Слова на літеру З

• закарлюка — Що-небудь у формі незвичного вигину,гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.).
• закачування — Дія за знач. зака́чувати.
• закваска — Речовина, що викликає кисле бродіння.
• заквашування — Дія за знач. заква́шувати.
• закид — Вказівка на недолік, звинувачення в чому-небудь; осуд.
• закидання — Дія за знач. закида́ти¹.
• закипання — Дія за знач. закипа́ти.
• закис — Нижчий, перший ступінь окислення елементів.
• закисання — Дія за знач. закиса́ти.
• закінченість — Завершеність чого-небудь.
• закінчення — Дія за знач. закінчи́ти.
• закінчування — Дія за знач. закі́нчувати.
• закіп — Рів з насипом.
• заклад — Установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін.
• закладання — Дія за знач. заклада́ти 1-3, 5, 6.
• закладення — Дія за знач. закла́сти, заклада́ти 1-3, 5, 6.
• закладини — Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами.
• закладка — Смужка паперу, тасьма і т. ін., що закладається у книгу, зошит і т. ін., для позначення потрібного тексту.
• закладчини — Те саме, що закла́дини
• заклейка — Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно.
• заклепка — Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з’єднання окремих деталей шляхом розплющення другого…
• заклепник — Робітник, що займається заклепуванням.
• заклепування — Дія за знач. закле́пувати.
• заклик — Прохання, запрошення прийти, приїхати, з’явитися куди-небудь.
• закликання — Те саме, що запро́шення.
• заклин — Те саме, що заклина́ння 2.
• заклинання — Дія за знач. заклина́ти.
• заклинатель — Те саме, що заклина́ч.
• заклинателька — Жін. до заклина́тель.
• заклинач — Той, хто заклинаннями, чарами діє на кого-, що-небудь, підкоряючи своїй волі.
• заклиначка — Жін. до заклина́ч.
• заклинення — Дія та її результат за знач. заклини́ти і заклини́тися.
• заклинювання — Дія за знач. закли́нювати і закли́нюватися.
• заклопотаність — Стан за знач. заклопо́таний 2.
• заклопотання — Збентеження, зніяковілість.
• заклякання — Дія за знач. закляка́ти.
• закляклість — Стан, при якому втрачається чутливість, рухливість, гнучкість.
• закляття — Дія та її результат за знач. закля́сти́ 1, 2.
• заковика — Перешкода, перепона у чому-небудь; трудність.
• заковтування — Дія за знач. зако́втувати.
• заковування — Дія за знач. зако́вувати.
• заколення — Обряд принесення в жертву богам живої істоти, яку заколюють на жертовник
• заколесник — Кілок, який закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо.
• заколисування — Дія за знач. заколи́сувати.
• заколихування — Дія за знач. заколи́хувати.
• заколот — Стихійне повстання, бунт.
• заколотник — Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник.
• заколотниця — Жін. до заколо́тник.
• закомірок — Закамарок.
• закон — Встановлене найвищим органом державної влади загально обов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.
• законник — Знавець законів (у 1 знач.).
• законниця — Жін. до зако́нник 2.
• законність — Абстр. ім. до зако́нний 1, 2.
• законовчитель — У дореволюційній школі — викладач закону божого.
• законодавець — Той, хто встановлює, видає закони (у 1 знач.).
• законодавиця — Жін. до законода́вець.
• законодавство — Встановлення, видання законів (у 1 знач.).
• законознавець — Знавець законів (у 1 знач.); фахівець із законознавства.
• законознавство — Сукупність відомостей про закони (у 1 знач.) як предмет викладання у спеціальних навчальних закладах.
• закономірність — Властивість за знач. закономі́рний.
• законопачування — Дія за знач. законопа́чувати.
• законоположення — Сформульована в законі (у 1 знач.) настанова, вказівка.
• законопроект — Проект закону (у 1 знач.), який подається на затвердження законодавчим органам державної влади.
• законослухняність — Властивість людини завжди суворо дотримуватися всіх встановлених державою законів.
• закопування — Дія за знач. зако́пувати.
• закопчування — Дія за знач. зако́пчувати.
• закордон — Чужоземні, зарубіжні країни.
• закордонець — українське прізвище
• закоренілість — Властивість за знач. закорені́лий.
• закорковування — Дія за знач. закорко́вувати.
• закостенілість — Стан за знач. закостені́лий.
• закостеніння — Дія та її результат за знач. закостені́ти.
• закот — Відгорнутий, закочений назовні край чого-небудь (одягу, взуття, убрання і т. ін.).
• закоханець — Той, хто закохався в кого-небудь; залицяльник.
• закоханість — Стан за знач. зако́ханий.
• закохання — Те саме, що коха́ння.
• закочування — Дія за знач. зако́чувати.
• закрадливість — Абстр. ім. до закра́дливий 2.
• закраїна — Те саме, що закра́йок.
• закрайок — Край чого-небудь.
• закрашення — Дія за знач. закраша́ти.
• закрашування — Дія за знач. закра́шувати¹.
• закреслювання — Дія за знач. закре́слювати.
• закривання — Дія за знач. закрива́ти.
• закривка — Те, чим закривають, затуляють що-небудь; покришка, кришка.
• закривлення — Дія за знач. закриви́ти.
• закривляння — Дія за знач. закривля́ти.
• закриття — Дія за знач. закри́ти.
• закришка — Те, що кришать у борщ як заправу (цибуля, петрушка, кріп та ін.).
• закрій — Дія за знач. закро́ювати, закрої́ти.
• закрійник — Робітник, майстер, ще розкроює тканини або шкіру.
• закрійниця — Жін. до закрі́йник.
• закріпачення — Дія за знач. закріпа́чити.
• закріпачування — Дія за знач. закріпачувати.
• закріпка — Те, що використовується для закріплення чого-небудь.
• закріплення — Дія за знач. закріпи́ти і закріпи́тися.
• закріплювання — Дія за знач. закрі́плювати і закрі́плюватися.
• закріплювач — Хімічна речовина, і застосовується для закріплення зображення на фотоплівці, фотопапері, тканинах і т. ін.
• закругленість — Властивість за знач. закру́глений 2, 3.
• закруглення — Дія за знач. закругли́ти.
• закруглювання — Дія за знач. закру́глювати 1.
• закрут — Крутий поворот, дугоподібний вигин.
• закрутаси — Вигадливі повороти, петлі.
• закрутень — Те саме, що за́крут.
• закрутиголова — Непутяща людина.
• закрутина — Закрут.
• закрутка — Дерев’яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.).
• закруток — Пасмо кучерявого волосся, закрученої у кільця шерсті і т. ін.; завиток.
• закручення — Дія за знач. закрути́ти¹ 2.
• закручування — Дія за знач. закру́чувати 1-4, 8.
• закуп — У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього.
• закупання — Дія за знач. закупи́ти.
• закупівля — Дія за знач. закупо́вувати 1.
• закупка — Те, що куплене; куплений товар.
• закупник — Той, хто займається закупівлею чого-небудь (товарів, продуктів і т. ін.).
• закупниця — Жін. до заку́пник.
• закуповування — Те саме, що закупі́вля.
• закупорка — Дія і стан за знач. закупо́рити і закупо́рювати.
• закупорювання — Дія за знач. закупо́рювати.
• закупорювач — Робітник, що закупорює пляшки, банки і т. ін.
• закупорювачка — Жін. до закупо́рювач.
• закурювання — Дія за знач. заку́рювати.
• закуска — Дія за знач. заку́шувати².
• закут — Віддалений або малопомітний куток у приміщенні.
• закутень — Віддалене, малопомітне місце.
• закутина — Закуток.
• закуток — Місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета; куток.
• закуття — Дія за знач. закува́ти¹.
• закутування — Дія за знач. заку́тувати.
• закушування — Дія за знач. заку́шувати¹.
• зал — Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін.
• зала — Те саме, що зал.
• залагодження — Дія за знач. зала́годити.
• залагоджування — Дія за знач. зала́годжувати.
• заласся — Насолода, втіха; захват.
• залатування — Дія за знач. зала́тувати.
• залаштунки — Частина театру позаду сцени, недоступна для поглядів звичайних глядачів.
• залеглість — Заборгованість.
• залежність — Перебування під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорення кому-, чому-небудь.
• залежування — Дія і стан за знач. зале́жуватися.
• заливальник — Робітник, що здійснює заливання.
• заливальниця — Жін. до залива́льник.
• заливання — Дія за знач. залива́ти 1-5.
• заливка — Дія за знач. залива́ти 4-5.
• зализень — Частина чого-небудь, що видається в якийсь бік у формі клина.
• зализування — Дія за знач. зали́зувати.
• залисина — Облисіла частина голови вгору від лоба і скроні.
• залиття — Дія за знач. зали́ти 1-5.
• залицяльник — Той, хто залицяється до кого-небудь.
• залицяльниця — Жін. до залиця́льник.
• залицяння — Дія за знач. залиця́тися.
• залишення — Дія за знач. залиши́ти.
• заліззя — Куски заліза або предмети, вироби із заліза.
• залізко — Лезо, наконечник або який-небудь інший предмет, вигот. із заліза.
• залізниця — Дорога з рейковою колією, признач. для пересування залізничного рухомого складу.
• залізничник — Людина, що працює на залізниці, на залізничному транспорті.
• залізничниця — Жін. до залізни́чник.
• залізняк — Мінерал, що містить у собі залізо (у 1 знач.).
• залізо — Хімічний елемент, твердий ковкий метал сріблистого кольору, який, сполучаючись із вуглецем, утворює чавун і сталь.
• залізобетон — Будівельний матеріал, що становить собою поєднання бетону й сталевої арматури в одній конструкції і відзначається…
• залізоцемент — Будівельний матеріал, що становить собою поєднання заліза і цементу
• залізце — Те саме, що залі́зко 1.
• залізяка — Довгаста залізна штаба або взагалі шматок заліза.
• залізяччя — Те саме, що залі́ззя.
• залік — Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах.
• заліковування — Дія за знач. заліко́вувати 1.
• залісення — Дія за знач. заліси́ти.
• заліснення — Те саме, що залі́сення.
• залісок — Узлісся.
• залісся — назва кількох населених пунктів в Україні
• заліт — Те саме, що заліта́ння.
• залітання — Дія за знач. заліта́ти¹.
• залічення — Дія за знач. залічи́ти.
• залічування — Дія за знач. залі́чувати.
• залога — Військові частини, розташовані в якому-небудь місці; гарнізон.
• залоза — Орган, що виробляє необхідні для організму речовини або видаляє кінцеві продукти обміну.
• залом — Крутий, різкий поворот.
• заломлення — Дія за знач. заломи́ти 3 і заломи́тися 3.
• заломлювання — Дія за знач. зало́млювати 3 і зало́млюватися 3.
• залп — Одночасний постріл з кількох рушниць, гармат і т. ін.
• залуження — Дія за знач. залу́жити.
• залужування — Дія за знач. залу́жувати.
• залучання — Дія за знач. залуча́ти.
• залучення — Дія за знач. залучи́ти.
• зальбанд — площина, що відокремлює мінеральну жилу від гірських порід, в яких вона міститься.
• зальоти — Залицяння; любовні пригоди.
• зальотник — Чоловік, що любить залицятися до жінок, волочитися за ними.
• залягання — Дія за знач. заляга́ти 1, 2.
• заляканість — Стан за знач. заля́каний 2.
• залякування — Дія за знач. заля́кувати.
• заляльковування — Дія і стан за знач. залялько́вуватися.
• замазка — Спеціально виготовлена в’язка речовина для замазування щілин і тріщин.
• замазування — Дія за знач. зама́зувати.
• замазура — Брудна, неохайна людина (звичайно про дітей).
• замазуха — Те саме, що замазу́ра.
• заманиха — Есhinpanax hoidus). Чагарникова рослина, стовбур, гілки й листя якої вкриті колючками й яка має соковиті плоди.
• заманливість — Абстр. ім. до зама́нливий.
• заманювання — Дія за знач. зама́нювати.
• замаслення — Дія за знач. зама́слити і зама́слитися.
• замаслювання — Дія за знач. зама́слювати і зама́слюватися.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.