Слова на літеру З

• зоїл — Несправедливий і прискіпливий критик.
• зойк — Голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.).
• зойкання — Те саме, що зойк.
• зола — Незгорілі мінеральні рештки у вигляді пилу, що лишаються після спалювання якої-небудь речовини.
• золійник — Великий (на 2 — 3 відра) чавун, у якому звичайно гріють воду для зоління білизни.
• золільник — Те саме, що золі́йник.
• зоління — Дія за знач. золи́ти.
• золотавинка — Цяточка золотавого кольору.
• золотар — Те саме, що ювелі́р.
• золотарник — Те саме, що золоту́шник.
• золотарство — Художнє ремесло, виготовлення прикрас, предметів побуту та культу з золота, срібла, нерідко оздоблених коштовним…
• золотильник — Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою.
• золотильниця — Жін. до золоти́льник.
• золотіння — Дія за знач. золоти́ти.
• золотник — Стара російська одиниця ваги, яка дорівнювала ¹/₉₆ фунта (близько 4,266 г).
• золото — Хімічний елемент, благородний метал жовтого кольору, гнучкий, тягучий і ковкий.
• золотовидобування — Те саме, що золотодобува́ння.
• золотовидобуток — Процес добування золота (у 1 знач.).
• золотогуз — Те саме, що золотогу́зка.
• золотогузка — Білий метелик — небезпечний шкідник садів і лісів.
• золотодобування — Процес добування золота (у 1 знач.)
• золотоносність — Якість за знач. золотоно́сний.
• золотоочка — Комаха блідо-зеленого кольору, личинки якої живляться попелицями, щитівками або кліщами, чим приносять значну користь.
• золотопромисловець — Власник золотих копалень.
• золотопромисловість — Галузь гірничої промисловості, зайнята добуванням золота (у 1 знач.)
• золототисячник — Трав’яниста лікарська рослина родини тирличевих, з рожевими квітками і золотисто-жовтими пиляками.
• золотошукач — Людина, яка займається пошуками та добуванням золота (у 1 знач.); старатель.
• золотуха — Застарілий термін, яким позначали прояви діатезу, що поєднується з туберкульозним ураженням шкіри, очей та лімфатичних…
• золотушник — Багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітами.
• золоуловлювач — Пристрій для уловлювання золи (у 1 знач.).
• золочення — Дія за знач. золоти́ти.
• золь — Найдрібніші частинки якої-небудь речовини у рідинному, твердому чи газоподібному середовищі.
• зольник — Особливий тип археологічних пам’яток у вигляді курганоподібних насипів.
• зольність — Вміст золи (у 1 знач.) у паливі.
• зоман — органічна сполука, безбарвна, малолетка рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Для захисту від З.…
• зомбі — Містична істота або оживлений мрець, позбавлений власної волі.
• зомлівання — Дія і стан за знач. зомліва́ти.
• зомління — Стан за знач. зомлі́ти.
• зона — Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками.
• зональність — Розташування зонами ( див. зо́на).
• зонд — Медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової трубки, що вводиться у порожнини і канали тіла з…
• зондування — Дія за знач. зондува́ти.
• зонінг — Процес поділу території міста або приміщення на окремі функціональні зони.
• зонтик — Те саме, що парасо́лька.
• зообентос — сукупність тварин, що живуть на дні морських і прісних водойм.
• зоогеографія — Наука про закономірності поширення тварин на земній кулі.
• зоогігієна — Наука про охорону здоров’я тварин.
• зоолатрія — релігійні вірування та обряди, в основі яких лежить культ тварин; анімалізм.
• зоолог — Фахівець із зоології.
• зоологія — Комплексна біологічна наука про тварин.
• зооморфізм — Уявлення богів в образі тварин.
• зоопарк — Скорочення: зоологічний парк.
• зоопатологія — наука про хворобливі (патологічні) процеси в організмі тварин.
• зоопланктон — сукупність тварин, що населяють товщу води й пасивно переносяться водою.
• зоопсихологія — галузь психології, що вивчає психіку тварин, її прояви, походження і розвиток; психологія тварин.
• зоосад — Те саме, що зоопа́рк.
• зоотехнік — Фахівець із зоотехніки.
• зоотехніка — Те саме, що зооте́хнія.
• зоотехнія — Наука про розведення, годування, догляд, утримання та використання сільськогосподарських тварин.
• зооферма — Тваринницька ферма.
• зоохорія — поширення плодів і насіння рослин за допомогою тварин, до тіла яких вони чіпляються або виділяються з екскрементами…
• зооценоз — сукупність тварин, що входять до складу біоценозу.
• зопрілість — Стан за знач. зопрі́лий.
• зорганізування — Дія за знач. зорганізува́ти.
• зореліт — Міжпланетний космічний корабель.
• зорепад — Падіння великої кількості метеорів.
• зореплавання — Космічний політ до зір.
• зореплавець — Людина, що здійснює політ у космос, до зір; космонавт.
• зорина — Те саме, що зоря́ 1.
• зороастризм — релігія, поширена в давнину і за середньовіччя в ряді країн Близького й Середнього Сходу; незначна кількість…
• зорювання — Дія за знач. зорюва́ти.
• зоря — Те саме, що зі́рка 1.
• зоряниця — Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок.
• зоряність — Стан за знач. зо́ряний.
• зосередженість — Скупчення, розміщення кого-, чого-небудь в одному місці.
• зосередження — Дія за знач. зосере́дити і зосере́дитися.
• зосереджування — Дія за знач. зосере́джувати.
• зотління — Дія за знач. зотлі́ти.
• зошит — Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання.
• зрада — Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво.
• зрадливець — Те саме, що зра́дник.
• зрадливиця — Жін. до зрадли́вець.
• зрадливість — Властивість за знач. зрадли́вий.
• зрадник — Той, хто зраджує (у 1 — 3 знач.).
• зрадництво — Поведінка, вчинки зрадника.
• зрадниця — Жін. до зра́дник.
• зразковість — Абстр. ім. до зразко́вий.
• зразок — Пробний виріб; окремий предмет, річ із ряду однакових.
• зредагування — Дія за знач. зредагува́ти.
• зрепетируваність — Злагодженість, зіграність у виконанні чого-небудь, досягнута внаслідок репетицій.
• зречення — Дія за знач. зректи́ся 1.
• зрив — Дія за знач. зрива́ти 5, 6 і зрива́тися 2, 6.
• зривання — Дія за знач. зрива́ти 1, 2.
• зривник — Той, хто зриває якусь справу, роботу, заважає здійсненню або функціонуванню чогось.
• зригування — Дія за знач. зри́гувати.
• зримість — Абстр. ім. до зри́мий.
• зрівноваженість — Властивість за знач. зрівнова́жений 2; спокій, витримка.
• зрівноваження — Дія за знач. зрівнова́жити.
• зрівноважування — Дія за знач. зрівнова́жувати.
• зрівнювання — Дія за знач зрі́внювати¹.
• зрівнювач — Прихильник повної рівності всіх людей в економічному і політичному відношеннях.
• зрівнялівка — Необгрунтоване, невиправдане зрівняння ( див. зрівня́ння¹) у чому-небудь.
• зрівняльність — Абстр. ім. до зрівня́льний.
• зрівняння — Дія за знач. зрівня́ти¹ 1 і зрівня́тися¹ 1.
• зрідженість — Стан за знач. зрі́джений¹ 2.
• зрідження — Дія за знач. зріди́ти¹ і зріди́тися.
• зріджування — Дія за знач. зрі́джувати¹ і зрі́джуватися.
• зріз — Поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь.
• зрізання — Дія за знач. зріза́ти 1.
• зрізка — Зрізаний м’яч.
• зрізок — Те, що зрізане, відрізане від чого-небудь.
• зрізування — Дія за знач. зрі́зувати 1.
• зрізувач — Робітник, який зрізує що-небудь.
• зрілість — Стан організму, який досяг повного розвитку.
• зрільник — Апарат для запарювання тканини.
• зріст — Те саме, що зроста́ння.
• зроговілість — Властивість за знач. зрогові́лий.
• зроговіння — Дія за знач. зрогові́ти.
• зрозумілість — Властивість за знач. зрозумі́лий 1.
• зрозуміння — Дія або її результат за знач. зрозумі́ти.
• зростання — Дія за знач. зроста́ти і зроста́тися.
• зросток — Утворення, що виникає в результаті зрощення плодів, кристалів і т. ін.
• зрошення — Дія за знач. зроси́ти.
• зрошування — Дія за знач. зро́шувати.
• зрошувач — Штучне або природне водоймище, яке зрошує грунт.
• зрощення — Дія за знач. зрости́ся.
• зрощування — Дія за знач. зро́щувати 2 і зроста́тися.
• зруб — Дія за знач. зруба́ти.
• зрубання — Дія за знач. зруба́ти.
• зрубування — Дія за знач. зру́бувати.
• зруйнованість — Стан за знач. зруйно́ваний 2.
• зруйновність — Здатність піддаватися руйнуванню.
• зруйнування — Дія за знач. зруйнува́ти і зруйнува́тися.
• зручність — Якість за знач. зру́чний 1.
• зрушення — Дія за знач. зру́шити і зру́шитися.
• зрушування — Дія за знач. зру́шувати 1-3.
• зселення — Дія за знач. зсели́ти і зсели́тися.
• зсипальник — Робітник, який зсипає що-небудь.
• зсипальниця — Жін. до зсипа́льник.
• зсипання — Дія за знач. зсипа́ти.
• зсипник — Те саме, що зсипа́льник.
• зсипниця — Жін. до зсипни́к.
• зсихання — Дія за знач. зсиха́ти і зсиха́тися.
• зсідання — Дія за знач. зсіда́тися.
• зскакування — Дія за знач. зска́кувати.
• зсовування — Дія за знач. зсо́вувати.
• зсув — Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін.
• зсування — Дія за знач. зсува́ти і зсува́тися.
• зсукувальник — Робітник, який зсукує нитки.
• зсукувальниця — Жін. до зсу́кувальник.
• зсукування — Дія за знач. зсу́кувати.
• зсунення — Дія за знач. зсу́нути і зсу́нутися.
• зуав — Солдат французьких колоніальних військ, які комплектувалися з північноафриканців і добровольців-французів.
• зуб — Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а…
• зубець — Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб…
• зубило — Ручний ударний інструмент, признач. для рубання металу або обробки каменю.
• зубище — Збільш. до зуб 1.
• зубівка — Різновид сопілки; теленка.
• зубожіння — Дія і стан за знач. зубо́жіти.
• зубок — Зменш.-пестл. до зуб 1.
• зубоскал — Той, хто любить сміятися, жартувати або насміхатися; скалозуб, скализуб.
• зубоскалка — Жін. до зубоска́л.
• зубоскальство — Дія зубоскала, зубоскалів.
• зуботичина — Удар по зубах.
• зубочистка — Загострений стрижень пір’їни або застругана паличка, якою видаляють із зубів рештки їжі.
• зубр — Великий дикий ссавець родини бичачих.
• зубреня — Маля зубра.
• зубрило — Те саме, що зубрі́й.
• зубрівка — Дикоростуча трав’яниста рослина родини злакових.
• зубрій — Той, хто зубрить, завчає усе механічно.
• зубріння — Дія за знач. зубри́ти.
• зубробізон — Порода биків, виведена схрещенням зубра з бізоном; гібрид зубра з бізоном.
• зубря — Маля зубра; зубреня.
• зубрячка — Те саме, що зубрі́ння.
• зубчатка — Зубчаста частина механізму; зубчасте колесо.
• зугарність — Властивість за знач. зуга́рний 1.
• зулу — Представник африканського народу зулусів, що проживає в Південній Африці.
• зумер — Електричний прилад для подавання звукових сигналів.
• зумовленість — Залежність від певних причин.
• зумпф — Яма на дні шахти для стікання води.
• зупин — Нема́ (не було́) зупи́ну кому, чому — не можна зупинити, спинити кого-, що-небудь.
• зупинення — Дія за знач. зупини́ти і зупини́тися.
• зупинка — Припинення руху кого-, чого-небудь.
• зурна — Східний народний музичний інструмент на зразок очеретяної сопілки.
• зурнач — Музикант, який грає на зурні.
• зурочення — Дія та її результат за знач. зуро́чити.
• зусилля — Напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь.
• зустріч — Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти.
• зухвалець — Зухвала людина.
• зухвалість — Властивість за знач. зухва́лий.
• зухвальство — Те саме, що зухва́лість.
• зцілення — Дія за знач. зціли́ти і зціли́тися.
• зцілитель — Той, хто зціляє від хвороби; цілитель.
• зцілителька — Жін. до зціли́тель; цілителька.
• зціпеніння — Стан за знач. зціпені́ти.
• зціплення — Дія за знач. зці́пити і зці́питися.
• зчалення — Дія за знач. зча́лити.
• зчалка — Те саме, що зча́лювання.
• зчалювання — Дія за знач. зча́лювати.
• зчеплення — Дія за знач. зчепи́ти і стан за знач. зчепи́тися 1, 2.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.