Слова на літеру З

• згарище — Місце, де була пожежа.
• згарок — Те саме, що недо́гарок 1, 2.
• згарятина — Те саме, що згар 1
• згасання — Дія за знач. згаса́ти.
• згвинчування — Дія за знач. згви́нчувати.
• згин — Дія за знач. згина́ти, зігну́ти.
• згинання — Дія за знач. згина́ти.
• згинач — М’яз, що згинає кістки в суглобах.
• згідливість — Властивість за знач. згі́дливий.
• згідність — Абстр. ім. до згі́дний 2.
• згін — Дія за знач. зганя́ти.
• згірклість — Якість за знач. згі́рклий 2.
• згіркнення — Дія за знач. згі́ркнути.
• згірок — Невисокий горб; гірка, пагорок.
• згірʼя — Те саме, що узгі́р’я.
• згладжування — Дія за знач. згла́джувати.
• зговірливість — Властивість за знач. згові́рливий.
• згода — Позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь.
• згодовування — Дія за знач. згодо́вувати.
• зголювання — Дія за знач. зго́лювати.
• згонини — Залишки від первинної очистки зерна віянням.
• згорнення — Дія за знач. згорну́ти.
• згортання — Дія за знач. згорта́ти і згорта́тися.
• згортка — Нерівність, хвилястий вигин (на тканині, папері і т. ін.); складка.
• згорток — Що-небудь згорнуте, скручене у трубку; сувій.
• згорьованість — Стан за знач. згорьо́ваний 1.
• згоряння — Дія за знач. згоря́ти і згора́ти.
• зграбність — Якість і властивість за знач. згра́бний.
• зграйність — Абстр. ім. до згра́йний.
• зграя — Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом.
• згризання — Дія за знач. згриза́ти.
• згрібальник — Той, хто згрібає (у 1 знач.).
• згрібальниця — Жін. до згріба́льник.
• згрібання — Дія за знач. згріба́ти.
• згромадження — Дія за знач. згрома́дити.
• згромаджування — Дія за знач. згрома́джувати.
• згрубілість — Якість за знач. згрубі́лий 2,3.
• згрупування — Дія за знач. згрупува́ти.
• згуба — Те, що загубилось, пропало чи зникло куди-небудь.
• згубник — Той, хто призводить до згуби (у 3 знач.), знищує, занапащає кого-, що-небудь.
• згубниця — Жін. до згу́бник.
• згубність — Властивість за знач. згу́бний.
• згукування — Дія за знач. згу́кувати і згу́куватися.
• згуртованість — Стан за знач. згурто́ваний 2, 3.
• згуртовування — Дія за знач. згурто́вувати і згурто́вуватися.
• згуртування — Дія за знач. згуртува́ти і згуртува́тися.
• згусток — Густа маса, грудка, яка утворилася при згущенні рідини, розчинів і т. ін.
• згущання — Дія за знач. згуща́ти і згуща́тися.
• згущення — Дія за знач. згусти́ти і згусти́тися.
• згущуваність — Здатність згущуватися.
• згущування — Дія за знач. згу́щувати і згу́щуватися.
• згущувач — Апарат для згущування чого-небудь шляхом видалення вологи.
• здавання — Дія за знач. здава́ти.
• здавач — Той, хто здає що-небудь для подальшого використання.
• здавачка — Жін. до здава́ч.
• здавлювання — Дія за знач. зда́влювати.
• здатність — Властивість за знач. зда́тний 1.
• здача — Дія за знач. здава́ти, зда́ти 1-8.
• здвигнення — Дія за знач. здвигну́ти.
• здвоєння — Дія за знач. здво́їти.
• здвоювання — Дія за знач. здво́ювати.
• зденервування — Стан за знач. зденерво́ваний.
• здеревʼяніння — Дія і стан за знач. здерев’яні́ти.
• здержаність — Властивість за знач. зде́ржаний 2.
• здержливість — Властивість за знач. зде́ржливий.
• здержування — Дія за знач. зде́ржувати і зде́ржуватися.
• здешевлення — Дія за знач. здешеви́ти і здешеви́тися 1.
• здешевлювання — Дія за знач. здеше́влювати і здеше́влюватися 1.
• здивованість — Абстр. ім. до здиво́ваний 2.
• здивовання — Те саме, що здивува́ння.
• здивування — Почуття, стан людини, дуже враженої чимось незвичайним, дивним, незрозумілим.
• здиральник — Робітник, спеціаліст, який займається здиранням чого-небудь.
• здиральниця — Жін. до здира́льник.
• здирання — Дія за знач. здира́ти.
• здирач — Те саме, що здира́льник.
• здирачка — Жін. до здира́ч.
• здирник — Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства.
• здирниця — Жін. до зди́рник.
• здирок — Шар жиру, який здирають під час обробки шкіри.
• здирство — Наполегливе вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства; оббирання, грабіж.
• здирця — Здирник.
• здирщина — Те саме, що зди́рство.
• здихання — Дія за знач. здиха́ти¹.
• здихля — Слаба, хвороблива на вигляд істота.
• здичавілість — Стан за знач. здича́вілий 2, 3.
• здичавіння — Дія і стан за знач. здича́віти.
• здичіння — Дія і стан за знач. здичі́ти.
• здібність — Природний нахил до чого-небудь; обдарування, талант.
• здіймання — Дія за знач. здійма́ти і здійма́тися.
• здійсненність — Абстр. ім. до здійсне́нний.
• здійснення — Дія за знач. здійсни́ти і здійсни́тися.
• здійснимість — Абстр. ім. до здійсни́мий.
• здійснювання — Дія за знач. зді́йснювати і зді́йснюватися.
• здійснювач — Той, хто здійснює що-небудь.
• здір — Нутряне сало.
• здоба — Вироби із здобного тіста.
• здобич — Добуте, захоплене і т. ін. на полюванні, у бою, з надр землі тощо.
• здобичник — Людина, яка займається розбоєм, грабіжництвом.
• здобрення — Дія за знач. здо́бри́ти.
• здобрювання — Дія за знач. здо́брювати.
• здобування — Дія за знач. здобува́ти.
• здобувач — Людина, яка прагне отримати роботу, посаду чи науковий ступінь.
• здобуток — Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх.
• здобуття — Дія за знач. здобува́ти, здобу́ти.
• здовження — Дія за знач. здо́вжити, здо́вжитися.
• здовжування — Дія за знач. здо́вжувати і здо́вжуватися.
• здовжувач — Пристосування для здовження, збільшення чого-небудь у довжину.
• здогад — Думка, припущення, що грунтується на ймовірності, можливості чого-небудь.
• здогадка — Те саме, що здо́гад 1.
• здогадливість — Властивість за знач. здога́дливий.
• здогадування — Дія за знач. здога́дуватися.
• здольник — українське прізвище
• здольщина — Земельна оренда, при якій плата за землю вноситься не грішми, а часткою врожаю.
• здоровань — Людина, що відзначається силою, міцною будовою і перев. високим зростом.
• здоровило — Людина, що відзначається силою, міцною будовою і перев. високим зростом.
• здоровкання — Дія за знач. здоро́вкатися.
• здоровуля — Людина перев. високого зросту, яка відзначається силою і міцним здоров’ям.
• здоровʼя — Стан організму, при якому нормально функціонують усі його органи.
• здоровʼяга — Те саме, що здорови́ло.
• здоровʼяк — Здорова, міцна, перев. високого зросту людина.
• здороження — Стан за знач. здоро́житися.
• здохляка — Здохлятина (у 2 знач.).
• здохлятина — Труп здохлої тварини; падло.
• здоювання — Дія за знач. здо́ювати.
• здравиця — Коротка промова з побажанням здоров’я, слави, успіхів і т. ін.; заздоровний тост.
• здравниця — Заклад, установа, де відпочивають і лікуються.
• здригання — Дія за знач. здрига́ти і здрига́тися.
• здрібненість — Абстр. ім. до здрі́бнений.
• здрібнення — Дія і стан за знач. здрібни́ти і здрібни́тися.
• здрібнілість — Абстр. ім. до здрібні́лий 2.
• здрібніння — Дія за знач. здрібні́ти.
• здрібнювання — Дія за знач. здрі́бнювати і здрі́бнюватися.
• здрібнювач — Пристрій для здрібнювання чого-небудь.
• здруженість — Стан за знач. здру́жений 2.
• здряпування — Дія за знач. здря́пувати.
• здування — Дія за знач. здува́ти.
• здуміння — Стан за знач. здумі́ти і здумі́тися.
• здуття — Дія за знач. зду́ти.
• здухвина — Місце у верхній частині тіла між ребрами і черевом.
• здуховина — Те саме, що зду́хвина.
• здушування — Дія за знач. зду́шувати.
• зебоїд — гібрид великої рогатої худоби й зебу.
• зебра — Дикий африканський кінь, який має смугасту шкіру.
• зеброїд — помісь коня чи осла й зебри.
• зебу — Вид поширеної в Малій Азії, Африці та Індії свійської рогатої худоби з мускульно-жировим горбом на холці.
• зейгерування — розділення твердого сплаву, яке грунтується на різниці температур плавлення його складових частин. ЗЕНЗУБЕЛЬ
• зеленавість — Абстр. ім. до зелена́вий.
• зеленець — Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід.
• зеленина — Зелень (у 2 знач.).
• зелениця — назва кількох населених пунктів в Україні
• зеленка — Те саме, що Зе́лень брилья́нтова ( див. зе́лень).
• зеленоочка — Муха, личинки якої пошкоджують сходи і колосся хлібних злаків.
• зеленочок — Зав’язок.
• зеленушка — Те саме, що зеленя́к.
• зеленчук — українське прізвище
• зелень — Зелені дерева, кущі, трави і т. ін.
• зеленяк — Рід птахів родини в’юркових, ряду горобцеподібних, що має оливково-зелене забарвлення, з домішкою жовтого на крилах…
• зеленяр — Продавець зелені, овочів.
• зеленярка — Жін. до зеленя́р.
• зелінка — Зелена (мідна) фарба.
• земвідділ — Скорочення: земельний відділ.
• землевласник — Особа, яка володіє землею (у 5 знач.) на правах приватної власності.
• землевласниця — Жін. до землевла́сник.
• землеволодіння — Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності або оренди.
• землевпорядження — Те саме, що землевпорядкува́ння.
• землевпорядкування — Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею.
• землевпорядник — Спеціаліст із землевпорядкування.
• землезнавець — Спеціаліст із землезнавства.
• землезнавство — Частина фізичної географії, яка вивчає загальні фізико-географічні закономірності Землі.
• землекоп — Робітник, який виконує земляні роботи.
• землекористування — Порядок, умови і форми користування землею (у 5 знач.), яка належить державі, колективам або окремим особам.
• землекористувач — Особа, яка користується землею (у 5 знач.) на певних умовах.
• землемір — Спеціаліст з межування землі (у 5 знач.) та землевпорядкування.
• землерийка — Комахоїдний ссавець, схожий на мишу.
• землероб — Той, хто займається землеробством; рільник.
• землеробство — Обробіток землі (у 5 знач.) для вирощування сільськогосподарських рослин.
• землетрус — Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються у надрах…
• землеустрій — Те саме, що землевпорядкува́ння.
• землечерпалка — Судно технічного флоту, признач. для розроблення і виймання з-під води землі (у 2, 3 знач.) черпаками.
• землечерпання — Виймання землі (у 2, З знач.) з дна річок, каналів і т. ін. з метою поглиблення їх.
• землюка — Те саме, що земля́ 3.
• земля — Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця.
• земляк — Уродженець однієї з ким-небудь місцевості.
• землянин — Житель планети Земля.
• землянка — Викопане в землі житло, яке іноді виступає над поверхнею.
• земляцтво — Об’єднання земляків для взаємної допомоги.
• землячка — Жін. до земля́к.
• земснаряд — Скорочення: землесосний снаряд.
• земство — Дуже обмежений у правах орган місцевого самоврядування, створений в дореволюційній Росії і на Україні відповідно до…
• земщина — Частина території Російської держави з окремим управлінням, віддана царем Іваном IV боярству після запровадження…
• зензубель — Столярний інструмент для виймання пазів у дошках.
• зеніт — Найвища точка небесної сфери над головою спостерігача.
• зенітка — Зенітна (у 2 знач.) гармата.
• зенітник — Артилерист зенітної (у 2 знач.) артилерії.
• зенітниця — Жін. до зені́тник.
• зенкер — Металорізальний інструмент для обробки стійок отворів.
• зенкерування — Дія за знач. зенкерува́ти.
• зенківка — Металорізальний інструмент для обробки вхідної частини отворів.
• зенкування — Дія за знач. зенкува́ти.
• зернина — Дрібний плід хлібних злаків.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.