Слова на літеру Ш

Останнє оновлення:

847 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 4 з 5. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

шпара — шукайло

  • шпара — Вузький довгастий отвір; щілина.
  • шпаргалка — Аркуш паперу з замітками, якими учень або студент користується потай від викладача.
  • шпарення — Дія за знач. шпа́рити.
  • шпарина — Вузький довгастий отвір; щілина.
  • шпаристість — Якість за знач. шпари́стий.
  • шпаровання — Те саме, що шпарува́ння 2.
  • шпаровиння — Те саме, що шпарува́ння 2.
  • шпарування — Дія за знач. шпарува́ти.
  • шпаруватість — Якість за знач. шпарува́тий.
  • шпат — Назва будь-якого мінералу, що має здатність від удару розколюватися в певних напрямках на шматки правильної форми.
  • шпатель — Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, Признач. для накладання на поверхню шпаклівки і…
  • шпахтель — Інструмент (лопатка або загострений стрижень), яким змішують і розтирають фарби, замазують, зарівнюють щілини та…
  • шпація — Металевий брусочок, який при ручному складанні вживається для заповнення проміжку між словами, для збільшення проміжку…
  • шпача — Пташа шпака.
  • шпаченя — Пташа шпака.
  • шпачиха — Самиця шпака.
  • шпачкарня — Те саме, що шпакі́вня 1.
  • шпеник — Невеликий шип, стержень або тільки його кінець.
  • шпень — Шип, стержень.
  • шпеньок — Те саме, що шпе́ник.
  • шпергель — Невелика однорічна рослина родини гвоздикових з довгим ниткоподібним листям і білими квітами.
  • шпиг — Те саме, що шпигу́н.
  • шпигання — Дія за знач. шпига́ти.
  • шпигування — Дія за знач. шпигува́ти 1.
  • шпигун — Той, хто займається шпигунством.
  • шпигунка — Жін. до шпигу́н.
  • шпигунство — Злочинна діяльність, яка полягає в таємному збиранні відомостей або викраданні матеріалів, що становлять державну…
  • шпик — Підшкірне свиняче сало в шматках, перев. просолене.
  • шпиль — Вершина гори, горба і т. ін.
  • шпилька — Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки.
  • шпинат — Трав’яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим.
  • шпиндель — Головний вал верстатів з обертальним рухом, у пристроях якого закріплюють оброблювані деталі або різальні інструменти.
  • шпиталь — Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь.
  • шпиця — Те саме, що спи́ця.
  • шпичак — Загострена паличка; шпичка.
  • шпичка — Загострена паличка.
  • шпігат — отвір у борту судна на рівні палуби чи в самій палубі для стоку води з неї.
  • шпінгалет — Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін.
  • шпінель — Вид ізоморфного мінералу, перев. зеленого, червоно-бурого, червоного кольору, деякі різновиди якого використовують як…
  • шпіонаж — Те саме, що шпигу́нство.
  • шпіц — Невеликий кімнатний собака з вузькою маленькою мордою, стоячими вухами і густою довгою пухнастою шерстю перев. білого…
  • шпіцрутен — Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів)
  • шплінт — Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для…
  • шплінтування — Дія за знач. шплінтува́ти.
  • шпон — Те саме, що шпо́на.
  • шпона — Тонкі дерев’яні листи, що їх виготовляють лущенням деревини і використовують для виготовлення клеєної фанери…
  • шпонка — Те саме, що шпо́на 2-3.
  • шпора — Те саме, що остро́га 1.
  • шпортання — Дія за знач. шпо́ртати.
  • шприц — Хірургічний інструмент у вигляді циліндра з поршнем та порожнистою голкою, який використовується для впорскування в…
  • шприцювальник — Робітник, який провадить шприцювання.
  • шприцювальниця — Жін. до шприцюва́льник.
  • шприцювання — Дія за знач. шприцюва́ти.
  • шпулька — Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток.
  • шпульник — Робітник, який займається намотуванням шпульок.
  • шпульниця — Жін. до шпу́льник.
  • шпуля — Те саме, що шпу́лька.
  • шпунт — Поздовжній виступ або паз для з’єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з’єднання, при…
  • шпунтина — Дошка, брус і т. ін., в яких з одного боку зроблено поздовжній виступ (гребінь), а з протилежного — паз.
  • шпунтубель — Столярний інструмент для вистругування шпунтів ( див. шпунт¹ 1).
  • шпунтування — Дія за знач. шпунтува́ти.
  • шпур — Вузький циліндричний отвір, який висвердлюють у гірських породах і наповнюють вибуховою речовиною під час вибухових…
  • шпурляння — Дія за знач. шпурля́ти.
  • шрам — Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець.
  • шрамище — Збільш, до шрам.
  • шрапнель — Розривний артилерійський снаряд, начинений кулями, призначений для ураження живої сили ворога.
  • шредер — Машина, яка відділяє качани кукурудзи, знімає з них оболонку, подрібнює кукурудзяні стебла.
  • шримс — Різновид креветки.
  • шрифт — Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність…
  • шрифтист — Художник-графік, який створює шрифтові заголовки, написи і т. ін.
  • шрифтовик — Те саме, що шрифти́ст.
  • шріт — Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці; дріб.
  • шропшир — Порода м’ясних короткововних овець.
  • шрот — Відходи олійницької промисловості після екстрагування олії з подрібненого насіння олійних культур. Корм для…
  • шротина — Свинцева кулька рушничного шроту; дробина.
  • шротівниця — Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця.
  • штаб — Орган керування військами в частинах, з’єднаннях і об’єднаннях усіх видів збройних сил особи, що входять у цей орган.
  • штаба — Смуга якого-небудь металу.
  • штабарм — Скорочення: штаб армії.
  • штабелер — пересувний несамохідний конвейєр, яким колоди та інші матеріали укладають у штабелі.
  • штабелеукладач — Машина для піднімання й укладання в штабелі вантажів та лісоматеріалів.
  • штабель — Рівно укладений ряд чого-небудь (будівельних та інших матеріалів).
  • штабелювання — Дія за знач. штабелюва́ти.
  • штабіст — Штабний офіцер; працівник штабу.
  • штабник — Те саме, що штабі́ст.
  • штаг — Канат, трос, який утримує від падіння щоглу, стеньгу і т. ін.
  • штадив — Скорочення: штаб дивізії.
  • штазі — Спеціальна служба державної безпеки в колишній Східній Німеччині.
  • штам — У мікробіології — чиста культура мікроорганізмів, виділена з якого-небудь середовища (з організму захворілої тварини…
  • штамб — Частина стовбура дерева або куща від кореня до крони.
  • штамбик — Зменш, до штамб.
  • штамп — Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів…
  • штампованість — Властивість за знач. штампо́ваний 2, 3.
  • штампувальник — Робітник, фахівець з штампування.
  • штампувальниця — Жін. до штампува́льник.
  • штампування — Дія за знач. штампува́ти.
  • штанга — Металевий стержень, що використовується як деталь у багатьох інструментах, механізмах, конструкціях і т. ін.
  • штангель — Те саме, що штангенци́ркуль.
  • штангенциркуль — Інструмент для лінійних вимірювань яких-небудь невеликих деталей, виробів, що складається з штангової шкали з ноніусом…
  • штангіст — Спортсмен, який займається вправами з штангою (у 3 знач.).
  • штандарт — У дореволюційній російській та іноземних арміях — прапор кавалерійської частини, ескадрону.
  • штани — Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги.
  • штанина — Частина штанів, яка надягається па одну ногу; холоша.
  • штанка — Штанина.
  • штапель — Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни.
  • штат — Державно-територіальна одиниця в складі деяких буржуазних федеративних держав, яка користується тим або іншим ступенем…
  • штатгальтер — У Німеччині, Австрії, Нідерландах у XV-XVII ст.— назва правителя краю, намісника.
  • штатив — Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін.
  • штахетина — Окрема дощечка загорожі; планка.
  • штахетка — Невелика штахетина.
  • штахетник — Те саме, що штахе́ти.
  • штахеття — Те саме, що штахети.
  • штевень — Особливо міцна частина, якою закінчується остов судна на носі та кормі.
  • штейгер — Гірничий майстер, технік, який відав роботами на руднику.
  • штейн — Проміжний продукт плавки руд кольорових металів.
  • штельвага — Те саме, що стельва́га.
  • штемпель — Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що служить для одержання відбитка, для…
  • штемпелювання — Дія за знач. штемпелюва́ти.
  • штепсель — Металевий стержень або вилка, за допомогою яких з’єднані з ними переносні електричні прилади (лампа, плитка і т. ін.)…
  • штиб — Дрібне або подрібнене кам’яне вугілля.
  • штивність — Властивість за знач. шти́вний.
  • штикування — Дія за знач. штикува́ти.
  • штиль — Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.); безвітря.
  • штилювання — Дія за знач. штилюва́ти.
  • штир — Циліндричний стержень з конічним кінцем.
  • штирборт — Правий борт судна.
  • штифт — Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовується для нерухомого з’єднання двох деталей машин.
  • штих — Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря.
  • штихель — Різальний ручний інструмент, який застосовується в гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей.
  • штихмас — Те саме, що нутромір.
  • штовхан — Короткий різкий удар кулаком, ногою; стусан.
  • штовханина — Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
  • штовхання — Дія за знач. штовха́ти і штовха́тися.
  • штовхач — Додатковий, допоміжний локомотив у хвості поїзда, який підштовхує його ззаду.
  • шток — Металевий циліндричний стержень.
  • штокверк — товста рудна жила, від якої відгалужується багато прожилків.
  • штольня — Горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, признач, для обслуговування підземних гірничих робіт.
  • штопальник — Людина, що займається штопанням; майстер з штопання.
  • штопальниця — Жін. до што́пальник.
  • штопальня — Майстерня для штопання чого-небудь.
  • штопання — Дія за знач. што́пати.
  • штопор — Гвинтоподібний стержень з рукояткою, признач, для відкупорювання пляшок; пробочник.
  • штопорення — Дія за знач. што́порити.
  • штопорик — Зменш, до што́пор 1.
  • штора — Віконна занавіска, яка згортається в рулон, піднімається або відсувається перев. з допомогою шнура.
  • шторм — Сильна буря, вітер на морі чи озері і викликане ними велике хвилювання води.
  • штормище — Сильний шторм.
  • штормівка — Легка куртка з прогумованої матерії.
  • штормтрап — Мотузяна драбина з дерев’яними щаблями, яка спускається за борт судна для висадки і приймання людей (перев. в штормову…
  • штос — Старовинна азартна картярська гра.
  • штоф — Старовинна міра рідини (перев. вина, горілки), яка дорівнює ¹/₈ або ¹/₁₀ відра.
  • штраф — Грошове стягнення, яке накладається як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку.
  • штрафник — Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину.
  • штрафування — Дія за знач. штрафува́ти.
  • штрейкбрехер — У капіталістичних країнах — той, хто працює на підприємстві в період страйку і цим шкодить його проведенню.
  • штрейкбрехерство — Участь штрейкбрехерів у зриві страйку.
  • штрек — Горизонтальна підземна гірнича виробка, що йде по пласту корисної копалини і не виходить безпосередньо на земну…
  • штрикання — Дія за знач. штрика́ти.
  • штрипка — Тасьма, пришита знизу до колоші штанів, до гетри і т. ін., яка просмикується під ступню або під взуття.
  • штрих — Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення.
  • штрихування — Дія за знач. штрихува́ти¹.
  • штука — Окремий предмет з числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні з словами на позначення…
  • штукар — Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь.
  • штукарка — Жін. до штука́р.
  • штукатур — Робітник, фахівець з штукатурення чого-небудь.
  • штукатурення — Дія за знач. штукату́рити.
  • штукатурка — Дія за знач. штукату́рити.
  • штукатурниця — Жін. до штукату́р.
  • штукенція — Те саме, що шту́ка¹ 4, 5.
  • штукерія — Те саме, що шту́ка¹ 4, 5.
  • штуковина — Те саме, що штука¹ 4, 5.
  • штукування — Дія за знач. штукува́ти 1.
  • штунда — Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст.
  • штундизм — Учення штундистської секти.
  • штундист — Послідовник штундизму; учасник штунди (у 1 знач.).
  • штундистка — Жін. до штунди́ст.
  • штурвал — Стернове колесо (на судні).
  • штурм — Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога.
  • штурман — Фахівець з водіння військових надводних або підводних кораблів, що має офіцерське звання.
  • штурманство — Посада, заняття штурмана.
  • штурмівка — Спортивна куртка (для альпіністів, туристів тощо).
  • штурмівщина — Спішна, авральна робота з метою надолужити упущене, яка буває при порушеннях плановості в організації справи.
  • штурмовик — Тип військового літака, признач. бомбити й розстрілювати з невеликої висоти сили ворога на полі бою.
  • штурмування — Дія за знач. штурмува́ти.
  • штурпак — Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок.
  • штуртрос — Ланцюг або трос на судні, що йде від штурвала до стерна і признач. для повороту стерна.
  • штурхан — Те саме, що штовха́н.
  • штурханець — Зменш. до штурха́н.
  • штурханина — Те саме, що штовхани́на.
  • штурхання — Дія за знач. шту́рха́ти.
  • штуф — У геології — шматок мінералу або руди, взятий як зразок.
  • штуцер — Старовинна воєнна рушниця з гвинтовими нарізами в стволі.-
  • штучність — Властивість за знач. шту́чний².
  • шуба — Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами).
  • шубовстання — Дія за знач. шубо́встати і звуки, утворювані цією дією.
  • шувар — Зарості водяних рослин на берегах водойм або відомий ринок.
  • шуга — Дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.
  • шугай — Хлопець, парубок.
  • шугання — Дія за знач. шуга́ти.
  • шукайло — Те саме, що шука́ч 1.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.