Слова на літеру П

• пасмуга — Те саме, що сму́га.
• пасовисько — Те саме, що пасови́ще.
• пасовище — Ділянка землі з трав’янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця.
• пасовищезміна — Система використання пасовища, спрямована на підтримання і підвищення його родючості.
• пасовка — Те само, що пас³.
• пасока — Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік.
• паспарту — Спеціальна картонна рамка з вирізом або підклейка під фотознімок, гравюру.
• паспорт — Документ встановленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство.
• паспортизація — Введення системи паспортів, постачання паспортами.
• паспортист — Службова особа, яка займається пропискою паспортів, що посвідчують особу власника, його громадянство.
• паспортистка — Жін. до паспорти́ст.
• паста — Яка-небудь речовина у вигляді в’язкої тістоподібної маси (застосовується в медицині, косметиці, кулінарії і т. ін.), а…
• паства — Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни.
• пастель — М’який кольоровий олівець (без оправи), вигот. із спресованих стертих у порошок фарб з домішкою з’єднуючих або…
• пастеризатор — Апарат для пастеризації.
• пастеризація — Дія за знач. пастеризува́ти.
• пастеризування — Те саме, що пастериза́ція.
• пастернак — Раstinаса L.). Дворічна чи багаторічна городня і дикоростуча рослина родини зонтичних, м’ясистий коренеплід якої…
• пастила — Рід кондитерського виробу з протертих і зварених з цукром фруктів, здебільшого яблук, і збитих яєчних білків.
• пастилаж — Скульптура або фігура з розм’ятої і обпаленої глини.
• пастир — Пастух.
• пастка — Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше — риби.
• пастозність — У техніці олійного живопису - значна товщина, «рельєфність» фарбового шару.
• пастор — Протестантський священик.
• пастораль — У європейській літературі і мистецтві XIV — XVIII ст. — жанр, який характеризується ідилічним зображенням пастухів і…
• пасторат — Звання, посада пастора.
• пасторство — Посада, звання пастора.
• пастух — Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін.
• пастухування — Дія за знач. пастухува́ти.
• пастуша — Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін.
• пастушка — Жін. до пасту́х і пастушо́к¹.
• пасхалія — Таблиця для визначення часу щорічного святкування великодня і інших (таких, що змінюють у залежності від великодня…
• пасьянс — Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами.
• пат — Положення в шаховій грі, при якому гравець не може зробити чергового ходу, не підставивши під удар свого короля, і при…
• пательня — Сковорода.
• патент — Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід.
• патентика — Патентовані (у 2 знач.) лікувальні засоби.
• патентування — Дія за знач. патентува́ти.
• патер — Католицький монах у сані диякона або ієрея, а також католицький священик взагалі.
• патерик — Збірка, що містить житія так званих святих отців (звичайно монахів якого-небудь монастиря).
• патериця — Довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі.
• патерналізм — здебільшого показова благодійність, «батьківське піклування» про підлеглих чи підневільних.
• патетика — Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон.
• патетичність — Властивість за знач. патети́чний.
• патефон — Портативний музичний апарат, який відтворює звуки, записані на особливі пластинки.
• патик — Те саме, що па́лиця 1.
• патика — Те саме, що па́лиця 1.
• патина — Зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів з міді, бронзи та латуні або біляста плівка на поверхні крем’яних…
• патинування — Дія за знач. патинува́ти.
• патисон — Різновидність гарбуза.
• патичина — Те саме, що пати́ка 1.
• патиччя — Збірн. до пати́к.
• патіо — внутрішній дворик, що служить для літнього місцеперебування сімей у південно-європейських містах.
• патлань — Те саме, що патла́ч 1.
• патлач — Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
• патли — Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли.
• патоген — Мікроорганізм або вірус, який спричиняє інфекційне захворювання.
• патогенез — Комплекс внутрішніх механізмів виникнення й розвитку патологічних процесів, що лежать в основі якоїсь хвороби.
• патогенезис — Те саме, що патогене́з.
• патогенність — Властивість за знач. патоге́нний.
• патока — Густа, тягуча солодка речовина — продукт неповного оцукрювання крохмалю.
• патолог — Фахівець з патології (у 1 знач.).
• патологія — Наука, що вивчає хворобливі процеси в організмі людини і тварини.
• патологоанатом — Фахівець з патологічної анатомії.
• патолоч — Місце, де хижак з’їв тварину, і залишки тварини на цьому місці.
• патопсихологія — Галузь психології, що вивчає зміни психічної діяльності при патологічному стані мозку; патологічна психологія.
• патофізіолог — Фахівець з патологічної фізіології.
• патофізіологія — Скорочення: патологічна фізіологія.
• патрання — Дія за знач. па́трати.
• патримоніум — Те саме, що патримо́ній.
• патристика — Напрям ідеалістичної християнської догматичної філософії II-VIII ст., представлений творами так званих отців церкви
• патриціанка — Жін. до патри́цій.
• патриціат — Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи.
• патрицій — У стародавньому Римі — член родової общини, пізніше — представник родової знаті.
• патріарх — Глава роду за родового ладу.
• патріархальність — Властивість за знач. патріарха́льний 2.
• патріархальщина — Пережитки старовини, патріархальних стосунків, побуту, звичаїв.
• патріархат — Останній період первісно-общинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в…
• патріархія — Церковна область, підпорядкована патріархові (у 3 знач.).
• патріаршество — Система церковного управління з патріархом (у 3 знач.) на чолі.
• патріот — Той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
• патріотизм — Любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.
• патріотичність — Властивість за знач. патріоти́чний.
• патріотка — Жін. до патріо́т.
• патрологія — Розділ богослів’я, який займається вивченням творів так званих отців церкви.
• патрон — У стародавньому Римі — багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних…
• патронаж — Організоване медичне обслуговування певних контингентів осіб у домашніх умовах.
• патронат — У стародавньому Римі — влада, становище патрона ( див. патро́н¹1), його заступництво.
• патронеса — Жін. до патро́н¹2-4.
• патронімія — Найменування племен, родів, їх членів за власним іменем спільного предка по чоловічій лінії, а також поселень за…
• патронник — Задня частина каналу ствола у вогнепальній зброї, признач. для вкладання патрона ( див. патро́н²1).
• патронташ — Сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів.
• патрубок — Коротка трубка, що служить відводом від основної труби, від резервуара, з’єднує частини трубопровода, приєднує його до…
• патруль — Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для…
• патрулювання — Дія за знач. патрулюва́ти.
• патякало — Той, хто любить патякати.
• патяканина — Те саме, що патя́кання.
• патякання — Дія за знач. патя́кати.
• паупер — Бідняк, позбавлений засобів до існування в умовах класового суспільства.
• пауперизація — Масове зубожіння трудящих мас в умовах класового суспільства.
• пауперизм — Масове злидарство трудящих має в умовах класового суспільства.
• пафос — Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення.
• пах — Те саме, що за́пах.
• пахва — Внутрішня частина плечового згину.
• пахвина — Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху.
• пахідерми — Товстошкірі тварини.
• пахідермія — Патологічне стовщення шкіри; слоновість.
• пахіменінгіт — запалення твердої оболонки головного та спинного мозку.
• пахіподи — Товстоногі тварини.
• пахкання — Дія за знач. па́хкати.
• пахкотіння — Дія за знач. пахкоті́ти¹.
• пахолок — Холка.
• пахтіння — Дія за знач. пахті́ти¹.
• пахучість — Властивіть за знач. паху́чий.
• пацифізм — Буржуазно-ліберальна політична течія, прихильники якої засуджують будь-які війни, незалежно від їхнього характеру.
• пацифікатор — Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот.
• пацифікація — Дія за знач. пацифікува́ти.
• пацифіст — Прихильник пацифізму.
• пацифістка — Жін. до пацифі́ст.
• пацієнт — Хворий, що звертається до лікаря.
• пацієнтка — Жін. до паціє́нт.
• пацюк — Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур.
• пацюченя — Маля пацюка ( див. пацю́к¹).
• паця — Порося; свиня.
• пачіски — Те саме, що па́чо́си.
• пачка — Купка однорідних складених або зв’язаних предметів.
• пачоси — Рештки, відходи при чесанні, переробці вовни, льону, бавовни і т. ін.
• пачулі — Багаторічна тропічна напівчагарникова рослина з пахучими листям і гілками; використовується в парфюмерії.
• паша — Трава на пасовищі, що служить кормом для худоби.
• пашалик — провінція або область в Османській імперії, якою управляв паша.
• пашіння — Дія за знач. паші́ти.
• пашниця — Те саме, що пашня́ 1, 2.
• пашня — Хліб у зерні; зерно.
• паштет — Страва з м’ясних, рибних або інших продуктів, протертих до пастоподібного стану.
• паща — Рот звіра, риби і т. ін.
• пащека — Те саме, що па́ща.
• пащекування — Дія за знач. пащекува́ти.
• пащекуха — Пащекувата жінка, дівчина.
• паювання — Дія за знач. паюва́ти.
• паяльник — Ручний інструмент для паяння.
• паяльниця — Робітниця, яка професійно займається з'єднанням металевих деталей за допомогою розплавленого припою.
• паяння — Дія за знач. пая́ти.
• паяц — Клоун, блазень у цирку, балагані.
• пеан — У стародавій Греції — хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну.
• певність — Абстр. ім. до пе́вний 1-5.
• пегас — У грецькій міфології — крилатий кінь, що вибив джерело, з якого пили воду музи і яке давало натхнення поетам-співцям.
• пегматит — Вивержена крупнозерниста гірська порода, перев. з кварцу, польового шпату, в якій один мінерал проростає кристалами…
• педагог — Особа, яка веде викладацьку й виховну роботу або розробляє проблеми педагогіки.
• педагогіка — Наука про виховання, освіту й навчання.
• педагогічність — Абстр. ім. до педагогі́чний 3.
• педалізація — Дія за знач. педалізува́ти.
• педаль — Важіль керування в машинах, механізмах і т. ін., на який натискають ногою.
• педант — Людина, яка суворо дотримується певного способу мислення, порядку, певних звичок, надаючи великого значення формальній…
• педантизм — Надмірний формалізм, дріб’язковість у чому-небудь.
• педантичність — Властивість за знач. педанти́чний.
• педантка — Жін. до педа́нт.
• педантство — Те саме, що педанти́зм.
• педвиш — Вищий навчальний заклад, що займається підготовкою майбутніх вчителів та вихователів.
• педель — У дореволюційній Росії та за кордоном — наглядач за студентами у вищих учбових закладах.
• педикульоз — вошивість.
• педикюр — Чищення, полірування і т. ін. нігтів та видалення мозолів на ногах.
• педіатр — Лікар, спеціаліст з дитячих хвороб.
• педіатрія — Галузь медицини, яка вивчає дитячі хвороби, їх лікування та запобігання їм.
• педінститут — Скорочення: педагогічний інститут.
• педогенез — форма розмноження (партеногенезу), за якої незапліднені яйцеклітини розвиваються в тілі личинки. Зустрічається у…
• педолінгвістика — розділ лінгвістики, який досліджує мову дітей.
• педолог — Той, хто займається педологією; прихильник педології.
• педологія — Реакційна буржуазна псевдонаука про виховання дітей, що базується на визнанні фаталістичної залежності долі дитини від…
• педометр — Прилад для автоматичного підраховування кількості зроблених кроків; крокомір.
• педофіл — Особа, яка має нездоровий статевий потяг до дітей.
• педтехнікум — Скорочення: педагогічний технікум (існував з 1920 до 1937 рр.).
• педучилище — Скорочення: педагогічне училище.
• педфак — Скорочення: педагогічний факультет.
• пежо — Популярна французька марка автомобілів та компанія-виробник.
• пейджер — комунікаційний електронний пристрій у вигляді напоясної конструкції ручного формату на яку для особи, з якою хочуть…
• пейзаж — Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид.
• пейзажист — Живописець, який спеціалізується в галузі пейзажу.
• пейзажистка — Жін. до пейзажи́ст.
• пейзанство — Ідилічне зображення селянства.
• пейнтбол — Спортивна гра, де учасники стріляють одне в одного кульками з фарбою.
• пекан — група видів деревних субтропічних рослин роду карія родини горіхових. Походить з Північної Америки. Плоди вживають в…
• пекар — Робітник, який випікає хлібні вироби.
• пекарка — Жін. до пе́кар 1.
• пекарня — Невелике, звичайно немеханізоване підприємство для випікання хліба.
• пекарство — Ремесло пекаря (у 1 знач.).
• пекарчук — українське прізвище
• пекельник — За релігійними уявленнями — злий дух, житель пекла, що має людську подобу, але з рогами, копитами й хвостом; чорт…
• пекло — За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук.
• пектораль — Дорогоцінна металева нагрудна прикраса, що її носили як ознаку влади фараони, єврейські первосвященики, римські…
• пекучість — Властивість за знач. пеку́чий.
• пелагіаль — товща води озер, морів і океанів як середовище, де живуть водні організми.
• пелагра — Хронічна хвороба, викликана авітамінозом.
• пеларгонія — РеlаrgоniumS) Південна напівкущова рослина з пухнастими квітами, що розводиться також як декоративна.
• пелена — Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.).
• пеленг — Напрям за компасом від спостерігача на будь-який об’єкт.
• пеленгатор — Прилад для пеленгування.
• пеленгація — Те саме, що пеленгува́ння.
• пеленгування — Дія за знач пеленгува́ти.
• пелерина — Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу, або капюшон, що…
• пелех — Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.