Слова на літеру З

• замах — Спроба насильно відібрати що-небудь, незаконним шляхом привласнити, захопити щось, позбавити чогось.
• замашка — Звичка, нахил до чого-небудь.
• замащення — Дія за знач. замасти́ти.
• замащування — Дія за знач. зама́щувати.
• замерзання — Дія і стан за знач. замерза́ти.
• замет — Наметена вітром кучугура снігу.
• заметіль — Сильний вітер із снігом; хуртовина.
• заметушня — Метушня.
• замикання — Дія і стан за знач. замика́ти і замика́тися.
• замилування — Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось.
• замилювання — Зами́лювання оче́й, зневажл. — навмисне приховування хиб, недоліків, прикрашування дійсного, справжнього становища…
• заминка — Перерва, затримка в чому-небудь через якесь утруднення і т. ін.
• замирання — Дія за знач. замира́ти.
• замирення — Дія і стан за знач. замири́ти 2, 3 і замири́тися.
• замисел — План певних дій, рішення що-небудь зробити; задум.
• замисленість — Властивість і стан за знач. зами́слений 2.
• заміжжя — Одруження, шлюб (стосовно до дівчини, жінки); життя одруженої жінки.
• заміна — Дія, при якій замість одного предмета, явища і т. ін. виступає інший предмет, інше явище і т. ін., замість одного…
• замінник — Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого — дефіцитного або дорогого.
• замінювач — Те саме, що замі́нник.
• замір — Задум, бажання зробити щось; намір.
• замірок — Щупла, дрібна зернина.
• замірювання — Дія за знач. замі́рювати.
• заміряння — Дія за знач. заміря́ти¹.
• заміс — Те саме, що замі́шування¹.
• замісник — Те саме, що засту́пник 1, 2.
• замісництво — Тимчасове виконання службових обов’язків замість кого-небудь.
• замісниця — Жін. до замісни́к.
• замітальник — Той, хто замітає (у 1 знач.); замітач.
• замітання — Дія за знач. заміта́ти 1, 2.
• замітач — Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник.
• замітка — Короткий запис, зроблений з метою зберегти в пам’яті якесь спостереження, думку і т. ін.
• замішанина — Мішанина.
• замішання — Стан збентеження, зніяковілості.
• замішка — Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного.
• замішування — Дія за знач. замі́шувати¹ 1.
• заміщання — Дія за знач. заміща́ти.
• заміщення — Дія за знач. замісти́ти.
• замкненість — Властивість за знач. за́мкнений 4, 5.
• замкнення — Дія за знач. замкну́ти 1-4.
• замкнутість — Властивість і стан за знач. за́мкнутий 4, 5.
• замова — Замовлення.
• замовець — Той, хто замовляє (у 1 знач.) що-небудь.
• замовлення — Доручення виготовити, виконати, підготувати або доставити що-небудь у певний наперед визначений строк.
• замовляння — Дія за знач. замовля́ти 2.
• замовник — Те саме, що замо́вець.
• замовниця — Жін. до замо́вник.
• замовчання — Дія за знач. замовча́ти.
• замовчування — Дія за знач. замо́вчувати.
• заможність — Достаток, багатство.
• замок — Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно…
• замокання — Дія і стан за знач. замока́ти.
• замор — Масова загибель риби внаслідок нестачі кисню або появи отруйних речовин у воді.
• заморожування — Дія за знач. заморо́жувати.
• заморока — Те саме, що моро́ка; клопіт.
• заморʼя — Земля за морем, заморський край.
• замостя — назва кількох населених пунктів в Україні
• замочування — Дія за знач. замо́чувати 2.
• замполіт — Заступник командира з політичної частини в армії Радянського Союзу.
• замчище — Місце, де раніше стояв замок, або залишки його руїн.
• замша — Шкіра оленя, лося, вівці, вичинена жировим дубленням.
• зандри — хвилясті рівнини, утворені продуктами перемивання морени - пісками, гравієм, галькою.
• занедбаність — стан за знач. занедбаний
• занепад — Стан руйнування, погіршення або втрати колишнього значення.
• занос — Втрата керованості автомобілем через ковзання на слизькій дорозі.
• зануда — Дуже нудна людина, яка дратує інших своїми розмовами чи поведінкою.
• заняття — Певний вид діяльності, праці або форма навчального процесу.
• западина — Заглиблене місце на чому-небудь; яма, ямка; протилежне виступ.
• западня — Пастка або інший пристрій для ловіння звірів, птахів.
• запайка — Те саме, що запа́ювання.
• запаковування — Дія за знач. запако́вувати.
• запал — Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення.
• запалення — Дія за знач. запали́ти¹ 1.
• запалість — Властивість за знач. запа́лий.
• запалка — Сірник.
• запальник — Робітник, який підпалює запали ( див. запа́л¹).
• запальничка — Невеличкий кишеньковий прилад для добування вогню.
• запальність — Властивість за знач. запальни́й 2, 3.
• запалювання — Дія за знач. запа́лювати 1, 2.
• запаморока — Тимчасова втрата свідомості внаслідок хвилювання, хвороби і т. ін.
• запаморочення — Стан за знач. запа́морочити і запа́морочитися.
• запаморочливість — Абстр. ім. до запа́морочливий.
• запаморочність — Абстр. ім. до запа́морочний.
• запамʼятання — Дія за знач. запам’ята́ти.
• запамʼятовування — Дія за знач. запам’ято́вувати.
• запанібратство — Надмірна невимушеність, розв’язність, фамільярність у поводженні з ким-небудь.
• запара — Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що…
• запарка — Те саме, що запа́рювання.
• запарник — Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь.
• запарювання — Дія за знач. запа́рювати 1-3.
• запас — Певна кількість продуктів, матеріалів і т. ін., заготовлених заздалегідь для використання у разі потреби.
• запаска — Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для…
• запасливість — Властивість за знач. запа́сливий .
• запах — Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху.
• запашність — Абстр. ім. до запашни́й.
• запашок — Не сильний, але неприємний запах.
• запащина — Те саме, що запа́ска 1.
• запаювання — Дія за знач. запа́ювати.
• запевнення — Дія за знач. запе́внити 1.
• запевнювання — Дія за знач. запо́внювати.
• запеклість — Властивість і якість за знач. запе́клий 2-5.
• заперечення — Дія за знач. запере́чити.
• заперечливість — Якість за знач. запере́чливий.
• заперечність — Якість за знач. запере́чний 4.
• заперечування — Дія за знач. запере́чувати.
• запечатування — Дія за знач. запеча́тувати.
• запиленість — Стан за знач. запи́лений¹ 2.
• запилення — Дія за знач. запили́ти².
• запильник — Той, хто, переносячи пилок квітів, запилює їх (про комах, птахів).
• запилювання — Дія за знач. запи́лювати².
• запилювач — Те саме, що запи́льник.
• запина — Перешкода.
• запинало — Те, чим запинають що-небудь.
• запинання — Дія за знач. запина́ти і запина́тися.
• запинка — Зупинка, перерва в мові (від хвилювання або внаслідок труднощів у вимові, у виборі потрібного слова).
• запирання — Дія за знач. запира́ти¹.
• запис — Дія за знач. запи́сувати 1, 2.
• записка — Аркуш паперу, на якому що-небудь написано.
• записування — Дія за знач. запи́сувати 1, 2.
• записувач — Той, хто записує усну народну творчість, мову і т. ін.
• запит — Вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось.
• запитальник — Зібрання питань на яку-не-будь тему або з якої-небудь галузі знань і т. ін.; питальник.
• запитання — Звертання до кого-небудь з метою з’ясування чогось; питання.
• запитливість — Абстр. ім. до запи́тливий.
• запитування — Дія за знач. запи́тувати.
• запитувач — Той, хто запитує.
• запияка — Те саме, що п’яни́ця.
• запізнення — Дія та її результат за знач. запізни́тися.
• запізнювання — Дія за знач. запі́знюватися.
• запій — Хворобливий потяг до алкогольних напоїв; період безперервного пияцтва.
• запікана — Те саме, що запіка́нка.
• запіканка — Горілка, заправлена прянощами і витримана певний час у гарячій печі.
• запікання — Дія за знач. запіка́ти.
• запіл — Пола одежі, загорнута так, що в неї можна щось набрати.
• запілля — Те саме, що підпі́лля.
• запільник — Те саме, що підпі́льник.
• запір — Пристрій для запирання, замикання чогось.
• запірка — Те саме, що запі́р.
• запічок — Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю.
• заплав — Те саме, що запла́ва.
• заплава — Частина річкової долипи, що затоплюється під час весняної повені.
• заплавина — Те саме, що запла́ва.
• заплата — Те саме, що пла́та.
• заплачка — Складова частина заспіву в думах, яка є емоційно-психологічним вступом до розгортання сюжету думи.
• заплив — Змагання із плавання або гонки на човнах, яхтах і т. ін. з одного старту.
• запливання — Дія за знач. заплива́ти².
• заплідненість — Абстр. ім. до заплі́днений 2.
• запліднення — Дія за знач. заплідни́ти і заплідни́тися.
• запліднювання — Дія за знач. заплі́днювати і заплі́днюватися.
• запліднювач — Той, хто запліднює.
• запліччя — Частина спини біля плечей.
• заплішка — Клинець, який забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.).
• заплішування — Дія за знач. заплі́шувати.
• заплутування — Дія за знач. заплу́тувати.
• заплямування — Дія та її результат за знач. заплямува́ти.
• запобігання — Дія за знач. запобіга́ти.
• запобігливість — Властивість за знач. запобі́гливий.
• запобіження — Дія за знач. запобі́гти 1.
• запобіжник — Прилад, пристрій для запобігання чому-небудь.
• заповзання — Дія за знач. заповза́ти.
• заповзятість — Влястивість за знач. заповзя́тий.
• заповзятливість — Властивість за знач. заповзя́тливий.
• заповзяття — Те саме, що завзя́ття.
• заповідач — Той, хто заповідає що-небудь комусь у спадок.
• заповідачка — Жін. до запові́да́ч.
• заповідник — Територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави (з метою збереження тваринного та рослинного…
• заповідь — Біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру.
• заповіт — Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті.
• заповнення — Дія за знач. запо́внити і запо́внитися, заповня́ти і заповня́тися.
• заповнювання — Дія за знач. запо́внювати і запо́внюватися.
• заповнювач — Природний або штучний матеріал, який використовується як складова частина будівельних розчинів, бетонів і т. ін.
• заподіювання — Дія за знач. заподі́ювати.
• заподіяння — Дія за знач. заподі́яти.
• запозичання — Дія за знач. запозича́ти.
• запозичення — Дія за знач. запози́чити.
• заполіскування — Дія за знач. заполі́скувати.
• заполоч — Кольорові бавовняні нитки для вишивання.
• запомога — Те саме, що допомо́га.
• запона — Те саме, що заві́са¹ 1, 2.
• запонка — Застібка з металу або іншого матеріалу для манжетів чи коміра верхньої чоловічої сорочки.
• запопадливість — Властивість за знач. запопа́дливий.
• запороха — Порошинка, що попала в око.
• запорошеність — Стан за знач. запоро́шений 2.
• запорошення — Дія за знач. запороши́ти 3, 4.
• запорошування — Дія за знач. запоро́шувати 3.
• запорток — Яйце-бовтун, з якого не може вивестися курча.
• запорука — Запевнення, гарантія в чому-небудь; порука.
• запотиличник — Удар рукою по потилиці.
• запотівання — Дія за знач. запотіва́ти 1.
• запоясник — Кинджал.
• заправа — Те, чим заправляють їжу.
• заправка — Те саме, що запра́влення і заправля́ння¹.
• заправлення — Дія за знач. запра́вити¹ 1-4.
• заправляння — Дія за знач. заправля́ти¹ 1-4.
• заправник — Той, хто заправляє пальним і т. ін. машини.
• заправниця — Жін. до запра́вник.
• запрасовування — Процес розгладжування швів на тканині за допомогою гарячої праски.
• запресування — Дія за знач. запресува́ти.
• запридух — Дуже міцна горілка.
• запридуха — Дуже міцний тютюн.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.