Слова на літеру П

• памʼятливість — Здатність добре запам’ятовувати.
• памʼятник — Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь.
• памʼять — Здатність запам’ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження.
• пан — Поміщик у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії.
• панагія — Оздоблений прикрасами нагрудний знак православних єпископів, який носять на ланцюжку.
• панама — Літній капелюх з широкими крисами, плетений або зшитий з тканини.
• панамериканізм — Реакційна доктрина, що обгрунтовує створення військово-політичного об’єднання країн американського континенту під…
• панарицій — Гнійне запалення тканин пальця у людини і копита у тварини.
• панас — Гра́ти в па́наса — брати участь у грі, в якій хто-небудь один із зав’язаними очима ловить інших.
• панахида — Церковна служба по померлому.
• панацея — Ліки у алхіміків, які нібито допомагають від усіх хвороб
• панбархат — Вид тонкого оксамиту.
• пангенезис — Гіпотеза, висунута Дарвіном, для пояснення головним чином явищ спадковості.
• пангерманізм — Реакційна шовіністична військово-політична доктрина, яка твердить про зверхність німців над усіма іншими народами і…
• пангерманіст — Прихильник, послідовник пангерманізму.
• панголін — рід ссавців ряду панголінових. Поширені в Африці та Південній і Південно-Східній Азії. Тіло зверху та з боків вкрите…
• панда — Вид єнотів.
• пандан — Те, що схоже у чомусь на інше, йому відповідає, його доповнює (перев. про предмети мистецтва, літератури і т. ін.).
• пандемія — Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на більшість населення однієї чи кількох країн.
• панджабі — Народ, що проживає в історичній області Пенджаб у Пакистані та Індії.
• пандус — Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін.
• панегірик — У стародавній Греції і Римі — надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого.
• панегірист — Той, хто занадто захоплюється ким-, чим-небудь, прославляє кого-, що-небудь.
• панегіристка — Жін. до панегіри́ст.
• панель — Доріжка для пішоходів на узбіччі дороги вздовж вулиці, вкрита асфальтом, камінням і т. ін.; тротуар.
• паненя — Дитина пана.
• панзоотія — Епідемія якого-небудь захворювання тварин, що поширилась на величезній території однієї чи кількох країн.
• панисько — Зневажл. до пан.
• панич — Молодий неодружений син пана, пані (у 1 знач.).
• пані — Заміжня поміщиця в старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії.
• панібрат — Хороший знайомий, задушевний приятель.
• панібратство — Надмірна невимушеність, безцеремонність, фамільярність у поводженні з ким-небудь.
• панібратчик — Учасник панібратства (у 2 знач.).
• панівка — Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох.
• паніка — Раптове замішання, розгубленість або прояв страху при справжній чи уявній небезпеці (звичайно як масове явище).
• панікадило — Велика люстра з свічками або стоячий канделябр перед іконами, звичайно в церкві.
• панікер — Людина, яка легко піддається паніці, сіє паніку.
• панікерка — Жін. до паніке́р.
• панікерство — Поведінка панікера.
• панірування — Дія за знач. панірува́ти.
• панісламізм — Реакційна релігійно-політична доктрина, течія, яка проповідує об’єднання в одній державі всіх народів, що сповідують…
• панічність — Стан за знач. пані́чний.
• панія — Те саме, що па́ні.
• панк — Молодіжна субкультура або музичний жанр, що відзначається бунтарством.
• панкреас — Підшлункова залоза.
• панкреатин — Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.
• панкреатит — Запалення підшлункової залози.
• панлогізм — Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об’єктивну реальність з…
• панна — Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії.
• панно — Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни.
• панок — Небагатий поміщик у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії.
• паноптикум — Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін.
• панорама — Вид на місцевість згори, на далекий простір.
• панорамність — Абстр. ім. до панора́мний 1, 2.
• панорамування — прийом кінознімання, поворот кінознімального апарата в горизонтальному, вертикальному чи обох разом напрямах. П.…
• панота — Збірн. до пан.
• панотець — Батько стосовно до своїх дітей.
• панотчик — Зневажл. до паноте́ць 2.
• панпсихізм — Філософське ідеалістичне вчення, яке проголошує психіку, душу загальною властивістю матерії.
• пансіон — У дореволюційній Росії і в буржуазних країнах — державний або приватний закритий навчальний заклад з гуртожитком.
• пансіонат — Вид закладу для відпочинку.
• пансіонер — Той, хто вчиться в пансіоні (у 1 знач.).
• пансіонерка — Жін. до пансіоне́р.
• панславізм — Громадська і політична течія головним чином кінця XVIII — початку XIX століття, яка відображала прагнення до…
• панславіст — Послідовник, прихильник панславізму.
• панспермія — теорія про повсюдне поширення у Всесвіті вічних і незмінних зародків життя, які нібито переносяться з однієї планети…
• панство — Збірн. до пан.
• панталони — Штани.
• пантач — Плямистий або звичайний олень з пантами.
• пантеїзм — Філософське ідеалістичне вчення, яке ототожнює бога з природою.
• пантеїст — Послідовник пантеїзму.
• пантеїстка — Жін. до пантеї́ст.
• пантеон — Храм, присвячений всім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян.
• пантера — Те саме, що леопа́рд.
• пантовка — Полювання на плямистих або звичайних оленів для добування пантів.
• пантограф — Прилад для виготовлення копій креслень, планів тощо в іншому, звичайно дрібнішому, масштабі зображення.
• пантографія — збільшення чи зменшення малюнка, карти, виконане за допомогою пантографа.
• пантокрин — Лікувальний тонізуючий препарат, який добувають з пантів і застосовують при гіпотонії, неврозах і т. ін.
• пантометр — Легкий кутомірний інструмент, який застосовують при топографічній зйомці.
• пантомім — У стародавній Греції і Римі — танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет.
• пантоміміка — Виразні рухи людського тіла, що служать поряд з мімікою формою передавання внутрішніх переживань.
• пантоміміст — Актор, який володіє засобами пантоміміки.
• пантомімістка — Жін. до пантомімі́ст.
• пантопон — Лікарський препарат опію, який застосовується як знеболюючий, снотворний засіб, а також при сильному кашлі.
• пантюркізм — Расистська шовіністична доктрина турецьких реакційних буржуазно-поміщицьких кіл, що виникла на початку XX ст. і…
• панування — Дія за знач. панува́ти.
• панцирність — Властивість за знач. па́нцирний 5.
• панчішник — Робітник, який виготовляє панчохи.
• панчішниця — Жін. до панчі́шник.
• панщанин — Те саме, що панща́нник.
• панщанник — Селянин, що відробляв панщину; кріпак.
• панщина — Одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найбільш поширена за феодалізму.
• панькання — Дія за знач. па́нькати і па́нькатися.
• паня — Те саме, що па́ні.
• панянка — Те саме, що па́нна.
• папа — Глава католицької церкви й Ватікану.
• папаверин — Кристалічна речовина, яка застосовується як ліки для заспокоєння болю і розширення судин.
• папамобіль — спеціальний вид автомобіля, призначений для Папи Римського
• папараці — Фоторепортери, які таємно переслідують відомих людей заради скандальних знімків.
• папаха — Висока хутряна чоловіча шапка, звичайно з суконним верхом.
• папая — Тропічне дерево та його солодкі їстівні плоди помаранчевого кольору.
• паперовик — Те саме, що папі́рник.
• паперть — Церковний ганок.
• папізм — Те саме, що католици́зм.
• папілома — Один з видів ракових захворювань.
• папільйотка — Шматочок паперу, тканини і т. ін., який використовують для домашньої холодної завивки волосся.
• папір — Матеріал для писання, друку, малювання і т. ін., виготовлений з ганчіркової, деревної та іншої маси.
• папірник — Працівник паперової промисловості.
• папірня — Паперова фабрика.
• папіровка — Сорт яблуні з ранніми плодами.
• папірологія — Допоміжна історична дисципліна, яка займається вивченням папірусів (у 2, 3 знач.).
• папіроса — Те саме, що цига́рка.
• папіроска — Те саме, що папіро́са.
• папіросник — Той, хто виготовляє папіроси або торгує ними.
• папіросниця — Жін. до папіро́сник.
• папірус — Суреrus раруrus). Тропічна багаторічна трав’яниста рослина родини осокових, широко використовувана в побуті.
• папіст — Прихильник папізму.
• папістка — Жін. до папі́ст.
• паплюження — Дія за знач. паплю́жити.
• паполома — Попона.
• папороть — Спорова безквіткова трав’яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих сирих місцях.
• паприка — Те саме, що пе́рець 1.
• папство — Релігійно-політичний центр католицької церкви на чолі з папою римським.
• папуга — Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір’ям, здатний наслідувати людську мову.
• папужка — Те саме, що папу́жок.
• папула — Твердий вузлик на шкірі людини, утворюваний при шкірних подразненнях, захворюваннях.
• папуша — В’язка, пака тютюнового листя.
• папушник — Вид печива із пшеничного дріжджового тіста.
• пар — Рілля, залишена на одне літо без посіву з метою поліпшення якості землі для наступного посіву озимих.
• пара — Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект.
• парабелум — Різновид автоматичного скорострільного пістолета.
• парабіоз — Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень.
• парабола — Незамкнута крива, кожна точка якої однаково віддалена від однієї точки (фокуса) і однієї прямої (директриси).
• параболоїд — Поверхня, утворена рухом параболи, вершина якої переміщується по іншій нерухомій параболі, площина якої…
• параван — Ширма.
• парагенез — Закономірне сумісне розміщення мінералів у земній корі, викликане однаковими умовами геохімічних процесів їх утворення.
• парагнейс — Гірська порода, що утворилася в земній корі внаслідок зміни (метаморфізму) осадових порід.
• параграф — Частина тексту всередині розділу книги, статті і т. ін., що має самостійне значення і звичайно позначається знаком § з…
• парад — Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій.
• парадигма — Системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм.
• парадиз — Верхня галерея в залі для глядачів у театрі.
• парадизка — Карликова яблуня, що має вигляд куща, з великою кореневою системою; райська яблуня.
• парадність — Властивість за знач. пара́дний 3; пишність, урочистість, святковість.
• парадокс — Думка, судження, що різко розходиться із звичайним, загальноприйнятим і протирічить (іноді тільки на перший погляд)…
• парадоксаліст — Людина, схильна до висловлення парадоксів.
• парадоксальність — Якість і властивість за знач. парадокса́льний; незвичайність, неймовірність.
• парадування — Дія за знач. парадува́ти.
• паразит — Організм, що живе всередині іншого організму або вростає в нього і живиться його тканинами, соками і т. ін.
• паразитизм — Форма стосунків між двома організмами різних видів, у яких один використовує другий як джерело живлення.
• паразитка — Жін. до парази́т 2, 3.
• паразитолог — Фахівець з паразитології.
• паразитологія — Комплексна біологічна наука, що досліджує паразитів (у 1 знач.).
• паразитство — Дії або вчинки паразита (у 2, 3 знач.); паразитичне існування.
• паразитування — Дія за знач. паразитува́ти.
• паралакс — Видиме зміщення розглядуваного об’єкта внаслідок переміщування точки спостереження.
• паралелепіпед — Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами.
• паралелізм — Рівна на всьому просторі відстань між лініями або площинами.
• паралелограм — Чотирикутник, протилежні сторони якого рівні й паралельні.
• паралель — Лінія або площина, що на всьому просторі рівно віддалена від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається.
• паралельність — Властивість за знач. парале́льний.
• паралізатор — Те, що певним чином змінює хід процесу.
• паралізованість — Стан за знач. паралізо́ваний 2.
• паралізування — Дія за знач. паралізува́ти.
• паралітература — Псевдотвори (комікси, короткі, спотворені перекази відомих творів і т. ін.), які наводнюють книжкові ринки…
• паралітик — Людина, хвора на параліч.
• паралітичка — Жін. до паралі́тик.
• параліч — Хвороба, що позбавляє який-небудь орган або органи здатності нормально діяти (робити рухи, розмовляти і т. ін.).
• паралогізм — Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки.
• парамагнетизм — Сукупність магнітних властивостей тіл, що мають позитивну магнітну сприйнятливість.
• параметр — Величина, що входить у математичну формулу і зберігає своє постійне значення лише за цих умов.
• парамнезія — розлад пам'яті, при якому події, що відбуваються в даний момент, здаються вже пережитими колись.
• паранджа — Довгий широкий халат з волосяною сіткою, що закривала обличчя, без якого мусульманкам у Середній Азії не дозволялось…
• параноїк — Людина, хвора на паранойю.
• параноїчка — Жін. до парано́їк.
• параномія — суперечність у законах.
• параноя — форма психічного захворювання, що характеризується стійкими маячними ідеями при збереженні формальної логічності…
• парантез — друкарська назва фігурної дужки.
• парапет — Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін.
• параплегія — параліч обох нижніх або верхніх кінцівок.
• парапсихологія — Течія в психології, що ставить своїм завданням вивчення незвичайних психологічних явищ — ясновидіння, телепатії і т. ін.
• парасоль — Те саме, що парасо́лька.
• парасолька — Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця.
• парасоля — Предмет для захисту людини від дощу або яскравого сонця.
• парастас — Заупокійна відправа.
• паратаксис — Синтаксичний зв’язок самостійних речень, які йдуть безпосередньо одне за одним і не об’єднані сполучниками в складне…
• паратиф — Гостре заразне захворювання, схоже на черевний тиф.
• паратуберкульоз — Хронічне заразне захворювання деяких тварин (великої рогатої худоби, овець і ін.).
• параф — Розчерк у підпису.
• парафазія — хворобливий розлад мови, який полягає в неправильному вживанні одних слів замість інших.
• парафін — Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді.
• парафінолікування — Застосування з лікувальною метою розплавленого парафіну.
• парафінотерапія — Те саме, що парафінолікува́ння.
• парафінування — Дія за знач. парафінува́ти.
• парафія — Нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму.
• парафіянин — Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії.
• парафіянка — Жін. до парафія́нин.
• парафраза — Переказ яких-небудь думок, змісту якогось твору.
• парафразія — хворобливий розлад мови, який полягає в неправильному вживанні одних слів замість інших; парафазія.
• парафразування — Дія за знач. парафразува́ти.
• парафування — Дія за знач. парафува́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.