Слова на літеру П

• посланник — Дипломатичний представник однієї держави в іншій.
• посланниця — Дружина посланника (у 1 знач.).
• послання — Дія за знач. посла́ти¹ 1, 2.
• послід — Кал, екскременти птахів.
• послідовник — Той, хто наслідує кого-, що-небудь, іде за чиїмсь прикладом.
• послідовниця — Жін. до послідо́вник.
• послідовність — Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось.
• послуга — Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому.
• послугачка — Жін. до послуга́ч.
• послугування — Служіння, слугування.
• послужливість — Властивість за знач. послу́жливий.
• послух — Слухняне виконання чиїх-небудь наказів, розпоряджень, побажань, підкорення чиїйсь волі; покора.
• послухняність — Властивість за знач. послухня́ний.
• послушенство — Слухняність.
• послушник — Монастирський прислужник, що відбуває послух ( див. по́слух¹ 2), готуючись стати ченцем.
• послушниця — Жін. до послу́шник.
• посмик — Різкий, рвучкий рух; ривок.
• посмикування — Дія за знач. посми́кувати 1 і посми́куватися.
• посмітюха — Чубатий жайворонок.
• посміх — Насмішка, глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь.
• посміховисько — Те саме, що посміхо́вище.
• посміховище — Той, з кого сміються, глузують.
• посмішка — Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т.…
• посмоктування — Дія за знач. посмо́ктувати.
• пособник — Той, хто допомагає кому-небудь (перев. у здійсненні підступних, злочинних намірів тощо); поплічник, посіпака.
• пособництво — Сприяння, допомога (перев. у підступних, злочинних діях тощо).
• пособниця — Жін. до посо́бник.
• посол — Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство.
• посольство — Дипломатичне представництво однієї держави в іншій, очолюване послом, а також будинок, де розміщене таке представництво.
• посопування — Дія за знач. посо́пувати і звуки, утворювані цією дією.
• посоромлення — Дія за знач. посоро́мити.
• посох — Те саме, що патери́ця.
• поспільство — На Україні до Народно-визвольної війни 1648 — 1654 рр. та в перші роки після неї — назва міщан і селян; згодом, у…
• поспіх — Дія і стан за знач. поспіша́ти.
• поспішливість — Властивість за знач. поспі́шливий 1.
• поспішність — Абстр. ім. до поспі́шний 1.
• пост — Місце, пункт, з якого зручно стежити за ким-, чим-небудь або охороняти когось, щось.
• постав — Пара млинових жорен, одне з яких нерухоме, а друге обертається на ньому; посад.
• постава — Звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися.
• поставання — Дія за знач. постава́ти¹.
• поставлення — Дія за знач. поста́вити¹.
• поставляння — Дія за знач. поставля́ти.
• поставник — Великий церковний свічник; ставник.
• поставність — Власт. за знач. поставни́й¹.
• постадаптація — процес удосконалення існуючих пристосувань будови й функцій у рослинних і тваринних організмів до умов зовнішнього…
• постамент — Висока підставка або підніжжя, на яких встановлюють пам’ятник або скульптуру; п’єдестал.
• постання — Дія за знач. поста́ти¹.
• постанова — Розпорядження, акт органів державної влади.
• постановка — Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо.
• постановник — Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер.
• постановниця — Жін. до постано́вник.
• постаріння — Дія за знач. поста́рі́ти.
• постать — Зовнішній вигляд, обриси тіла людини.
• постачальник — Особа або держава, установа, організація і т. ін., що постачає що-небудь.
• постачальниця — Жін. до постача́льник 1.
• постачання — Дія за знач. постача́ти 1.
• постепеновець — Прихильник поступового, повільного розвитку суспільства, ворог революційних методів політичної боротьби; поступовець.
• постепеновщина — Погляди й тактика постепеновців; поступовщина.
• постер — Великий друкований плакат з рекламним або декоративним зображенням.
• постерунок — Відділок поліції на Західній Україні за часів панської Польщі.
• постій — Тимчасове проживання або ночівля на квартирі в кого-небудь.
• постійність — Властивість і якість за знач. пості́йний.
• постілка — Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу.
• постіль — Ліжко або якесь інше місце, приготовлене для спання.
• постільга — Хижий птах родини соколиних, що живиться переважно мишами та великими комахами; боривітер.
• постімпресіонізм — умовна назва напряму, що прийшов на зміну імпресіонізму в мистецтві кінця 19 - початку 20 ст. На відміну від…
• постогнування — Дія за знач. посто́гнувати і звуки, утворювані цією дією.
• постоляр — Майстер, який робить постоли.
• постояле — Плата за постій; комірне.
• постоялець — Той, хто тимчасово живе в заїзді ( див. заї́зд1 1), на постоялому дворі тощо.
• постпакет — пакунок з листами, які адресовані в один пункт.
• постпозиція — Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов’язані.
• постпред — Скорочення: постійний представник.
• постпредство — Скорочення: постійне представництво.
• пострах — Те саме, що страх.
• пострибун — Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун
• постриг — Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся.
• постригання — Дія за знач. пострига́ти.
• постріл — Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду.
• постскриптум — Приписка до листа (після підпису), що позначається звичайно латинськими літерами Р. S.
• постування — Дія за знач. по́стувати.
• постук — Те саме, що стук.
• постукування — Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією.
• постулат — Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне.
• поступ — Хода, манера ходити.
• поступальність — Абстр. ім. до поступа́льний.
• поступка — Добровільна відмова від чого-небудь на користь когось іншого або заради чогось.
• поступливість — Властивість за знач. посту́пливий.
• поступність — Абстр. ім. до поступни́й¹.
• поступовець — Прихильник повільного, поступового розвитку, ворог рішучих, революційних заходів.
• поступовість — Абстр. ім. до поступо́вий.
• поступування — Те саме, що по́ступ.
• постфікс — Афікс, що стоїть після кореня.
• посування — Дія за знач. посува́ти і посува́тися.
• посуд — Вироби з глини, скла, металу тощо, які використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для…
• посудина — Виріб з глини, скла, металу тощо, який використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для…
• посудник — Робітник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні.
• посудниця — Жін. до посу́дник.
• посудомийка — Машина для миття посуду.
• посудомийня — Приміщення, де миють посуд.
• посутність — Абстр. ім. до посу́тній.
• посуха — Брак дощу влітку, що призводить до висихання грунту і загибелі рослинності; засуха.
• посухостійкість — Властивість за знач. посухостійки́й.
• посуш — Сушняк, сухі гілки.
• посушливість — Якість за знач. посу́шливий.
• посягання — Дія за знач. посяга́ти.
• потаємність — Абстр. ім. до потає́мний.
• потайливість — Властивість за знач. пота́йливий.
• потайник — Підземний хід.
• потакання — Дія за знач. потака́ти.
• потакування — Дія за знач. пота́кувати.
• потала — З’їдання, знищення.
• потапці — Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо.
• потачка — Те саме, що потура́ння.
• поташ — Калієва сіль вугільної кислоти — біла порошкоподібна речовина, що має властивості лугу; застосовується як добриво, а…
• поташник — Рід кущових рослин родини лободових з дрібними листочками та квітками.
• поташня — Поташний завод.
• потвердження — Дія за знач. потве́рдити.
• потверджування — Дія за знач. потве́рджувати.
• потвора — Страхітлива фантастична істота; страховище.
• потворище — Збільш.-зневажл. до потво́ра.
• потворність — Якість за знач. потво́рний.
• потемнення — Дія за знач. потемні́ти.
• потемніння — Дія і стан за знач. потемні́ти.
• потемок — Те саме, що те́мрява.
• потентат — Володар.
• потенціал — Величина, яка характеризує запас енергії тіла, що перебуває в даній точці силового поля (електричного, магнітного тощо).
• потенціальність — Стан за знач. потенціа́льний.
• потенційність — Стан за знач. потенці́йний.
• потенціометр — Прилад для вимірювання електричного потенціалу тіла в даній точці або електрохімічного потенціалу електрода в розчині…
• потенціометрія — Фізико-хімічний метод кількісного аналізу, що полягає у вимірюванні електрохімічного потенціалу електрода в розчині…
• потенціювання — Математична дія, що полягає у визначенні величини за її логарифмом.
• потенція — Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов.
• потерна — галерея (тунель) під землею або всередині масивної споруди.
• потерпання — Стан за знач. потерпа́ти 3.
• потертість — Стан за знач. поте́ртий 2, 3.
• потерть — Подрібнені тертям часточки чого-небудь.
• потеруха — Те саме, що по́терть.
• потерча — Дитина, що вмерла нехрещена.
• потилиця — Задня частина голови над шиєю.
• потиличник — Удар рукою по потилиці; запотиличник.
• потир — Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів.
• потирання — Дія за знач. потира́ти.
• потиск — Дія за знач. поти́снути, поти́скувати, потиска́ти 1.
• потискання — Дія за знач. потиска́ти.
• потискування — Дія за знач. поти́скувати.
• потік — Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією.
• потіння — Дія і стан за знач. поті́ти.
• потіпака — Те саме, що потіпа́ха.
• потіха — Те, що розважає, веселить, смішить кого-небудь (про певне заняття, подію і т. ін.); забава.
• потічок — Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2.
• потішання — Дія за знач. потіша́ти.
• потішник — Розважальник.
• потішниця — Жін. до поті́шник.
• потовиділення — Виділення поту потовими залозами людини й більшості ссавців.
• потовстіння — Стан за знач. потовсті́ти.
• потовщання — Стан за знач. пото́вщати.
• потовщення — Дія за знач. потовсти́ти, пото́вщувати.
• потовщування — Дія за знач. пото́вщувати і стан за знач. пото́вщуватися.
• потоковість — Абстр. ім. до пото́ковий.
• потолоч — Потолочена, пом’ята трава, хліб і т. ін.
• потомок — Людина стосовно своїх предків; нащадок.
• потомство — Молоде, нове покоління стосовно старшого, батьків; нащадки.
• потоншання — Стан за знач. пото́ншати.
• потоншення — Дія за знач. потонши́ти, пото́ншувати.
• потоншування — Дія за знач. пото́ншувати і стан за знач. пото́ншуватися.
• потоп — За біблійною легендою — повінь, яку через гріхи людей наслав бог, щоб затопити землю.
• потопельник — Те саме, що уто́пленик.
• потопельниця — Жін. до потопе́льник.
• потоплення — Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися.
• потоптання — Дія за знач. потопта́ти.
• потороча — Те саме, що при́вид 1, 2.
• потрава — Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш.
• потравка — Страва з м’яса.
• потрактування — Дія за знач. потрактува́ти¹.
• потрапляння — Дія за знач. потрапля́ти.
• потреба — Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність.
• потрібка — Що-небудь потрібне; певна потреба.
• потрібність — Абстр. ім. до потрі́бний.
• потрійність — Абстр. ім. до потрі́йний.
• потріпування — Дія за знач. потрі́пувати.
• потріскування — Дія за знач. потрі́скувати і звуки, утворювані цією дією.
• потроєння — Дія і стан за знач. потро́їти і потро́їтися.
• потрох — Те саме, що по́трух 1.
• потрошіння — Дія за знач. потроши́ти.
• потроювання — Дія і стан за знач. потро́ювати і потро́юватися.
• потрух — Частина нутрощів тварини, перев. придатна для їди.
• потрясіння — Дія за знач. потряса́ти, потрясти́ 1-3.
• потуга — Велике зусилля, напруження м’язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові.
• потужність — Властивість за знач. поту́жний 1, 2, 4.
• потур — Дія за знач. потура́ти 1.
• потуральник — Той, хто потурає (у 1 знач.) комусь.
• потуральниця — Жін. до потура́льник.
• потурання — Дія за знач. потура́ти 1, 4.
• потурач — Те саме, що потура́льник.
• потурачка — Жін. до потура́ч.
• потуречення — Дія за знач. потуре́чувати, поту́рчувати, потуре́чити, поту́рчити.
• потьмарення — Стан за знач. потьма́ри́тися і потьма́рюватися.
• потьохкування — Дія за знач. потьо́хкувати і звуки, утворювані цією дією.
• потяг — Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.