Слова на літеру С

• скиртувальник — Той, хто скиртує сіно, солому і т. ін.
• скиртувальниця — Жін. до скиртува́льник.
• скиртування — Дія за знач. скиртува́ти.
• скисання — Дія за знач. скиса́ти та дія і стан за знач. скиса́тися.
• скит — У православних монастирях — невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель.
• скитальник — Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач.
• скитник — Чернець або старообрядець, який живе в скиті.
• скитниця — Жін. до ски́тник.
• скіаскопія — тіньовий метод визначення рефракції ока.
• скімлення — Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією.
• скін — Те саме, що смерть.
• скінченність — Властивість предметів і явищ мати певну межу і завершуватися в часі.
• скінчення — Дія і стан за знач. скінчи́ти, скінча́ти і скінчи́тися, скінча́тися.
• скіпа — Те саме, що скі́пка.
• скіпання — Дія за знач. скіпа́ти.
• скіпетр — Оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади; берло.
• скіпка — Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах
• скіпщина — Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю.
• скіс — Дія і стан за знач. ско́шувати², скоси́ти.
• скіфолог — історик-вчений у галузі скіфології
• склад — Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.).
• складальник — Робітник, який займається складанням або укладанням чого-небудь.
• складальниця — Жін. до склада́льник.
• складальня — Приміщення, де готується друкарський набір.
• складання — Дія за знач. склада́ти і склада́тися 1 — 4, 7 — 10.
• складаночка — Те саме, що пі́сенька.
• складач — Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь.
• складачка — Жін. до склада́ч.
• складення — Дія за знач. скла́сти, склада́ти.
• складина — Те саме, що скла́дка 1, 2.
• складка — Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.
• складкоутворення — Утворення шарів гірських порід земної кори.
• складник — Складова частина чого-небудь.
• складність — Абстр. ім. до скла́дний.
• складометр — Скорочення: складовий кубічний метр.
• складонаголос — Скорочення: складовий наголос.
• складоподіл — Скорочення: поділ на склади ( див. склад² 4).
• складування — Дія за знач. скла́дувати.
• складчастість — Процес утворення гірських складок.
• склейка — Дія за знач. скле́ювати, скле́їти.
• склеп — Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими.
• склепіння — Опукле перекриття або покриття, що з’єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін.
• склепка — Дія за знач. скле́пувати, склепа́ти.
• склепування — Дія за знач. скле́пувати.
• склера — Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.
• склеренхіма — Тканина рослини, що складається з щільнорозташованих клітин з потовщеними здерев’янілими оболонками, які надають…
• склерит — запалення білкової оболонки ока.
• склерифікація — потовщення й здерев'яніння оболонок рослинних клітин. Підвищує міцність тканин; спричинює утворення склеренхіми й…
• склеродерма — Те саме, що склеродермі́я.
• склеродермія — Хронічне захворювання шкіри людини, яке характеризується ущільненням шкіри і підшкірної клітковини.
• склероз — Захворювання, яке полягає в розростанні сполучної тканини в судинах мозку, серці і т. ін.
• склерозування — Розростання сполучної тканини судин.
• склерома — Інфекційне захворювання, при якому на слизовій оболонці носа і гортані утворюються щільні, вузловидні вогнища…
• склерометр — Прилад для вимірювання твердості кристалів.
• склерометрія — вимірювання твердості мінералів, кристалів тощо за допомогою склерометра.
• склерон — Сплав алюмінію з цинком, міддю, марганцем, літієм, кремнієм та залізом, який застосовують в машинобудівельній та…
• склероскоп — прилад для визначення твердості металів та інших матеріалів.
• склеротик — Людина, яка хворіє склерозом.
• склеротинія — Сумчастий гриб, який викликає захворювання рослин, і назва хвороби, викликаної ним; біла гниль; сіра гниль.
• склеротичка — Жін. до склеро́тик.
• склеротомія — хірургічна операція, яку застосовують при глаукомі з метою зниження внутрішньоочного тиску.
• склеювання — Дія за знач. скле́ювати.
• склеювач — Робітник, який займається склеюванням чого-небудь.
• склеювачка — Жін. до скле́ювач.
• скликання — Дія за знач. скли́кати.
• склистість — Якість за знач. скли́стий.
• склівка — Метелик з прозорими склоподібними крильцями, гусінь якого вигризає ходи у стовбурах, коренях і під корою рослин…
• скління — Дія за знач. скли́ти.
• скло — Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.
• скловар — Робітник скляної промисловості, який готує скломасу.
• скловаріння — Виготовлення скломаси плавленням і хімічною обробкою кварцового піску.
• скловата — Легкий теплоізоляційний матеріал із сплутаних скляних волокон.
• скловолокно — Волокно, яке одержують із розплавленого скла.
• склограф — Пристрій для друкування, що складається із змочуваного клейкою речовиною матового скла, на якому робиться відбиток…
• склографіст — Фахівець із друкування на склографі.
• склографістка — Жін. до склогра́фіст.
• склографія — Спосіб поліграфічного відтворення тексту та ілюстрацій на склографі.
• склодув — Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям.
• склока — Сварка, інтрига, плітка, що призводять до ворожих стосунків.
• скломаса — Однорідна рідка маса, яку одержують під час плавлення кварцового піску; скляна маса.
• скломозаїка — Облицювальний будівельний матеріал із кольорових скляних плиток.
• склоочисник — Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу.
• склоподібність — Властивість матеріалу або мінералу бути прозорим і блискучим, як справжнє скло.
• склоріз — Інструмент для різання скла.
• склороб — Робітник скляної промисловості.
• склоробство — Виробництво скла.
• склотара — Тара, вигот. із скла.
• склотекстоліт — Шаруватий пластик, в якому шари склотканини склеєні синтетичною смолою.
• склотканина — Тканина, що виробляється з скляного волокна.
• склоцемент — Будівельний матеріал, який складається з дрібних кристалів, зв’язаних між собою склоподібним прошарком.
• склуватість — Якість за знач. склува́тий.
• скляниця — Те саме, що скля́нка¹.
• склянка — Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.
• скляр — Майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна.
• склярство — Виробництво скла; склоробство.
• скнара — Надміру скупа, жадібна людина.
• скнарість — Властивість за знач. скна́рий.
• скнарування — Дія за знач. скнарува́ти.
• скнарюга — Скнара.
• скніння — Стан за знач. скні́ти.
• скоба — Те саме, що скопа́.
• скобель — Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін.
• скобління — Дія за знач. скобли́ти.
• скованість — Властивість і стан за знач. ско́ваний 2.
• сковзалка — Те саме, що ко́взанка.
• сковзання — Дія за знач. ско́взати.
• сковорідка — Те саме, що сковорода́; невелика сковорода.
• сковорода — Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу.
• сковородень — Шип у вигляді трапеції для скріплення балок, дерев’яних брусків.
• сковування — Дія за знач. ско́вувати.
• скоєння — Виконання або здійснення певного вчинку, найчастіше злочину.
• скойка — Стулка черепашки двостулкових молюсків.
• сколення — Дія за знач. сколо́ти, ско́лювати.
• сколіоз — Викривлення хребта у людини.
• сколок — Точна подоба, копія кого-, чого-небудь.
• сколопендра — Невелика отруйна членистонога тварина класу багатоніжок, що живе у теплих краях.
• сколотини — Побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла з вершків, сметани; маслянка.
• сколочення — Дія за знач. сколоти́ти, сколо́чувати.
• сколочування — Дія за знач. сколо́чувати.
• сколювання — Дія за знач. ско́лювати.
• скоморох — За часів стародавньої Русі — мандрівний середньовічний актор.
• сконання — Дія за знач. скона́ти.
• сконденсованість — Абстр. ім. до сконденсо́ваний 2.
• сконто — в міжнародній торгівлі - знижка з базисної ціни товару, що передбачається договором купівлі-продажу при оплаті його…
• сконтрація — взаємне зарахування зустрічних платіжних вимог між установами або особами.
• скопа — Великий хижий птах родини яструбиних, що живе по берегах рік, озер, морів і живиться рибою.
• скопання — Дія за знач. скопа́ти.
• скопець — Людина, якій зроблено кастрацію.
• скопище — Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення.
• скополія — Багаторічна трав’яниста рослина родини пасльонових з розвилистим стеблом і товстим повзучим кореневищем, яке широко…
• скопування — Дія за знач. ско́пувати.
• скорбота — Почуття, викликане глибокими переживаннями, стражданнями; печаль, сум; протилежне радість.
• скорботність — Абстр. ім. до скорбо́тний.
• скорбут — Цинга.
• скорення — Дія за знач. скори́ти, скоря́ти.
• скорина — Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін.
• скоробагатько — українське прізвище
• скороварка — Герметично закрита посудина, призначена для прискореного готування страви.
• скородит — мінерал класу фосфатів, білого, зеленуватого й бурого кольору. Сировина для одержання миш'якового кальцію.
• скородрукарня — Друкарня, оснащена скородрукувальними машинами.
• скороліски — Проліски.
• скором — М’ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні.
• скоромина — Те саме, що ско́ром.
• скороминучість — Абстр. ім. до скоромину́чий.
• скороминущість — Абстр. ім. до скоромину́щий.
• скоромовка — Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови.
• скороплідність — Здатність швидко давати плоди після насадження (про плодові та ягідні культури).
• скороспілість — Здатність рано й швидко досягати повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини).
• скороспілка — Плід, що рано й швидко визрів, а також рослина, що дає такі плоди.
• скороспішність — Абстр. ім. до скороспі́шний.
• скоростиглість — Те саме, що скороспі́лість.
• скоростріл — Кулемет.
• скорострільність — Кількість пострілів, які можна зробити за одиницю часу
• скоротливість — Здатність тканини живого організму скорочуватися.
• скоротність — Те саме, що скоро́тливість.
• скороход — Той, хто швидко ходить.
• скорочення — Дія за знач. скороти́ти, скоро́чувати і скороти́тися, скоро́чуватися.
• скорочування — Дія за знач. скоро́чувати.
• скорпена — Риба родини окуневих із колючими плавцями, що живе в субтропічних морських водах; морський йорж.
• скорпіон — Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом.
• скорс — Загнутий кінець полоза саней.
• скорцонера — Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих; козелець.
• скостенілість — Властивість і стан за знач. скостені́лий.
• скостеніння — Дія і стан за знач. скостені́ти.
• скот — Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини.
• скотар — Ті, що займаються розведенням скоту.
• скотарка — Жін. до скота́р.
• скотарник — Приміщення для скоту.
• скотарня — Те саме, що скота́рник.
• скотарство — Розведення скоту як галузь сільського господарства.
• скотина — Те саме, що скот.
• скотинюка — Те саме, що скоти́на.
• скотище — Нора, лігво.
• скотобоєць — Робітник, що займається забоєм скоту й первинною обробкою туш.
• скотома — Захворювання очей, що полягає у звуженні поля зору ока.
• скотомогильник — Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні.
• скотопромисловець — Той, хто скуповує скот і відгодовує його для забою й продажу.
• скотч — Клейка стрічка для пакування та скріплення різних предметів.
• скочення — Дія за знач. скоти́ти.
• скочування — Дія за знач. ско́чувати і ско́чуватися.
• скошування — Дія за знач. ско́шувати¹.
• скрадання — Дія за знач. скрада́ти.
• скраколь — Те саме, що скра́кля.
• скрап — Металева сировина, що складається з відходів виробництва і брухту.
• скраплення — Дія за знач. скра́плити.
• скраплювання — Дія за знач. скра́плювати.
• скребачка — Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь.
• скребло — Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь.
• скребниця — Металева щітка для чищення коней.
• скребок — Те саме, що скребло́ 1.
• скрегіт — Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам’яних, металевих і т. ін. предметів.
• скреготання — Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• скреготіння — Дія за знач. скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• скреготня — Дія за знач. скрегота́ти, скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• скреготуха — Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.).
• скрекіт — Різкі короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видають деякі комахи, птахи і т. ін.
• скрекотання — Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• скрекотіння — Дія за знач. скрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• скрекотнява — Дія за знач. скрекота́ти, скрекоті́ти.
• скрекотуха — Та, що безупинно скрекоче, скрекотить (у 1 знач.).

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.