Слова на літеру С

Останнє оновлення:

4 308 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 18 з 22. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

стетоскоп — стражник

  • стетоскоп — Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів.
  • стетоскопія — Вислуховування серця й легенів за допомогою стетоскопа.
  • стетофонографія — графічний запис шумів серця й легень людини за допомогою приладу стетофонографа.
  • стехіометрія — галузь хімії, пов'язана з вивченням вагових і об'ємних співвідношень між реагуючими речовинами й продуктами реакції, з…
  • стибніт — Непрозорий свинцево-сірого кольору з металевим блиском мінерал, який містить сурму й сірку.
  • стивідор — Особа, що відповідає за навантаження та розвантаження суден в іноземних портах
  • стиглість — Абстр. ім. до сти́глий.
  • стигма — У стародавній Греції — клеймо на тілі раба або злочинця.
  • стигмат — Те саме, що сти́гма 1, 2.
  • стид — Почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, недостойних дій…
  • стидовисько — Те саме, що стид 2, 3.
  • стидовище — Те саме, що стид 2, 3.
  • стик — Місце з’єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь.
  • стикання — Дія за знач. стика́тися.
  • стикувальник — Фахівець із стикування.
  • стикування — З’єднання, скріплення двох підведених одне до одного кінців, країв чого-небудь.
  • стилет — Невеликий кинджал з дуже тонким і гострим клинком (звичайно тригранним).
  • стилізатор — Той, хто займається стилізацією (у 1 знач.), використовує певні стильові прийоми у своїй творчості.
  • стилізаторство — Те саме, що стиліза́ція 1.
  • стилізація — Надання творові мистецтва характерних рис якого-небудь стилю, особливостей чиєїсь творчої манери і т. ін.
  • стилізованість — Абстр. ім. до стилізо́ваний 2.
  • стилізування — Дія за знач. стилізува́ти.
  • стиліст — Той, хто володіє мистецтвом літературного стилю, майстер літературного стилю.
  • стилістика — Розділ мовознавства, що вивчає в межах національної мови суть і специфіку стилів мови.
  • стилістка — Жін. до стилі́ст.
  • стилобат — Верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т. ін.
  • стилоскоп — Прилад для визначення вмісту марганцю в металі.
  • стиль — Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно…
  • стильб — одиниця яскравості. С. - яскравість поверхні, сила світла, 1 см2 якої в перпендикулярному напрямі до цієї поверхні…
  • стильбен — органічна сполука, ароматичний вуглеводень.
  • стильність — Абстр. ім. до сти́льний.
  • стиляга — Зневажлива назва людини з підвищеним інтересом до модного стилю одягу та манерами, смаками, які не відповідають…
  • стимул — Те, що викликає зацікавленість у здійсненні чого-небудь; спонукальна причина до здійснення чогось.
  • стимулювання — Дія за знач. стимулюва́ти.
  • стимулятор — Засіб активізації яких-небудь процесів, дій, явищ або чиєї-небудь діяльності, життєздатності і т. ін.
  • стимуляція — Активізація яких-небудь процесів, дій, явищ або чиєї-небудь діяльності, життєздатності і т. ін.
  • стипендіат — Особа, що одержує стипендію.
  • стипендіатка — Жін. до стипендіа́т.
  • стипендія — Регулярна грошова допомога, яку надають тим, хто навчається в учбових закладах, а також особам, що перебувають в…
  • стиплер — Кінь, привчений до бігу або скачок по місцевості з природними чи штучними перешкодами.
  • стиракс — Дерево тропічних і субтропічних країн, у смолі якого містяться ароматичні речовини.
  • стиранка — Затірка.
  • стирання — Дія за знач. стира́ти.
  • стирка — Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь.
  • стирол — Рідка ароматична речовина, яку добувають із смоли деяких тропічних дерев і використовують у парфюмерії, миловарінні, у…
  • стирта — Скирта.
  • стирчак — Те, що стирчить, виступає вперед, угору.
  • стиск — Дія за знач. стиска́ти, сти́скувати.
  • стискальність — Властивість за знач. стиска́льний.
  • стискання — Дія і стан за знач. стиска́ти і стиска́тися.
  • стискач — Пристрій для стискання чого-небудь.
  • стискування — Дія за знач. сти́скувати і сти́скуватися.
  • стисливість — Властивість за знач. сти́сливий.
  • стислість — Властивість за знач. сти́слий 1.
  • стиснення — Дія за знач. сти́снути і сти́снутися.
  • стихання — Дія за знач. стиха́ти.
  • стихар — Довгий, з широкими рукавами, звичайно парчевий, одяг дияконів і дяків, який надягають під час богослужіння.
  • стихира — Церковна пісня з біблійним сюжетом.
  • стихійність — Абстр. ім. до стихі́йний.
  • стихія — В античній філософії — одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода).
  • стичність — Абстр. ім. до сти́чний.
  • стишення — Дія за знач. сти́шити.
  • стібок — Частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол.
  • стіг — Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т.…
  • стіжок — Те саме, що стіг.
  • стійбище — Тимчасове поселення кочівників.
  • стійка — Те саме, що сто́йка.
  • стійкість — Властивість за знач. стійки́й.
  • стійло — Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику.
  • стійність — Позитивна якість; цінність.
  • стік — Дія за знач. стіка́ти 1.
  • стікання — Дія за знач. стіка́ти 1.
  • стілець — Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини.
  • стільник — Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та…
  • стільниця — Верхня дошка, кришка стола.
  • стіна — Вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекрить і для розділення приміщення на частини і т. ін.
  • стінгазета — Скорочення: стінна газета.
  • стінка — Те саме, що стіна́.
  • стіннівка — Те саме, що Стінна́ газе́та ( див. газета).
  • стінонька — Зменш.-пестл. до сті́нка.
  • стінопис — Настінний живопис.
  • стовба — Деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем.
  • стовбичення — Дія і стан за знач. стовби́чити.
  • стовбун — Високий горщик із прямими вінцями.
  • стовбур — Основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки.
  • стовбурина — Те саме, що сто́вбур 1.
  • стовбурище — Збільш. до сто́вбур 1.
  • стовбурʼя — Збірн. до сто́вбур 1.
  • стовковисько — Скупчення людей; штовханина, сум’яття.
  • стовковище — Те саме, що стовко́висько.
  • стовп — Колода або товстий брус, установлені вертикально.
  • стовписько — Те саме, що сто́впище.
  • стовпище — Безладне скупчення великої кількості людей; натовп.
  • стовпник — Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії.
  • стовпотворіння — Безладне скупчення кого-, чого-небудь, яке супроводжується галасом, метушнею і т. ін.
  • стовщення — Дія за знач. стовсти́ти і стан за знач. стовсти́тися.
  • стовщування — Дія за знач. сто́вщувати і стан за знач. сто́вщуватися.
  • стогін — Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін.
  • стогнання — Дія за знач. стогна́ти і звуки, утворювані цією дією.
  • стогній — Той, хто постійно стогне, скаржиться, нарікає; нитик.
  • стогнійка — Жін. до стогні́й.
  • стогоклад — Сільськогосподарська машина для складання сіна, соломи та необмолочених снопів у стоги.
  • стогування — Дія за знач. стогува́ти.
  • стодола — Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня.
  • стожарня — Будівля для зберігання сіна, збіжжя і т. ін.
  • стожище — Підкладка, підстилка під стіг для збереження його від сирості знизу; підстіжжя.
  • стоїк — Послідовник стоїцизму.
  • стоїцизм — Напрям у античній філософії, який вимагав свідомого підкорення людини пануючій у світі необхідності й приборкання…
  • стоїчність — Властивість за знач. стої́чний 2.
  • стокер — Пристрій для механічного подавання палива в топку паровоза, сировини або деталей під обробляючі різці і т. ін.
  • стоколос — Кормова трава чи бур’ян родини злакових.
  • стокротка — Однорічна чи багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих із дрібними білими, рожевими або…
  • стокс — одиниця кінематичної в'язкості в СГС системі одиниць.
  • столипінець — Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.
  • столипінщина — У Росії — дворянсько-кріпосницька реакція періоду 1907-1910 рр., що характеризувалася зміцненням куркульства і…
  • столиця — Головне місто, адміністративпо-політичний центр держави, республіки і т.ін.
  • столітник — Народна назва довголітніх рослин алое, агави, опунції і т. ін., що в кімнатних умовах цвітуть один раз у житті або з…
  • століття — Те саме, що сторі́ччя.
  • столовертіння — Спіритичний сеанс уявного спілкування з душами померлих, який супроводжується вертінням стола, стуками і т. ін.
  • столон — Тонкий з довгими меживузлями горизонтальний пагін деяких рослин, який росте під землею або стелеться по ній і служить…
  • столоначальник — У дореволюційній Росії — урядовець, начальник стола ( див. стіл¹ 4).
  • столування — Дія за знач. столува́ти і столува́тися.
  • стольник — У Росії XIII-XVII ст. — придворний чин рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку…
  • столяр — Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із…
  • столярка — Столярні роботи.
  • столярня — Майстерня, де обробляють дерево й виготовляють вироби з нього.
  • столярство — Ремесло столяра.
  • столярчук — Підмайстер столяра.
  • стома — Утома.
  • стоматит — Запалення слизової оболонки ротової порожнини.
  • стоматолог — Фахівець із стоматології; зубний лікар.
  • стоматологія — Розділ медицини про хвороби ротової порожнини, зубів, щелеп і обличчя та їх лікування.
  • стоматоскоп — Прилад із дзеркалом для огляду ротової порожнини.
  • стометрівка — Дистанція сто метрів у спортивних змаганнях з бігу, плавання і т. ін.
  • стомленість — Стан за знач. сто́млений 2.
  • стомлення — Те саме, що уто́ма.
  • стомливість — Властивість за знач. сто́мливий.
  • стомлюваність — Здатність стомлюватися.
  • стомлювання — Дія за знач. сто́млювати.
  • стонога — Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця.
  • стоншення — Дія за знач. стонши́ти і стан за знач. стонши́тися.
  • стоншування — Дія за знач. сто́ншувати і стан за знач. сто́ншуватися.
  • стопа — Кінцева нижня частина ноги людини та задньої кінцівки деяких наземних хребетних тварин.
  • стопер — Машина для буріння свердловин, спрямованих уверх, тобто різновид перфоратора.
  • стопін — Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.
  • стопінг — Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.
  • стопор — Пристрій для зупинення або закріплення в певному положенні рухомих частин механізму машини.
  • стопорізка — Машина, яка розрізує папір на аркуші певного формату для укладання їх у стопи ( див. стопа́³).
  • стопоріння — Дія за знач. сто́порити і сто́поритися.
  • стопроцентність — Абстр. ім. до стопроце́нтний.
  • стоптаність — Стан за знач. сто́птуватися 1.
  • стоптування — Дія за знач. сто́птувати і сто́птуватися 1.
  • сторінка — Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін.
  • сторіччя — Час, період тривалістю сто років; століття, вік.
  • сторно — Запис, яким виправляють допущену в бухгалтерському обліку помилку.
  • сторож — Особа, яка охороняє кого-, що-небудь.
  • сторожа — Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта.
  • стороженко — Син сторожа.
  • стороження — Дія за знач. сторожи́ти.
  • сторожиха — Дружина сторожа.
  • сторожівство — Виконання обов’язків сторожа; посада сторожа.
  • сторожка — Приміщення для сторожа або військових вартових.
  • сторожкість — Стан і властивість за знач. сторожки́й.
  • сторожовик — Сторожовий катер, човен.
  • сторожок — Пристрій, який приводить у дію механізм пастки, западні і т. ін.
  • сторожування — Дія за знач. сторожува́ти.
  • сторона — Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок.
  • сторонність — Абстр. ім. до сторо́нній.
  • сторопілість — Стан за знач. сторопі́лий 2.
  • сторопіння — Дія і стан за знач. сторопі́ти.
  • стортинг — Назва парламенту в Норвегії.
  • сторчак — Те, що стирчить, різко видається вперед або вгору.
  • сторчогляд — Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.
  • стос — Велика кількість предметів, акуратно складених один на один.
  • стосунок — Зв’язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування.
  • стотинка — У Болгарії — грошова одиниця — одна сота лева, а також дрібна монета такої вартості.
  • сточище — Те саме, що стік 4.
  • сточування — Дія за знач. сто́чувати¹ і стан за знач. сто́чуватися¹.
  • стояк — Вертикальний брус, стовп, який служить опорою для чого-небудь, у якійсь споруді.
  • стоян — Те саме, що стоя́к 1.
  • стоянець — Вид глечика.
  • стоянка — Те саме, що Відсто́яне молоко́ ( див. відсто́яний).
  • стояння — Дія за знач. стоя́ти 1, 2, 4, 6-10, 15.
  • страбізм — Вада зору — неоднакова спрямованість зіниць; косоокість.
  • страва — Приготовлені для їди продукти харчування.
  • стравлювання — Дія за знач. стра́влювати 1.
  • стравне — Гроші на харчі.
  • стравність — Властивість за знач. стра́вни́й.
  • стравохід — Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину…
  • страдиварі — скрипка досконалої форми і краси звуку, зроблена знаменитим майстром кінця 17 - початку 18 ст. Антоніо Страдіваріусом…
  • страдиваріус — Скрипка досконалої форми і краси звуку, зроблена знаменитим італійським майстром кінця XVII — початку XVIII ст.…
  • страдник — Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань.
  • страдництво — Стан страдника.
  • страдниця — Жін. до стра́дник 1.
  • страж — Особа (перев. озброєна), яка стереже, охороняє кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін.
  • страждалець — Те саме, що стра́дник 1.
  • страждальник — Те саме, що стра́дник 1.
  • страждальниця — Жін. до стражда́льник.
  • страждання — Дія за знач. стражда́ти.
  • стражник — У дореволюційній Росії — нижчий поліцейський чин у сільській місцевості.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.