Слова на літеру З
Останнє оновлення:
2 227 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 9 з 12. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.
зернистість — зменшування
- зернистість — Властивість за знач. зерни́стий.
- зернівка — Сухий нерозкривний однонасінний плід злаків, який має тонкий шкірястий оплодень, що міцно зростається з насіниною.
- зерно — Дрібний плід хлібних злаків; зернина.
- зерновик — Спеціаліст з вирощування зернових, злакових культур.
- зерновловлювач — Пристрій на збиральних машинах для уловлювання зерна, насіння, що обсипається під час збирання врожаю.
- зерновоз — вагон для перевезення зерна
- зерновозка — Повозка для перевезення зерна (у 1, 2 знач.).
- зернодробарка — Машина для подрібнення зерна (у 1, 2 знач.).
- зерноїд — Жук родини зерноїдових; зернівка.
- зерноочищення — Процес відокремлення зібраного зерна від домішок, пилу та сміття.
- зернопульт — Вид зерноочисної машини.
- зерносушарка — Установка, механічний пристрій або спеціально обладнане приміщення для сушіння зерна (у 1, 2 знач.) з доведенням його…
- зерносховище — Спеціально обладнане приміщення для схову, зберігання зерна (у1, 2 знач.).
- зернофураж — Зерновий корм для худоби та птахів.
- зернь — Вид орнаменту.
- зернятко — Зменш.-пестл. до зе́рня і зерня́.
- зерняточко — Зменш.-пестл. до зе́рнятко і зерня́тко.
- зеро — Нульове очко, нуль.
- зет — Остання літера латинського алфавіту на позначення приголосного звука «z».
- зефір — Теплий легкий вітерець.
- зʼєднання — Велика військова одиниця, яка складається з кількох частин одного або різних родів військ.
- зʼєднування — Дія за знач. з’є́днувати 1-4.
- зʼєднувач — Пристрій для з’єднування чого-небудь.
- зживання — Дія за знач. зжива́ти 1, 2.
- зигзаг — Ламана лінія.
- зигзиця — Зозуля.
- зигогамія — тип статевого процесу у ряду нижчих рослин: грибів зигоміцетів та зелених водоростей кон'югат. При З. відбувається…
- зигоспора — спора, яка утворюється в результаті зигогамії.
- зигота — клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої й жіночої статевих клітин (гамет) рослинних або тваринних організмів.
- зиґзаґ — Кривуля, ламана лінія, схожа на блискавку.
- зизанія — Водяна рослина родини злакових, також відома як дикий рис.
- зизоокість — Косоокість.
- зик — Різкий, дуже голосний звук; крик, галас.
- зильберглет — свинцевий глет, що його одержують при виплавленні срібла з веркблею.
- зима — Найхолодніша пора року між осінню і весною.
- зимівля — Те саме, що зимува́ння.
- зимівник — Той, хто залишається зимувати де-небудь з певною метою.
- зимівниця — Жін. до зимі́вник.
- зимниця — Дерево, на якому до пізньої осені висять плоди.
- зимовик — Те саме, що зимівни́к 1.
- зимовище — Те саме, що зимі́вля 2.
- зимовник — Те саме, що зимівни́к 2.
- зимологія — розділ хімії, що вивчає процеси бродіння органічних речовин.
- зимородок — Невеликий птах з масивною головою, красивим густим пір’ям, довгим прямим дзьобом чорного або червоного кольору і дуже…
- зимостійкість — Якість за знач. зимостійки́й.
- зимувальник — Місце, де зимують риби.
- зимування — Дія і стан за знач. зимува́ти.
- зингшпіль — німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами.
- зиск — Сума, на яку прибуток перевищує витрати.
- зисковність — Абстр. ім. до зиско́вний.
- зичення — Дія за знач. зи́чити¹.
- зичливість — Якість за знач. зичли́вий.
- зичність — Якість за знач. зи́чний.
- зібраність — Властивість за знач. зі́браний 2.
- зібрання — Дія за знач. зібра́ти.
- зів — Вхід з порожнини рота в глотку.
- зівака — Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь.
- зівання — Дія за знач. зіва́ти.
- зігнутість — Стан за знач. зі́гну́тий 2, 3.
- зіграність — Абстр. ім. до зі́граний 2.
- зігрівання — Дія і стан за знач. зігріва́ти, зогріва́ти і зігріва́тися, зогріва́тися.
- зізнання — Дія за знач. зізнава́тися, зізна́тися 1.
- зілина — Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав’янистої рослини.
- зілля — Різноманітні, здебільшого запашні трав’янисті рослини.
- зільник — Квітник.
- зільниця — Жлукто.
- зімкненість — Властивість за знач. зі́мкнений 2.
- зімкнення — Дія за знач. зімкну́ти і стан за знач. зімкну́тися.
- зімкнутість — Властивість за знач. зі́мкнутий 2.
- зіниця — Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння.
- зіновать — Те саме, що роки́тник.
- зіньки — Зіниці.
- зіпака — Людина, що багато кричить.
- зіпання — Крик; голосний зойк.
- зіпсованість — Властивість за знач. зіпсо́ваний, зопсо́ваний 2-4.
- зіпсутість — Властивість за знач. зіпсу́тий.
- зіпсуття — Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися.
- зір — Одно з п’яти почуттів, органом якого є око.
- зірвиголова — Смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється.
- зірка — Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів.
- зіркість — Властивість за знач. зірки́й.
- зірниця — Те саме, що зірка 1.
- зірочник — Багаторічна отруйна рослина родини гвоздикових з білими квітками.
- зіскок — Дія за знач. зіска́кувати 1.
- зіставлення — Дія за знач. зіста́вити, зіставля́ти 1.
- зіткнення — Дія і стан за знач. зіткну́тися.
- зітхання — Посилені, глибокі вдих і видих (звичайно під впливом якихось почуттів).
- зіштовхування — Дія, спрямована на переміщення предмета з місця шляхом сильного поштовху.
- зіяння — Збіг двох чи кількох голосних у слові або на межі двох слів, з яких перше закінчується, а друге починається на голосну.
- зʼїдання — Дія за знач. з’їда́ти 1.
- зʼїди — Недоїдені тваринами залишки сіна, соломи і т. ін.
- зʼїдини — Те саме, що з’ї́ди.
- зʼїзд — Збори представників яких-небудь організацій, груп населення, діячів у певній галузі, які обмірковують і вирішують…
- злагідність — Властивість за знач. зла́гідний.
- злагода — Мирні, дружні відносини, стосунки.
- злагодженість — Властивість за знач. зла́годжений².
- зладнаність — Властивість за знач. зла́днаний¹ 2.
- злак — Різна, перев. корисна рослинність; трава.
- злам — Дія за знач. злама́ти 1, 4 і стан за знач. злама́тися 1, 3-6.
- зламання — Злам (у 1 знач.).
- зламування — Дія за знач. зла́мувати 1.
- златоглав — Тканина, вироблена з шовку і золотої канителі; парча.
- златоуст — Людина, яка вміє красиво говорити; красномовний балакун.
- зледеніння — Стан за знач. зледені́ти.
- злежування — Дія за знач. зле́жуватися.
- злет — Розвиток чого-небудь, по висхідній, рух уперед.
- злив — Дія за знач. злива́ти, зли́ти.
- злива — Дуже сильний дощ.
- зливання — Дія за знач. злива́ти.
- зливки — Щось злите з різних посудин в одну; рештки напоїв.
- зливок — Застиглий кусок розплавленого і відлитого у певну форму металу.
- злигання — Дія за знач. злига́тися.
- злигодні — Великі життєві труднощі, тяжке життя.
- злидар — Людина, яка живе в злиднях; нестатках; бідняк.
- злидарка — Жін. до злида́р.
- злидарство — Те саме, що зли́дні.
- злиденність — Абстр. ім. до злиде́нний 1, 3.
- злидень — Те саме, що злида́р.
- злидні — Матеріальні нестатки, бідність.
- злидняк — Те саме, що злида́р.
- злиднячка — Жін. до злидня́к.
- злидота — Бідні, незаможні люди; біднота.
- злизування — Дія за знач. зли́зувати.
- злинка — Невелика трав'яниста рослина, що часто росте як бур'ян.
- злипання — Стан за знач. злипа́тися.
- злитість — Нероздільність, єдність кого-,чого-небудь з кимсь, чимсь.
- злиток — Те саме, що зли́вок.
- злиття — Дія за знач. злива́ти, зли́ти, злива́тися, зли́тися.
- зліпок — Копія, зліплена з чого-небудь.
- злісниця — Зла жінка.
- злісність — Стан за знач. злі́сний¹.
- злість — Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.).
- зліт — Дія за знач. зліта́ти¹, злеті́ти.
- злітання — Дія за знач. зліта́ти¹.
- зло — Що-небудь погане, недобре; протилежне добро.
- злоба — Почуття недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь.
- злобитель — Той, хто бажав кому-небудь зла ( див. зло¹1, 2).
- злобительство — Злобне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь.
- злобливість — Стан за знач. злобли́вий.
- злобність — Стан за знач. зло́бний.
- злободенність — Абстр. ім. до злободе́нний.
- зловживання — Дія за знач. зловжива́ти.
- зловмисник — Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який-небудь злочин; злочинець.
- зловмисниця — Жін. до зловми́сник.
- зловмисність — Злий намір.
- зловорожість — Властивість за знач. зловоро́жий 1.
- зловтіха — Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.
- злодій — Той, хто займається злодійством.
- злодійка — Жін. до зло́дій.
- злодійкуватість — Властивість за знач. злодійкува́тий.
- злодійство — Розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка.
- злодійчук — Те саме, що зло́дій 1.
- злодійщина — Те саме, що злоді́йство.
- злодіюга — Те саме, що злодюга.
- злодіяка — Те саме, що злодю́га.
- злодіяння — Заподіяння зла кому-небудь; злочин.
- злодіячка — Людина, яка займається дрібними крадіжками.
- злодюга — Особа, яка займається злодійством.
- злодюжка — Людина, яка займається дрібними крадіжками.
- злозичливець — Той, хто зичить зло іншому, недоброзичливо ставиться до кого-небудь.
- злозичливість — Властивість за знач. злозличли́вий.
- злом — Дія за знач. зломи́ти 1, 3, 4 і зломи́тися 1,3.
- зломник — Злочинець, який незаконно проникає в приміщення шляхом пошкодження замків чи дверей.
- злопамʼятність — Властивість за знач. злопа́м’ятний.
- злопамʼятство — Те саме, ще злопа́м’ятність.
- злорадість — Те саме, що злора́дство.
- злорадність — Те саме, що злора́дство.
- злостивість — Стан за знач. злости́вий.
- злостування — Стан за знач злостува́ти.
- злот — Те саме, що злотий² 2.
- злотий — Зробл. із золота
- злото — Золото (у 1 знач.).
- злочин — Суспільно небезпечна дія (або бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям.
- злочинець — Особа, що учинила злочин.
- злочинник — Те саме, що злочи́нець.
- злочинниця — Жін. до злочи́нець.
- злочинність — Абстр. ім. до злочи́нний.
- злочинство — Злочинний вчинок; злочин.
- злощастя — Нещаслива доля; нещастя.
- злоякісність — Властивість за знач. злоя́кісний 1.
- злука — Те саме, що з’є́дна́ння² 1.
- злучання — Процес природного або штучного спаровування тварин для розведення.
- злущування — Дія за знач. злу́щувати і злу́щуватися.
- злюка — Дуже зла, сердита людина.
- злютованість — Властивість і стан за знач. злюто́ваний.
- злючка — Те саме, що злюка.
- зляканість — Стан за знач. зля́каний 2.
- змагальник — Той, хто з ким-небудь змагається ( див. змага́тися¹).
- змагання — Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників.
- змазування — Дія за знач. зма́зувати 1-3.
- змальовування — Дія за знач. змальо́вувати.
- змалювання — Дія за знач. змалюва́ти.
- зманювання — Дія за знач. зма́нювати.
- змах — Дія за знач. змахну́ти.
- змахування — Дія за знач. зма́хувати.
- змащення — Дія за знач. змасти́ти.
- змащування — Дія за знач. зма́щувати.
- зменшеність — Категорія, що вказує на меншу величину предмета або менший ступінь якості порівняно із звичайною величиною або…
- зменшення — Дія за знач. зме́ншити.
- зменшування — Дія за знач. зме́ншувати.
Шукаєш конкретне слово?
Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.