Слова на літеру С

• синіння — Дія за знач. сині́ти.
• синітка — Вид плахти.
• синкліналь — Складка верств гірських порід, повернена опуклістю донизу; протилежне антикліналь.
• синклінорій — Велика й складна складчаста структура синклінального характеру, що виникає в рухливих ділянках земної кори внаслідок…
• синкліт — У стародавній Греції та Римі — збори вищих сановників.
• синкопа — Зміщення музичного наголосу з сильної долі такту на слабку.
• синкопування — Дія за знач. синкопува́ти.
• синкретизм — Нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвинутого стану будь-якого явища.
• синкретичність — Властивість і стан за знач. синкрети́чний.
• синовбивство — Убивство свого сина.
• синовбивця — Те саме, що синовби́вець і синовбі́йниця.
• синовія — Тягуча жовтава прозора рідина, яку виділяє синовіальна оболонка і яка зволожує суглобові поверхні кісток, зменшуючи…
• синод — У дореволюційній Росії — найвищий колегіальний орган православної руської церкви; за радянського часу — дорадчий орган…
• синодик — У Росії та на Україні — список померлих для поминання їх під час церковної відправи; поминальна книга
• синолог — Фахівець із синології; китаїст, китаєзнавець.
• синологія — Сукупність наук, що вивчають історію, культуру, мову й літературу Китаю; китаїстика.
• синонім — Слово, близьке або тотожне значенням до іншого, але відмінне від нього звуковою формою, напр.: красивий, вродливий…
• синоніміка — Сукупність синонімів певної мови.
• синонімічність — Властивість за знач. синонімі́чний.
• синонімія — Подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням при відмінності їх звукової форми.
• синопсис — В історичній літературі — збірка матеріалів, статей, описів, розміщених у хронологічному порядку.
• синоптик — Фахівець із синоптики.
• синоптика — Наука про погоду та її передбачення.
• синтагма — Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який виділяється в межах речення як певна синтаксична і…
• синтагматика — Учення про членування мови на синтагми.
• синтаксис — Розділ граматики, який вивчає способи поєднання й розміщення слів у мові.
• синтаксист — Фахівець із синтаксису (у 1 знач.).
• синтез — Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин; протилежне…
• синтезування — Дія за знач. синтезува́ти.
• синтетик — Той, хто має схильність до синтезу (у 1 знач.).
• синтетика — Синтетичні матеріали; вироби із синтетичних матеріалів.
• синтетичність — Властивість за знач. синтети́чний 2.
• синтоїзм — У Японії — релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу…
• синтоїст — Послідовник синтоїзму.
• синтоїстка — Жін. до синтої́ст.
• синтоміцин — Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.
• синус — Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного…
• синусоїда — Хвиляста крива лінія, що графічно зображає зміни синуса в залежності від зміни кута.
• синхондроз — нерухоме або малорухоме з'єднання кісток за допомогою хряща.
• синхрогенератор — прилад, що виробляє сигнали, які забезпечують синхронізацію роботи окремих пристроїв чи вузлів складніших пристроїв…
• синхрон — Точний збіг у часі двох або більше процесів.
• синхронізатор — Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів.
• синхронізація — Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів.
• синхронізм — Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність.
• синхроніст — Перекладач, який перекладав мову безпосередньо за тим, хто говорить.
• синхронічність — Абстр. ім. до синхроні́чний.
• синхронія — Те саме, що синхроні́зм.
• синхронність — Абстр. ім. до синхро́нний 1, 2.
• синхроноскоп — Прилад для контролю синхронності напруг змінного струму.
• синхротрон — Циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок (електронів), який використовують для досліджень у галузі фізики…
• синхрофазотрон — Циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок (перев. протонів), який використовують для досліджень у галузі…
• синхроциклотрон — Циклічний резонансний прискорювач важких заряджених частинок (протонів, дейтронів, альфа-частинок), який застосовують…
• синцитій — одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під С. здебільшого розуміють сітчасту структуру…
• синь — Те саме, що си́нява.
• синьйор — В Італії — слово, що додається до чоловічого прізвища або імені, а також форма ввічливого звертання до чоловіка; пан.
• синьйора — В Італії — слово, що додається до прізвища або імені одруженої жінки, а також форма ввічливого звертання до такої…
• синьйорина — В Італії — слово, що додається до прізвища або імені неодруженої жінки, а також форма ввічливого звертання до такої…
• синьйорія — Форма устрою ряду італійських міст-держав другої половини XIII — середини XVI ст., що характеризувалася зосередженням…
• синька — Мінеральна синя фарба, що застосовується для підсинювання тканин, паперу, розчину при біленні хати, білизни при пранні…
• синьоокість — Властивість за знач. синьоо́кий.
• синьоцвіт — Сокирки.
• синюватість — Абстр. ім. до синюва́тий.
• синюха — Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз.
• синюхові — Назва родини одно— і багаторічних трав, до якої належать синюха, флокс та інші рослини.
• синюшність — Абстр. ім. до синю́шний.
• синява — Синій колір чого-небудь.
• синявість — Абстр. ім. до си́ня́вий.
• синяк — Те саме, що сине́ць¹.
• синятина — Те саме, що сине́ць¹.
• сип — Великий хижий птах родини яструбиних з бурим оперенням і білим пухом на голові й шиї; поширений у високогірних районах.
• сипай — В Індії — солдат найманого війська, яке формували англійські колонізатори в XVIII — першій половині XX ст. з місцевого…
• сипання — Дія за знач. си́пати.
• сипкість — Властивість за знач. сипки́й¹.
• сиплість — Властивість за знач. си́плий.
• сиплуватість — Властивість за знач. сиплува́тий.
• сипуха — Корисний птах родини сипухових ряду совоподібних, що живиться мишовидними гризунами.
• сипучість — Властивість за знач. сипу́чий.
• сир — Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки.
• сирена — У грецькій міфології — морська німфа (жінка з риб’ячим хвостом або птах з жіночою головою), що своїм співом зваблювала…
• сирзавод — Підприємство, що спеціалізується на виробництві сиру та молочної продукції.
• сирин — У давньоруській літературі й народних легендах — фантастичний птах із жіночим обличчям і жіночими грудьми.
• сириця — Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та…
• сирівець — Напій, пригот. із залитих кип’ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас.
• сирієць — Громадянин Сирії або представник корінного населення цієї країни.
• сирість — Властивість і стан за знач. сири́й 1-3, 6.
• сирітство — Становище сироти (у 1 знач.).
• сирник — Корж із сиром і приправами, а також пиріжок або млинець із начинкою з сиру.
• сирниця — Посудина для зберігання сиру.
• сировар — Фахівець із сироваріння.
• сироваріння — Виробництво сиру (у 2 знач.).
• сироварня — Підприємство, що виготовляє сир (у 2 знач.).
• сироварство — Те саме, що сироварі́ння.
• сироватка — Рідина, яка виділяється при згортанні молока та при утворенні з нього кислого молока й сиру.
• сировина — Добутий або вироблений вихідний матеріал, признач. для дальшої промислової обробки й одержання напівфабрикатів або…
• сировість — Абстр. ім. до сирови́й 5.
• сиродій — Сире молоко.
• сироїд — Людина, що вживає сире м’ясо як їжу.
• сироїжка — Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці.
• сирок — Зменш.-пестл. до сир.
• сироко — Сильний гарячий вітер у Південній Європі та Передній Азії, що дме із пустель. Північної Африки й Аравії.
• сиромолот — Вимолочене зерно без просушування в клуні.
• сироп — Концентрований розчин цукру звичайно в фруктовому або ягідному соку.
• сиророб — Те саме, що сирова́р.
• сирота — Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них.
• сиротина — Те саме, що сирота>́ 1.
• сиротинець — притулок для сиріт
• сиротливість — Стан за знач. сиротли́вий, сирітли́вий.
• сиротюк — Хлопчик, що втратив батька й матір або одного з них; сирота.
• сиротючка — Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота.
• сиртакі — груповий танок за мотивами грецьких народних танців.
• сируватість — Властивість і стан за знач. сирува́тий.
• сисак — українське прізвище
• система — Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв’язком частин чого-небудь.
• систематизатор — Той, хто систематизує що-небудь.
• систематизація — Дія за знач. систематизува́ти.
• систематизування — Дія за знач. систематизува́ти; систематизація.
• систематик — Те саме, що систематиза́тор
• систематика — Групування, класифікація предметів і явищ.
• систематичність — Послідовність у діях, вчинках; наявність системи у чому-небудь.
• системність — Властивість за знач. систе́мний.
• системотехніка — напрям у кібернетиці, що вивчає питання планування, конструювання й поведінки складних інформаційних систем, основу…
• систола — Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — скорочення м’язів серця після їх розслаблення (діастоли).
• сисун — Плоский черв’як, що паразитує на шкірі та зябрах риби, а також у внутрішніх органах деяких тварин і людини.
• ситал — Дрібнокристалічний будівельний матеріал, який виробляють із скла термічною обробкою.
• ситалургія — Галузь промисловості, що виробляє ситали; виробництво ситалів.
• ситара — Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані.
• ситець — Тонка бавовняна тканина з вибивним малюнком, рідше однотонна.
• ситість — Властивість і стан за знач. си́тий.
• ситник — Майстер, що виготовляє сита; ситар.
• ситність — Властивість і стан за знач. си́тний¹.
• ситняг — Багаторічна трав’яна рослина родини осокових, що росте перев. на болотах та луках; оситняг.
• ситняк — Те саме, що ситня́г.
• сито — Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь.
• ситовійка — Машина для сортування млива за допомогою струменя повітря, підведеного під сито.
• ситро — Фруктовий безалкогольний газований напій.
• ситуаційність — Абстр. ім. до ситуаці́йний.
• ситуація — Сукупність умов і обставин, що створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей.
• ситцевибивання — Нанесення на бавовняну тканину кольорового малюнка за допомогою вибивних машин.
• сифілідолог — Лікар, що лікує сифіліс; фахівець із сифілідології.
• сифілідологія — Галузь медицини, що вивчає сифіліс і розробляє засоби боротьби з ним.
• сифіліс — Інфекційна венерична хвороба, збудником якої є особливий мікроорганізм — бліда спірохета.
• сифілітик — Людина, хвора на сифіліс.
• сифілітичка — Жін. до сифілі́тик.
• сифілома — те саме, що й гума.
• сифон — Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче.
• сициліана — Старовинний італійський танець.
• сич — Хижий нічний птах бурого кольору родини совиних.
• сичання — Дія за знач. сича́ти.
• сичуг — Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, у якому їжа перетравлюється шлунковим соком.
• сі — Сьомий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
• сівалка — Сільськогосподарська машина для висіву насіння сільськогосподарських культур, кормових трав, деревних рослин, а також…
• сівач — Той, хто висіває насіння в грунт.
• сівачка — Жін. до сіва́ч.
• сівба — Дія за знач. сі́яти 1.
• сівозміна — Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років.
• сідалище — Сидіння (у 2 знач.).
• сідало — Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики.
• сідання — Дія за знач. сіда́ти.
• сідач — Рід багаторічних трав’янистих рослин родини складноцвітих.
• сідельник — Майстер, що виготовляє сідла.
• сідлання — Дія за знач. сідла́ти.
• сідло — Упряж для їзди верхи — сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін.
• сідловина — Довга западина, неглибока виїмка між височинами гірського хребта.
• сідловка — Дія за знач. сідла́ти.
• сідлоподібність — Абстр. ім. до. сідлоподі́бний.
• сідляр — Майстер, який робить, виготовляє сідла.
• сідниця — Частина людського тіла, якою сідають.
• сієна — Темно-жовта фарба, яку застосовують в живопису; сієнська земля.
• сієніт — Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал.
• сієра — назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці; сьєра.
• сієста — в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки - післяобідній відпочинок.
• сійник — Сівач.
• сік — Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів.
• сіканка — Шмагання, биття різками.
• сікарня — Дошка, на якій січуть м’ясо.
• сікач — Ручне знаряддя, яким січуть, рубають що-небудь.
• сікачка — Знаряддя, яким січуть капусту.
• сіль — Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до…
• сільбуд — Скорочення: сільський будинок; сільський клуб.
• сільвиконком — Скорочення: сільський виконавчий комітет (як установа).
• сільгосп — Скорочення від слова сільськогосподарський.
• сільгоспартіль — Скорочення: сільськогосподарська артіль.
• сільгоспбанк — Скорочення: сільськогосподарський банк.
• сількор — Скорочення: сільський кореспондент.
• сільмаг — Скорочення: сільський магазин.
• сільниця — Невеличка посудина для солі, яку подають до столу.
• сільпо — Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство.
• сільрада — Скорочення: сільська рада (як установа).
• сільрадівець — Член сільської ради.
• сільревком — Скорочення: сільський революційний комітет.
• сімдесятиліття — Те саме, що сімдесятирі́ччя.
• сімдесятипʼятиліття — Те саме, що сімдесятип’ятирі́ччя.
• сімдесятипʼятиріччя — Строк, період у сімдесят п’ять років.
• сімдесятиріччя — Строк, період у сімдесят років.
• сімейність — Стан сімейного; сімейні стосунки, сімейне життя і т. ін.
• сімейщина — Те саме, що сіме́йність 3.
• сімка — Назва цифри і числа 7
• сімнадцятка — Сімнадцятирічна дівчина.
• сімряга — Те саме, що семиря́га.
• сімсотліття — Те саме, що сімсотрі́ччя.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.