Слова на літеру С

• спід — Нижня частина, дно чого-небудь.
• спідвей — Швидкісні гонки на мотоциклах по доріжці стадіону.
• спідка — Те саме, що ви́воріт
• спідлення — Дія і стан за знач. спі́длитися і спідлі́ти.
• спідниця — Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу.
• спідничина — Те саме, що спідниця 1.
• спідничниця — Жін. до спідни́чник 1.
• спідометр — Прилад, що показує швидкість руху автомобіля, літака і т. ін. і пройдений ними шлях.
• спідушка — Те саме, що спі́дка 2.
• спізнання — Дія за знач. спізна́ти.
• спізнення — Дія за знач. спізни́тися.
• спікальник — Робітник, який проводить спікання.
• спікання — Щільне з’єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі.
• спікер — Голова палати парламенту в ряді країн (напр., в Англії — палати громад, в Австралії, США — палати представників, у…
• спілість — Якість і стан за знач. спі́лий.
• спілка — Тісне єднання, зв’язок.
• спілкування — Взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок.
• спілчанин — Член спілки; товариш, компаньйон.
• спільник — Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь.
• спільництво — Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь.
• спільниця — Жін. до спі́льник.
• спільність — Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ.
• спільномірність — Властивість за знач. спільномі́рний.
• спільнота — Те саме, що спі́льність 1, 2.
• спін — Момент кількості руху електрона та інших елементарних частинок, зумовлений їх внутрішнім рухом, подібним до обертання.
• спінакер — додаткове трикутне вітрило на спортивних вітрильних човнах.
• спінет — невеликий клавесин чотирикутної, рідше трикутної форми, з одинарними струнами і звукорядом до чотирьох октав.
• спінінг — Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками.
• спінінгіст — Рибалка, що ловить рибу спінінгом.
• спінозизм — Матеріалістичне філософське вчення нідерландського філософа Б. Спінози.
• спінор — математична величина, що характеризується особливим законом перетворення в разі переходу від однієї системи координат…
• спінтарископ — прилад для візуального спостереження альфа-частинок, випромінюваних радіоактивними речовинами.
• спінювання — Дія за знач. спі́нювати.
• спір — Словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою…
• спіраль — Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі.
• спірант — Приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення, напр.: в, с…
• спірея — Чагарникова рослина родини розових із білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в зонтикоподібні суцвіття…
• спірит — Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом.
• спіритизм — Містична віра у потойбічне життя душ померлих і в можливість спілкування з ними.
• спіритка — Жін. до спіри́т.
• спіритуалізм — Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу, заперечує можливість пізнання…
• спіритуаліст — Прихильник, послідовник спіритуалізму.
• спірка — Серйозна суперечка; сварка.
• спірність — Абстр. ім. до спі́рни́й.
• спірограма — графічне зображення рухів працюючих легень.
• спірографія — реєстрація дихальних об'ємів повітря, яке потрапляє в легені у фазі вдиху і виходить з них у фазі видоху.
• спірометр — Прилад для визначення ємності легень вимірюванням об’єму повітря, що його видихає людина після найглибшого вдиху.
• спірометрія — вимірювання спеціальним приладом (спірометром) об'єму повітря, що його видихає людина. С. дає можливість визначити…
• спірохета — Хвороботворний мікроб, який має ниткоподібне, спіральне зігнуте тіло.
• спіткання — Зустріч із ким-, чим-небудь.
• спіх — Те саме, що по́спіх 1.
• спіч — Коротка привітальна застільна промова (на урочистому обіді, банкеті і т. ін.).
• спішка — Дія і стан за знач. спіши́ти 1.
• спішність — Абстр. ім. до спі́шний 1.
• спішування — Дія за знач. спі́шувати і спі́шуватися.
• сплав — Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів).
• сплавка — Дія за знач. спла́вити, сплавля́ти¹ 1.
• сплавленість — Абстр. ім. до спла́влений¹ 2.
• сплавлення — Дія за знач. спла́вити, сплавля́ти¹, спла́влювати 1.
• сплавлювач — Робітник, який сплавляє метали.
• сплавляння — Дія за знач. сплавля́ти¹ 1.
• сплавник — Робітник, що займається сплавом лісу.
• спланування — Дія за знач. спланува́ти.
• спланхнологія — Розділ анатомії, що вивчає нутрощі людини і тварин.
• спланхноптоз — те саме, що й ентероптоз.
• сплата — Дія за знач. сплати́ти, спла́чувати.
• сплачення — Дія за знач. сплати́ти.
• спленін — Лікарський гормональний препарат, який одержують із селезінки великої рогатої худоби і застосовують для лікування…
• сплеск — Дія за знач. спле́скувати, сплесну́ти і спле́скуватися, сплесну́тися, а також звуки, утворювані цією дією.
• сплетення — Дія і стан за знач. сплести́ і сплести́ся.
• сплетіння — Місце, де з’єднується, переплітається що-небудь.
• спливання — Дія за знач. сплива́ти, спливти́.
• сплигування — Дія за знач. спли́гувати.
• сплін — Важкий, пригнічений стан; нудьга, хандра.
• сплітка — Те саме, що плі́тка¹.
• сплощеність — Абстр. ім. до спло́щений 2.
• сплощення — Дія за знач. сплощи́ти і сплощи́тися.
• сплощування — Дія за знач. спло́щувати і спло́щуватися.
• сплутаність — Абстр. ім. до сплу́таний 2.
• сплутання — Дія за знач. сплу́тати.
• сплутування — Дія за знач. сплу́тувати і сплу́туватися.
• спльовування — Дія за знач. спльо́вувати.
• сплюндрованість — Стан за знач. сплюндро́ваний 2, 3.
• сплюндрування — Дія за знач. сплюндрува́ти.
• сплюснення — Дія і стан за знач. сплю́снути і сплю́снутися
• сплюснутість — Стан за знач. сплю́снутий 2.
• сплюх — Чоловік, який любить спати, багато спить.
• сплюшка — Невеликий птах родини сов’ячих рудуватого, сірого або бурого забарвлення.
• сплющеність — Стан за знач. сплю́щений 2.
• сплющення — Дія за знач. сплю́щити.
• сплющування — Дія за знач. сплю́щувати.
• сплячка — Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року.
• споборник — Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь; поборник.
• сповзання — Дія за знач. сповза́ти.
• сповивання — Дія за знач. сповива́ти.
• сповивач — Те саме, що пови́вач.
• сповиток — Те, у що загортають немовля, — пелюшки із сповивачем.
• сповиття — Дія за знач. спови́ти.
• сповитуха — Те саме, що повиту́ха.
• сповідальник — Священик, який слухає сповідь; духівник.
• сповідальниця — Жін. до сповіда́льник 2.
• сповідальність — Абстр. ім. до сповіда́льний.
• сповідальня — Те саме, що сповіда́льниця 2.
• сповідання — Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися.
• сповідач — Те саме, що спові́дник 1.
• сповідник — Священик, який слухає сповідь; духівник.
• сповідниця — Жін. до спові́дник 2.
• сповідування — Дія за знач. спові́дувати.
• сповідь — У православній і католицькій церкві — обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів.
• сповільненість — Абстр. ім. до спові́льнений 2.
• сповільнення — Дія за знач. спові́льнити, спові́льнювати і стан за знач. спові́льнитися, спові́льнюватися.
• сповільнювання — Дія за знач. спові́льнювати.
• сповільнювач — Пристрій або речовина, що сповільнює рух, дію чого-небудь.
• сповіщання — Дія за знач. сповіща́ти.
• сповіщення — Дія за знач. сповісти́ти.
• сповнення — Дія за знач. спо́внити, спо́внювати¹ і спо́внитися, спо́внюватися¹.
• спогад — Те, що збереглося в пам’яті; відтворення в пам’яті того, що раніше нею фіксувалося.
• спогадання — Те саме, що спо́гад 1.
• споглядальник — Той, хто споглядає що-небудь; спостерігач.
• споглядальниця — Жін. до спогляда́льник.
• споглядальність — Властивість за знач. спогляда́льний.
• споглядання — Дія за знач. спогляда́ти 1.
• споглядач — Той, хто споглядає (у 1 знач.) що-небудь.
• споглядачка — Жін. до спогляда́ч.
• сподар — Те саме, що госуда́р.
• сподвижник — Той, хто бере участь разом з ким-небудь у якійсь важливій, відповідальній справі; соратник.
• сподвижниця — Жін. до сподви́жник.
• сподіванка — Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення.
• сподівання — Дія і стан за знач. сподіва́тися.
• сподобання — Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання.
• сподумен — мінерал класу силікатів, світло-зеленого або блідо-рожевого кольору. Руда літію.
• споживання — Дія за знач. спожива́ти.
• споживацтво — Абстр. ім. до спожива́цький.
• споживач — Особа або організація, що використовує, споживає (у 2 знач.) якусь продукцію.
• споживок — Уживання для їжі; споживання.
• споживспілка — Скорочення: споживча спілка.
• спожиток — Те саме, що спожи́вок.
• спожиття — Використання, витрачання чого-небудь для задоволення яких-небудь потреб.
• спокій — Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша.
• спокійність — Властивість і стан за знач. спокі́йний.
• споконвічність — Абстр. ім. до споконві́чний.
• спокуса — Те, що притягує до себе, спокушає, вабить.
• спокуситель — Те саме, що споку́сник.
• спокусливість — Абстр. ім. до споку́сливий.
• спокусник — Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.).
• спокусниця — Жін. до споку́сник.
• спокута — Відбування покарання за вчинення злочину, провини і т. ін.; каяття.
• спокутування — Дія за знач. споку́тувати.
• спокушання — Дія за знач. спокуша́ти.
• спокушення — Дія за знач. спокуси́ти, спокуша́ти.
• споліскування — Дія за знач. сполі́скувати.
• сполох — Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох.
• сполука — Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку.
• сполучання — Дія за знач. сполуча́ти.
• сполучення — Дія за знач. сполучи́ти, сполуча́ти і сполучи́тися, сполуча́тися.
• сполучник — Те, що єднає, об’єднує кого-, що-небудь.
• сполучність — Здатність, можливість поєднуватися.
• сполучуваність — Здатність сполучатися з чим-небудь.
• спольщення — Дія і стан за знач. спо́льщити, спо́льщувати і спо́льщитися, спо́льщуватися.
• спольщування — Дія і стан за знач. спо́льщувати і спо́льщуватися.
• сполячення — Дія і стан за знач. споля́чити, споля́чувати і споля́читися, споля́чуватися.
• сполячування — Дія і стан за знач. споля́чувати і споля́чуватися.
• спомин — Те саме, що спо́гад.
• споминання — Те саме, що спо́гад 1.
• споминка — Те саме, що спо́гад.
• споминок — Те саме, що спо́гад.
• спондей — В античному віршуванні — стопа з двох довгих складів; у силабо-тонічному віршуванні — стопа з двох наголошених складів.
• спондиліт — Гостре хронічне запальне захворювання хребців людини, здебільшого туберкульозного характеру, що призводить до…
• спонсор — Особа чи організація, яка фінансує певний захід або проєкт.
• спонтанність — Абстр. ім. до спонта́нний.
• спонука — Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином.
• спонукання — Дія за знач. спонука́ти.
• спонукач — Той або те, що спонукає до чого-небудь.
• спонукачка — Жін. до спону́ка́ч.
• спонукування — Дія за знач. спону́кувати.
• спопеління — Дія і стан за знач. спопелі́ти.
• спора — Мікроскопічний зародок рослинних організмів (водоростей, грибів, лишайників, мохів, папоротеподібних), який служить…
• спорадичність — Абстр. ім. до споради́чний.
• спорангій — Орган рослини, в якому утворюються спори безстатевого розмноження.
• спориш — Роlygопит L.). Рослина родини гречкових з дуже галузистими або прямостоячими стеблами, яку використовують у народній…
• спорідненість — Абстр. ім. до спорі́днений.
• споріднення — Те саме, що спорі́дненість.
• споровик — Найпростіший тваринний організм, який паразитує в клітинах, тканинах і порожнинах тіла тварини і людини; розмноження…
• спорогенез — процес утворення спор у більшості рослин.
• спородження — Дія і стан за знач. спороди́ти, споро́джувати 2.
• спорожнення — Дія за знач. спорожни́ти, спорожня́ти.
• спорофіл — Видозмінений листок спорових рослин, на якому в спорангіях утворюються спори.
• спорофіт — Нестатеве покоління у рослин, яким властиве чергування нестатевого і статевого поколінь.
• спороциста — Стадія розвитку деяких одноклітинних тварин класу споровиків.
• спорт — Фізичні вправи (гімнастика, атлетика, спортивні ігри, туризм і т. ін.), які мають на меті розвиток і зміцнення…
• спортзал — Спеціально обладнане приміщення для занять спортом та фізкультурою.
• спорткар — Швидкісний і потужний спортивний автомобіль.
• спортмістечко — Комплекс спортивних споруд для занять різними видами спорту; спортивне містечко.
• спортсмен — Той, хто систематично займається спортом (добровільно або в зв’язку з професією).
• спортсменка — Жін. до спортсме́н.
• споруда — Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова.
• споруджання — Дія за знач. споруджа́ти.
• спорудження — Дія за знач. споруди́ти, спору́джувати.
• споруджування — Дія за знач. спору́джувати.
• спорювання — Дія за знач. спо́рювати.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.