Слова на літеру С
Останнє оновлення:
4 308 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 9 з 22. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.
скиртувальник — скрекотуха
- скиртувальник — Той, хто скиртує сіно, солому і т. ін.
- скиртувальниця — Жін. до скиртува́льник.
- скиртування — Дія за знач. скиртува́ти.
- скисання — Дія за знач. скиса́ти та дія і стан за знач. скиса́тися.
- скит — У православних монастирях — невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель.
- скитальник — Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач.
- скитник — Чернець або старообрядець, який живе в скиті.
- скитниця — Жін. до ски́тник.
- скіаскопія — тіньовий метод визначення рефракції ока.
- скімлення — Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією.
- скін — Те саме, що смерть.
- скінченність — Властивість предметів і явищ мати певну межу і завершуватися в часі.
- скінчення — Дія і стан за знач. скінчи́ти, скінча́ти і скінчи́тися, скінча́тися.
- скіпа — Те саме, що скі́пка.
- скіпання — Дія за знач. скіпа́ти.
- скіпетр — Оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади; берло.
- скіпка — Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах
- скіпщина — Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю.
- скіс — Дія і стан за знач. ско́шувати², скоси́ти.
- скіфолог — історик-вчений у галузі скіфології
- склад — Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.).
- складальник — Робітник, який займається складанням або укладанням чого-небудь.
- складальниця — Жін. до склада́льник.
- складальня — Приміщення, де готується друкарський набір.
- складання — Дія за знач. склада́ти і склада́тися 1 — 4, 7 — 10.
- складаночка — Те саме, що пі́сенька.
- складач — Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь.
- складачка — Жін. до склада́ч.
- складення — Дія за знач. скла́сти, склада́ти.
- складина — Те саме, що скла́дка 1, 2.
- складка — Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.
- складкоутворення — Утворення шарів гірських порід земної кори.
- складник — Складова частина чого-небудь.
- складність — Абстр. ім. до скла́дний.
- складометр — Скорочення: складовий кубічний метр.
- складонаголос — Скорочення: складовий наголос.
- складоподіл — Скорочення: поділ на склади ( див. склад² 4).
- складування — Дія за знач. скла́дувати.
- складчастість — Процес утворення гірських складок.
- склейка — Дія за знач. скле́ювати, скле́їти.
- склеп — Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими.
- склепіння — Опукле перекриття або покриття, що з’єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін.
- склепка — Дія за знач. скле́пувати, склепа́ти.
- склепування — Дія за знач. скле́пувати.
- склера — Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.
- склеренхіма — Тканина рослини, що складається з щільнорозташованих клітин з потовщеними здерев’янілими оболонками, які надають…
- склерит — запалення білкової оболонки ока.
- склерифікація — потовщення й здерев'яніння оболонок рослинних клітин. Підвищує міцність тканин; спричинює утворення склеренхіми й…
- склеродерма — Те саме, що склеродермі́я.
- склеродермія — Хронічне захворювання шкіри людини, яке характеризується ущільненням шкіри і підшкірної клітковини.
- склероз — Захворювання, яке полягає в розростанні сполучної тканини в судинах мозку, серці і т. ін.
- склерозування — Розростання сполучної тканини судин.
- склерома — Інфекційне захворювання, при якому на слизовій оболонці носа і гортані утворюються щільні, вузловидні вогнища…
- склерометр — Прилад для вимірювання твердості кристалів.
- склерометрія — вимірювання твердості мінералів, кристалів тощо за допомогою склерометра.
- склерон — Сплав алюмінію з цинком, міддю, марганцем, літієм, кремнієм та залізом, який застосовують в машинобудівельній та…
- склероскоп — прилад для визначення твердості металів та інших матеріалів.
- склеротик — Людина, яка хворіє склерозом.
- склеротинія — Сумчастий гриб, який викликає захворювання рослин, і назва хвороби, викликаної ним; біла гниль; сіра гниль.
- склеротичка — Жін. до склеро́тик.
- склеротомія — хірургічна операція, яку застосовують при глаукомі з метою зниження внутрішньоочного тиску.
- склеювання — Дія за знач. скле́ювати.
- склеювач — Робітник, який займається склеюванням чого-небудь.
- склеювачка — Жін. до скле́ювач.
- скликання — Дія за знач. скли́кати.
- склистість — Якість за знач. скли́стий.
- склівка — Метелик з прозорими склоподібними крильцями, гусінь якого вигризає ходи у стовбурах, коренях і під корою рослин…
- скління — Дія за знач. скли́ти.
- скло — Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.
- скловар — Робітник скляної промисловості, який готує скломасу.
- скловаріння — Виготовлення скломаси плавленням і хімічною обробкою кварцового піску.
- скловата — Легкий теплоізоляційний матеріал із сплутаних скляних волокон.
- скловолокно — Волокно, яке одержують із розплавленого скла.
- склограф — Пристрій для друкування, що складається із змочуваного клейкою речовиною матового скла, на якому робиться відбиток…
- склографіст — Фахівець із друкування на склографі.
- склографістка — Жін. до склогра́фіст.
- склографія — Спосіб поліграфічного відтворення тексту та ілюстрацій на склографі.
- склодув — Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям.
- склока — Сварка, інтрига, плітка, що призводять до ворожих стосунків.
- скломаса — Однорідна рідка маса, яку одержують під час плавлення кварцового піску; скляна маса.
- скломозаїка — Облицювальний будівельний матеріал із кольорових скляних плиток.
- склоочисник — Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу.
- склоподібність — Властивість матеріалу або мінералу бути прозорим і блискучим, як справжнє скло.
- склоріз — Інструмент для різання скла.
- склороб — Робітник скляної промисловості.
- склоробство — Виробництво скла.
- склотара — Тара, вигот. із скла.
- склотекстоліт — Шаруватий пластик, в якому шари склотканини склеєні синтетичною смолою.
- склотканина — Тканина, що виробляється з скляного волокна.
- склоцемент — Будівельний матеріал, який складається з дрібних кристалів, зв’язаних між собою склоподібним прошарком.
- склуватість — Якість за знач. склува́тий.
- скляниця — Те саме, що скля́нка¹.
- склянка — Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.
- скляр — Майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна.
- склярство — Виробництво скла; склоробство.
- скнара — Надміру скупа, жадібна людина.
- скнарість — Властивість за знач. скна́рий.
- скнарування — Дія за знач. скнарува́ти.
- скнарюга — Скнара.
- скніння — Стан за знач. скні́ти.
- скоба — Те саме, що скопа́.
- скобель — Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін.
- скобління — Дія за знач. скобли́ти.
- скованість — Властивість і стан за знач. ско́ваний 2.
- сковзалка — Те саме, що ко́взанка.
- сковзання — Дія за знач. ско́взати.
- сковорідка — Те саме, що сковорода́; невелика сковорода.
- сковорода — Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу.
- сковородень — Шип у вигляді трапеції для скріплення балок, дерев’яних брусків.
- сковування — Дія за знач. ско́вувати.
- скоєння — Виконання або здійснення певного вчинку, найчастіше злочину.
- скойка — Стулка черепашки двостулкових молюсків.
- сколення — Дія за знач. сколо́ти, ско́лювати.
- сколіоз — Викривлення хребта у людини.
- сколок — Точна подоба, копія кого-, чого-небудь.
- сколопендра — Невелика отруйна членистонога тварина класу багатоніжок, що живе у теплих краях.
- сколотини — Побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла з вершків, сметани; маслянка.
- сколочення — Дія за знач. сколоти́ти, сколо́чувати.
- сколочування — Дія за знач. сколо́чувати.
- сколювання — Дія за знач. ско́лювати.
- скоморох — За часів стародавньої Русі — мандрівний середньовічний актор.
- сконання — Дія за знач. скона́ти.
- сконденсованість — Абстр. ім. до сконденсо́ваний 2.
- сконто — в міжнародній торгівлі - знижка з базисної ціни товару, що передбачається договором купівлі-продажу при оплаті його…
- сконтрація — взаємне зарахування зустрічних платіжних вимог між установами або особами.
- скопа — Великий хижий птах родини яструбиних, що живе по берегах рік, озер, морів і живиться рибою.
- скопання — Дія за знач. скопа́ти.
- скопець — Людина, якій зроблено кастрацію.
- скопище — Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення.
- скополія — Багаторічна трав’яниста рослина родини пасльонових з розвилистим стеблом і товстим повзучим кореневищем, яке широко…
- скопування — Дія за знач. ско́пувати.
- скорбота — Почуття, викликане глибокими переживаннями, стражданнями; печаль, сум; протилежне радість.
- скорботність — Абстр. ім. до скорбо́тний.
- скорбут — Цинга.
- скорення — Дія за знач. скори́ти, скоря́ти.
- скорина — Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін.
- скоробагатько — українське прізвище
- скороварка — Герметично закрита посудина, призначена для прискореного готування страви.
- скородит — мінерал класу фосфатів, білого, зеленуватого й бурого кольору. Сировина для одержання миш'якового кальцію.
- скородрукарня — Друкарня, оснащена скородрукувальними машинами.
- скороліски — Проліски.
- скором — М’ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні.
- скоромина — Те саме, що ско́ром.
- скороминучість — Абстр. ім. до скоромину́чий.
- скороминущість — Абстр. ім. до скоромину́щий.
- скоромовка — Швидка, поспішна мова або швидкий темп мови.
- скороплідність — Здатність швидко давати плоди після насадження (про плодові та ягідні культури).
- скороспілість — Здатність рано й швидко досягати повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини).
- скороспілка — Плід, що рано й швидко визрів, а також рослина, що дає такі плоди.
- скороспішність — Абстр. ім. до скороспі́шний.
- скоростиглість — Те саме, що скороспі́лість.
- скоростріл — Кулемет.
- скорострільність — Кількість пострілів, які можна зробити за одиницю часу
- скоротливість — Здатність тканини живого організму скорочуватися.
- скоротність — Те саме, що скоро́тливість.
- скороход — Той, хто швидко ходить.
- скорочення — Дія за знач. скороти́ти, скоро́чувати і скороти́тися, скоро́чуватися.
- скорочування — Дія за знач. скоро́чувати.
- скорпена — Риба родини окуневих із колючими плавцями, що живе в субтропічних морських водах; морський йорж.
- скорпіон — Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом.
- скорс — Загнутий кінець полоза саней.
- скорцонера — Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих; козелець.
- скостенілість — Властивість і стан за знач. скостені́лий.
- скостеніння — Дія і стан за знач. скостені́ти.
- скот — Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини.
- скотар — Ті, що займаються розведенням скоту.
- скотарка — Жін. до скота́р.
- скотарник — Приміщення для скоту.
- скотарня — Те саме, що скота́рник.
- скотарство — Розведення скоту як галузь сільського господарства.
- скотина — Те саме, що скот.
- скотинюка — Те саме, що скоти́на.
- скотище — Нора, лігво.
- скотобоєць — Робітник, що займається забоєм скоту й первинною обробкою туш.
- скотома — Захворювання очей, що полягає у звуженні поля зору ока.
- скотомогильник — Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні.
- скотопромисловець — Той, хто скуповує скот і відгодовує його для забою й продажу.
- скотч — Клейка стрічка для пакування та скріплення різних предметів.
- скочення — Дія за знач. скоти́ти.
- скочування — Дія за знач. ско́чувати і ско́чуватися.
- скошування — Дія за знач. ско́шувати¹.
- скрадання — Дія за знач. скрада́ти.
- скраколь — Те саме, що скра́кля.
- скрап — Металева сировина, що складається з відходів виробництва і брухту.
- скраплення — Дія за знач. скра́плити.
- скраплювання — Дія за знач. скра́плювати.
- скребачка — Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь.
- скребло — Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь.
- скребниця — Металева щітка для чищення коней.
- скребок — Те саме, що скребло́ 1.
- скрегіт — Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам’яних, металевих і т. ін. предметів.
- скреготання — Дія за знач. скрегота́ти і звуки, утворювані цією дією.
- скреготіння — Дія за знач. скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
- скреготня — Дія за знач. скрегота́ти, скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
- скреготуха — Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.).
- скрекіт — Різкі короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видають деякі комахи, птахи і т. ін.
- скрекотання — Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією.
- скрекотіння — Дія за знач. скрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
- скрекотнява — Дія за знач. скрекота́ти, скрекоті́ти.
- скрекотуха — Та, що безупинно скрекоче, скрекотить (у 1 знач.).
Шукаєш конкретне слово?
Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.