Слова на літеру П

• парахронізм — хронологічна помилка, що полягає у віднесенні дати якоїсь події до часу, пізнішого, ніж той, коли вона насправді…
• парашут — Пристрій у вигляді великої парасольки, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спуску…
• парашутизм — Вид авіаційного спорту — стрибки з парашутом.
• парашутист — Той, хто займається парашутизмом, стрибає з парашутом, користується ним.
• парашутистка — Жін. до парашути́ст.
• парашутування — Дія за знач. парашутува́ти.
• парвеню — Вискочка (у 2 знач.).
• паргелій — кругла світла пляма, що іноді вдень з'являється на небі збоку (рідше з обох боків) від сонячного диска.
• пардус — Різновид леопарда.
• парез — Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м’язів.
• паремійник — Книга, що містить паремії.
• паремія — Уривок з книги ветхого завіту, що містить пророцтво або повчання і читається в православній церкві під час відправи.
• парення — Дія за знач. па́рити¹.
• паренхіма — Основна тканина якого-небудь органа.
• парестезія — відчуття в певних ділянках тіла повзання мурашок, заніміння, поколювання, не зумовлені зовнішніми подразниками.…
• парильник — Той, хто парить кого-небудь або сам париться в лазні.
• парильниця — Жін. до пари́льник.
• парильня — Відділення у лазні, де паряться.
• парирування — Дія за знач. пари́рувати.
• паритет — Принцип рівності, рівноправності сторін у чому-небудь.
• паритетність — Властивість за знач. парите́тний.
• парі — Угода про виконання якого-небудь зобов’язання тією особою, що програ́є.
• паріння — Дія за знач. пари́ти.
• парія — Особа з нижчої касти індійців, позбавлена будь-яких соціальних і більшості релігійних прав.
• парк — Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг.
• паркан — Стіна, звичайно дерев’яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа.
• парканець — Те саме, що парка́нчик.
• паркет — Маленькі гладкі дощечки з твердих порід деревини для настилання підлоги.
• паркетина — Окрема дощечка, плитка паркету.
• паркетник — Майстер, який виготовляє і настилає паркет.
• паркінг — Спеціально обладнана територія або будівля для стоянки автомобілів.
• паркінсонізм — Різке хворобливе сповільнення і порушення узгоджених рухів частин тіла.
• паркість — Абстр. ім. до парки́й.
• паркобудівництво — Сукупність заходів, пов’язаних з влаштуванням парків (у 1 знач.).
• парламент — Законодавчий орган буржуазної держави, побудований повністю або частково на виборних засадах.
• парламентар — Те саме, що парламента́рій.
• парламентаризм — Система державного буржуазного управління, за якою законодавча влада належить виборному парламентові (у 1 знач.).
• парламентарій — Член парламенту, парламентський діяч.
• парламентер — Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою.
• парламентерство — Обов’язки, функції парламентера.
• пармезан — Твердий сир із збираного молока, що вживається переважно як приправа до макаронів.
• пармен — Сорт яблуні з пізніми плодами.
• парнас — Гірський масив у Греції, який, за старогрецькою міфологією, служив одним з місць перебування Аполлона і муз.
• парник — Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів.
• парникар — Фахівець, який веде парникове господарство.
• парникарство — Ведення парникового господарства.
• парність — Абстр. ім. до па́рний 1.
• парня — Те саме, що пари́льня 1.
• паровик — Паровий казан або двигун.
• паровиця — Парні воли, запряжені разом.
• паровідвід — Пристрій для відведення пари ( див. па́ра²1).
• паровоз — Залізничний локомотив з паровим двигуном.
• паровозник — Залізничник, який обслуговує паровоз, працює на паровозі.
• паровозобудівник — Робітник, який працює в галузі паровозобудування.
• паровозобудування — Галузь транспортного машинобудування, що виробляє паровози.
• парогенератор — Теплообмінний апарат, у якому одержують пару, що її тиск вищий від атмосферного.
• пародист — Автор пародій (у 1 знач.).
• пародійність — Властивість за знач. пароді́йний.
• пародіювання — Дія за знач. пародіюва́ти.
• пародія — Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму.
• пародонтоз — захворювання тканин навколо зуба.
• парозбірник — Резервуар, що служить для збирання пари ( див. па́ра²1) і розподілу її на трубопроводах.
• пароізоляція — Ізоляційний шар, що захищає огороджувальні конструкції від водяної пари.
• пароксизм — Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби.
• паролист — Дводольна рослина з супротивним листям, яке звичайно складається з багатопарних м’ясистих листочків.
• пароль — Секретне умовлене слово, фраза, рідше якийсь умовний сигнал для розпізнання своїх людей на військовій службі або в…
• паромір — Прилад для вимірювання витрати пари ( див. па́ра² 1).
• паромотор — Парова машина, що застосовується як тягловий двигун самохідних безрейкових машин.
• паронім — Слово, зовнішньою формою близьке до іншого слова.
• парономазія — стилістична фігура, розміщення поряд різних за значенням, але дещо подібних за звучанням слів з метою зіставлення їх
• пароохолодник — Прилад для регулювання температури пари ( див. па́ра²1), запобігання її перенагріванню.
• пароочисник — Знаряддя для очищування від бур’яну поля, що знаходиться під паром ( див. пар¹).
• пароперегрів — Процес підвищення температури пари ( див. па́ра²1) відносно температури насиченої пари при даному тиску.
• пароперегрівник — Апарат у котельному агрегаті, призначений для підсушування і перегрівання насиченої водяної пари ( див. па́ра² 1).
• пароплав — Судно, що приводиться в рух паровим двигуном.
• пароплавство — Установа, що керує пароплавним транспортом.
• паропровід — Трубопровід, по якому проходить пара ( див. па́ра²1).
• паропродуктивність — Здатність утворювати водяну пару ( див. па́ра² 1).
• паророзподіл — Розподіл пари у паровому двигуні.
• паророзподілення — Те саме, що паророзпо́діл.
• паророзподільник — Механізм, що автоматично розподіляє пару в циліндрах парового двигуна.
• паросток — Молоде стебло рослини.
• парость — Те саме, що па́росток.
• паротворення — Перехід рідкої або твердої речовини в газоподібний стан; утворення пари.
• паротит — Запалення коловушної залози.
• паротурбіна — Парова турбіна.
• паротяг — Паровоз.
• пароутворювач — Теплообмінний апарат, що виробляє пару для різних цілей.
• парох — Парафіяльний піп.
• парохія — Найнижча церковна адміністративна одиниця, громада вірян одного храму.
• парсек — Одиниця виміру відстаней, рівна відстані, для якої річний паралакс дорівнює одній секунді.
• парсуна — Обличчя, фізіономія.
• парта — Шкільний учнівський стіл з похилою верхньою дошкою, з’єднаний у нижній частині з лавою.
• партактив — Найактивніша частина складу Комуністичної партії Радянського Союзу; партійний актив.
• партапарат — Скорочення: партійний апарат.
• партацтво — Абстр. ім. до парта́цький.
• партач — Людина, яка робить, виконує що-небудь невміло або неохайно, недбало.
• партачка — Жін. до парта́ч.
• партбудівництво — Наука про закономірності виникнення, розвиток та зміцнення марксистсько-ленінської партії, форми і методи її побудови…
• партбюро — Керівний виборний орган первинної партійної організації; партійне бюро.
• партвиховання — Форми і методи, якими користується Комуністична партія Радянського Союзу для виховання марксистсько-ленінської…
• партгрупа — Найменша організаційна одиниця, що об’єднує членів КПРС всередині цехових, дільничних і т. ін. первинних організацій…
• партгрупорг — Організатор партійної групи.
• партеногенез — Форма статевого розмноження тварин і рослин, при якій яйцеклітини розвиваються без запліднення.
• партеногенезис — Те саме, що партеногене́з.
• партер — Нижній поверх звичайно театрального залу з місцями для глядачів.
• партзбори — Збори первинної організації членів КПРС; партійні збори.
• партзʼїзд — З’їзд представників міських, обласних або республіканських парторганізацій; партійний з’їзд.
• партизан — Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону.
• партизанка — Жін. до партиза́н.
• партизанство — Партизанська боротьба, партизанський рух
• партизанщина — Партизанська боротьба (як стихійна, неорганізована боротьба на протилежність організованим діям регулярної армії).
• партика — Скиба, шматок хліба.
• партикуляризм — Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду…
• партитура — Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю).
• партієць — Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП(б)).
• партійність — Властивість за знач. парті́йний 3.
• партія — Добровільний бойовий союз однодумців-комуністів, організований з представників робітничого класу, трудящих селян і…
• парткабінет — Скорочення: партійний кабінет — кабінет політичної освіти при комітетах КПРС.
• партквиток — Квиток члена Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП (б)); партійний квиток.
• партколегія — Скорочення: партійна колегія — колегія при Комітеті партійного контролю Комуністичної партії Радянського Союзу, що…
• партком — Керівний виборний орган великої первинної організації Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р.…
• парткомісія — Комісія при обкомах Комуністичної партії Радянського Союзу і військових частинах для розбору персональних справ…
• парткомітет — Те саме, що партко́м.
• партконференція — Конференція представників певних первинних парторганізацій; партійна конференція.
• партнер — Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри.
• партнерка — Жін. до партне́р.
• партнерство — організація співпраці, за якою дві або більше сторін домовляються про спільні дії з метою досягнення спільної мети.
• парторг — Скорочення: партійний організатор — виборний керівник партгрупи.
• парторганізація — Скорочення: партійна організація — місцеве об’єднання членів Комуністичної партії Радянського Союзу.
• партосвіта — Система політичної освіти трудящих, застосована в СРСР; партійна освіта.
• партосередок — Назва первинної партійної організації до 1934 р.; партійний осередок.
• партпрацівник — Працівник партійних органів; партійний працівник.
• партробота — Скорочення: партійна робота.
• партстаж — Стаж перебування у лавах Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП (б))…
• партстягнення — Скорочення: партійне стягнення.
• партчистка — Скорочення: партійна чистка — перевірка партії з метою звільнення від чужих, шкідливих елементів.
• партшкола — Скорочення: партійна школа — школа для підготовки кадрів партійних працівників Комуністичної партії Радянського Союзу.
• парубійко — Хлопець, який стає парубком (у 1 знач.).
• парубіка — Парубок.
• парубкування — Дія за знач. парубкува́ти.
• парубок — Молодий чоловік; юнак.
• парубота — Збірн. до па́рубок 1.
• парубоцтво — Те саме, що парубо́та.
• парубчак — Те саме, що па́рубок 1.
• парубчина — Те саме, що па́рубок 1.
• парубчисько — Те саме, що па́рубок 1.
• парубʼя — Те саме, що парубі́йко.
• парубʼяга — Збільш. до па́рубок 1.
• парування — Дія за знач. парува́ти¹.
• парус — Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний і т. ін.), за допомогою якого вітер…
• парусина — Груба, цупка льняна або напівльняна тканина, з якої шиють паруси, а також чохли, спецодяг, намети і т. ін.
• парусник — Судно, оснащене парусом, парусами; парусне судно.
• парусність — Сукупність парусів якого-небудь судна.
• парфумер — Фахівець, який займається створенням нових ароматів і парфумів.
• парфумерія — Косметичні вироби (духи, одеколони і т. ін.), звичайно ароматичні.
• парцела — Дуже маленька ділянка (звичайно землі).
• парцеляція — Розподіл на парцели (звичайно про землю).
• парціальність — Властивість за знач. парціа́льний.
• парча — Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих або срібних чи імітуючих їх ниток.
• парша — Захворювання сільськогосподарських рослин, що характеризується поверхневим ураженням тканин.
• паршивець — Погана, гидка людина.
• паршивка — Жін. до парши́вець.
• пас — Те, чим підперізують одяг по талії (ремінь, шнур і т. ін.).
• пасаж — Торговельна споруда — крита галерея з крамницями по обох боках, що звичайно має виходи на паралельні вулиці.
• пасажир — Людина, яка здійснює поїздку поїздом, пароплавом, літаком і т. ін.
• пасажирка — Жін. до пасажи́р.
• пасакалія — Старовинний іспанський танець.
• пасат — Постійний сухий вітер в місцевості між тропіками та екватором.
• пасатижі — Універсальні кліщі, що об’єднують у собі плоскогубці, гострозубці, різак, газові обценьки й викрутку.
• пасеїзм — Пристрасть до минулого, милування при зовні байдужому, а на ділі ворожому ставленні до сучасного, до прогресу…
• пасеїст — Людина, схильна до пасеїзму.
• пасемко — українське прізвище
• пасерб — Те саме, що па́синок 1.
• пасербиця — Жін. до па́серб.
• пасерування — Дія за знач. пасерува́ти.
• пасив — Менш ініціативна, менш діяльна частина колективу, суспільства.
• пасивність — Властивість за знач. паси́вний 1.
• пасивування — Дія за знач. пасивува́ти.
• пасинкування — Дія за знач. пасинкува́ти.
• пасиння — Збірн. до па́синок 2.
• пасинок — Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому.
• пасифлора — рід рослин родини пасифлорових.
• пасіка — Місце, де розставлено вулики з бджолами і розташовано спеціальні будівлі.
• пасіння — Дія за знач. па́сти¹ 1.
• пасіонарність — властивість або якість пасіонарної особи; внутрішня енергія, що спонукає людину до активної, часто жертовної…
• пасічник — Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр.
• пасічникування — Дія за знач. пасічникува́ти.
• пасічництво — Те саме, що бджільни́цтво.
• пасія — Любов, пристрасть.
• паска — Солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до великодня.
• паскаль — одиниця тиску й напруження в Міжнародній системі одиниць. Позначається Па. 1 Па - тиск, що створює сила в 1Н…
• пасквіль — Писанина образливого, наклепницького характеру.
• пасквілянт — Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля.
• паскудниця — Жін. до паску́дник.
• паскудність — Абстр. ім. до паску́дний.
• паскудство — Властивість за знач. паску́дний 2, 3.
• паслін — Дикоростуча трав’яниста або чагарникова рослина родини пасльонових.
• пасльонина — Ягода пасльону.
• пасмо — Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.