десмолаз.
• десмологія — те саме, що й синдесмологія.
• десмургія — розділ хірургії, що вивчає методи накладання пов'язок.
• десниця — Права рука, а також рука взагалі.
• десольватація — явище, протилежне сольватації.
• десорбер — апарат для здійснення десорбції.
• десорбція — видалення адсорбованих речовин з поверхні адсорбента.
• деспот — У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу — верховний правитель, наділений необмеженою владою.
• деспотизм — Необмежена влада; сваволя.
• деспотія — Не обмежена законом самодержавна влада, яка характеризується крайньою централізацією і сваволею правителя; держава…
• деспотка — Жін. до де́спот 2.
• деструкція — Порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь.
• десть — Рахункова одиниця писального паперу.
• десублімація — безпосереднє перетворення пари на тверду речовину (процес, зворотний сублімації).
• десульфітація — очищення консервованої плодоовочевої сировини від сірчистої кислоти, застосовуваної при сульфітації.
• десульфурація — видалення сірки з розплавленого металу (чавуну, сталі) додаванням спеціальних речовин.
• десятерик — українське прізвище
• десятиборство — Легкоатлетичні змагання з десяти видів спорту.
• десятигранник — Геометричне тіло, обмежене десятьма гранями.
• десятиденка — Проміжок часу в десять днів; декада.
• десятикласник — Учень десятого класу середньої школи.
• десятикласниця — Жін. до десятикла́сник.
• десятикутник — Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює десять кутів.
• десятилітка — Те саме, що десятирі́чка.
• десятиліття — Те саме, що десятирі́ччя 1.
• десятина — Стара російська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 гектара (2400 кв. сажнів).
• десятирічка — Повна середня загальноосвітня школа в СРСР з десятирічним строком навчання.
• десятиріччя — Час, період тривалістю десять років.
• десятка — Назва цифри і числа 10
• десятник — Старший, відповідальний у групі робітників на будівництві, у шахті і т. ін.
• десятникування — Дія за знач. десятникува́ти.
• десяток — Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять.
• десяцький — У дореволюційній Росії — нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни.
• деталізація — Дія за знач. деталізува́ти.
• деталь — Окремий факт; подробиця.
• детальність — Абстр. ім. до дета́льний.
• детандер — Машина для охолодження й скраплення газу.
• детектив — У капіталістичних країнах — агент таємної служби розшуку.
• детектор — Пристрій у радіоприймачі для перетворювання коливань високої частоти в коливання низької частоти.
• детектування — Процес виділення напруги низької частоти з модульованих коливань у радіотехніці.
• детермінант — Чинник, який визначає, обмежує; визначник.
• детермінація — виникнення якісної своєрідності між частинами зародка на ранніх стадіях його розвитку.
• детермінізм — Матеріалістичне вчення про загальну причинну зумовленість явищ природи, суспільства й мислення.
• детермініст — Послідовник детермінізму.
• детермінованість — Абстр. ім. до детерміно́ваний.
• детінізація — вивід з тіні
• детонатор — Вибухова речовина, яка при вибуханні викликає детонацію іншої вибухової речовини.
• детонація — Поширення в речовині хімічного перетворення з надзвуковою швидкістю, викликаного вибухом іншої речовини або ударом…
• детонометр — прилад, який показує, що в двигуні відбувається детонація.
• детонування — Дія за знач. детонува́ти¹.
• детрит — Продукт механічного руйнування на дрібні частини відмерлих організмів рослин і тварин, завислий у воді або осілий на…
• дефекат — Те саме, що Дефекаці́йна грязь ( див. дефекаці́йний).
• дефекація — Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення.
• дефект — Вада, недолік.
• дефективність — Абстр. ім. до дефекти́вний.
• дефектолог — Фахівець з дефектології.
• дефектологія — Наука про розвиток, навчання і виховання дітей з фізичними і психічними вадами.
• дефектоскоп — Прилад для виявлення дефектів у матеріалах і виробах.
• дефектоскопія — Сукупність методів виявлення внутрішніх і поверхневих прихованих дефектів металевих і неметалевих матеріалів і виробів…
• дефензива — Оборонна тактика на війні; оборона.
• дефібратор — апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу.
• дефібрер — машина в целюлозно-паперовому виробництві для одержання деревинної маси стиранням деревини на обертовому камені.
• дефібрилятор — Апарат, признач. для ліквідації порушення серцевої діяльності (фібриляції).
• дефіле — Ущелина або вузький небезпечний прохід у труднопрохідному місці.
• дефілювання — Дія за знач. дефілюва́ти.
• дефінітив — Форма бухгалтерського обліку, заснованого на картотеці; контрольна бухгалтерія.
• дефініція — Стисле логічне визначення, яке містить у собі найістотніші ознаки визначуваного поняття.
• дефіс — Коротка риска, яка сполучає слова або їх основи в одне ціле чи прикладку з підпорядковуючим словом.
• дефіцит — Перевищення видатків над доходами; збиток.
• дефіцитність — Абстр. ім. до дефіци́тний 1.
• дефлегматор — апарат для дефлегмації.
• дефлегмація — часткова конденсація сумішей різної пари і газів з утворенням флегми, що дає можливість збагачувати їх…
• дефлектор — Пристрій, що ним змінюють напрям потоку рідини, газу тощо.
• дефлятор — індекс, що використовується для перерахування вартісних показників у цінах базового року.
• дефляція — Вилучення буржуазними урядами із обігу частини паперових грошей і нерозмінних на золото банківських білетів, випущених…
• дефоліант — Хімічна сполука, яка спричиняє опадання листя з рослин.
• дефоліація — штучне передзбиральне видалення листків у рослин для поліпшення механізованого збирання врожаю. Провадять за допомогою…
• дефолт — Нездатність держави або компанії виплачувати свої боргові зобов'язання.
• деформація — Зміна форми або розмірів тіла під впливом прикладених сил чи нагрівання.
• деформування — Дія за знач. деформува́ти і деформува́тися.
• дефосфорація — видалення фосфору (звичайно окисленням) з розплавленого металу (чавуну, сталі) під час плавки.
• дефростер — Камера в холодильнику, що має опалення й посилену циркуляцію повітря; служить для утеплювання деяких продуктів (яєць…
• дехкан — У Середній Азії та Казахстані —селянин.
• дехканство — Збірн. до дехка́н.
• дехлорування — Відщеплення хлору від органічних сполук.
• децентралізація — Система управління, при якій частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління…
• децентрація — Невідповідність осей оптичних елементів катадіоптричної системи.
• децеребрація — у фізіології тварин - метод дослідження рефлекторної діяльності довгастого та спинного мозку при ізоляції їх від…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.