Слова на літеру З

• збиральництво — Збирання плодів, ягід, їстівного коріння, грибів і т. ін. як спосіб добування їжі; форма господарства.
• збиральниця — Жін. до збира́льник.
• збиранина — Те, що зібране докупи без певної системи, нагромадження чого-небудь різноманітного.
• збираниця — Те саме, що збирани́на.
• збирання — Дія за знач. збира́ти і збира́тися.
• збирач — Той, хто збирає плоди, гриби, бавовну і т. ін.
• збирачка — Жін. до збира́ч 1.
• збитковість — Стан за знач. збитко́вий.
• збиткування — Дія за знач. збиткува́ти 2, 3 і збиткува́тися.
• збиточниця — Жін. до збито́чник, збито́шник.
• збиття — Знищення цілі у повітрі шляхом влучання зброєю.
• збіг — Поєднання подій, явищ і т. ін.
• збігання — Дія за знач. збіга́ти і збіга́тися.
• збіговище — Те саме, що збіго́висько.
• збіднення — Дія за знач. збідни́ти і збідни́тися.
• збідніння — Стан за знач. збідні́ти.
• збіднювання — Дія за знач. збі́днювати.
• збіжжя — Рослини та зерно хлібних злаків.
• збій — Утоптана земля.
• збільшення — Дія або її результат за знач. збі́льшити і збі́льшитися.
• збільшовичення — Дія за знач. збільшови́чити і збільшови́читися.
• збільшувач — Проекційний апарат, який служить для збільшення розміру фотознімків.
• збір — Дія за знач. збира́ти 7-10.
• збірка — Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів.
• збірник — Книжка, що містить у собі однорідні матеріали, документи і т. ін.
• збірність — Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин.
• зближання — Дія за знач. зближа́ти.
• зближення — Дія за знач збли́зити і збли́зитися.
• зближування — Дія за знач. збли́жувати і збли́жуватися.
• зблиск — Спалах вогню, блискавки, світла і т. ін.
• збліднення — Дія за знач. зблі́днути.
• збовтування — Дія за знач. збо́втувати.
• збоїни — Дрібно побита при молотінні солома.
• збори — Зустріч, зібрання членів якого-небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого-небудь.
• зборисько — Те саме, що збо́рище.
• зборище — Велике скупчення людей в одному місці.
• збочення — Відхилення від правильного або певного напрямку в поведінці, діяльності, поглядах.
• зброджування — Дія за знач. збро́джувати.
• зброєносець — Молодий воїн середньовіччя, обов’язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня.
• зброївня — Зброярня.
• зброя — Знаряддя для нападу або оборони.
• зброяр — Майстер, робітник, який виготовляє зброю.
• зброярня — Приміщення, в якому виготовляється або зберігається зброя.
• збруя — Предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж.
• збування — Дія за знач. збува́ти.
• збудженість — Стан за знач. збу́джений 2.
• збудження — Дія за знач. збуди́ти 1, 2, 5 і збуди́тися 1, 2.
• збуджуваність — Здатність збуджуватися.
• збудливість — Властивість за знач. збу́дливий.
• збудник — Те, що викликає який-небудь процес, підвищення активності дії тканини, органу, організму.
• збудування — Дія за знач. збудува́ти.
• збурення — Дія і стан за знач. збу́рити і збу́ритися.
• збут — Продаж готової продукції або сировини.
• зваба — Те, що приваблює, манить, спокушає.
• зваблення — Дія за знач. зва́бити.
• звабливість — Властивість за знач. звабли́вий.
• зваблювання — Дія за знач. зва́блювати.
• звабник — Той, хто навмисне, з певним наміром викликає почуття кохання до себе; спокусник.
• звабниця — Жін. до зва́бник.
• звага — Рішучість, сміливість.
• звада — Незгода, ворожнеча.
• зважливість — Властивість за знач. зважли́вий.
• зважування — Дія за знач. зва́жувати 1.
• звал — Дія за знач. зва́лювати 1.
• звалисько — Те саме, що зва́лище 1, 2.
• звалище — Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.
• звалювання — Дія за знач. зва́лювати і зва́люватися¹.
• звання — Офіційно присвоєна назва, яка означає фах, ступінь кваліфікації у певній галузі або службовий стан.
• зварення — Дія за знач. звари́ти².
• зварник — Фахівець, що займається зварюванням.
• зварниця — Жін. до зва́рник.
• зварювальник — Те саме, що зва́рник.
• зварюваність — Здатність до зварювання (у 1 знач.).
• зварювання — Дія за знач. зва́рювати і зва́рюватися.
• зварювач — Те саме, що зва́рник.
• зведення — Дія за знач. звести́ 5-12, 16.
• зведенюк — Те саме, що зведеня́.
• звезення — Дія за знач. звезти́ 1, 2.
• звеличання — Дія за знач. звелича́ти 1 — 3.
• звеличення — Дія за знач. звели́чити 1, 2.
• звеличник — Пристрасний прихильник кого-, чого-небудь; шанувальник, поклонник.
• звеличування — Дія за знач. звели́чувати 1-3.
• звернення — Дія за знач. зверну́ти 6 і зверну́тися 1, 3.
• звертання — Дія за знач. зверта́ти 1 і зверта́тися 1, 3.
• зверхник — Начальник.
• зверхність — Переважаюча, провідна роль кого-, чого-небудь.
• звершення — Дія за знач. зверши́ти.
• звивання — Дія за знач. звива́ти і звива́тися.
• звивина — Дугоподібний заворот, вигин; звив.
• звивистість — Властивість за знач. зви́вистий.
• звикання — Дія за знач. звика́ти.
• звиклість — Властивість за знач. зви́клий 2, 3.
• звинувачення — Дія за знач. звинува́тити.
• звироднілість — Властивість за знач. звиродні́лий.
• звиродніння — Дія і стан за знач. звиродні́ти.
• звис — Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс.
• звисання — Стан за знач. звиса́ти.
• звитяга — Перемога в бою, у війні.
• звитяжець — Той, хто переміг у бою, у війні.
• звитяжниця — Жін. до звитя́жець.
• звитяжність — Властивість за знач. звитя́жний 1.
• звих — Зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін.; вивих.
• звихнення — Дія і стан за знач. звихну́ти і звихну́тися.
• звихрення — Дія за знач. зви́хрити і зви́хритися.
• звичаєвість — Абстр. ім. до звичає́вий.
• звичайність — Абстр. ім. до звича́йний.
• звичка — Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для…
• звичність — Абстр. ім. до зви́чний.
• звід — Довга жердина, пристосована над колодязем для витягування води; журавель (у 2 знач.).
• звідництво — Корисливе посередництво між чоловіком і жінкою для налагодження між ними любовних стосунків.
• звідниця — Жін. до зві́дник і зво́дник 1.
• звідомлення — Те саме, що повідо́млення.
• звій — Звивина, закрут, вигин.
• звільнення — Дія за знач. звільни́ти¹.
• звір — Дика, звичайно хижа, тварина.
• звірення — Дія за знач. зві́рити¹.
• звіреня — Маля звіра ( див. звір¹ 1).
• звірик — Звіря.
• звірина — Дика, звичайно хижа, тварина; звір ( див. звір¹ 1).
• звіринець — Спеціально обладнане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу.
• звірівник — Спеціаліст, що займається розведенням звірів.
• звірівництво — Галузь тваринництва, яка займається розведенням звірів для одержання цінного хутра.
• звірка — Дія за знач. звіря́ти² 1-3.
• звірник — Той, хто робить звірку (у 1 знач.) чого-небудь.
• звіробій — Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.).
• звіролов — Мисливець на промислового звіра.
• звіроловство — Промислове полювання на диких звірів.
• звірота — Дикі, звичайно хижі, тварини; звірі.
• звіроферма — Звірівницька ферма.
• звірство — Крайня жорстокість, лютість.
• звірʼя — Те саме що звіро́та 1.
• звіря — Маля звіра ( див. звір¹1).
• звіряка — Те саме, що звір¹ 1.
• звіряння — Дія за знач. звіря́ти¹.
• звірячість — Властивість за знач. звіря́чий 2.
• звістка — Повідомлення, вість про кого-, що-небудь.
• звіт — Письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін.
• звітність — Проведення звіту, звітування.
• звітрення — Дія за знач. зві́тритися.
• звітрюваність — Властивість за знач. зві́трюватися.
• звітрювання — Дія за знач. зві́трюватися.
• звітування — Дія за знач. звітува́ти.
• зводини — Каркас дерев’яної будівлі (хати, стодоли і т. ін.).
• зволення — Вияв волі, бажання.
• зволікання — Дія за знач. зволіка́ти 4, 5 і зволіка́тися 2.
• зволоженість — Стан за знач. зволо́жений 2.
• зволоження — Дія за знач. зволо́жити.
• зволожник — Те саме, що зволо́жувач.
• зволожування — Дія за знач. зволо́жувати і зволо́жуватися.
• зволожувач — Прилад, пристрій для зволожування.
• зволочини — Залишки бур’яну, бадилля на ріллі, стягнуті бороною, граблями і т. ін. докупи.
• зворище — Збільш. до звір².
• зворот — Зміна напрямку руху кого-, чого-небудь; поворот.
• зворушеність — Стан за знач. звору́шений² 2.
• зворушення — Стан за знач. звору́ши́тися.
• зворушливість — Властивість за знач. звору́шливий.
• звуженість — Властивість за знач. зву́жений 2-4.
• звуження — Дія за знач. зву́зити і стан за знач. зву́зитися.
• звужування — Дія за знач. зву́жувати і зву́жуватися.
• звук — Слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху.
• звукоапаратура — Апаратура для запису і відтворення звуків.
• звуковбирання — Здатність вбирати звуки, шуми.
• звуковик — Спеціаліст, який обслуговує звукоуловлювач.
• звуковідтворення — Перетворення в звук механічних і електричних коливань.
• звукозапис — Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін.
• звукознімач — Прилад для відтворення записаних звуків; адаптер.
• звукозображальність — Абстр. ім. до звукозобража́льний.
• звукозображання — Створення художнього образу за допомогою музичних звуків.
• звукоізоляція — Сукупність заходів, які запобігають проникненню звуків, шумів.
• звукомаскування — Технічні засоби, за допомогою яких зменшується чутність або змінюється характер звуку артилерійського пострілу.
• звукометрія — Розділ прикладної акустики, який вивчає питання визначення місцезнаходження артилерійської зброї за звуком пострілу.
• звуконаслідування — Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань.
• звуконаслідувач — Той, хто майстерно відтворює крики тварин, птахів і різні шуми.
• звуконепроникність — Властивість за знач. звуконепроникни́й.
• звукооператор — Спеціаліст із звукозапису.
• звукопис — Прийом художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін.
• звукопоглинання — Здатність поглинати звуки і шуми.
• звукопровідність — Властивість за знач. звукопрові́дни́й.
• звукопроникність — Властивість за знач. звукопроникни́й.
• звукоряд — Ряд музикальних звуків, що йдуть один за одним у певній послідовності.
• звукосполучення — Сполучення звуків мови або музикальних звуків.
• звурдження — Дія за знач. зву́рдити і зву́рдитися.
• звурджування — Дія за знач. зву́рджувати і зву́рджуватися.
• звучання — Дія за знач. звуча́ти.
• звучність — Якість за знач. зву́чний 1, 2.
• звягель — місто в Україні, центр однойменного району у Житомирській області
• звʼязаність — Стан за знач. зв’я́заний 2.
• звʼязка — Зв’язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети; в’язка.
• звʼязківець — Працівник зв’язку (у 3 знач.).
• звʼязкова — Жін. до зв’язкови́й².
• звʼязність — Властивість за знач. зв’я́зний 1, 2.
• звʼязок — В’язка (у 1 знач.).
• звʼязування — Дія за знач. зв’я́зувати 1-10 і зв’я́зуватися 1-8.
• згага — Велике бажання, потреба пити; спрага.
• згад — Те саме, що зга́дка 1.
• згадка — Відтворення в пам’яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого…
• згадування — Дія за знач. зга́дувати.
• зганьблення — Дія за знач. зганьби́ти.
• зганяння — Дія за знач. зганя́ти.
• згар — Залишки чого-небудь згорілого.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.