Слова на літеру Т

• тіамін — Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою В1).
• тіара — Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища.
• тік — Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування…
• тіканина — Часте тіка́ння.
• тікання — Дія за знач. ті́кати.
• тілеса — Тіло.
• тілесність — Властивість за знач. тіле́сний 2.
• тілікання — Дія за знач. тілі́кати.
• тіло — Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі.
• тілогрійка — Тепла куртка без рукавів.
• тілоріз — Багатолітня водяна рослина з цупким колючим листям, яка під час цвітіння спливає на поверхню; водяний різак.
• тільність — Стан за знач. ті́льна.
• тімаха — Той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи.
• тімениця — Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім’ї у немовлят; іноді — на тілі в дорослих.
• тімʼя — Верхня частина голови людини або тварини між лобом і потилицею.
• тімʼячко — Невелика м'яка ділянка на голові немовляти, де кістки черепа ще не зрослися.
• тінистість — Властивість за знач тіни́стий.
• тінь — Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку.
• тіньовитривалість — Властивість за знач. тіньовитрива́лий.
• тіньолюб — Рослина, яка добре росте, розвивається в затінених місцях; яка не любить сонця.
• тінява — Те саме, що тінь 1-5.
• тінявість — Властивість за знач ті́нявий.
• тіокислота — Сірчана сполука, що становить аналогію до кисневих кислот, але в якій кисень замінений сіркою.
• тіокол — Синтетичний матеріал, подібний до каучуку; застосовується для виготовлення шлангів, труб, ізоляції проводів і т. ін.
• тіосіль — Сіль тіокислоти, що становить аналогію до кисневих солей, але в якій кисень замінений сіркою.
• тіофос — Складна фосфорорганічна сполука для знищення шкідливих комах.
• тіпальник — Робітник, який займається тіпанням волокна.
• тіпальниця — Жін. до тіпа́льник.
• тіпання — Дія за знач. ті́пати і ті́патися.
• тіпун — Хвороба птахів — хрящуватий наріст на кінчику язика.
• тіснина — Вузька річкова долина з дуже крутими, іноді прямовисними схилами.
• тіснота — Властивість за знач. тісни́й 1.
• тіснява — Те саме, що тісно́та́ 1, 2, 4.
• тістечко — Кондитерський виріб із здобного солодкого тіста, звичайно з кремом, помадкою, цукатами і т. ін.
• тісто — В’язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці і т. ін. часто з додаванням дріжджів.
• тістоміс — Робітник, який працює на тістомісильній машині, тістомісильному апараті.
• тістомісилка — Тістомісильна машина, тістомісильний апарат.
• тітка — Сестра батька або матері.
• тіун — У Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій…
• тічка — Зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею.
• тічня — Те саме, що ті́чка 1.
• ткальня — Ткацька майстерня.
• ткаля — Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті.
• тканина — Виріб, виготовлений в процесі ткання на ткацькому верстаті.
• тканиця — Вид жіночого головного убору.
• ткання — Дія за знач. тка́ти.
• ткацтво — Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов’язана з виробництвом тканин.
• ткач — Робітник, майстер, який виготовляє тканини на ткацькому верстаті.
• ткаченко — Син ткача.
• ткачик — українське прізвище
• ткачук — Син ткача.
• тлін — Те саме, що тлінь.
• тлінність — Властивість за знач. тлі́нний 1.
• тління — Дія і стан за знач. тлі́ти 1, 2.
• тлінь — Те саме, що тлі́ння 1.
• тло — Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон.
• тлум — Натовп, юрба.
• тлумак — Те саме, що клу́нок 1, 2.
• тлумач — Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо.
• тлумачення — Дія за знач. тлума́чити.
• тлумачка — Жін. до тлума́ч.
• тлумачник — Те саме, що тлума́ч 1
• тля — Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин.
• тобоган — Сани без полозів для перевезення вантажів вручну або за допомогою собак. Поширені в індіанців Канади.
• товар — Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість ( див. ва́ртість 3).
• товарина — Одна тварина великої рогатої худоби.
• товариство — Група людей, що перебувають в тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих.
• товариськість — Властивість за знач. товари́ський 1, 2.
• товариш — Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон…
• товаришка — Жін. до това́риш 1-5.
• товаришування — Дія за знач. товаришува́ти.
• товарність — Властивість за знач. това́рний 1; належна якість, що робить предмети, продукти, матеріали придатними для продажу.
• товарняк — Товарний поїзд.
• товаровиробник — Той, хто виробляє товар, товари ( див. това́р¹ 1, 2).
• товарознавець — Фахівець з товарознавства.
• товарознавство — Сукупність знань про товар як предмет торгівлі, про його властивості, сорти і споживне значення.
• товарообіг — Те саме, що товарооборо́т.
• товарообмін — Обмін товарами.
• товарооборот — Рух товарів у народному господарстві.
• товаряка — Одна тварина великої рогатої худоби; товарина.
• товарятко — Те саме, що теля>́ 1.
• товкач — Товстий дерев’яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають…
• товкачка — Те саме, що товка́ч.
• товкотнеча — Тиснява, штовханина у натовпі.
• товпига — Про товсту, незграбну людину.
• товпище — Збільш. до товпа́.
• товстолобик — Промислова риба родини коропових, що водиться в річках Південно-Східної Азії і живиться здебільшого водоростями.
• товстоніжка — Перетинчастокрила комаха — насіннєїд, поширена в Південній Америці і Європі.
• товстосум — Багатир, багатий ділок, підприємець.
• товстуля — Товста, повна жінка, дівчина.
• товстун — Товстий, повний чоловік, хлопець.
• товстянка — Комахоїдна рослина родини пухирникових.
• товтри — Вапнякові пасма, що являють собою залишки рифів та атолів морів далеких геологічних епох.
• товчення — Те саме, що товчі́ння.
• товчіння — Дія за знач. товкти́ і товкти́ся.
• товчія — Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних.
• товчок — Те саме, що товку́чка.
• товща — Маса якої-небудь речовини, якогось тіла від поверхні у глибину, шар чого-небудь.
• товщання — Дія за знач. то́вщати.
• товщина — Величина, розмір поперечного перерізу предмета, тіла; відстань у глибину від поверхні якоїсь маси до іншої маси або до…
• тога — Чоловічий верхній одяг громадян у стародавньому Римі.
• тогодення — Те саме, що тогоча́сність.
• тогочасність — Час, період в минулому, позначений певними історичними подіями, явищами або життям і діяльністю кого-небудь.
• токай — Те саме, що Тока́йське вино́.
• токар — Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті.
• токаренко — Син токаря.
• токарівна — Дочка токаря.
• токарня — Токарна майстерня.
• токарство — Токарна справа, токарне ремесло.
• токата — віртуозна музична п'єса для фортепіано чи органа, витримана у швидкому, чітко ритмованому безперервному русі.
• токовище — Місце, де токують птахи.
• токсемія — циркуляція в крові токсичних речовин, які спричинюють отруєння.
• токсикогенність — Здатність паразита виробляти ті чи інші отруйні для рослини речовини.
• токсикоз — Хворобливий стан, що виникає внаслідок дії на організм людини або тварини токсинів і отрут.
• токсиколог — Фахівець з токсикології.
• токсикологія — Наука, яка вивчає фізичні і хімічні властивості токсинів і отрут, їх дію на організми людини або тварини та досліджує…
• токсикоман — людина, яка захоплюється токсичними речовинами
• токсин — Отруйна речовина, яку утворюють хвороботворні мікроорганізми, а також деякі види тварин і рослин.
• токсичність — Властивість за знач. токси́чний.
• токсоплазмоз — паразитарне захворювання людини й тварин, збудником якого є токсоплазма. Джерело інфекції - ссавці, птахи, хвора людина.
• токування — Дія за знач. токува́ти.
• тол — Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу.
• толерантність — Властивість за знач. толера́нтний.
• толк — Те саме, що ро́зум, глузд.
• толока — Залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби.
• толокно — Борошно із підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса, а також товчена суха риба і т. ін.
• толокнянка — Чагарник з біло-рожевими квітками і червоними ягодами.
• толочення — Дія за знач. толочи́ти і толочи́тися.
• толочіння — Те саме, що толо́чення.
• толстовець — Послідовник релігійно-етичного вчення Л. М. Толстого.
• толстовка — Довга верхня чоловіча сорочка зі складками й поясом, яку носили поверх штанів (за прізвищем письменника Л. М. Толстого).
• толстовство — Релігійно-етичне вчення письменника Л.
• толстовщина — Те саме, що толсто́вство.
• толуол — Рідкий вуглеводень, безбарвна органічна сполука з своєрідним запахом, яку добувають із кам’яновугільної смоли та нафти…
• толь — Покрівельний матеріал, виготовлений з товстого картону, просоченого кам’яновугільним дьогтем.
• том — Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору…
• томагавк — Ударна кидальна зброя північноамериканських індіанців, що має форму топірця з довгим держаком.
• томасування — Переробка рідкого фосфористого чавуну в сталь способом продування через нього стисненого повітря або суміші кисню з…
• томасшлак — Багаті на фосфор відходи, які утворюються під час переробки чавуну в сталь томасівським способом; після розмелювання…
• томат — Помідор.
• томище — Збільш. до том.
• томізм — філософське й богословське вчення середньовічного філософа-схоласта Фоми Аквінського, за яким розум повинен…
• томливість — Властивість за знач. томли́вий.
• томління — Дія за знач. томи́ти 1, 2 і стан за знач. томи́тися 1, 2.
• томограф — Спеціальний апарат для пошарового рентгенологічного дослідження організму.
• томографія — Пошарове рентгенографічне дослідження організму людини, зокрема легень, мозку, кісток, суглобів і т. ін.
• томпак — Золотистого кольору сплав міді з цинком, різновид латуні; використовується для виготовлення дешевих прикрас…
• тон — Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук.
• тонада — загальна назва народних пісень в Іспанії та країнах Латинської Америки.
• тонадилья — іспанська музична комедія 18 - початку 19 ст.
• тональність — Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону.
• тонарм — пристрій, яким звукознімач (адаптер) закріплюють у програвачі грамофонних (вінілових) платівок.
• тонер — Спеціальний порошок, який використовується в лазерних принтерах для друку.
• тонзиліт — Запалення глоткових мигдаликів.
• тонзура — Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб.
• тонізація — Дія за знач. тонізува́ти.
• тонік — Косметичний засіб для очищення шкіри або безалкогольний газований напій.
• тоніка — Головний, основний тон, звук ладу, до якого тяжіє решта звуків ладу.
• тонкість — Властивість за знач. тонки́й.
• тонконіг — Роа L.). Багаторічна або однорічна посухостійка злакова трава з волотистим суцвіттям; використовується як корм для…
• тонкопрядіння — Заключний процес прядильного виробництва, що надає оброблюваному матеріалові вигляду й властивостей пряжі.
• тонкослізка — Людина, схильна до плачу, яка може легко розплакатися.
• тонкостеблість — Властивість за знач. тонкосте́блий.
• тонкощі — Найменші подробиці, деталі чого-небудь; малопомітні, але важливі риси, особливості якоїсь справи, галузі знань…
• тонмейстер — спеціаліст з акустики, що стежить за звуковою частиною радіо- або телепередачі; звукооператор.
• тонна — Міра ваги, яка дорівнює тисячі кілограмів; що-небудь, що має таку вагу.
• тоннаж — Водотоннажність судна або вантажопідйомність судна, автомобіля та інших транспортних засобів, виражена в тоннах.
• тоннажність — Те саме, що водотонна́жність.
• тонометр — Апарат для вимірювання артеріального тиску.
• тонофібрили — тонкі опорні волоконця білкової природи в деяких клітинах тваринних організмів, що забезпечують збереженість форми…
• тонстудія — частина кіностудії, в якій розміщено обладнання для звукозапису під час озвучення фільму.
• тонування — Дія за знач. тонува́ти.
• тонус — Стан, коли тривале збудження нервової або м’язової тканини не супроводиться стомленням і зумовлює добре функціонування…
• тонфільм — Назва звукового кінофільму, яка вийшла з ужитку.
• тоншання — Дія за знач. то́ншати.
• тоня — Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом.
• топ — Верхній кінець щогли або стеньги (на судні).
• топаз — Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом’яно-жовтий, червонуватий, окремі…
• топенант — снасть для підтримування й піднімання горизонтальних і похилих рангоутних дерев.
• топильник — Робітник, що опалює приміщення; опалювач.
• топіка — У риториці — мистецтво користуватися загальними місцями, загальними судженнями при викладенні якоїсь теми.
• топінамбур — Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих із бульбами, які використовуються на корм худобі, у харчуванні…
• топка — Пристрій в печі, котельній установці і т. ін. для спалювання твердого, рідкого чи газоподібного палива.
• топкрос — схрещування чоловічої особини (одержаної в результаті інбридингу) з неоднорідною за своїм складом маточною популяцією.…
• топлення — Дія за знач. топи́ти¹.
• топляк — Колода, дерево, що затонули під час сплавляння.
• топограф — Фахівець із топографії (у 1 знач.).
• топографія — Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті.
• топографоанатом — Фахівець із топографічної анатомії.
• тополина — Одне тополеве дерево.
• тополиця — Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри.
• тополог — Фахівець із топології.
• топологія — Розділ геометрії, що вивчає якісні властивості геометричних фігур, незалежні від їх розмірів.
• тополя — Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у…
• топонім — Власна географічна назва.
• топоніміка — Розділ мовознавства, що вивчає топонімію.
• топонімія — Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території.
• топорисько — Те саме, що топори́ще.
• топорище — Держак сокири.
• топос — Поширений мотив або загальноприйнята тема в художній літературі.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.