Слова на літеру С

• споряджання — Дія за знач. споряджа́ти 1.
• спорядження — Дія за знач. споряди́ти, споряджа́ти.
• спосіб — Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.
• спостереження — Дія за знач. спостерегти́, спостеріга́ти.
• спостережливість — Властивість за знач. спостере́жливий.
• спостережник — Те саме, що спостеріга́ч 1.
• спостережниця — Жін. до спостере́жник.
• спостерігання — Дія за знач. спостеріга́ти.
• спостерігач — Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось.
• спостерігачка — Жіночий рід до спостерігач 1.
• спот — Конкретне місце для занять певним видом спорту, наприклад, серфінгом.
• спотворення — Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати.
• спотворювання — Дія за знач. спотво́рювати.
• спотворювач — Той, хто спотворює, перекручує що-небудь.
• спотикайло — Той, хто йде нерівною ходою, спотикається.
• спотикання — Дія за знач. спотика́тися.
• спотикач — Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах.
• спочив — Те саме, що спочи́нок.
• спочивальня — Кімната для спання; спальня.
• спочивання — Дія за знач. спочива́ти.
• спочивок — Те саме, що спочи́нок.
• спочин — Те саме, що спочи́нок.
• спочинок — Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок.
• спочування — Те саме, що співчуття́, співчува́ння.
• спочуття — Те саме, що співчуття́.
• споювання — Дія за знач. спо́ювати¹.
• справа — Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло…
• справдження — Дія за знач. спра́вдити і спра́вдитися.
• справджування — Дія за знач. спра́вджувати і спра́вджуватися.
• справдовування — Дія за знач. справдо́вуватися.
• справедливість — Властивість за знач. справедли́вий 1, 2.
• справжність — Абстр. ім. до спра́вжній.
• справляння — Дія за знач. справля́ти 3, 5.
• справник — У дореволюційній Росії — начальник повітової поліції.
• справниця — Дружина справника.
• справність — Абстр. ім. до спра́вний 1.
• справунок — Дрібні справи.
• спрага — Сильне бажання пити.
• спраглість — Абстр. ім. до спра́глий.
• спрагота — Те саме, що спра́га.
• спрацьованість — Властивість за знач спрацьо́ваний².
• спрацьовування — Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3.
• спрацювання — Дія за знач. спрацюва́ти і стан за знач. спрацюва́тися².
• спрей — Рідина, що розпилюється дрібними краплями за допомогою балончика або пульверизатора.
• спресовування — Дія за знач. спресо́вувати.
• сприймання — Дія за знач. сприйма́ти 1-3.
• сприйнятливість — Властивість за знач. сприйня́тливий.
• сприйняття — Дія за знач. сприйня́ти.
• спринклер — Насадка-водорозбризкувач автоматичної дії на трубах спеціальної водопровідної мережі протипожежного водопостачання.
• спринт — Змагання з бігу, плавання і т. ін. на коротку дистанцію.
• спринтер — Бігун, плавець і т. ін. на коротку дистанцію.
• спринцівка — Пристрій у вигляді резервуара з наконечником, за допомогою якого роблять спринцювання.
• спринцювання — Дія за знач. спринцюва́ти і спринцюва́тися.
• сприскування — Дія за знач. спри́скувати.
• спритник — Спритна людина.
• спритниця — Жін. до спри́тник.
• спритність — Властивість за знач. спри́тний.
• спричинювання — Дія за знач. спричи́нювати.
• сприяння — Дія за знач. сприя́ти.
• сприятливість — Абстр. ім. до сприя́тливий.
• спроба — Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху.
• спробунок — Те саме, що ви́пробування.
• спромога — Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога.
• спроможність — Властивість за знач. спромо́жний.
• спростовання — Повідомлення, в якому спростовується що-небудь.
• спростовування — Дія за знач. спросто́вувати.
• спростовувач — Той, хто спростовує що-небудь.
• спростування — Дія за знач. спростува́ти.
• спротив — Активна протидія або опір чиїмось діям чи тиску.
• спрощенець — Той, хто спрощує, збіднює що-небудь, неглибоко, поверхово підходячи до розв’язання складних проблем, завдань.
• спрощеність — Властивість за знач. спро́щений 3.
• спрощенка — Жін. до спроще́нець.
• спрощення — Дія за знач. спрости́ти, спро́щувати і стан за знач. спрости́тися, спро́щуватися.
• спрощенство — Неглибокий, поверховий підхід до розв’язання складних проблем, завдань.
• спрощування — Дія за знач. спро́щувати і стан за знач. cпро́щуватися.
• спрут — Морська тварина класу головоногих молюсків, що має лантухоподібне тіло та вісім ніг-щупальців; восьминіг.
• спрягання — Дія за знач. спряга́ти.
• спряження — Дія за знач. спряга́ти.
• спрямованість — Направленість; напрямок.
• спрямовання — Дія за знач. спрямо́вувати.
• спрямовувач — Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного…
• спрямування — Дія за знач. спрямува́ти.
• спудей — Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Київської академії.
• спурт — Різке збільшення швидкості руху під час бігу, плавання і т. ін.; ривок.
• спуск — Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися.
• спускалка — Гірка, з якої спускаються на санках.
• спускання — Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися.
• спуст — Міра ємності: три відра (горілки).
• спустіння — Стан за знач. спусті́ти 2.
• спустошеність — Абстр. ім. до спусто́шений 1.
• спустошення — Дія за знач. спусто́шити, спусто́шувати.
• спустошливість — Абстр. ім. до спусто́шливий.
• спустошування — Дія за знач. спустошувати.
• спустошувач — Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього.
• спучення — Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і сп́учитися, спу́чуватися.
• спучування — Дія за знач. спу́чувати і спу́чуватися.
• спушування — Дія за знач. спу́шувати.
• спʼяніння — Стан за знач. сп’яні́ти.
• срамота — Сором.
• срамотниця — Соромітниця.
• сріблення — Дія за знач. срібли́ти.
• сріблильник — Той, хто покриває що-небудь сріблом (у 1 знач.) або карбує по сріблу.
• сріблильниця — Жін. до срібли́льник.
• сріблина — Срібляста цятка, нитка.
• сріблистість — Абстр. ім. до срібли́стий.
• срібло — Хімічний елемент — благородний блискучий метал сірувато-білого кольору, пластичний і ковкий; уживається для…
• сріблолюбство — Грошолюбство, користолюбство.
• сріблоносність — Якість за знач. сріблоно́сний.
• срібляк — Срібняк.
• срібляник — Те саме, що срі́бник 1.
• срібляр — Те саме, що ювелі́р.
• сріблярство — Обробка срібла (у 1 знач.) та виготовлення з нього різних виробів.
• сріблястість — Абстр. ім. до срібля́стий.
• срібник — Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в Х-XI ст.
• срібняк — Срібний карбованець.
• ссання — Дія за знач. сса́ти.
• стабілізатор — Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається.
• стабілізація — Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан; стан стійкості, постійності.
• стабілітрон — газорозрядний чи напівпровідниковий прилад, напруга у якому мало залежить від струму, що протікає крізь нього.
• стабільність — Властивість за знач. стабі́льний.
• стабунювання — Дія за знач. стабу́нювати.
• став — Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою.
• ставидло — Те саме, що стави́ще.
• ставище — Місце, де був ставок.
• ставка — Старовинна російська назва похідного намету, який ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він…
• ставленець — Те саме, що ста́вленик.
• ставленик — Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.
• ставлениця — Жін. до ста́вленик, ста́вленець.
• ставлення — Той або інший характер поводження з ким-, чим-небудь.
• ставник — Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять.
• ставність — Властивість за знач. ставни́й¹.
• ставок — Те саме, що став.
• ставрида — Морська промислова риба родини ставридових ряду окунеподібних.
• ставропігія — Монастир, що не підлягає місцевій єпархіальній владі, а безпосередньо підпорядкований патріархові або синоду; статус…
• стагнація — Застій у виробництві, торгівлі тощо, характерний для капіталістичної економіки.
• стагфляція — період, протягом якого спад економічної активності або стагнація супроводжується інфляцією.
• стадіальність — Властивість за знач. стадіа́льний.
• стадійність — Властивість за знач. стаді́йний.
• стадіон — Комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів…
• стадія — Певний момент, період, етап у житті, розвитку кого-, чого-небудь, які мають свої якісні особливості.
• стадник — Пастух (перев. при табуні).
• стадниця — Стайня.
• стадність — Стан і властивість за знач. ста́дний 1.
• стадо — Група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об’єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу…
• стаж — Тривалість якої-небудь діяльності, праці; кількість років, пропрацьованих кимсь де-небудь.
• стажист — Той, хто проходить стажування де-небудь.
• стажистка — Жін. до стажи́ст.
• стажування — Проходження іспитового терміну (після закінчення спеціального вузу) перед зарахуванням до штату виробництва, установи…
• стаза — Група, що виконує в угрупованні живих істот спеціальні функції.
• стайка — Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі.
• стайня — Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня.
• стакан — Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.; склянка.
• стаксель — Косий трикутний парус.
• сталагміт — Натічне мінеральне (перев.
• сталактит — Натічне мінеральне (перев.
• сталебетон — Цементний бетон у суміші із сталевими ошурками.
• сталевар — Кваліфікований робітник, який варить, виплавляє сталь.
• сталеваріння — Варіння, виплавка сталі.
• сталеварка — Жін. до сталева́р.
• сталевість — Абстр. ім. до стале́вий 2, 3.
• сталеливарник — Робітник, який відливає сталь; фахівець із сталеливарної справи.
• сталеливарня — Цех, де відливають сталь.
• сталеплавильник — Робітник, який виплавляє сталь; фахівець із виплавки сталі.
• сталініт — Литий твердий сплав, який застосовують перев. для наплавки на леза металорізальних інструментів, на деякі деталі машин…
• сталінка — Тип багатоквартирних будинків, збудованих у період правління Сталіна.
• сталість — Властивість за знач. ста́лий 1, 3, 4.
• сталкер — нелагальний турист-екстремал
• сталь — Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими…
• стамеска — Столярний інструмент для видовбування отворів і заглиблень у дереві, для зачищання, підрізки і т. ін. дерев’яних…
• стан — Тулуб, корпус людини; торс.
• стандарт — Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром…
• стандартизатор — Фахівець, який займається питаннями стандартизації.
• стандартизація — Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали.
• стандартизування — Дія за знач. стандартизува́ти.
• стандартність — Абстр. ім. до станда́ртний.
• станик — Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів).
• станина — Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли…
• станиця — У Росії XVI-XVII ст. — озброєний загін вершників, який висилали в степ для спостереження за пересуванням татарських…
• станіоль — Дуже тонкі листи або стрічки олова чи його сплавів, які використовують для пакування продуктів харчування…
• станковіст — Художник, фахівець із станкового живопису.
• становище — Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває.
• становість — Властивість за знач. ста́нови́й.
• становлення — Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент…
• станс — Чотирирядкова строфа із закінченою думкою.
• станція — У дореволюційній Росії — пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней.
• стапель — Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам’яний або дерев’яний фундамент…
• старанність — Властивість за знач. стара́нний.
• старання — Дія за знач. стара́тися.
• старатель — Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом).
• старательство — Промисел, ремесло, фах старателя (у 1 знач.).
• старезність — Абстр. ім. до старе́зний 1.
• старенький — Пестл. до стари́й 1-3.
• старецтво — Збірн. до ста́рець 3.
• старець — Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги).
• стариган — Те саме, що стари́к 1.
• старизна — Старі речі, те, чим довго користувалися.
• старик — Чоловік, що прожив багато років, досяг старості.
• стариця — Стара жінка.
• старійшина — Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів.
• старіння — Дія і стан за знач. ста́рі́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.