Слова на літеру П

• поливання — Дія за знач. полива́ти 1, 4.
• поливка — Рідка приправа, яку додають у страву для поліпшення її смаку; підлива, соус.
• полигач — Помічник, спільник у яких-небудь діях (з негативним відтінком).
• полизач — Той, хто підлабузнюється заради власної наживи; підлабузник.
• полин — Трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих з міцним запахом і гірка на смак.
• полинець — Різновид полину.
• полинівка — Горілка, настояна на полині.
• полисіння — Дія і стан за знач. полисі́ти.
• полиск — Яскраве, сяюче світло.
• полискування — Дія за знач. поли́скувати.
• полиття — Дія за знач. поли́ти 4.
• полиця — Дошка або кілька дощок, які закріплені горизонтально на стіні або в шафі й використовуються для зберігання посуду…
• полишення — Дія за знач. полиша́ти.
• поліакриламід — Цінний хімічний полімер, що виступає замінником крохмалю і використовується в народному господарстві для надання…
• поліандрія — Форма шлюбу, при якій жінка може бути одночасно одруженою з багатьма чоловіками; багатомужжя.
• поліаніт — Мінерал з групи окислів.
• поліартрит — Одночасне ураження кількох суглобів або послідовне поширення запального процесу з одного суглоба на інші.
• полібазит — мінерал класу сульфосолей, сірувато-чорного кольору. Руда срібла.
• полібутадієн — високомолекулярна сполука, продукт полімеризації бутадієну.
• полівінілацетат — високомолекулярна сполука, продукт полімеризації вінілацетату.
• полівінілхлорид — високомолекулярна сполука, продукт полімеризації вінілхлориду.
• полівіння — Дія за знач. поліві́ти.
• полівішання — Дія і стан за знач. поліві́шати.
• полівка — Невеликий, перев. польовий та лісовий гризун, подібний до миші.
• полігамія — Те саме, що багатошлю́бність.
• полігенізм — Реакційне антинаукове вчення в антропології, згідно з яким людські раси становлять собою різні види і роди, що не…
• полігібрид — гібрид, одержаний від схрещування організмів, які відрізняються одночасно один від одного багатьма ознаками.
• полігінія — Форма шлюбу, при якій чоловік може бути одночасно одруженим з багатьма жінками; багатоженство.
• поліглот — Людина, яка володіє багатьма мовами.
• полігон — Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев.…
• полігонометрія — один з методів геодезичних робіт, вимірювання на місцевості довжин, послідовно пов'язаних між собою прямих ліній і…
• поліграф — Копіювальний прилад.
• поліграфіст — Фахівець друкарської справи, поліграфічного виробництва.
• поліграфістка — Жін. до поліграфі́ст.
• поліграфія — Галузь промисловості, що займається виготовленням друкованої продукції, і галузь техніки, пов’язана з виготовленням…
• полідактилія — Природжена вада розвитку людини, а також ссавців та птахів, яка полягає в утворенні додаткових пальців.
• полідипсія — хвороблива спрага і пов'язане з нею вживання надмірної кількості води.
• поліедр — Те саме, що многогра́нник.
• поліекран — кіновидовшце, яке показують одночасно на кількох (трьох або більше) екранах, розташованих поблизу один від одного.
• поліембріонія — Розвиток з однієї яйцеклітини кількох зародків (у тварин і людей).
• поліетилен — Продукт полімеризації етилену, який застосовується при виробництві пластичних мас.
• поліетиленоксид — полімер з окису етилену, речовина, яка відзначається серед інших полімерів дуже великою довжиною молекул. Додаючи П.…
• поліізобутилен — високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену.
• поліізопрен — високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізопрену. За властивостями П. подібний до натурального каучуку.
• полій — Вода, що виступила поверх льоду.
• поліклініка — Лікувальний заклад для обслуговування населення кваліфікованою медичною допомогою.
• поліконденсація — Процес утворення високомолекулярних сполук (полімерів) із низькомолекулярних (мономерів), що супроводиться виділенням…
• полікристал — тверде тіло, що складається з великої кількості дрібних, здебільшого безладно розташованих кристалів. До П. належать…
• поліксен — мінерал класу самородних металів, від срібло-білого до сталево-сірого кольору. Використовують у хімічній та…
• полілог — Розмова чи дискусія, в якій беруть участь кілька осіб.
• полільник — Той, хто поле.
• полільниця — Жін. до полі́льник 1.
• полімент — Суміш, якою покривають вироби з дерева і гіпсу перед золотінням.
• полімеризатор — пристрій, що сприяє полімеризації
• полімеризація — Процес утворення полімерів.
• полімерія — Явище, при якому в речовині одного і того ж складу вміщується подвійна, потрійна і т. ін. кількість одних і тих же…
• полімерознавство — Наука, яка вивчає властивості і будову полімерів, а також закони їх змін.
• поліметрія — Наявність у поетичному творі кількох віршових розмірів.
• поліморфізм — Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками.
• поліневрит — Множинне ураження периферичних нервів.
• поління — Дія за знач. поло́ти.
• поліно — Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо.
• поліном — Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен.
• поліняка — Збільш. до полі́но.
• поліняччя — Збірн. до поліня́ка.
• поліоенцефаліт — захворювання, що характеризується запаленням та переродженням сірої речовини головного мозку.
• поліомієліт — Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому уражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч.
• поліп — Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на…
• поліпептид — Азотиста речовина, що складається з трьох і більше амінокислот.
• поліплоїдія — Збільшення кількості хромосом в ядрах клітин рослинних і тваринних організмів у два і більше разів порівняно з нормою.
• поліпропілен — Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та…
• поліпшення — Дія і стан за знач. полі́пшити і полі́пшитися.
• поліпшування — Дія і стан за знач. полі́пшувати і полі́пшуватися.
• поліпшувач — Той чи те, ким або чим поліпшується хто-, що-небудь.
• поліритмія — Одночасне поєднання в музичному творі кількох ритмів.
• полірувальник — Робітник, який полірує що-небудь.
• полірувальниця — Жін. до полірува́льник¹.
• полірування — Дія за знач. полірува́ти.
• поліс — Страхове свідоцтво — документ про страхування (життя, майна і т. ін.).
• полісемія — Наявність у одного і того самого слова кількох лексичних значень; багатозначність.
• полісиндетон — одна з фігур поетичної мови, яка полягає в повторенні однакових сполучників.
• полісмен — Поліцай в Англії та США.
• поліспаст — Вантажопідйомний механізм у вигляді системи рухомих і нерухомих блоків, що їх огинає канат.
• поліспермія — Проникнення в яйцеклітину при заплідненні кількох сперматозоїдів.
• полісся — Низька лісиста місцевість.
• полістирол — Пластична маса з високими електроізоляційними властивостями, яка застосовується в електротехніці, у будівництві, для…
• політ — Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі.
• політбюро — Скорочення: політичне бюро.
• політвідділ — Скорочення: політичний відділ.
• політвʼязень — Скорочення: політичний в’язень.
• політгодина — Час для занять питаннями поточної політики.
• політграмота — Короткий курс основних, початкових політичних знань.
• політгурток — Гурток для вивчення основ марксизму-ленінізму, історії КПРС, поточної політики.
• політеїзм — Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм.
• політеїст — Прибічник, послідовник політеїзму.
• політекономія — Скорочення: політична економія.
• політелія — збільшена кількість сосків молочної залози у людини. П. є вадою розвитку.
• політематизм — принцип музичної композиції, що полягає в побудові твору з двох або більше тем, протиставлених або зіставлених у…
• політемігрант — Скорочення: політичний емігрант.
• політемігрантка — Жін. до політемігра́нт.
• політехнізація — Дія за знач. політехнізува́ти.
• політехнік — Студент політехнічного інституту або політехнікуму.
• політехнікум — Середній політехнічний навчальний заклад.
• політзаняття — Заняття на суспільно-політичну тему.
• політик — Той, хто займається питаннями політики; політичний діяч.
• політика — Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і…
• політикан — Політичний ділок, неперебірливий у засобах для досягнення своєї мети; безпринципний політик, інтриган.
• політиканка — Жін. до політика́н 1.
• політиканство — Поведінка і спосіб дій політикана (у 1 знач.).
• політикування — Дія за знач. політикува́ти.
• політипаж — Старовинна назва відбитка дереворита у тексті книги.
• політичність — Абстр. ім. до політичний 1-3.
• політінформатор — Особа, яка проводить політінформацію.
• політінформація — Повідомлення, інформування про поточні політичні події внутрішньодержавного та міжнародного життя.
• політкаторжанка — Жін. до політкаторжа́нин.
• політкерівник — У Збройних Силах СРСР до 1942.р. — особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин.
• політкерівництво — Скорочення: політичне керівництво.
• політнавчання — Вивчення основ марксизму-ленінізму, історії КПРС, питань поточної політики.
• політник — Той, хто найнятий на літні роботи.
• політниця — Жін. до полі́тник¹.
• політогляд — Скорочення: політичний огляд.
• політок — Одноліток.
• політональність — Одночасне сполучення різних тональностей у музиці.
• політорган — Скорочення: політичний орган.
• політосвіта — Скорочення: політична освіта.
• політосвітробота — Скорочення: політико-освітня робота; масова політико-освітня і загальноосвітня робота серед дорослого населення.
• політпрацівник — Скорочення: політичний працівник.
• політробітник — Те саме, що політпрацівни́к.
• політробота — Скорочення: політична робота; робота по здійсненню політичної освіти.
• політрук — Те саме, що політкерівни́к.
• політтехнолог — особа, що професійно виконує технологічні, штабні тощо завдання для політика ‖ професія цієї особи
• поліття — Сприятливі умови, сприятлива погода.
• політуправління — Скорочення: політичне управління.
• політура — Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті і використовується для полірування виробів з дерева.
• політчастина — Скорочення: політична частина.
• політшкола — Навчальний заклад, що здійснює політичну підготовку.
• поліурія — Збільшення виділення добової кількості сечі.
• поліфагія — Живлення тварин різноманітними кормами.
• поліфілія — уявлення про походження певних груп організмів (рядів, родин, родів, видів) від кількох або багатьох неспоріднених…
• поліфонізм — Те саме, що поліфоні́чність.
• поліфонічність — Властивість за знач. поліфоні́чний.
• поліфонія — Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій.
• поліфтонг — Сполучення кількох звуків, які функціонують як одна фонема.
• поліхлорвініл — Продукт полімеризації хлористого вінілу.
• поліхроїзм — властивість мінералів змінювати забарвлення при звичайному освітленні залежно від напряму падіння променів.
• поліхромія — Багатобарвність творів образотворчого мистецтва.
• поліхромність — Властивість за знач. поліхро́мний.
• поліцайня — Поліцаї.
• поліцеймейстер — Те саме, що поліцме́йстер.
• поліцейщина — Система поліцейської регламентації суспільного життя; поліцейський режим.
• поліціант — Те саме, що поліца́й.
• поліція — У дореволюційній Росії і в капіталістичних країнах — система особливих органів державного управління для охорони…
• поліцмейстер — У дореволюційній Росії і деяких капіталістичних країнах — начальник поліції у містах і містечках.
• полішинель — Комічний персонаж французького народного театру.
• полковник — Офіцерське звання або чин в армії на ранг нижчий від генерал-майора.
• полковництво — Посада полковника (у 2 знач.).
• полковниця — Дружина полковника.
• полководець — Воєначальник, який керує великими оперативно-стратегічними військовими з’єднаннями.
• поло — Спортивна командна гра в м’яч верхи на конях.
• полова — Відходи при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що використовується…
• половик — Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги.
• половина — Одна з двох рівних частин чого-небудь.
• половинчастість — Абстр. ім. до полови́нчастий.
• половинчатість — Абстр. ім. до полови́нчатий.
• половинчик — Міра в ⅛ літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка.
• половинщина — Оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі за користування нею.
• половіння — Дія і стан за знач. полові́ти.
• половник — Місце, куди зсипають полову; засік для полови.
• половня — Те саме, що поло́вник.
• половозбирач — Пристрій у комбайні для збирання полови.
• половчин — Те саме, що половча́нин.
• полог — Те, чим закривають що-небудь, завішуючи чи покриваючи його.
• пологи — Фізіологічний процес виходу плода з тіла матері; роди.
• пологість — Властивість за знач. поло́гий.
• положення — Місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі.
• положистість — Властивість за знач. поло́жистий.
• полоз — Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев’яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по…
• полоззя — Збірн. до по́лоз¹ 1.
• полозок — Те саме, що по́лоз¹ 1.
• полон — Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в…
• полонез — Урочистий бальний танець із тридольним розміром, що походить від польського народного танцю.
• полоненик — Людина, яку взято в полон; бранець.
• полонення — Дія і стан за знач. полони́ти.
• полонина — Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу.
• полонитель — Той, хто взяв у полон кого-небудь.
• полонізація — Дія і стан за знач. полонізува́ти і полонізува́тися.
• полонізм — Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови.
• полоній — Радіоактивний хімічний елемент — метал сріблястого кольору.
• полоніст — Фахівець з полоністики.
• полоністика — Сукупність наук, які вивчають польську мову, літературу, культуру, історію і т. ін.
• полонофіл — Прихильник польської нації, її культури.
• полонофільство — Прихильність до всього польського.
• полонянка — Жін. до полоня́нин.
• полоскальниця — У чайному сервізі — чашка для обполіскування посуду.
• полоскання — Дія за знач. полоска́ти.
• полотенце — Те саме, що полотно́ 1.
• полотнина — Невеликий шматок тканини (перев. білої).
• полотнище — Шматок тканини натуральної ширини (як виткано).
• полотно — Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення.
• полоття — Дія за знач. поло́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.