Слова на літеру С

• солтис — У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) — сільський староста.
• соль — П’ятий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
• сольват — Молекулярна група, що утворюється внаслідок сольватації.
• сольватація — Взаємодія між частинками розчинника і розчиненої речовини.
• сольвент — Суміш рідинних вуглеводнів, яку використовують як дезинфікуючий та розчинний засоби.
• сольволіз — реакція обмінного розкладу між розчиненою речовиною й розчинником. Якщо розчинником є вода, то процес називається…
• сольдо — Італійська мідна монета, яка була в обороті до 1947 р.; дорівнює ¹/₂₀ ліри ( див. лі́ра²).
• сольмізація — Система складового позначення ступенів гами.
• сольник — сольний концерт
• сольфеджіо — Вокальні вправи для розвитку слуху й голосу та набуття навичок читати ноти.
• сольфеджування — Дія за знач. сольфеджува́ти.
• солюкс — Сильна електрична лампа в рефлекторі на штативі, яку використовують для лікування світлом.
• солянка — Невелика посудина для солі, яку подають до столу.
• соляризація — Опромінювання сонцем (звичайно з лікувальною метою).
• соляриметр — прилад для вимірювання променистої енергії Сонця.
• солярій — Спеціально обладнане місце для приймання сонячних ванн.
• солярка — Жін. до соля́р¹ 2.
• солярня — Копальня для добування солі.
• сом — Велика прісноводна хижа безлуска риба родини сомових з кількома парами вусів.
• сомалі — країна в Африці
• соматогамія — статевий процес багатьох грибів, під час якого зливаються дві вегетативні клітини грибниці.
• соматологія — Галузь медицини, що вивчає розміри і пропорції людського тіла (ріст, вагу і т. ін.) за життя людини.
• сомбреро — Іспанський крислатий капелюх, поширений в країнах Латинської Америки.
• соменя — Маля сома; малий, молодий сом.
• сомина — М’ясо сома як їжа.
• сомисько — Збільш. до сом.
• сомище — Збільш. до сом.
• сомнамбула — Людина, хвора на сомнамбулізм; сновида, лунатик.
• сомнамбулізм — Те саме, що лунати́зм.
• сон — Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою…
• сонант — Приголосний звук, при творенні якого голос переважає над шумом.
• сонар — Пристрій для виявлення об'єктів під водою за допомогою звукових хвиль.
• соната — Інструментальний музичний твір, який складається з трьох-чотирьох різних щодо характеру та темпу частин, з яких одна…
• сонатина — Нескладна, невелика соната.
• сонет — Віршована строфа, яка складається з 14 рядків, перев. п’ятистопного ямба — двох чотиривіршів та двох тривіршів.
• сонетка — Кімнатний дзвінок із шнурком, за який смикали при потребі викликати слугу або служницю.
• сонливиці — Стан, коли весь час хочеться спати.
• сонливість — Стан за знач. сонли́вий.
• сонм — Велика група, зібрання кого-, чого-небудь.
• сонмище — Те саме, що сонм.
• сонник — Книга, у якій тлумачаться сни.
• сонниці — Те саме, що сонли́виці.
• сонність — Стан за знач. со́нний.
• соннота — Те саме, що сонли́вість.
• сонометр — прилад, за допомогою якого вивчають коливання струн.
• сонце — Центральне небесне світило сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло.
• сонцевик — Астрофізик, який займається дослідженням Сонця і проблем, пов’язаних із його вивченням.
• сонцелікування — Використання променів сонця з лікувальною й профілактичною метою.
• сонцелюб — Той (те), хто (що) любить сонце.
• сонцепоклонник — Той, хто поклоняється сонцю і всьому прекрасному на землі.
• сонцестояння — Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому…
• сонько — Людина, яка любить спати, багато спить.
• сонюга — Те саме, що сонько́.
• соня — Те саме, що сонько́.
• сонях — Те саме, що со́няшник.
• сонячність — Абстр. ім. до со́нячний 2 — 4.
• соняшник — Однорічна трав’яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям).
• соняшничина — Стеблина соняшника (у 1 знач.).
• соняшничиння — Збірн. до соняшничи́на.
• сопілка — Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами.
• сопілкар — Той, хто грає на сопілці.
• сопілчина — Те саме, що сопі́лка.
• сопільник — українське прізвище
• сопіння — Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією.
• сопка — Горб або невисока гора округлої форми.
• сопливість — Властивість за знач. сопли́вий 1.
• сопло — Кінцева частина труби або трубчаста конічна насадка, признач. для регулювання струменю газу, пари, рідини, що з неї…
• сопляк — Слиз, що виділяється з однієї ніздрі.
• сопрано — Високий жіночий голос.
• сопун — Той, хто сопе, має звичку сопіти.
• сопуха — Сморід.
• соратник — Той, хто воює або воював разом з ким-небудь; товариш по зброї.
• соратниця — Жін. до сора́тник.
• сорбент — Тверда або рідка речовина, здатна поглинати газ, пару та рідину.
• сорбіт — Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі діабетом.
• сорбітизація — надання сталі структури сорбіту, щоб підвищити її міцність, пластичність і в'язкість.
• сорбція — вбирання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та розчинених речовин. Розрізняють адсорбцію (вбирання…
• сорго — Південна злакова рослина з волотистим суцвіттям, подібна до проса.
• сорит — Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків.
• сормайт — Дуже твердий сплав, виготовлений на основі заліза.
• сорока — Лісовий птах родини воронових з довгим хвостом і чорно-білим пір’ям, що видає характерні звуки — скрекотіння.
• сорокаліття — Те саме, що сорокарі́ччя.
• сорокаріччя — Проміжок часу, що дорівнює сорока рокам.
• сороківка — Дрібна розмінна монета вартістю двадцять копійок, або сорок крейцерів.
• сороковини — Сороковий день після чиєї-небудь смерті; поминки в цей день.
• сорокопуд — Невеликий хижий птах ряду горобцеподібних із загнутим дзьобом і кігтями.
• сорокоуст — У православній церкві — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті.
• соромітник — Людина, що не має сорому (у 1 знач.), зневажає правила пристойності; безсоромник.
• соромітництво — Грубі, безсоромні та непристойні слова або дії, що порушують правила моралі.
• соромітниця — Жін. до соромі́тник.
• соромлення — Дія за знач. соро́мити.
• соромливість — Властивість і стан за знач. соромли́вий.
• соромота — Те саме, що со́ром 1, 2.
• соромʼязливість — Властивість і стан за знач. сором’язли́вий.
• соромʼязність — Властивість і стан за знач. сором’язни́й.
• сорорат — за первіснообщинного ладу шлюбний звичай, характерний для багатьох народів, за яким чоловік одружувався одночасно або…
• сороча — Те саме, що сороченя́¹.
• сороченя — Пташеня сороки.
• сорочина — Те саме, що соро́чка 1, 2.
• сорочини — Те саме, що сорокови́ни.
• сорочка — Жіноча або дитяча натільна білизна.
• сорт — Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості.
• сортамент — Набір виробів різних видів, сортів, розмірів (перев. у металургії).
• сортимент — Сукупність сортів і видів однорідних з господарського погляду рослин, вирощуваних у певному районі.
• сортність — Абстр. ім. до со́ртний.
• сортовипробування — Перевірка й оцінка сортів сільськогосподарських культур у польових умовах.
• сортодільниця — Те саме, що сортоділя́нка.
• сортозаміна — Повна планова заміна старого районованого сорту сільськогосподарської культури новим, продуктивнішим і ціннішим.
• сортозміна — Те саме, що сортозамі́на.
• сортооновлення — Періодична заміна сортового насіння сільськогосподарської культури високоякіснішим насінням цього самого сорту.
• сортувалка — Сільськогосподарська машина, що розподіляє зерно, овочі за сортами та очищає їх від домішок.
• сортувальник — Робітник, який сортує що-небудь.
• сортувальниця — Жін. до сортува́льник.
• сортувальня — Приміщення для сортування кого-, чого-небудь.
• сортування — Дія за знач. сортува́ти.
• сорус — Сукупність органів розмноження, спорангіїв, що розташовуються один біля одного на нижній частині листя папороті та…
• сосиска — Невелика ковбаска, яку перед уживанням відварюють.
• соска — Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті.
• сосна — Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в…
• соснина — Окреме дерево сосни.
• сосняк — Сосновий гай, ліс; соснова памолодь.
• сосок — Зовнішня частина молочної залози ссавців і людини, що має форму заокругленого виступу.
• сосунчик — Те саме, що сосуне́ць.
• сотворіння — Дія за знач. сотвори́ти.
• сотейник — Сковорідка з товстим дном і високими прямими боками, в якій готують перев. соте.
• сотенство — Стан, обов’язки, звання сотника.
• сотерн — напівсолодке десертне виноградне вино. Від назви м. Сотерна у Франції.
• сотка — Те саме, що со́тня 1.
• сотник — На Україні в XVI-XVIII ст.— особа, яка очолювала сотню (у 5 знач.), обиралася спочатку козаками, а згодом призначалася…
• сотниківна — Дочка сотника.
• сотниківство — Те саме, що со́тенство.
• сотникування — Дія за знач. сотникува́ти.
• сотниченко — Син сотника.
• сотничиха — Дружина сотника.
• сотня — Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює ста; сто.
• соул — Жанр афроамериканської музики, що поєднує ритм-енд-блюз і госпел.
• соус — Рідка приправа до страви.
• соусник — Те саме, що со́усниця.
• соусниця — Посудина у формі довгастої чашки з ручкою, в якій подають соус.
• софа — М’який широкий диван з поручнями і низькою спинкою.
• софізм — Умовисновок, що формально здається правильним, а насправді заснований на навмисне неправильному доборі вихідних засад…
• софіст — Представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання…
• софістика — Вчення софістів (у 1 знач.).
• софістка — Жін. до софі́ст 2.
• софіт — Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо.
• софора — Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в…
• софтбол — Спортивна гра з м'ячем і биткою, різновид бейсболу з меншим полем.
• соха — Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.
• соцбудівництво — Скорочення: соціалістичне будівництво.
• соцзабез — Скорочення: соціальне забезпечення
• соцзмагання — Скорочення: соціалістичне змагання.
• соцзобовʼязання — Скорочення: соціалістичне зобов’язання.
• соціалізація — Дія за знач. соціалізува́ти і соціалізува́тися.
• соціалізм — Перша фаза комуністичної формації, суспільний лад, що приходить на зміну капіталізмові, заснований на суспільній…
• соціаліст — Прихильник, послідовник соціалізму (у 2 знач.).
• соціалістка — Жін. до соціалі́ст.
• соціальність — Абстр. ім. до соціа́льний.
• соцініанство — Раціоналістична течія протестантства, що проголошувала Христа людиною, заперечувала християнське вчення про трійцю та…
• соціограма — графічне зображення результатів соціометричного дослідження.
• соціолінгвістика — Галузь мовознавства, що становить синтез соціології та лінгвістики і вивчає питання суспільного існування й суспільні…
• соціолог — Фахівець із соціології; той, хто займається соціологією.
• соціологізація — Вирішування певних питань з позицій соціологізму.
• соціологізм — Спрощене розуміння суспільно-історичної зумовленості фактів і явищ, яке ігнорує специфіку різних форм суспільного буття.
• соціологізування — Дія за знач. соціологізува́ти.
• соціологія — Наука про суспільство та закони його розвитку.
• соціометрія — галузь соціальної психології, яка досліджує міжособові відносини в малих соціальних групах (сім'ї, навчальних…
• соціопат — Людина з психічним розладом, яка ігнорує соціальні норми та не має емпатії.
• соціум — Суспільство або певна соціальна група людей, об'єднаних спільними ознаками.
• соцпоходження — Скорочення: соціальне походження.
• соцстан — Скорочення: соціальний стан.
• соцстрах — Скорочення: соціальне страхування.
• соцумова — Скорочення: соціалістична умова.
• сочевиця — Однорічна трав’яниста рослина родини бобових.
• союз — Тісна єдність, тісний зв’язок між ким-, чим-небудь.
• союзка — Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття.
• союзник — Той, хто перебуває в союзі (у 1 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов’язаний з кимсь спільністю інтересів…
• союзниця — Жін. до сою́зник.
• соя — Трав’яниста однорічна рослина родини бобових, насіння якої використовують для виробництва харчових продуктів (молока…
• спагеті — Традиційні італійські макаронні вироби у вигляді довгих тонких ниток.
• спад — Дія і стан за знач. спа́сти, спада́ти 1, 3, 4.
• спадання — Дія за знач. спада́ти.
• спадина — Спадиста місцевість, поверхня.
• спадистість — Абстр. ім. до спа́дистий.
• спадковість — Одна з основних властивостей живих організмів, що проявляється в збереженні і відтворенні у нащадків основних ознак…
• спадкодавець — Особа, що передає кому-небудь спадщину.
• спадкоємець — Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання.
• спадкоємиця — Жін. до спадкоє́мець.
• спадкоємниця — Те саме, що спадкоє́миця.
• спадкоємність — Абстр. ім. до спадкоє́мний.
• спадкоємство — Одержання чого-небудь у спадщину.
• спадкування — Дія за знач. спадкува́ти.
• спадок — Те саме, що спа́дщина.
• спадщина — Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи.
• спазм — Мимовільне тривале судорожне скорочення м’язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.).
• спазма — Те саме, що спазм.
• спазмолітик — лікарський препарат; протиспазматичний засіб.
• спазмофілія — Захворювання дітей (перев. до 2-х років), що характеризується приступами судорог і підвищеною збудливістю нервової…
• спай — Місце з’єднання спаяних частин; шов.
• спайка — Те саме, що спай 1.
• спайність — Здатність кристала розколюватися у певних напрямках, утворюючи в розколі плоскі поверхні.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.