Слова на літеру З

• заприсягання — Дія за знач. заприсяга́ти.
• запрілість — Запріле місце.
• запровадження — Дія за знач. запрова́дити 1.
• запродаж — Дія за знач. запро́дувати 2.
• запроданець — Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь з корисливою метою.
• запроданка — Жін. до запро́данець.
• запроданство — Дії запроданця, запроданців.
• запросини — Прохання прийти куди-небудь, зробити що-небудь або взяти участь у чомусь.
• запрохування — Дія за знач. запро́хувати.
• запрошення — Дія за знач. запроси́ти¹.
• запрошування — Дія за знач. запро́шувати.
• запряг — Запряжені коні або інші тварини.
• запрягання — Дія за знач. запряга́ти 1.
• запряжка — Те саме, що за́пряг 1.
• запуск — Дія за знач. запуска́ти¹ 1, 2.
• запускання — Дія за знач. запуска́ти¹.
• запуст — Те саме, що за́рість.
• запустілість — Стан за знач. запусті́лий.
• запустіння — Дія та її результат за знач. запусті́ти.
• запущеність — Стан за знач. запу́щений² 2.
• запʼясток — Частина кисті руки, що прилягає до передпліччя.
• запʼястя — Те саме, що зап’я́сток.
• зараженість — Стан за знач. зара́жений 2.
• зараження — Дія за знач. зарази́ти 1 і зарази́тися 1.
• заражуваність — Сприйнятливість до зараження, можливість заразитися.
• зараза — Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб.
• заразиха — Те саме, що вовчо́к 1.
• заразливість — Властивість за знач. зара́зливий.
• заразність — Властивість за знач. зара́зний.
• зараховування — Дія за знач. зарахо́вувати.
• зарахування — Дія за знач. зарахува́ти.
• зариблення — Дія за знач. зари́блювати.
• зарибнення — Дія за знач. зари́бнити.
• зарибок — Мальки, признач. для розведення риби у водоймищах.
• зарин — органічна сполука, безбарвна рухлива рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Для захисту від зарину…
• зарис — Те саме, що о́брис.
• зарисовка — Малюнок з натури; начерк, ескіз.
• зарисовування — Дія за знач. зарисо́вувати.
• зарібок — Те саме, що заробі́ток.
• зарівнювання — Дія за знач. зарі́внювати.
• заріз — Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин).
• зарізяка — Те саме, що розбі́йник.
• зарік — Клятва, обіцянка не робити чого-небудь.
• зарікання — Дія за знач. заріка́тися.
• заріст — Волосся на тілі (звичайно на голові, обличчі).
• зарічанин — Той, хто живе на заріччі.
• зарічанка — село в Україні Чемеровецького району Хмельницької області
• зарічок — Рукав річки.
• заріччя — Місцевість за річкою.
• заробітчанин — Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах.
• заробітчанка — Жін. до заробітча́нин 1.
• заробітчанство — Дії і психологія заробітчанина (у 2 знач.).
• зародження — Дія за знач. зароди́ти і зароди́тися.
• зароджування — Дія за знач. заро́джувати і заро́джуватися.
• зародок — Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці.
• зарозумілець — Той, хто поводиться зарозуміло.
• зарозумілість — Властивість за знач. зарозумі́лий.
• зарозуміння — Те саме, що зарозумі́лість.
• зарослі — Те саме, що за́рості.
• заростання — Дія за знач. зароста́ти.
• заросток — Статеве покоління у рослин, для яких характерним є розмноження спорами.
• зарплата — Скорочення: заробітна плата.
• зарплатня — Те саме, що зарпла́та.
• зарубина — Те саме, що зару́бка.
• зарубка — Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.
• зарубник — Робітник, що здійснює зарубування.
• зарубування — Дія за знач. зару́бувати 5.
• зарубцювання — Дія за знач. зарубцюва́тися.
• зарука — Те саме, що проте́кція.
• заручання — Дія за знач. заруча́ти.
• заручення — Дія за знач. заручи́ти.
• заручини — Обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим.
• заручник — Те саме, що зало́жник.
• заряд — Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін.
• заряджання — Дія за знач. заряджа́ти.
• зарядженість — Стан за знач. заряди́ти¹ 3 і заряди́тися 4.
• зарядження — Дія за знач. заряди́ти¹.
• зарядка — Те саме, що заряджа́ння.
• зарятунок — Те саме, що поряту́нок.
• засада — Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу.
• засадження — Дія за знач. засади́ти.
• засаджування — Дія за знач. заса́джувати.
• засвідчення — Дія за знач. засві́дчити.
• засвідчування — Дія за знач. засві́дчувати.
• засвічування — Дія за знач. засві́чувати².
• засвоєння — Дія за знач. засво́їти і засво́їтися.
• засвоюваність — Здатність засвоюватися.
• засвоювання — Дія за знач. засво́ювати 2, 3.
• заселеність — Стан за знач. засе́лений 2.
• заселення — Дія за знач. засели́ти.
• заселяння — Дія за знач. заселя́ти.
• засилання — Дія за знач. засила́ти 1, 2.
• засилля — Перевага десь кого-, чого-небудь, звичайно з шкідливим впливом на когось, щось.
• засинання — Дія за знач. засина́ти.
• засипання — Дія за знач. засипа́ти¹ 2, 4.
• засипка — Те, що куди-небудь засипається, всипається з якоюсь метою.
• засисання — Дія за знач. засиса́ти.
• засихання — Дія за знач. засиха́ти.
• засіб — Прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб.
• засів — Те саме, що засіва́ння.
• засівальник — Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном в хаті, кімнаті.
• засівання — Дія за знач. засіва́ти.
• засідання — Зібрання певного кола людей —членів якого-небудь органу, представників якоїсь організації і т. ін. — для обговорення і…
• засідатель — Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи.
• засідка — Те саме, що заса́да¹.
• засік — Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, звичайно нерухомий ящик з…
• засіка — Штучна перешкода із зрубаних дерев для захисту від нападу ворога.
• засікання — Дія за знач. засіка́ти.
• засіл — Те саме, що засо́лювання.
• засічка — Рана на нозі коня, що утворилася від зачіпання ноги об ногу.
• заскакування — Дія за знач. заска́кувати 1-3, 5.
• заскиртовування — Дія за знач. заскирто́вувати.
• заскок — Зупинка або зміна в русі якого-небудь пристрою, механізму і т. ін. внаслідок порушення правильного положення…
• заскочка — Деталь в машинах, механізмах, що перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса.
• засланець — Той, хто покараний засланням, перебуває на засланні.
• заслання — Дія за знач. засла́ти¹.
• заслінка — Шматок жерсті певної форми з ручкою, яким закривають отвір кухонної печі.
• засліплення — Дія і стан за знач. засліпи́ти і засліпи́тися.
• заслона — Те, чим запинають, затуляють що-небудь; запона.
• заслуга — Вчинок, діяльність, гідні поваги, загального визнання, високої оцінки.
• заслуховування — Дія за знач. заслухо́вувати.
• засмага — Смуглий, темний колір шкіри, що з’являється від тривалого перебування на сонці й вітрі.
• засмаглість — Абстр. ім. до засма́глий 2.
• засмажка — Те, що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху і т. ін.
• засмажування — Процес кулінарної обробки продукту до утворення на ньому рум'яної кірочки.
• засмиканість — Стан за знач. засми́каний 2.
• засміченість — Стан за знач. засмі́чений.
• засмічення — Дія за знач. засміти́ти і стан за знач. засміти́тися.
• засмічування — Дія за знач. засмі́чувати і стан за знач. засмі́чуватися.
• засмічувач — Те, що засмічує вирощувану рослину.
• засмоктування — Дія за знач. засмо́ктувати 1, 2.
• засмолювання — Дія за знач. засмо́лювати.
• засмута — Те саме, що сму́ток.
• засмученість — Стан за знач. засму́чений 2, 3.
• засмучення — Почуття смутку, жалю, викликане чим-небудь.
• засніженість — Стан за знач. засні́жений 2.
• засніт — Сажка.
• засновник — Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.
• засновництво — Заснування акціонерних товариств з метою одержання прибутку.
• засновниця — Жін. до засно́вник.
• засновок — Передпосилка, основа, зачаток.
• засновування — Дія за знач. засно́вувати¹.
• заснування — Дія за знач. заснува́ти¹.
• засоленість — Властивість за знач. засо́лений 2.
• засолення — Дія за знач. засоли́ти 2.
• засолювання — Дія за знач. засо́лювати 1.
• засолювач — Робітник, який засолює що-небудь.
• засолювачка — Жін. до засо́лювач.
• засоромленість — Стан за знач. засоро́млений 2.
• засоромлення — Почуття сорому, зніяковіння, збентеження і т. ін.
• заспа — українське прізвище
• заспів — Дія за знач. заспі́вувати.
• заспівач — Те саме, що заспі́вувач.
• заспівачка — Жін. до заспі́вач. Тов.
• заспівувач — Співак, який виконує заспів (у 2 знач.) або починає спів, підхоплюваний хором.
• заспівувачка — Жін. до заспі́вувач.
• заспокійливість — Властивість за знач. заспокі́йливий.
• заспокійник — Те саме, що заспоко́ювач 1.
• заспокійниця — Жін. до заспокі́йник.
• заспокоєність — Стан за знач. заспоко́єний 2.
• заспокоєння — Дія за знач. заспоко́їти і стан за знач. заспоко́їтися.
• заспокоювання — Дія за знач. заспоко́ювати.
• заспокоювач — Той, хто заспокоює кого-небудь.
• заспокоювачка — Жін. до заспоко́ювач 1.
• застава — Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички.
• заставка — Спеціальний щит, який затримує воду.
• заставляння — Дія за знач. заставля́ти¹.
• заставник — Той, хто віддає своє майно в заставу кредиторові.
• заставниця — Жін. до заста́вник.
• заставодержатель — Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику.
• заставодержателька — Жін. до заставодержа́тель.
• застарілість — Властивість за знач. застарі́лий 2, 3.
• застелення — Дія за знач. застели́ти 1.
• застеляння — Дія за знач. застеля́ти 1.
• застереження — Дія за знач. застерегти́.
• застигання — Дія за знач. застига́ти¹.
• застиглість — Властивість і стан кого-, чого-небудь застиглого.
• застил — Те, що застилає, покриває що-небудь.
• застилання — Дія за знач. застила́ти.
• застібання — Дія за знач. застіба́ти.
• застібка — Гудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін.
• застій — Відсутність руху, нерухомість.
• застійність — Абстр. ім. до засті́йний 1.
• застілля — Місце за столом.
• засторога — Те саме, що застере́ження 2.
• засторонок — Бокове місце, відділення у клуні, хліві, амбарі і т. ін. для складання чого-небудь.
• застосовність — Можливість застосувати, використати що-небудь.
• застосовування — Дія за знач. застосо́вувати.
• застосування — Дія за знач. застосува́ти.
• застрашування — Дія за знач. застра́шувати.
• застрільник — Той, хто першим починає яку-небудь справу; зачинатель.
• застрільниця — Жін. до застрі́льник.
• заструг — Сніговий замет.
• застругування — Дія за знач. застру́гувати.
• застування — Дія за знач. за́стувати.
• застуда — Охолодження організму людини, яке спричинює різні хвороби.
• заступ — Звужена донизу залізна лопата для земляних робіт.
• заступання — Дія за знач. заступа́ти.
• заступилно — Держак, ручка у заступі.
• заступлення — Дія за знач. заступи́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.