Слова на літеру Р

Останнє оновлення:

2 296 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 4 з 12. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

ремиґання — рецидивізм

  • ремиґання — Процес пережовування їжі жуйними тваринами після її повернення зі шлунка до рота.
  • реміз — Сплата грошей виписуванням переказного векселя на одержувача.
  • реміза — Те саме, що ремі́зка.
  • ремізка — Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи.
  • ремікс — Нова версія музичного твору, створена шляхом зміни його оригінального звучання.
  • ремілітаризація — Відновлення воєнного потенціалу, озброєння держав або частини їхніх територій, які перед цим були роззброєні.
  • ремінгтон — Друкарська машинка особливої системи.
  • ремінгтоністка — Жін. до ремінгтоні́ст.
  • ремінець — Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.).
  • ремінісценція — Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження.
  • ремінник — Той, хто виготовляє ремені.
  • реміння — Збірн. до ре́мінь 1.
  • ремінь — Довга смужка обробленої шкіри.
  • реміняччя — Збірн. до ре́мінь 1.
  • ремісія — Тимчасове ослаблення проявів хвороби.
  • ремісник — Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом…
  • ремісництво — Заняття ремеслом (у 1 знач.).
  • ремісниця — Жін. до ремісни́к 1, 3.
  • ремітент — Особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.
  • ремонт — Виправлення пошкоджень, усунення дефектів, поломок, лагодження чого-небудь.
  • ремонтантність — Властивість за знач. ремонта́нтний.
  • ремонтер — Офіцер дореволюційної армії, який займався закуповуванням коней для ремонту (у 4 знач.).
  • ремонтник — Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.).
  • ремонтування — Дія за знач. ремонтува́ти.
  • ремство — Невдоволення ким-, чим-небудь, нарікання на когось, щось.
  • ремствування — Дія за знач. ре́мствувати.
  • рената — Гарнітура шрифтів, яка своїм малюнком наближається до латинської гарнітури.
  • ренатуралізація — відновлення у правах громадянства даної країни осіб, які з будь-яких причин втратили їх.
  • ренегат — Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник.
  • ренегатка — Жін. до ренега́т.
  • ренегатство — Відмовлення від своїх переконань і перехід у табір противників; зрадництво.
  • ренесанс — Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що внаслідок зародження капіталізму змінив…
  • ренета — Те саме, що рене́т.
  • реній — Хімічний елемент — твердий, але пластичний, сріблястого кольору метал.
  • ренін — Фермент, що виробляється в нирках і регулює артеріальний тиск.
  • ренклод — Група сортів сливи з круглими, звичайно жовтими або зеленими плодами.
  • реноме — Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація.
  • рента — Доход з капіталу, землі або майна, який власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю.
  • рентабельність — Абстр. ім. до рента́бельний.
  • рентген — Те саме, що Рентге́нівське промі́ння ( див. рентге́нівський).
  • рентгенізація — Просвічування з метою виявлення змін і дефектів у чому-небудь або опромінювання кого-небудь рентгенівським промінням з…
  • рентгенограма — Зображення на рентгенівській плівці, утворене внаслідок діяння на неї рентгенівського проміння, що пройшло крізь…
  • рентгенограф — Фахівець з рентгенографії.
  • рентгенографія — Метод дослідження речовини або організму за допомогою рентгенівського проміння.
  • рентгенодіагностика — Розпізнавання захворювань тканин або органів людини чи тварини за допомогою рентгенівського проміння.
  • рентгенокімограф — Фахівець з рентгенокімографії.
  • рентгенокімографія — Метод функціонального рентгенологічного дослідження людини чи тварини.
  • рентгенокінематографія — відтворення на кіноекрані зображень, одержаних за допомогою рентгенівського проміння.
  • рентгенолог — Фахівець з рентгенології та рентгенотерапії.
  • рентгенологія — Наука про рентгенівське проміння та його застосування з діагностичною і лікувальною метою.
  • рентгенолюмінесценція — свічення речовини від діяння рентгенівського проміння або гамма-проміння.
  • рентгенометр — прилад для вимірювання кількості рентгенівського проміння або гамма-проміння в рентгенах.
  • рентгенорадіологія — вивчення та використання дії рентгенівського проміння й радіоактивних випромінювань на живі організми. РЕНТГЕНОСКОПІЯ
  • рентгеноскопія — Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання.
  • рентгенотерапія — Лікування рентгенівським промінням.
  • рентгенотехніка — сукупність методів і апаратури, за допомогою яких одержують і використовують рентгенівське проміння, а також…
  • реографія — метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу - реографа.
  • реологія — Наука про текучість і деформацію суцільних середовищ, які відзначаються пластичністю.
  • реометр — прилад, яким вимірюють витрату газів.
  • реорганізатор — Той, хто займається реорганізацією.
  • реорганізація — Перебудова, перетворення, зміна структури, форми організації, управління і т. ін.
  • реостат — Електричний прилад, яким регулюють струм або напругу в електричному колі.
  • реотропізм — здатність деяких рослин набувати певного положення відносно течії води.
  • реохорд — Прилад, за допомогою якого вимірюють електричні опори провідників струму.
  • репання — Дія за знач. ре́пати.
  • репарація — Повне або часткове відшкодування збитків, завданих державі, що перемогла у війні, за рахунок переможеної держави, яка…
  • репатріант — Той, хто повертається на батьківщину згідно з репатріацією.
  • репатріантка — Жін. до репатріа́нт.
  • репатріація — Повернення емігрантів на батьківщину з поновленням їх у правах громадянства.
  • репер — Закріплений на місцевості знак у вигляді стовпчика, рейки і т. ін., що позначає висоту над рівнем моря, визначену…
  • репертуар — Сукупність творів, що виконуються в театрі, на концертній естраді і т. ін.
  • реперфоратор — електромеханічний апарат, що відповідно кодовій комбінації електричних сигналів пробиває отвори в паперовій…
  • репет — Крик, зойк від болю, переляку і т. ін.
  • репетир — Механізм у старовинному годиннику, що відбиває час, а також сам годинник з таким механізмом.
  • репетирування — Дія за знач. репети́рувати.
  • репетитор — Той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь, допомагаючи йому засвоїти необхідні знання.
  • репетиторка — Жін. до репети́тор 1.
  • репетиторство — Робота репетитора (у 1, 2 знач.).
  • репетиція — Розучування або пробне виконання спектаклю, п’єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи…
  • репетування — Крик, зойк від болю, переляку і т. ін.
  • реплантація — Зворотна пересадка органа або тканини в організм
  • репліка — Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого-небудь.
  • реплікація — подвоєння молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Лежить в основі редуплікації хромосом.
  • репозиція — вправлення зміщеного уламка кістки при переломі.
  • репорт — Спекулятивна угода - продаж цінних паперів з одночасним зворотним їх викупом на певний строк за підвищеним курсом.
  • репортаж — Інформація, повідомлення, розповідь про поточні події, що публікуються в періодичній пресі або транслюються по радіо і…
  • репортер — Співробітник газети, радіо, телебачення і т. ін., який пише репортажі про факти повсякденного життя.
  • репортерка — Жін. до репорте́р.
  • репортерство — Заняття, робота репортера.
  • репрезентант — Представник кого-, чого-небудь.
  • репрезентантка — Жін. до репрезента́нт.
  • репрезентативність — Абстр. ім. до репрезентати́вний.
  • репрезентація — Представництво кого-, чого-небудь і від когось, чогось.
  • репресивність — Абстр. ім. до репреси́вний.
  • репресія — Захід державного примусу, покарання.
  • реприватизація — те саме, що й денаціоналізація.
  • реприза — Короткий вставний номер-жарт, який виконують актори розмовного жанру в цирку і на естраді.
  • репринт — Точне перевидання старовинної книги або документа без змін.
  • репрографія — виготовлення копії (репродукції) документів, зокрема писемних та малюнкових, при якому застосовують фотокопіювальний…
  • репродуктор — Пристрій для перетворення електричних коливань у гучні звуки; гучномовець.
  • репродукування — Дія за знач. репродукува́ти.
  • репродукція — Фотографічне або поліграфічне відтворення зображень друкованого тексту, творів живопису, карт, фотознімків і т. ін.
  • репс — Цупка вовняна, бавовняна або шовкова тканина у дрібний рубчик.
  • рептилія — Те саме, що плазу́н 1.
  • рептух — Широкий, але неглибокий мішок з кормом для коней, який прив’язують до оглобель.
  • репутація — Громадська думка про кого, що-небудь.
  • репʼях — Бур’ян родини складноцвітих з чіпким суцвіттям і з колючками.
  • репʼяшок — Рід трав’янистих рослин родини жовтцевих.
  • ресивер — Резервуар для нагромадження пари або газів з метою подачі їх куди-небудь.
  • ресконтро — Бухгалтерська книга для допоміжного обліку розрахунків з різними організаціями та особами.
  • рескрипт — У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім’я певної службової особи з покладенням на неї…
  • реслінг — різновидність професіональної боротьби, в якій використовують прийоми класичної і вільної боротьби та дзю-до.
  • ресора — Пружна частина підвіски між віссю і кузовом вагона, машини, воза і т. ін., призначена для пом’якшення ударів під час…
  • ресорбція — проникнення речовин в організм тварин і людини через поверхню шкіри, слизові оболонки, клітинні мембрани шляхом дифузії.
  • ресорник — Робітник, який виготовляє ресори.
  • респектабельність — Абстр. ім. до респекта́бельний.
  • респіратор — Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін.
  • респірація — Процес газообміну у людини та тварини.
  • республіка — Одна з форм державного правління, при якій верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому…
  • республіканець — Прихильник республіки (у 1 знач).
  • республіканізм — Прихильність до республіки (у 1 знач.).
  • республіканка — Жін. до республіка́нець.
  • реставратор — Фахівець з реставрації (у 1 знач.).
  • реставраторство — Робота реставратора (у 1 знач.).
  • реставрація — Відновлення в первісному вигляді творів мистецтва, будівель і т. ін., що були зруйновані, пошкоджені або спотворені…
  • реставрування — Дія за знач. реставрува́ти.
  • реституція — Повернення кожною з сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним.
  • ресторан — Приміщення (звичайно з музикою, танцями), де подаються страви та напої.
  • ресторатор — Власник ресторана.
  • ресторація — Ресторан.
  • рестрикція — Застосування будь-яких обмежень
  • ресурс — Запаси чого-небудь, які можна використати в разі потреби.
  • ретардація — Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір…
  • ретельність — Властивість, за знач. рете́льний 1.
  • ретина — Світлочутлива оболонка ока; сітківка.
  • ретиніт — Запалення сітчастої оболонки (ретини) ока.
  • ретинол — Форма вітаміну А, яка широко використовується в косметології.
  • реторсія — Обмежувальні заходи, застосовувані однією державою до іншої держави (або до її громадян) у відповідь на її…
  • реторта — Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носком, повернутим убік…
  • ретранслятор — Станція, установка для здійснення ретрансляції.
  • ретрансляція — Проміжне приймання сигналів у системі радіомовного чи телевізійного зв’язку для підсилення їх і наступного передавання.
  • ретраншемент — Військове укріплення, розміщене за головною позицією для підсилення внутрішньої оборони.
  • ретрата — поворотний переказний вексель.
  • ретривер — Порода мисливських собак, що відзначається дружелюбністю та розумом.
  • ретро — Стиль, що наслідує моду, музику чи дизайн минулих епох.
  • ретроактивність — зворотна сила закону.
  • ретроград — Ворог прогресу, всього передового; реакціонер.
  • ретроградка — Жін. до ретрогра́д.
  • ретроградність — Абстр. ім. до ретрогра́дний 1.
  • ретроградство — Ворожість до прогресу, до всього передового; реакційність.
  • ретроспектива — Звернення до минулого; аналіз минулих подій, вражень тощо.
  • ретроспекція — Погляд у минуле, аналіз минулих подій, вражень і т. ін.
  • ретуш — Виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічною обробкою.
  • ретушер — Фахівець з ретушування.
  • ретушування — Дія за знач. ретушува́ти.
  • реутилізація — повторне використання рослинами раніше засвоєних мінеральних речовин.
  • рефакція — Знижка з оптової ціни або ваги товару, якщо фактична якість його нижча за передбачену договором, стандартом чи…
  • реферат — Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги і т. ін.
  • референдум — Всенародний опит з найважливіших питань державного життя.
  • референт — Особа, яка складає або читає де-небудь реферат.
  • референція — Довідка, відзив про колишню службу, роботу.
  • рефері — Суддя спортивних змагань.
  • реферування — Дія за знач. реферува́ти¹.
  • рефлекс — Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення, яка відбувається за участю центральної нервової…
  • рефлексація — Історично закономірна поява звука на місці давнього звука в певній позиції.
  • рефлексія — Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом.
  • рефлексолог — Фахівець з рефлексології.
  • рефлексологія — Механістичний напрям у психології початку XX ст., представники якого зводили психічну діяльність людини до сукупності…
  • рефлективність — Абстр. ім. до рефлекти́вний.
  • рефлектометр — Прилад для визначення коефіцієнта відображення світла.
  • рефлектор — Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних…
  • реформа — Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.
  • реформатор — Особа, що проводить реформу в якій-небудь галузі.
  • реформаторка — Жін. до реформа́тор.
  • реформатство — Один із різновидів протестантства, що виник у західному християнстві у зв’язку з реформацією як протест проти…
  • реформація — Широкий соціально-політичний рух проти феодалізму в Західній і Центральній Європі в XVI ст., який набув форми…
  • реформізм — Опортуністична, ворожа марксизмові течія у робітничому русі, що відкидає революційну класову боротьбу, соціалістичну…
  • реформіст — Прихильник реформізму.
  • реформістка — Жін. до реформі́ст.
  • реформування — Дія за знач. реформува́ти.
  • рефрактометр — Прилад для вимірювання показника заломлення променів світла у прозорих рідинах і твердих тілах.
  • рефрактор — Телескоп, об’єктив якого складається з лінз.
  • рефракція — Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх…
  • рефрен — Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф.
  • рефрижератор — Частина холодильної установки, в якій відбувається випаровування рідини і утворення внаслідок цього низької температури
  • рефулер — Землесосний снаряд для виведення грунту через трубопровід під час днопоглиблювальних робіт.
  • рефулювання — перекачування суміші вичерпуваного грунту й води (пульпи) трубопроводами до місця його укладання.
  • рецензент — Автор рецензії.
  • рецензентка — Жін. до рецензе́нт.
  • рецензійка — Зневажл. до реце́нзія.
  • рецензія — Стаття, що аналізує і оцінює який-небудь твір, спектакль, концерт і т. ін.
  • рецензування — Дія за знач. рецензува́ти.
  • рецепт — Письмова вказівка лікаря аптеці про виготовлення і застосування ліків, оптиці — окулярів і т. ін. хворому.
  • рецептор — Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття.
  • рецептура — Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків.
  • рецепція — Запозичення і застосування державою соціологічних та культурних форм, що виникли в іншій країні або в іншу епоху.
  • рецесивність — Абстр. ім. до рецеси́вний.
  • рецесія — Період зниження темпів економічного розвитку та спаду виробництва в країні.
  • рецидив — Повернення або повторення хвороби в типовій формі зразу після одужання або в період одужання.
  • рецидивізм — повторюваність явища.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.