Слова на літеру П

• попущення — Дія і стан за знач. попусти́ти, попуска́ти¹ 1-3.
• порада — Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада.
• порадник — Той, хто дає поради (у 1 знач.), радить.
• порадниця — Жін. до пора́дник 1.
• пораженець — Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства.
• пораженство — Політичний курс або напрям громадської думки, спрямований на поразку уряду своєї країни у війні.
• поразка — Розгром війська в бою, виведення його із стану боєздатності.
• поранення — Дія за знач. пора́нити 1.
• поранина — Те саме, що по́рання.
• порання — Дія за знач. по́рати і по́ратися.
• поранок — Ранок.
• порахунок — Те саме, що розраху́нок 1.
• поребрик — Бордюрний камінь, що відокремлює тротуар від проїжджої частини дороги.
• поребрина — Частина туші, що прилягає до ребер.
• порей — Дворічна овочева рослина родини лілійних, один з видів цибулі з видовженою цибулиною та широким пір’ям, що вживається…
• порив — Місце, де розірване, обірване що-небудь.
• поривання — Дія за знач. порива́ти¹ 1 і порива́тися¹
• поривність — Якість за знач. пори́вний 1, 2.
• поривчастість — Якість за знач. пори́вчастий 1, 2.
• поривчатість — Якість і властивість за знач. пори́вчатий.
• поринання — Дія за знач. порина́ти.
• поринач — Те саме, що плу́нжер.
• поринулість — Стан за знач. пори́ну́ти 3.
• порипування — Дія за знач. пори́пувати і звуки, утворювані цією дією.
• пористість — Якість за знач. по́ристий.
• порібря — Те саме, що поре́брина.
• порівнянність — Абстр. ім. до порівня́нний.
• порівняння — Дія за знач. порівня́ти¹ 1.
• поріг — Дерев’яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка.
• поріддя — Рід, порода.
• порідішання — Дія за знач. поріді́шати.
• поріднення — Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися.
• порідність — Якість за знач. порі́дний, поро́дний; наявність у тварин типових для певної породи ознак.
• порідшання — Дія за знач. порі́дшати.
• поріз — Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим.
• порізаність — Наявність багатьох заток, річок, ярів і т. ін. як характеристика рельєфу місцевості.
• порізненість — Якість за знач. порі́знений 2, 3.
• порізник — Дворічна трав’яниста рослина родини зонтичних.
• порість — Те саме, що по́ріст.
• порічечка — Зменш.-пестл. до порі́чка.
• порічечник — Ділянка землі, де ростуть порічки
• порічківка — Наливка з ягід порічки.
• поріччя — Місцевість уздовж течії річки.
• порнограф — Любитель порнографії.
• порнографічність — Абстр. ім. до порнографі́чний.
• пороблення — Дія за знач. пороби́ти 7.
• порода — Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах…
• породження — Дія за знач. породи́ти 2 і породи́тися 2.
• породистість — Якість за знач. поро́дистий.
• породілля — Жінка під час пологів або зразу після пологів.
• породотворення — Сукупність геологічних процесів, які спричиняють виникнення, формування гірських порід.
• породоутворення — Те саме, що породотво́рення.
• порожистість — Якість за знач. поро́жистий.
• порожнеча — Порожній, нічим не заповнений простір.
• порожнина — Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь.
• порожнистість — Якість за знач. порожни́стий.
• порожність — Стан за знач. поро́жній.
• порожнява — Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце.
• порожняк — Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін.
• порозуміння — Взаєморозуміння, згода між ким-небудь.
• порок — Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд.
• поролон — Легкий еластичний пористий матеріал, одержуваний з синтетичних полімерів.
• поромник — Перевізник на поромі.
• поросинець — Нуроchoeris L.). Рід багаторічної трав’янистої рослини родини складноцвітих.
• поросль — Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість.
• поросна — Вагітна (про свиню).
• поросність — Стан за знач. поро́сна.
• порося — Маля свині.
• поросятина — М’ясо поросяти.
• поросятник — Приміщення для поросят.
• порох — Дрібні тверді частинки, які зависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь; пил, курява.
• порохівниця — Металева, дерев’яна та ін. посудинка або шкіряна торбинка для зберігання й перенесення пороху.
• порохівня — Пороховий склад.
• порохкування — Дія за знач. поро́хкувати і звуки, утворювані цією дією.
• порохно — Те саме, що порохня́.
• порохня — Середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха.
• пороховище — Те саме, що порохі́вня 1.
• порочність — Якість за знач. поро́чний.
• пороша — Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав.
• порошина — Найдрібпіша частка пороху ( див. по́рох¹ 1); пилина.
• порошниця — Те саме, що порохівни́ця.
• порошок — Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини.
• порпання — Дія за знач. по́рпати і по́рпатися.
• порскання — Дія за знач. по́рскати і звуки, утворювані цією дією.
• порськання — Дія за знач. по́рськати і звуки, утворювані цією дією.
• порт — Ділянка берега водойми разом з прилеглою водною площею, спеціально обладнана для стоянки суден…
• портал — Архітектурно оформлений вхід до монументального будинку, перев. громадського призначення.
• портативність — Якість за знач. портати́вний.
• портвейн — Сорт кріпленого виноградного вина.
• портер — Сорт міцного гіркуватого чорного пива.
• портик — Розміщена перед входом у будинок відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття.
• портландцемент — Найпоширеніший вид цементу, до складу якого в основному входять силікати кальцію; силікатний цемент.
• портмоне — Гаманець для грошей.
• портовик — Працівник порту; робітник, що працює в порту.
• портплед — Дорожня сумка, чохол для пледа і постільних речей.
• портрет — Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей.
• портретист — Художник, що малює перев. портрети; фахівець з портретного живопису.
• портретистка — Жін. до портрети́ст.
• портретність — Докладність і точність опису зовнішності персонажів літературного твору.
• портретування — Дія за знач. портретува́ти.
• портсигар — Невеличка плоска коробочка з пластмаси, дерева, срібла і т. ін. для зберігання цигарок або сигар, яку звичайно носять…
• портулак — Трав’яниста сланка рослина з м’ясистим листям та ніжними різнокольоровими квітками; окремі види культивують як овочеву…
• портупея — Плечовий або поясний ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку тощо.
• портфель — Велика чотирикутна сумка із застібкою, в якій носять ділові папери, книжки, зошити і т. ін.
• портшез — Легке переносне крісло, в якому можна сидіти напівлежачи.
• портьє — Працівник готелю, що стежить за порядком у вестибюлі, приймає пошту, дає різні довідки мешканцям готелю і т. ін.
• портьєра — Завіса з важкої, щільної тканини на дверях або на вікні.
• поруб — Рубання лісу, дерев; вирубування.
• порубка — Вирубування, вирубка лісу, дерев.
• порубник — Той, хто самовільно рубає ліс, дерева.
• поруватість — Якість за знач. порува́тий.
• порука — Запевнення, гарантія в чому-небудь; прийнята на себе відповідальність за когось.
• порух — Рух; зміна положення тіла або його частини.
• поручата — Поруччя, поручні.
• поручення — Дія за знач. поручи́ти, поруча́ти
• поручик — Офіцерське звання у царській армії, наступне після чину підпоручика, а також особа, що має це звання.
• поручитель — Той, хто дає поруку, ручиться за кого-небудь.
• поручителька — Жін. до поручи́тель.
• поручительство — Те саме, що порука 1.
• поручник — Те саме, що пору́чик.
• поручництво — Те саме, що пору́ка 1.
• поручниця — Жін. до пору́чник².
• поруччя — Те саме, що по́ручні.
• порушення — Дія за знач. пору́шити 1-4 і пору́шитися 1.
• порушник — Той, хто порушує закони, розпорядження влади або правила, розпорядок чого-небудь і т. ін.
• порушниця — Жін. до пору́шник.
• порушування — Дія за знач. пору́шувати 1-4.
• порфір — Загальна назва магматичних гірських порід, перев. червоного кольору, з основою дрібнокристалічної або склуватої…
• порфіра — Довга пурпурова мантія, символ влади монарха.
• порфірит — магматична гірська порода, в якій великі кристали плагіоклазу, рогової обманки або піроксену містяться в основній…
• порхавка — Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха.
• порхання — Дія за знач. по́рхати.
• порцеляна — Керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду, декоративних виробів, ізоляційних…
• порціон — Певна кількість продуктів харчування.
• порція — Певна кількість харчового продукту, страви, признач. для споживання однією особою за один раз.
• поршень — Циліндрична деталь двигунів внутрішнього згоряння, парових машин, насосів, компресорів і т. ін., що робить…
• порядкування — Дія за знач. порядкува́ти.
• порядність — Властивість за знач. поря́дний¹ 1.
• порядок — Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; протилежне безладдя.
• порятівник — Той, хто рятує або врятував кого-небудь; рятівник.
• порятівниця — Жін. до порятівни́к.
• порятунок — Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін.
• посаг — Майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж; віно.
• посад — У Давній Русі X-XIV ст. та в Російській державі XV-XVIII ст. — ремісничо-торговельна частина міста за міською стіною.
• посада — Службове становище, пов’язане з виконанням певних обов’язків у якій-небудь установі, на підприємстві і т. ін.; місце…
• посадка — Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження.
• посадник — У Київській Русі — намісник князя.
• посвист — Характерний свистячий звук, який видає людина або тварина; свист.
• посвистування — Дія за знач. посви́итувати і звуки, утворювані цією дією.
• посвідка — Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого-небудь; посвідчення.
• посвідник — Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок.
• посвідниця — Жін. до посві́дник.
• посвідчення — Дія за знач. посві́дчити.
• посвідчування — Дія за знач. посві́дчувати.
• посвідчувач — Те саме, що посві́дник.
• посвідчувачка — Жін. до посві́дчувач.
• посвітління — Дія і стан за знач. посвітлі́ти.
• посвоячення — Дія за знач. посвоя́чити і посвоя́читися.
• посвята — Дія за знач. посвяти́ти¹.
• посвячення — Дія за знач. посвяти́ти¹.
• поселенець — Той, хто оселився у новому, необжитому місці.
• поселениця — Те саме, що поселе́нка.
• поселенка — Жін. до поселе́нець.
• поселення — Дія за знач. посели́ти 1 і посели́тися 1.
• поселяння — Дія за знач. поселя́ти 1 і поселя́тися 1.
• посередник — Особа або установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або…
• посередництво — Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та ін. зносин між ким…
• посередниця — Жін. до посере́дник.
• посередність — Якість за знач. посере́дній 1.
• посесор — Власник посесійного підприємства.
• посестра — Названа сестра або найближча подруга.
• посибілізм — Опортуністичний напрям у робітничому русі Франції кінця XIX ст., прихильники якого вели боротьбу проти марксизму…
• посибіліст — Прихильник посибілізму.
• посивіння — Дія за знач. поси́ві́ти.
• посидільниця — Ледащиця.
• посидіння — Те саме, що посиде́ньки.
• посидючість — Властивість за знач. посидю́чий 1.
• посидющість — Властивість за знач. посидю́щий.
• посилання — Дія за знач. посила́ти 1, 2 і посила́тися 1.
• посилення — Дія за знач. поси́лити, поси́лювати і поси́литися, поси́люватися.
• посилка — Дія за знач. посила́ти, посла́ти 1, 2 і посила́тися, посла́тися 1; посилання.
• посилювання — Дія за знач. поси́лювати.
• посилювач — Те саме, що підси́лювач.
• посиніння — Дія і стан за знач. поси́ні́ти.
• посипальник — Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; посівальник, засівальник.
• посипання — Дія за знач. посипа́ти.
• посипка — Те саме, що посипа́ння.
• посібник — Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання.
• посів — Дія за знач. посі́яти
• посівальник — Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник.
• посівання — Дія за знач. посіва́ти 1.
• посідання — Дія за знач. посіда́ти¹ 1.
• посілість — Володіння (у 2 знач.), маєток.
• посіпака — Прислужник, готовий допомагати в будь-яких діях, перев. ганебних; поплічник.
• посіпування — Дія за знач. посі́пувати і посі́пуватися.
• поскрип — Скрип, поскрипування.
• поскрипування — Дія за знач. поскри́пувати та звуки, утворювані цією дією.
• послаблення — Дія і стан за знач. посла́бити і посла́битися.
• пославка — Поголоска, поголос; недобра слава.
• посланець — Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.