Слова на літеру С

• сецесіон — назва художніх об'єднань кінця 19 - початку 20 ст. в Німеччині та Австрії. Художники, що входили до них, виступали…
• сецесія — Відпадання, відступництво.
• сеча — Рідина, що виділяється нирками людини й хребетних тварин як продукт обміну речовин і виводиться з організму через…
• сечівник — Трубчастий утвір у людини і ссавців, через який сеча виводиться з сечового міхура назовні.
• сечовиділення — Процес утворення сечі в нирках і виведення її з організму людини й тварини.
• сечовиділяння — Процес утворювання сечі в нирках і виділяння її з організму.
• сечовина — Безбарвна кристалічна речовина, що добре розчиняється у воді і являє собою кінцевий продукт білкового обміну в людини…
• сечовипускання — Процес виведення сечі з організму людини й тварини.
• сечовиснаження — Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить дуже посилене…
• сечовід — Трубчаста протока нирки людини й хребетних тварин, яка виводить сечу до сечового міхура.
• сечозбірник — Резервуар, ізольований від доступу повітря колодязь, де зберігають сечу.
• сечоприймач — Посудина для сечі з довгим носом, яку подають лежачим хворим (чоловікам).
• сибарит — Бездільна, розпещена людина, що живе чужою працею.
• сибаритка — Жін. до сибари́т.
• сибаритство — Спосіб життя, притаманний сибаритові.
• сибілянт — Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).
• сибірка — Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою.
• сибіряка — Лиходій, харцизяка, вража душа.
• сивак — українське прізвище
• сивець — Те саме, що сива́ш.
• сивизна — Те саме, що сивина́.
• сивина — Сиве волосся.
• сивинка — Сиві волосини.
• сивінь — Те саме, що сивина́.
• сивка — Невеликий птах родини сивкових, що має золотисте пір’я, живе в тундрі, пустелях, горах і т. ін.
• сивкові — Родина птахів ряду куликоподібних.
• сивобородько — Чоловік із сивою бородою.
• сивограк — Сиворакша.
• сиворакша — Те саме, що ра́кша.
• сивуха — Недостатньо очищена хлібна горілка.
• сивуч — Ссавець родини вухатих тюленів.
• сивученя — Маля сивуча.
• сиг — Прісноводна промислова риба родини лососевих, яка поширена перев. на Півночі, але акліматизується і в інших місцях.
• сигара — Щільно скручені в товсту трубку тютюнові листки для куріння.
• сигарета — Маленька тонка сигара.
• сигаретка — Те саме, що сигаре́та.
• сигаретник — Той, хто виготовляє сигарети.
• сигаретниця — Жін. до сигаре́тник.
• сигарка — Те саме, що сига́ра.
• сигарниця — Жін. до сига́рник.
• сигілографія — те саме, що й сфрагістика.
• сигілярія — Велика вимерла деревоподібна рослина класу плаунових.
• сигма — Назва літери грецького алфавіту на позначення приголосного звука «с».
• сигнал — Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін.
• сигналізатор — Прилад, признач. для сигналізації.
• сигналізація — Дія за знач. сигналізува́ти 1.
• сигналізування — Дія за знач. сигналізува́ти 1.
• сигналіст — Той, хто подає й приймає сигнали (у 1 знач.).
• сигналістка — Жін. до сигналі́ст.
• сигнальник — Матрос або старшина, що веде спостереження за морем і повітрям, приймає та передає сигнали (у 1 знач.).
• сигнальниця — Жін. до сигна́льник 2.
• сигнатура — Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові.
• сигуранца — У монархічній Румунії — політична поліція.
• сидень — Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина.
• сидерат — Те саме, що сидера́ція 2.
• сидерація — Заорювання в грунт зеленої маси бобових рослин для підвищення його родючості.
• сидерит — Мінерал сірого або жовтувато-бурого кольору; карбонат заліза.
• сидероліт — залізокам'яний метеорит.
• сидеростат — пристрій з рухомим плоским дзеркалом, яке рухається так, що промені спостережуваного світила, відбиті від дзеркала…
• сидження — Сидіння.
• сиділка — Особа молодшого медичного персоналу, що доглядає тяжкохворих.
• сидіння — Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 7.
• сидр — Слабоалкогольний, насичений вуглекислотою яблучний напій.
• сидуха — Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці.
• сизаль — Цупке, грубе натуральне волокно, яке одержують з листя агави й використовують для виготовлення канатів, сіток, щіток і…
• сизоперка — Сизоперий птах.
• сизота — Абстр. ім. до си́зий 1.
• сизуватість — Абстр. ім. до сизува́тий.
• сикавка — Дитяча іграшка з бузинової трубки, в яку спочатку всмоктують воду, а потім видувають її струменем.
• сикатив — Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки.
• сиква — Дрібна риба родини коропових із слизуватою шкіркою, без луски.
• сиквел — Художній твір чи фільм, що є продовженням попереднього сюжету.
• сикоз — Захворювання шкіри, при якому уражається перев. волосиста частина голови.
• сикомор — Південне плодове дерево родини шовковичних.
• сикофант — У Стародавній Греції — професійний донощик і шпигун.
• сикофантство — Дії, вчинки сикофанта (у 2 знач.).
• сила — Здатність живих істот напруженням м’язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини.
• силабізм — Віршування, в основу якого покладено однакову кількість складів у віршових рядках.
• силабіка — Те саме, що силабі́зм.
• силаботонізм — Віршування, у якому побудова вірша визначається кількістю складів і розташуванням наголосів.
• силач — Людина великої фізичної сили.
• силачка — Жін. до сила́ч.
• силеча — Збільш. до си́ла 12.
• силікагель — Водний кремнезем, який характеризується значною поруватістю і тому є добрим поглиначем газів, пари та розчинених…
• силікальцит — Штучно створений будівельний матеріал великої міцності.
• силікатизація — Уведення в грунт силікатних розчинів для надання йому міцності й водонепроникності.
• силікатник — Учений, фахівець, що займається силікатами.
• силікатобетон — будівельний матеріал, виготовлений з вапна й кварцового піску.
• силікатування — Дія за знач. силікатува́ти.
• силікоз — Хронічне легеневе захворювання гірників, що виникає при тривалому вдиханні кремнієвого пилу.
• силікотермія — одержання металів і сплавів відновленням їх з різних сполук кремнієм або багатим на кремній феросиліцієм, що…
• силіманіт — Мінерал класу силікатів, з якого отримують вогнетривкі й кислотривкі матеріали.
• силіцифікація — збагачення гірських порід кремнеземом.
• силіцій — Латинська назва хімічного елемента кремнію.
• силіціювання — Насичення поверхні металу кремнієм (силіцієм) для надання йому більшої стійкості проти корозії, зношування і т. ін.
• силкування — Дія за знач. силкува́тися.
• силовик — Співробітник правоохоронних органів, армії або спеціальних служб.
• силогізм — Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок.
• силогістика — Учення про силогізми в формальній логіці.
• силоксид — сорт кварцового скла.
• силомір — Прилад для вимірювання величини сили; динамометр.
• силос — Соковитий корм для худоби, який отримують заквашуванням подрібнених кормових рослин у спеціальних спорудах (траншеях…
• силосорізка — Сільськогосподарська машина, признач. для подрібнення кормових рослин при силосуванні і безпосередньому згодовуванні…
• силососховище — Місце, споруда для зберігання силосу.
• силосувальник — Той, хто силосує корми.
• силосувальниця — Жін. до силосува́льник.
• силосування — Дія за знач. силосува́ти.
• силуваність — Абстр. ім. до си́луваний.
• силування — Дія за знач. си́лувати.
• силует — Однобарвне контурне зображення кого-, чого-небудь, намальоване на однотонному фоні або вирізане, вишите і т. ін.
• силуетист — Художник, фахівець щодо зображення силуетів (у 1 знач.).
• силуетистка — Жін. до силуети́ст.
• силуетність — Характерні обриси, зовнішні контури (будови, споруди, скульптури, малюнка і т. ін.).
• силумін — Сплав алюмінію з кремнієм, що добре протистоїть діянню кислот, стійкий проти корозії й застосовується в…
• силур — Третій період палеозойської ери історії розвитку Землі.
• сильвін — Прозорий мінерал, зовні подібний до кам’яної солі, гіркий на смак; хлористий калій.
• сильвініт — Рожева або світло-червона осадочна гірська порода хімічного походження, що складається головним чином з кам’яної солі…
• сильф — У кельтській та германській міфології, у повір’ях багатьох європейських народів — один із видів ельфів — духів повітря.
• сильфіда — Жін. до сильф.
• сильфон — трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий…
• симазин — Гербіцид, який застосовують для знищення бур’янів на кукурудзяних плантаціях.
• симбіоз — Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду.
• симбіонт — Організм, що бере участь у симбіозі.
• символ — Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.
• символізація — Зображення, позначення чого-небудь за допомогою символів.
• символізм — Антиреалістичний напрям у літературі та мистецтві кінця XIX — початку XX ст., що, грунтуючись на…
• символіка — Умовне відображення подій, явищ, понять, ідей і т. ін. за допомогою умовних знаків — символів; символічне значення…
• символіст — Послідовник символізму.
• символістика — Символіка.
• символістка — Жін. до символі́ст.
• символічність — Абстр. ім. до символі́чний 1, 2.
• сименс — одиниця електричної провідності в Міжнародній системі одиниць. 1 С. - електрична провідність провідника, опір якого 1…
• симентал — Бик, корова симентальської породи.
• сименталка — Корова симентальської породи.
• симетричність — Абстр. ім. до симетри́чний.
• симетрія — Розмірне, пропорційне розміщення частин якогось цілого щодо центру, середини.
• симонія — У Західній Європі — продаж і купівля церковних посад, особливо поширені за доби середньовіччя.
• симпатик — Людина, якій симпатизує хто-небудь.
• симпатичність — Властивість за знач. симпати́чний¹.
• симпатія — Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; протилежне антипатія.
• симпатяга — Симпатична, приємна людина.
• симплекс — Спосіб телефонного чи телеграфного зв'язку, при якому даним каналом і в даний момент можна або передавати, або…
• симпліфікація — спрощення.
• симпозіум — У давніх греків та римлян — бенкет з музикою, розвагами й бесідами.
• симптом — Характерний вияв або ознака якого-небудь захворювання.
• симптоматика — Учення про симптоми захворювань.
• симптоматичність — Абстр. ім. до симптомати́чний.
• симптоматологія — Те саме, що симптома́тика.
• симулювання — Дія за знач. симулюва́ти.
• симулякр — Копія, яка не має оригіналу в реальності, фальшиве зображення.
• симулянт — Людина, яка симулює; удавальник.
• симулянтка — Жін. до симуля́нт.
• симуляція — Удаване вираження певного фізичного стану, почуттів і т. ін. з метою введення кого-небудь в оману; удавання.
• симфіз — зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща.
• симфонізація — Перекладення для симфонічного оркестру; обробка в стилі симфонічних творів.
• симфонізм — Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.
• симфоніст — Композитор, що пише симфонічні твори.
• симфонічність — Абстр. ім. до симфоні́чний 1.
• симфонія — Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й…
• симфоньєта — Невелика симфонія.
• син — Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків.
• синагога — Молитовний будинок, храм у євреїв.
• синантроп — Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини.
• синап — Сорт кримської яблуні.
• синапс — Місце контакту і передачі сигналів між двома нервовими клітинами.
• сингамія — з'єднання чоловічої й жіночої статевих клітин (гамет) з утвовенням зиготи.
• сингармонізм — У тюркських і деяких інших мовах — уподібнення голосних звуків афіксів голосним звукам кореня-основи.
• сингіль — Поширена в Атлантичному океані, в Середземному, Чорному й Азовському морях риба родини кефалевих, що має видовжене…
• сингл — гра в теніс, коли кожна сторона представлена одним гравцем.
• сингонія — група видів симетрії, до якої належать кристали з одним або кількома подібними елементами симетрії.
• синдактилія — Повне або часткове зрощення пальців, що спостерігається в деяких тварин як нормальне явище, а в людини — як патологічне.
• синдесмоз — з'єднання кісток між собою за допомогою зв'язок.
• синдесмологія — Розділ анатомії, що вивчає типи зчленування кісток і зв’язки скелета.
• синдетикон — Рідкий клей для паперу, картону, який виготовляють спеціальною обробкою кісткового клею.
• синдик — У Стародавній Греції — захисник у суді, адвокат.
• синдикалізм — У робітничому русі кінця XIX — початку XX ст.— дрібнобуржуазна опортуністична течія, прибічники якої заперечували…
• синдикаліст — Прибічник, послідовник синдикалізму.
• синдикалістка — Жін. до синдикалі́ст.
• синдикат — Одна з форм капіталістичної монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції…
• синдикування — Дія за знач. синдикува́ти.
• синдром — Комплекс характерних для певного захворювання симптомів.
• синедріон — У Єрусалимі в III-I ст. до н. е. — рада аристократів і старійшин, а після встановлення римського панування — верховний…
• синекдоха — Один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини…
• синекліза — великий прогин земної кори в межах платформи.
• синекологія — розділ екології, що вивчає життя угруповань різних видів організмів.
• синекура — Добре оплачувана посада, на якій майже нічого не треба робити.
• синель — Шнурок із бархатистим ворсом для вишивання, в’язання, оздоблення жіночого одягу, головних уборів і т. ін.
• синемаскоп — Одна з систем широкоекранного кіно.
• синематека — Фільмотека.
• синематограф — Кінематограф.
• синерама — Одна з систем широкоекранного кіно.
• синергізм — явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.
• синергія — Об'єднання зусиль, що дає більший ефект, ніж сума окремих дій.
• синерезис — Виділення рідини з чого-небудь, що супроводжується зменшенням об’єму його структури.
• синестезія — виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, але й одночасно в іншому органі чуття.
• синець — Посиніле місце на тілі, обличчі як слід удару, стусана і т. ін.
• синизна — Синій колір.
• синиця — Маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних.
• синичник — Штучне гніздо для синиць у вигляді ящичка з отвором, прикріпленого на високій жердині чи на дереві.
• синівство — Синівські права.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.