Слова на літеру С

Останнє оновлення:

4 308 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 5 з 22. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

секундометрист — сетер

  • секундометрист — Особа, що за допомогою секундоміра веде облік часу на спортивних змаганнях.
  • секундомір — Прилад для вимірювання часу з точністю до десятої частки секунди.
  • секція — Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле.
  • селагінела — рід багаторічних трав'янистих рослин класу плауновидних. Поширені переважно в тропічних країнах. Деякі види…
  • селадон — Залицяльник.
  • селезень — Самець качки; качур.
  • селезінка — Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні…
  • селективність — Здатність робити відбір.
  • селектор — Електромагнітний апарат для одночасного телефонного виклику кількох або всіх абонентів певної лінії; вся система…
  • селекціонер — Фахівець із селекції (у 1 знач.).
  • селекціонування — Дія за знач. селекціонува́ти.
  • селекція — Виведення нових або поліпшення існуючих порід свійських тварин та рослин штучним відбором і схрещенням.
  • селен — Хімічний елемент — сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та…
  • селеніт — Різновид гіпсу рожевого, жовтого або білого кольору, який використовують для виготовлення художньо-побутових виробів.
  • селенітка — Жін. до селені́т².
  • селенограф — Фахівець із селенографії.
  • селенографія — Розділ астрономії, що вивчає Місяць.
  • селенодезія — Розділ астрономії, що вивчає форму й розмір Місяця в цілому.
  • селенолог — Фахівець із селенології.
  • селенологія — Розділ астрономії, що вивчає рельєф, склад, будову й історію розвитку верхньої твердої оболонки Місяця.
  • селенохід — Те саме, що місяцехі́д.
  • селера — Дворічна овочева городня рослина родини зонтичних, коріння і листя якої використовують як ароматичну приправу для страв.
  • селитьба — Селище (у 1 знач.).
  • селищанин — Житель селища.
  • селітра — Назва азотнокислих солей натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., які використовують для виготовлення вибухових…
  • селітровар — Той, хто виготовляє селітру.
  • селітроваріння — Виготовлення селітри.
  • селітроварня — Місце, де виготовляють селітру.
  • село — Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі.
  • селфі — Автопортретна фотографія, зроблена за допомогою смартфона чи камери.
  • сель — Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід.
  • сельва — вологоекваторіальні ліси в Південній і Центральній Америці.
  • сельсин — самосинхронізувальна електрична машина для плавного передавання на віддаль кута повороту вала другої машини.
  • сельтерська — Се́льтерська вода́ — те саме, що Зе́льтерська вода́ ( див. зе́льтерська).
  • сельфактор — те саме, що й мюль
  • селюцтво — Властивість за знач. селю́цький.
  • селюча — Селянська дитина.
  • селючка — Жін. до селю́к.
  • селява — Те саме, що шемая́.
  • селянин — Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі.
  • селянка — Жін. до селяни́н.
  • селянство — У досоціалістичних формаціях — клас перев. дрібних сільськогосподарських виробників, що ведуть індивідуальне…
  • сема — Смислова одиниця.
  • семантика — Значення мовних одиниць — окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо.
  • семасіолог — Фахівець із семасіології.
  • семасіологія — Розділ мовознавства, що вивчає лексичні значення мовних одиниць-окремих слів, фразеологізмів і т. ін. та зміни цих…
  • семафор — Сигнальний пристрій на залізничній колії, положення крила або вогні якого показують машиністові, чи вільна колія.
  • семафорник — Залізничник, який управляє семафором.
  • семема — одиниця змісту, що включає в себе сукупність сем; інваріантна одиниця, модифікується в тому чи іншому випадку як одна…
  • семестр — Половина навчального року у вищих та спеціальних середніх навчальних закладах.
  • семиборство — Легкоатлетичні змагання з семи видів спорту.
  • семигранник — Геометричне тіло, яке має сім граней.
  • семигривеник — Монета вартістю в двадцять копійок.
  • семиденка — Проміжок часу, що дорівнює семи дням.
  • семидільник — Те саме, що семиді́л.
  • семизірʼя — Сім видимих зірок у сузір’ях Великого та Малого Воза.
  • семикласник — Учень сьомого класу.
  • семикласниця — Жін. до семикла́сник.
  • семикутник — Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює сім кутів.
  • семилітка — Те саме, що семирі́чка 1.
  • семиліття — Те саме, що семирі́ччя.
  • семипілка — Спідниця із семи пілок, семи полотнищ.
  • семипілля — Система сівозміни з поділом поля на сім ділянок.
  • семирічка — Неповна середня школа в СРСР, у якій навчалися сім років.
  • семиріччя — Відрізок часу, що триває сім років.
  • семисвічник — Свічник для семи свічок.
  • семисотліття — Те саме, що семисотрі́ччя.
  • семисотріччя — Те саме, що сімсотрі́ччя.
  • семитомник — Твір або зібрання творів у семи томах.
  • семінар — Форма групових занять із якого-небудь предмета або теми студентів вузів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються…
  • семінарист — Учень семінарії (у 1, 2 знач.).
  • семінарія — Середній духовний навчальний заклад.
  • семіотика — Наука про різні знаки й системи знаків (мовні й немовні), які використовують у людському суспільстві для передачі…
  • семітизм — Слово або вислів, створені за зразком будь-якої семітичної мови або запозичені з неї.
  • семітолог — Фахівець із семітології.
  • семітологія — Сукупність наук, що вивчають семітську культуру, семітські мови, літературу.
  • сенат — У Стародавньому Римі — рада старійшин, найвищий орган державної влади.
  • сенатор — Член сенату; звання члена сенату.
  • сенаторка — Дружина сенатора.
  • сенаторство — Звання, посада сенатора.
  • сенбернар — Порода великих, перев. довгошерстих, собак, а також собака цієї породи.
  • сендвіч — Бутерброд із двох скибочок хліба з начинкою між ними.
  • сенс — Суть чого-небудь; зміст.
  • сенсаційність — Абстр. ім. до сенсаці́йний.
  • сенсація — Сильне, приголомшливе враження, яке справляє на громадськість певна подія, якесь повідомлення.
  • сенсей — Ввічливе звертання до вчителя або майстра бойових мистецтв у Японії.
  • сенсибілізатор — Речовина, що викликає сенсибілізацію.
  • сенсибілізація — Біологічний процес, унаслідок якого підвищується чутливість організму щодо повторної дії на нього чужорідних речовин.
  • сенситивність — Властивість за знач. сенсити́вний.
  • сенситометр — Прилад для вимірювання чутливості світлочутливих матеріалів.
  • сенситометрія — Вчення про вимірювання чутливості світлочутливих матеріалів.
  • сенсор — Пристрій, що реагує на зовнішній вплив і перетворює його на сигнал.
  • сенсуалізм — Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання.
  • сенсуаліст — Прихильник, послідовник сенсуалізму.
  • сенсуальність — Властивість за знач. сенсуа́льний.
  • сентаво — розмінна монета: Аргентіни, 1/100 аргентінського песо; Бразілії, 1/100 кризейро; Гватемали, 1/100 кетсаля; Республіки…
  • сентенційність — Властивість за знач. сентенці́йний.
  • сентенція — Вислів повчального характеру.
  • сентесимо — розмінна монета: Панами, 1/100 бальбоа; Уругваю, 1/100 уругвайського песо; Чілі, 1/100 чілійського ескудо.
  • сентименталізм — Літературний напрям другої половини XVIII — початку XIX століття, що розвивався як заперечення класицизму…
  • сентименталіст — Прихильник, послідовник, представник сентименталізму (у 1 знач.).
  • сентиментальність — Властивість за знач. сентимента́льний 2.
  • сентиментальщина — Надмірна сентиментальність.
  • сентимо — розмінна монета: Іспанії, 1/100 іспанської песети; Венесуели, 1/100 болівара; Коста-Ріки, 1/100 колона; Парагваю…
  • сеньйор — У Західній Європі часів середньовіччя — феодал, який мав право власності на землю і повну владу (політичну…
  • сеньйора — Ввічливе називання, звертання до жінки в Іспанії та деяких інших країнах.
  • сеньйораж — доход, одержуваний державою в результаті випуску в обіг додаткової кількості грошей; інфляційний податок.
  • сеньйорита — Ввічливе називання, звертання до дівчини в Іспанії та деяких інших країнах.
  • сеньйорія — У Західній Європі часів середньовіччя — земельне володіння, що належало сеньйору ( див. сеньйо́р¹).
  • сепаративність — Властивість за знач. сепарати́вний.
  • сепаратизм — Прагнення до відокремлення, відособлення.
  • сепаратист — Прихильник сепаратизму.
  • сепаратистка — Жін. до сепарати́ст.
  • сепаратність — Властивість за знач. сепара́тний.
  • сепаратор — Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої.
  • сепараторник — Робітник, що сепарує що-небудь.
  • сепараторниця — Жін. до сепара́торник.
  • сепарація — Відокремлення однієї речовини від іншої, виділення однієї речовини із складу іншої.
  • сепарування — Дія за знач. сепарува́ти.
  • сепія — Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця.
  • сепсис — Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби.
  • септакорд — Акорд, який складається із прими (основного тону), терції, квінти й септими.
  • септет — Музичний твір для семи голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного.
  • септик — Басейн у системі каналізаційної мережі для очищення стічних вод.
  • септима — Сьомий ступінь у діатонічній гамі.
  • септицемія — Токсична форма сепсису.
  • септон — друкарська фотонабірна машина для набору ієрогліфами.
  • сер — В Англії — титул баронета, а також особа, яка має цей титул.
  • серадела — Однорічна кормова медоносна рослина родини бобових, яку використовують також як зелене добриво.
  • сераль — У країнах Сходу — палац і його внутрішні покої.
  • сераскир — У стародавній Туреччині — головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) — військовий міністр.
  • серафим — В іудейській та християнській релігії — ангел вищого рангу, якого зображували з шістьма крилами.
  • сервал — Хижак родини котячих жовто-сірої масті з темними плямами на боках і смугами вздовж хребта; живе в Африці.
  • сервант — Низький буфет для зберігання посуду й столової білизни.
  • сервелат — Сорт копчено-вареної ковбаси.
  • сервер — Комп'ютер разом з програмним забезпеченям, що використовується для підтримки і функціонування вебвузла.
  • серветка — Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, який використовують під час їжі, щоб запобігти…
  • сервіз — Повний набір столового або чайного посуду, розрахований на певну кількість осіб.
  • сервілізм — Рабська догідливість, улесливість; прислужництво.
  • сервірування — Дія за знач. сервірува́ти.
  • сервіс — Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб.
  • сервітут — В експлуататорському суспільстві — обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона…
  • сервокомпенсатор — пристрій, який дає пілотові можливість прикладати менше зусилля до штурвала або ручки, щоб повернути кермо літака.
  • сервомотор — допоміжний двигун для дистанційного автоматичного керування або регулювання машин, апаратів тощо.
  • серга — Прикраса у вигляді кільця, підвіска та ін., дужка якої просмикується в мочку вуха (в деяких народів — у носову…
  • сердега — Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха.
  • серденько — Зменш.-пестл. до се́рце 1 — 3.
  • сердечник — Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя.
  • сердечниця — Жін. до серде́чник² 1.
  • сердечність — Властивість і якість за знач. серде́чний 3.
  • сердитість — Стан за знач. серди́тий 2.
  • сердоболець — Людина, яка вболіває за когось, співчуває чужому горю, нещастю та ін.; жалісливець, уболівальник.
  • сердолік — Напівдорогоцінний камінь червоного або оранжевого кольору, різновид халцедону.
  • сердюк — На Лівобережній Україні кінця XVII — початку XVIII ст. — козак найманих піхотних полків, що був на повному утриманні…
  • середа — Назва третього дня тижня (після неділі).
  • середина — Місце, однаково віддалене від кінців, країв чого-небудь.
  • середмістя — Центральна частина міста.
  • середник — Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь.
  • середньовіччя — Історична епоха, що охоплює час від загибелі Римської рабовласницької імперії (кінець V століття) до початку…
  • середняк — Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між…
  • середняцтво — Класовий дрібнобуржуазний прошарок сільського населення, що займає проміжне становище між біднотою і куркульством. У
  • середнячка — Жін до середня́к.
  • середовище — Речовина, тіла́, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера.
  • середопістя — Четвертий тиждень великого посту.
  • середостіння — Частина грудної порожнини людини та ряду хребетних тварин, у якій розташоване серце, бронхи, стравохід і т. ін.
  • середохрестя — Два бруски, дві планки і т. ін., з’єднані навхрест.
  • сережка — Те саме, що се́рга 1.
  • серенада — У середньовічній поезії трубадурів — вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба.
  • сержант — В армії, міліції — звання або чин молодшого командного складу, а також особа, що має це звання.
  • серин — одна з найпоширеніших природних амінокислот, входить до складу майже всіх білків.
  • серицит — мінерал класу силікатів, різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками.
  • серіал — Телевізійний або вебфільм із багатьох послідовних серій.
  • серійність — Властивість за знач. сері́йний.
  • серія — Ряд однорідних або споріднених за спільною ознакою предметів.
  • серйозність — Властивість за знач. серйо́зний.
  • серологія — Наука, що вивчає властивості сироватки крові в людей і тварин.
  • серотерапія — Лікування інфекційного захворювання введенням хворому відповідної сироватки, яку одержують із крові штучно заражених…
  • серп — Сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави і т. ін. при корені, що має вигляд вигнутого дугою, дрібно…
  • серпанок — Легка прозора тканина.
  • серпантин — Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а…
  • серпентарій — Заповідник, у якому утримують отруйних змій.
  • серпентин — Смугастий мінерал зеленого кольору найрізноманітніших відтінків; змійовик.
  • серпень — Восьмий місяць календарного року.
  • серпій — Трав’яниста рослина родини складноцвітих, яку використовують для одержання жовтої та зеленої фарби.
  • серпокрилець — Те саме, що стриж.
  • серсо — Гра з тонким легким обручем, який підкидають і ловлять спеціальною паличкою.
  • сертифікат — Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які…
  • серум — Сироватка лімфи або крові.
  • серфінг — Водний спорт, який полягає в тому, що спортсмен на спеціальній дошці (стоячи) ковзає на прибійній хвилі. Поширений…
  • серце — Центральний орган кровоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у…
  • серцебиття — Биття серця.
  • серцевина — Внутрішня частина стебла, стовбура або кореня рослин.
  • серцеїд — Чоловік, який користується великим успіхом у жінок.
  • серцеїдка — Жінка, яка користується великим успіхом у чоловіків.
  • сесія — Періодичні засідання представницького органу, суду, наукової установи чи громадської організації, а також період таких…
  • сестерцій — У Стародавньому Римі — дрібна розмінна монета.
  • сестра — Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері.
  • сестринець — Племінник — син сестри.
  • сет — Партія гри в теніс та в деякі інші спортивні ігри.
  • сетер — Порода мисливських лягавих собак з довгою шерстю.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.