Слова на літеру С

• снище — Те саме, що сон¹ 2.
• снівниця — Ткацьке знаряддя — пристрій, на якому снують основу якої-небудь тканини.
• сніг — Атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять собою скупчення таких кристалів.
• сніговал — Падання дерев від снігового урагану чи від осілого на кронах снігу.
• сніговик — Фігура людини, зліплена дітьми чи дорослими зі снігу.
• сніговиця — Те саме, що снігові́й.
• сніговій — Сильний вітер із снігом; завірюха, метелиця.
• сніговійниця — Те саме, що снігові́й.
• снігозатримання — Штучне затримання снігу на полях для збільшення запасів вологи в грунті та утеплення озимини.
• снігозатримування — Те саме, що снігозатри́мання.
• снігозахист — Захист залізничних колій, автомобільних та інших шляхів від снігових заметів.
• снігозбирання — Прибирання снігу із залізничних колій, автомобільних шляхів, вулиць і т. ін.
• снігомір — Прилад для вимірювання висоти снігового покриву та його щільності.
• снігонавантажувач — Машина для навантаження снігу на автомашини.
• снігоочисник — Машина для очищення снігу із залізничних колій, автомобільних шляхів, вулиць і т. ін.
• снігоочищення — Очищення від снігу залізничних колій, автомобільних шляхів, вулиць і т. ін.
• снігопад — Випадання снігу (перев. у великій кількості).
• снігоприбирання — Те саме, що снігозбира́ння.
• снігоприбирач — Те саме, що снігоочи́сник.
• снігорозорювач — Сільськогосподарське знаряддя для створення снігових валів на полях з метою снігозатримання; сніговий плуг.
• сніготанення — Танення снігу.
• снігування — Зберігання овочів із використанням снігу.
• снігур — Невеликий співучий птах родини в’юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок.
• снігурка — Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні.
• снідання — Дія за знач. сні́дати.
• сніданок — Їжа, признач. для споживання вранці.
• сніжина — Велика сніжинка.
• сніжинка — Кристал снігу у вигляді зірочки.
• сніжисько — Збільш. до сніг.
• сніжка — Невелика, тверда грудка, зліплена із снігу.
• сніжник — Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.
• сніжниця — Сильний вітер із снігом; заметіль.
• сніжноягідник — Те саме, що корали́на².
• снікерс — Популярний шоколадний батончик зі смаженим арахісом та карамеллю.
• сніп — Зв’язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур.
• сніпʼя — Збірн. до сніп.
• сноб — Людина, яка беззастережно схиляється перед модами, манерами, смаками — усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному…
• снобізм — Поведінка, манери, склад думок, властиві снобові.
• сновигання — Дія за знач. сновига́ти.
• сновида — Те саме, що луна́тик.
• сновиддя — Те саме, що сновиді́ння.
• сновидіння — Образи, що виникають під час сну; те, що сниться.
• сноза — Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот.
• снопище — Збільш. до сніп.
• сноповʼязалка — Сільськогосподарська машина, яка косить і в’яже в снопи жито, пшеницю і т. ін.
• снопоподавач — Пристрій у молотарках для подавання снопів у молотильний барабан.
• снопосушарка — Пристрій для сушіння злакових та інших культур у снопах.
• сноуборд — Спеціальна дошка для ковзання по снігу на гірських схилах.
• снохода — Те саме, що луна́тик.
• снувальник — Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини
• снувальниця — Жін. до снува́льник.
• снування — Дія за знач. снува́ти.
• снукер — Різновид гри в більярд із певними правилами та кольоровими кулями.
• собака — Домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін.
• собаківник — Фахівець із собаківництва.
• собаківництво — Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і поліпшенням їх порід.
• собакознавець — Фахівець із собакознавства.
• собакознавство — Наука про собак, їх породи, розведення і використання, а також про методи догляду за ними.
• собакуватість — Властивість за знач. собакува́тий.
• собацюга — Збільш. до соба́ка 1.
• собацюра — Те саме, що собацю́га.
• собача — Маля собаки-самиці; цуценя.
• собачатина — М’ясо собаки.
• собаченя — Те саме, що собача́.
• собачина — Те саме, що собача́тина.
• собачище — Збільш. до соба́ка 1.
• собачник — Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра.
• собачниця — Жін. до соба́чник 1-3.
• собачня — Собаки.
• собівартість — Витрати підприємства на виготовлення товарів, що складаються з витрат на засоби виробництва й заробітної плати.
• соболеня — Те саме, що соболя́.
• соболиця — Самка соболя.
• соболівник — Фахівець із соболівництва.
• соболівництво — Розведення соболів у розплідниках і заповідниках.
• соболь — Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром.
• собор — У дореволюційній Росії — збори урядових або виборних осіб для розгляду й розв’язання питань організації, управління і…
• соборність — Властивість за знач. собо́рний 3.
• соборування — Обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого чи вмираючого.
• соборянин — Священнослужитель соборної церкви.
• сова — Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом.
• совання — Дія за знач. со́вати і со́ватися.
• совгалка — Те саме, що со́вганка.
• совганка — Те саме, що ко́взанка
• совгання — Дія за знач. со́вгати і со́вгатися.
• совеня — Маля сови.
• соверен — золота монета в 1 фунт стерлінгів і колишня грошова одиниця Англії та залежних від неї країн Середнього Сходу.
• совісність — Властивість за знач. со́вісний.
• совість — Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми…
• совка — Нічний метелик з темним забарвленням, гусениці якого є шкідниками сільськогосподарських культур; нічниця.
• совок — Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою.
• совʼятко — Те саме, що совеня́тко.
• сода — Загальна технічна назва натрієвих солей вугільної кислоти, які широко застосовуються в техніці й побуті.
• содаліт — Мінерал класу силікатів, який має у своєму складі натрій.
• содник — Однорічна трава, рідше півкущ родини лободових з вузьким м’ясистим листям і дрібними двостатевими квітками.
• содом — Крайнє безладдя; метушня, шум.
• сойка — Лісовий перелітний рудувато-сірий птах родини воронових, який має білувату з темними смугами голову і невеликий чубчик…
• сойм — Те саме, що сейм.
• сокира — Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев’яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного…
• сокирисько — Збільш. до соки́ра.
• сокирище — Держак сокири.
• сокиряка — Збільш. до соки́ра.
• сокіл — Хижий птах родини соколиних з міцним гачкуватим дзьобом, кривими кігтями і довгими гострими крильми.
• соковарка — пристрій у вигляді сполучених трубами чанів для отримання дубильного соку у чинбарному виробництві
• соковитість — Властивість за знач. сокови́тий.
• соколеня — Те саме, що соколя́ 1.
• соколик — Назва деяких невеликих хижих птахів родини соколиних.
• соколиха — Те саме, що соколи́ця.
• соколиця — Самка сокола ( див. со́кіл¹ 1).
• сокольник — Той, хто доглядав ловчих птахів, навчав їх і полював з ними.
• соколя — Пташа соколиці.
• сокорина — Те саме, що осокори́на.
• сокоріння — Дія за знач. сокори́ти і звуки, утворювані цією дією.
• сокорух — Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку.
• сокотання — Дія за знач. сокота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• сокотіння — Дія за знач. сокоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• сокотуха — Те саме, що ку́рка 1.
• соланін — Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і зустрічається в рослинах родини пасльонових.
• солдат — Рядовий військовослужбовець сухопутних військ.
• солдатисько — Збільш. до солда́т 1.
• солдатка — Дружина солдата.
• солдатня — Солдати.
• солдатство — Те саме, що солда́тчина.
• солдатчина — Солдатська служба.
• солдафон — Обмежений, некультурний, грубий військовий, інтереси якого не виходять за межі вузькопрофесійних занять і знань.
• солдафонство — Поведінка, спосіб дій солдафона; обмеженість, грубість, безкультур’я.
• солевар — Той, хто виварює сіль з води.
• солеваріння — Добування солі виварюванням її з води.
• солеварня — Підприємство, де виварюють сіль.
• солевидобуток — Процес добування кам’яної солі.
• солевитривалість — Властивість за знач. солевитрива́лий.
• соледобування — Добування солі.
• солекоп — Той, хто добуває кам’яну сіль.
• солекопальня — Копальня, в якій добувають кам’яну сіль.
• солемір — Прилад для визначення вмісту розчиненої у воді солі.
• соленоїд — Дротяна спіраль, намотана на осердя, навколо якої при пропусканні електричного струму створюється магнітне поле.
• солепромисел — Промислове добування солі
• солепромисловість — Галузь промисловості, що займається добуванням і обробкою солі.
• солестійкість — Властивість за знач. солестійки́й.
• солецизм — Неправильний у граматичному відношенні зворот, синтаксична помилка в художньому творі.
• солильня — Те саме, що соля́рня 2.
• солід — золота римська монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г); з 324 р.- основна монетна і лічильно-грошова…
• солідаризація — Дія і стан за знач. солідаризува́тися.
• солідарність — Активне співчуття яким-небудь діям, думкам; спільність поглядів, інтересів.
• солідність — Властивість за знач. солі́дний.
• солідол — Густе мастило, яким змащують ходові частини транспортних машин, різне устаткування і т. ін.
• солідус — крива лінія на діаграмі стану й структури сплавів, що характеризує, на відміну від ліквідуса, температури кінця…
• соління — Дія за знач. соли́ти 1, 2.
• соліпсизм — Суб’єктивно-ідеалістична філософська теорія, за якою існує тільки людина і її свідомість, а об’єктивна дійсність існує…
• соліпсист — Послідовник соліпсизму.
• соліст — Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, соло.
• солістка — Жін. до солі́ст.
• солітер — Стрічковий черв’як, який паразитує в кишечнику людини і тварини.
• солітон — структурно стійка усамітнена (відокремлена) хвиля, що розповсюджується в нелінійному середовищі
• соло — Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак.
• соловей — Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період…
• соловеня — Те саме, що солов’я́.
• соловʼїха — Самка солов’я.
• солод — Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні…
• солодець — Те саме, що соло́дка.
• солодження — Дія за знач. солоди́ти і солоді́ти.
• солодильник — Робітник, який готує солод.
• солодильниця — Жін. до солоди́льник.
• солодівня — Приміщення, де готують зерно для солоду.
• солодій — Той, хто любить солодке.
• солодійка — Жін. до солоді́й 1.
• солодка — Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця. Солодка, солодець…
• солодкість — Властивість за знач. соло́дкий.
• солодкозвучність — Властивість за знач. солодкозву́чний.
• солодкомовство — Уміння гарно, цікаво, захоплююче говорити, майстерно висловлювати свої думки.
• солодкуватість — Властивість за знач. солодкува́тий.
• солоднеча — Те саме, що соло́дкість.
• солодовник — Те саме, що пивова́р.
• солодовня — Те саме, що солоді́вня.
• солодощі — Кондитерські вироби, ласощі і т. ін.
• солодуха — Страва, пригот. із житнього солоду.
• солодушка — Рід багаторічних (рідше однорічних) рослин родини бобових.
• соложеник — Солодкий пиріг.
• солома — Сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і які використовують як корм скотині, паливо…
• соломина — Одна стеблина соломи (у 1 знач.).
• соломистість — Властивість за знач. соло́мистий 1.
• соломіт — Легкий будівельний теплоізоляційний матеріал, який вигот. із соломи у вигляді спресованих плит, мат і т. ін.
• соломка — Зменш.-пестл. до соло́ма.
• соломокопнувач — Пристрій до зернового комбайна для збирання соломи в копиці.
• соломоподавач — Пристрій до зернового комбайна для подавання соломи у соломокопнувач.
• соломоподрібнювач — Те саме, що соломорі́зка.
• соломопрес — Прес біля зернового комбайна для ущільнення соломи.
• соломорізка — Сільськогосподарська машина для різання соломи, зеленої маси і т. ін. на корм, підстилку скотині та ін.
• соломотранспортер — Конвейєр для переміщення соломи у соломокопнувач, на скирту і т. ін.
• соломотряс — Пристрій у молотарці та комбайні для відокремлення соломи від зерна і полови.
• соломʼяник — Матрац, набитий соломою.
• солонець — Грунт, що утворюється із солончаку в результаті вимивання з верхніх шарів водорозчинних солей.
• солонечник — Польова трав’яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настойку якої вживають при простуді.
• солонина — Засолене про запас м’ясо.
• солониця — назва кількох населених пунктів в Україні
• солоність — Властивість за знач. соло́ний.
• солонцювання — Дія за знач. солонцюва́ти¹.
• солонцюватість — Наявність у грунті значної кількості солей натрію.
• солончак — Грунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток…
• солопій — Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.
• солоспів — Пісня для сольного виконання.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.