Слова на літеру Ш

• шворка — Тонкий мотузок; мотузочок.
• шевальє — У феодальній Франції — дворянський титул
• шевелюра — Волосся на голові (перев. чоловіка).
• шевінгування — Процес чистової обробки зубчастих коліс шевером.
• шевйот — Дорогий сорт м’якої, легкої, трохи ворсистої шерстяної або напівшерстяної тканини.
• шевро — М’яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз.
• шевроле — Марка американських автомобілів від компанії General Motors.
• шеврон — Нашивка з галуна у вигляді кута на лівому рукаві форменого одягу солдатів та молодших офіцерів для позначення років…
• шевство — Ремесло шевця.
• шевченкіана — Зібрання, сукупність творів літератури і мистецтва, пов’язаних з життям і творчістю Т. Г. Шевченка, а також усі…
• шевченкознавець — Літературознавець, мистецтвознавець, що спеціалізується на вивченні життя і творчості Т. Шевченка.
• шевченкознавство — Вивчення творчості Т. Г. Шевченка як галузь літературознавства, мистецтвознавства тощо.
• шевчиха — Жінка шевця.
• шевчук — Учень шевця
• шедевр — Зразковий витвір, що є найвищим досягненням мистецтва, майстерності.
• шеєліт — Мінерал перев. білого або жовтуватого кольору, що містить вольфрамовокислу сіль кальцію, названий на честь шведського…
• шезлонг — Легке розсувне крісло, в якому можна напівлежати.
• шейк — парний танець англійського походження.
• шейкер — Посудина для струшування та змішування інгредієнтів під час приготування коктейлів.
• шейх — В арабських країнах— глава роду, а також сільський старшина.
• шекель — Офіційна національна грошова одиниця держави Ізраїль.
• шелак — Смолиста речовина, яку виділяють молоді пагони деяких тропічних рослин; використовується для виготовлення лаків, фарб…
• шелепа — Те саме, що недоте́па.
• шелепання — Дія за знач. шеле́пати і звуки, утворювані цією дією.
• шелепотіння — Дія за знач. шелепоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шелест — Легке шарудіння; шерех.
• шелестіння — Дія за знач. шелесті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шелех — Легкий шурхіт; шелест.
• шелихвіст — Те саме, що шилохві́ст.
• шелихвістка — Жін. до шели́хвіст 2.
• шельма — Хитра й спритна в своїх учинках людина.
• шельмування — Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне…
• шельтердек — верхня легка (захисна навісна) палуба на судні.
• шельф — Прибережна частина дна світового океану, в межах якої глибини не перевищують 200 м; материкова обмілина.
• шелюг — Те саме, що ше́ляг.
• шелюга — Верба гостролиста.
• шелюгування — Дія за знач. шелюгува́ти.
• шелюжина — Те саме, що шелюга́.
• шелюжиння — Те саме, що шелюга́ 2.
• шеляг — Старовинна найдрібніша польська монета.
• шемая — Промислова риба родини коропових, поширена в басейнах Чорного, Азовського, Каспійського та Аральського морів.
• шемрання — Дія за знач. ше́мрати і звуки, утворювані цією дією.
• шемріт — Легкий шум, шерех і т. ін.
• шенкель — Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем.
• шепелявість — Властивість за знач. шепеля́вий.
• шепіт — Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв’язок.
• шепотання — Дія за знач. шепота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шепотіння — Дія за знач. шепоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шепотун — Той, хто говорить шепотом.
• шептання — Дія за знач. шепта́ти і шепта́тися і звуки, утворювані цією дією.
• шептій — Те саме, що шепту́н.
• шептун — Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо.
• шептунка — Те саме, що шепту́ха.
• шептуха — Жін. до шепту́н 1, 2.
• шерардизація — Процес нагрівання сталевих виробів у порошку цинку для одержання на їх поверхні залізоцинкового сплаву — дифузного…
• шербет — Східний прохолодний фруктовий напій.
• шерег — Те саме, що шере́нга.
• шерега — Те саме, що шере́нга.
• шеренга — Група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчями в один бік (перев. про військових); стрій.
• шерепа — Те саме, що потво́ра.
• шеретівка — Пристрій, механізм, за допомогою якого шеретують просо та інше зерно; просорушка.
• шеретування — Дія за знач. шеретува́ти.
• шерех — Те саме, що ше́рхіт.
• шерехатість — Якість і властивість за знач. шереха́тий.
• шерехтіння — Дія за знач. шерехті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шериф — Виборна (в США), призначувана королем (в Англії, Ірландії) службова особа, що здійснює адміністративні, поліцейські та…
• шерстезаготівля — Заготівля шерсті (у 2 знач.).
• шерстемийка — Машина для промивання шерсті (у 2 знач.).
• шерстемийня — Приміщення або місце, де промивають шерсть (у 2 знач.).
• шерстепрядильня — Фабрика або майстерня, де виготовляють шерсть (у 3 знач.).
• шерстепрядіння — Виготовлення прядива (ниток) з шерсті (у 2 знач.).
• шерстеткацтво — Виготовлення тканини з шерсті (у 3 знач.).
• шерстина — Окрема волосина шерсті (у 1-2 знач.).
• шерстність — Властивість за знач. ше́рстний 1.
• шерстокрил — Ссавець з широкою шкіряною літальною перетинкою, що живе в тропічних лісах і веде нічний спосіб життя.
• шерсть — Волосяний покрив тварин.
• шерстянка — Бавовняна або віскозна пряжа чи тканина, вигот. з незначним додатком шерсті (у 2 знач.)
• шерхання — Дія за знач. ше́рхати і звуки, утворювані цією дією.
• шерхебель — Рід рубанка для первинного стругання деревини.
• шерхіт — Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт.
• шерхотіння — Дія за знач. шерхоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шершавість — Абстр. ім. до шерша́вий.
• шершень — Велика перетинчастокрила жаляча комаха родини ос перев. жовтого забарвлення з червоно-бурим відтінком.
• шестерик — Запряг із шести коней.
• шестерня — Те саме, що шестери́к 1.
• шестиборець — Спортсмен, що бере участь у шестиборстві.
• шестиборство — Комплекс багатоборства з шести видів спорту; спортивне змагання за програмою цього комплексу.
• шестигранник — Геометричне тіло, яке має шість граней.
• шестиденка — Проміжок часу, що складається з п’яти робочих днів та одного вихідного; взагалі шість днів.
• шестидюймівка — Гармата, що має калібр шість дюймів.
• шестикласник — Учень шостого класу.
• шестикласниця — Жін. до шестикла́сник.
• шестикутник — Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів.
• шестиліття — Те саме, що шестирі́ччя.
• шестипілля — Система сівозміни з поділом поля на шість ділянок.
• шестиріччя — Проміжок, період часу, що дорівнює шести рокам.
• шестисотліття — Те саме, що шестисотрі́ччя.
• шестисотріччя — Проміжок, період часу, що дорівнює шестистам рокам.
• шеститомник — Збірка творів у шести томах.
• шестірня — Зубчасте колесо, яке передає рух.
• шеф — Начальник установи, підприємства, відділу тощо.
• шефство — Систематична товариська допомога кому-небудь у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі.
• шиба — Те саме, що ши́бка.
• шибайголова — Смілива, відчайдушна людина, яка нічого не боїться й ні перед чим не зупиняється; зірвиголова, бешкетник.
• шибеник — Той, хто повісився або кого повісили на шибениці.
• шибениця — Споруда для виконання смертної кари через повішення.
• шибер — Заслінка, засувка в димарях заводських та інших печей, котельних установок, а також у водопровідних та деяких інших…
• шибка — Скло в рамі вікна, дверей і т. ін.
• шиваїзм — один з основних напрямів індуїзму, що склався на грунті культу бога Шиви.
• шизогонія — Одна з форм нестатевого розмноження у деяких найпростіших організмів та водоростей, яка полягає в множинному поділі…
• шизофренік — Хворий на шизофренію.
• шизофренічка — Жін. до шизофре́нік.
• шизофренія — Тяжке психічне захворювання, яке характеризується стійкими змінами психіки: порушенням зв’язності психічних процесів…
• шиїзм — Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм.
• шиїт — Мусульманин — послідовник шиїзму.
• шиїтка — Жін. до шиї́т.
• шик — Особлива вишуканість у манері триматися, одягатися і т. ін.
• шикання — Дія за знач. ши́кати і звуки, утворювані цією дією.
• шикування — Дія за знач. шикува́ти¹.
• шилінг — Англійська монета і грошова одиниця Великобританії до переходу на десяткову грошову систему (1971 р.), що дорівнювала…
• шило — Інструмент у вигляді загостреного металевого або кістяного стержня з ручкою, який використовується перев. для…
• шилодзьобка — Птах родини сивкових з довгим тонким дзьобом, загнутим догори.
• шилохвіст — Птах родини качиних, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом.
• шилохвість — Те саме, що шилохві́ст.
• шильник — Багаторічна трав’яниста болотяна рослина, що має бульбоподібне стебло з пучком шпичастих листків на верхівці.
• шимпанзе — Людиноподібна мавпа, що живе в лісах тропічної Африки.
• шина — Металевий обруч, який насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін.
• шинель — Верхній формений одяг особливого крою — із складкою на спині й хлястиком (перев. для військових, певної категорії…
• шинка — Копчене м’ясо (перев. свинячий окіст), попередньо просолене й приправлене прянощами.
• шинкар — Власник шинку або продавець у ньому.
• шинкаренко — Син шинкаря.
• шинкарка — Жін. до шинка́р.
• шинкарство — Заняття шинкаря.
• шинкарювання — Дія за знач. шинкарюва́ти.
• шинкування — Дія за знач. шинкува́ти.
• шинник — Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості.
• шинок — Невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма.
• шиншила — Південноамериканський гризун, схожий на білку, з довгим пухнастим хвостом і цінним сріблясто-сірим хутром, а також…
• шиньйон — Жіноча зачіска із зібраного на потилиці чи маківці голови волосся (перев. накладного).
• шип — Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання…
• шипіння — Дія за знач. шипі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шипун — Вид лебедя з характерно вигнутою шиєю, чорним наростом на дзьобі й шишкою на лобі.
• шипучість — Властивість і якість шипучого.
• шипучка — Шипучий напій.
• шипшина — Дикоросла троянда з простими, не махровими квітками і з стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін С…
• шир — Те саме, що широчі́нь.
• ширвжиток — Ужиток, споживання чогось у великій кількості широкими верствами населення.
• ширення — Дія за знач. ши́рити і ши́ритися.
• ширина — Протяжність чого-небудь у поперечнику.
• ширинка — Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка.
• ширінька — Смуга тканини, яку вшивають у верхню передню частину штанів.
• ширма — Складана переносна перегородка, зробл. з рам-стулок, обтягнутих тканиною, папером і т. ін.
• широкість — Властивість за знач. широ́кий 1-7.
• широкомовлення — Передача по радіо, телебаченню для широких кіл слухачів, глядачів.
• широкомовність — Властивість за знач. широкомо́вний 2.
• широконіска — Птах родини качиних з довгим дзьобом, дуже розширеним на кінці.
• широта — Те саме, що ширина́ 1.
• широчина — Те саме, що ширина́.
• широчінь — Велика, значна ширина (у 1 знач.).
• ширяння — Дія за знач. ширя́ти¹.
• шитво — Дія за знач. ши́ти 1-3.
• шиття — Дія за знач. ши́ти.
• шифер — Глинястий сланець чорного, сірого чи червоного кольору.
• шифон — Легка, тонка бавовняна чи шовкова тканина.
• шифоньєр — Шафа для зберігання білизни, одягу і т. ін.
• шифоньєрка — Невелика шафа для зберігання білизни, предметів туалету, книг і т. ін.
• шифр — Сукупність умовних знаків (цифр, літер і т. ін.), певні комбінації яких використовують у таємному листуванні й читають…
• шифровка — Який-небудь зашифрований текст (телеграма, лист і т. ін.).
• шифрувальник — Той, хто шифрує і розшифровує що-небудь.
• шифрувальниця — Жін. до шифрува́льник.
• шифрування — Дія за знач. шифрува́ти.
• шихта — Суміш вихідних матеріалів (руди, шлаку, коксу, вугілля і т. ін.), що їх переробляють у металургійних, хімічних та…
• шихтувальник — Те саме, що шихтови́к.
• шихтування — Дія за знач. шихтува́ти.
• шишак — Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).
• шишка — Суцвіття хвойних та деяких інших рослин, перев. круглої чи овальної форми, вкрите лусочками.
• шишкар — Птах родини в’юркових, поширений у хвойних лісах Європи.
• шишкариха — Самка шишкаря.
• шишконіс — Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба.
• шишкоягода — Плід ялівцю , що застосовується у лікеро-горілчаній промисловості та медицині.
• шия — Частина тіла людини та більшості тварин, що з’єднує голову з тулубом.
• шістдесятиліття — Те саме, що шістдесятирі́ччя.
• шістдесятиріччя — Проміжок часу, що дорівнює шістдесяти рокам.
• шістдесятник — Те саме, що шестидесятник.
• шістдесятництво — Культурний і дисидентський рух української інтелігенції, що виник у шістдесятих роках двадцятого століття.
• шістдесятниця — Жін. до шістдеся́тник.
• шістка — Назва цифри 6
• шістнадцятикутник — багатокутник з шістнадцятьма сторонами
• шістнадцятилітка — Дівчина шістнадцяти років.
• шістнадцятка — Те саме, що шістнадцятилі́тка.
• шкала — Лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним значенням вимірюваної величини, на чому-небудь (перев.
• шкалик — Стара міра об’єму вина, горілки, що дорівнює ¹/₂₀₀ відра (0,06 л).
• шкандиба — Те саме, що шкандиба́йло.
• шкандибання — Дія за знач. шкандиба́ти.
• шканці — Частина верхньої палуби корабля між середньою й задньою щоглами, де відбуваються всі офіційні церемонії (огляди…
• шкапина — Те саме, що шка́па 1.
• шкапійка — Те саме, що шкапи́нка.
• шкапійчина — Те саме, що шкапи́нка.
• шкаралупа — Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо).
• шкаралупина — Те саме, що шкаралу́па.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.