Слова на літеру П

• повпредство — Скорочення: повноважне представництво; до 1941 року — назва дипломатичного представництва СРСР при іноземному уряді…
• повстанець — Учасник повстання, заколоту.
• повстання — Масовий збройний виступ.
• повстанство — Повстанський рух.
• повстина — Те саме, що повсть.
• повсть — Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого…
• повстянка — Шматок повсті.
• повстяр — Той, хто виготовляє повсть.
• повстярка — Жін. до повстя́р.
• повсюдність — Абстр. ім. до повсю́дний.
• повсякденність — Абстр. ім. до повсякде́нний.
• повсякдення — Те, що буває кожного дня, щодня; щоденність.
• повтор — Те саме, що повто́рення.
• повторення — Дія за знач. повтори́ти, повторя́ти і повтори́тися, повторя́тися.
• повторність — Абстр. ім. до повто́рний.
• повторюваність — Абстр. ім. до повто́рюваний 2.
• повторювання — Дія за знач. повто́рювати і повто́рюватися.
• повчальник — Той, хто повчає, дає напучення.
• повчальність — Абстр. ім. до повча́льний.
• повчання — Дія за знач. повча́ти.
• повʼязаність — Наявність зв’язку, взаємної залежності, зумовленості фактів, явищ і т. ін.
• повʼязання — Дія за знач. пов’яза́ти 7.
• повʼязка — Вузький шматок тканини, яким обв’язують що-небудь (голову, руку і т. ін.).
• повʼязування — Дія за знач. пов’я́зувати.
• повʼязь — Те, чим пов’язують, скріплюють що-небудь.
• поганець — Той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.).
• поганин — Той, хто не сповідує християнської віри; нехристиянин.
• поганка — Жін. до пога́нець 1.
• поганство — Язичество.
• погань — Покидьки.
• погар — Що-небудь горіле; залишки чогось горілого.
• погасання — Дія і стан за знач. погаса́ти¹.
• погашання — Дія за знач. погаша́ти.
• погашення — Дія за знач. погаси́ти, погаша́ти.
• погейкування — Дія за знач. поге́йкувати.
• погибель — Передчасна, насильницька смерть; гибель.
• погідність — Абстр. ім. до погі́дний.
• погіршання — Дія за знач. погі́ршати.
• погіршення — Дія за знач. погі́ршити, погі́ршувати і погі́ршитися, погі́ршуватися.
• погіршування — Дія за знач. погі́ршувати.
• поглиблення — Дія за знач. погли́бити.
• поглиблювання — Дія за знач. погли́блювати.
• поглинання — Дія за знач. поглина́ти і поглина́тися.
• поглинач — Те саме, що вбира́ч.
• поглинення — Дія за знач. погли́ну́ти.
• поглум — Те саме, що глум.
• поглумка — Те саме, що глум.
• погляд — Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь.
• поглядання — Дія за знач. погляда́ти.
• погній — Добре угноєна земля.
• погнутість — Стан за знач. погну́тий 2.
• поговір — Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; плітка.
• поговірка — Те саме, що погові́р.
• погода — Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час.
• погодженість — Абстр. ім. до пого́джений 2.
• погодження — Дія за знач. пого́дити.
• погоджування — Дія за знач. пого́джувати.
• погодка — Те саме, що пого́да.
• погожість — Абстр. ім. до пого́жий.
• погойдування — Дія за знач. пого́йдувати.
• поголівʼя — Загальна кількість голів худоби в господарстві, області, країні.
• поголос — Те саме, що поголо́ска 1, 2.
• поголоска — Чутка, вірогідність якої не встановлено.
• погон — Знак розрізнення у вигляді широкої нашивної або накладної смуги, прикріпленої до плечей військового чи іншого…
• погонич — Той, хто поганяє, супроводжує запряжених або нав’ючених тварин (коней, волів і т. ін.).
• погоня — Переслідування втікача з метою його спіймання.
• погорда — Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь.
• погордливість — Властивість за знач. пого́рдливий.
• погорілець — Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі.
• погост — У Київській Русі — місце торгу, куди з’їжджалися купці.
• пограбування — Дія за знач. пограбува́ти.
• пограниччя — Місцевість біля кордону.
• погребиця — Те саме, що погрібни́к.
• погребище — місто в Україні, у Вінницькій області
• погріб — Те саме, що льох.
• погрібець — Невеликий погріб.
• погрішність — Помилка, похибка в чому-небудь.
• погрожування — Дія за знач. погро́жувати.
• погроза — Обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність.
• погром — Розорення, спустошення якої-небудь країни, території і т. ін.; розгром.
• погромник — Учасник або організатор погрому.
• погруддя — Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс).
• погрюкування — Дія за знач. погрю́кувати і звуки, утворювані цією дією.
• погук — Звук людського голосу; вигук.
• погукування — Дія за знач. погу́кувати¹.
• погулянка — Те саме, що гу́ля́нка 1.
• погуляння — Те саме, що гу́ля́нка 1, 3.
• подавальник — Той, хто подає що-небудь (перев. снопи).
• подавальниця — Жін. до подава́льник.
• подавання — Дія за знач. подава́ти¹ 1-10, 12-14.
• подавець — Той, хто власноручно передає кому-небудь за призначенням листа, документ і т. ін.
• подагра — Захворювання суглобів і тканин, викликане відкладанням солей внаслідок порушення обміну речовин в організмі.
• подагрик — Хворий на подагру.
• подання — Дія за знач. пода́ти.
• подарунок — Дія за знач. подарува́ти.
• податкоспроможність — Властивість за знач. податкоспромо́жний.
• податливість — Властивість за знач. пода́тливий.
• податник — Той, хто сплачує подать.
• податок — Встановлюваний державою обов’язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.
• подать — У дореволюційній Росії — податок з селян та міщан.
• подача — Дія за знач. подава́ти¹, пода́ти.
• подачка — Їжа, кинута собаці або іншій тварині.
• подвиг — Важлива своїм значенням дія; вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах; героїчний, самовідданий вчинок.
• подвижник — Людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе життєвих благ; аскет.
• подвижництво — Спосіб життя подвижника (у 1 знач.).
• подвижниця — Жін. до подви́жник.
• подвійник — Те саме, що двійни́к 1.
• подвійність — Стан за знач. подві́йний 2, 3.
• подвірʼя — Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір.
• подвоєність — Стан за знач. подво́єний 3.
• подвоєння — Дія за знач. подво́їти і подво́їтися.
• подвоювання — Дія за знач. подво́ювати і подво́юватися.
• поденка — Те саме, що одноде́нка 1.
• поденник — Найманий робітник з поденною оплатою праці.
• поденниця — Жін. до поде́нник.
• поденщина — Поденна робота.
• подзвін — Похоронний дзвін.
• подзвіння — Те саме, що по́дзвін.
• подзвонювання — Дія за знач. подзво́нювати і звуки, утворювані цією дією.
• подзенькування — Дія за знач. подзе́нькувати і звуки, утворювані цією дією.
• подив — Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін.
• подивування — Те саме, що по́див.
• подимщина — Те саме, що поди́мне ( див. поди́мний).
• подих — Втягування і виштовхування повітря під час дихання; вдих і видих.
• подібність — Якість за знач. поді́бний 1.
• поділ — Дія за знач. поділи́ти, поділя́ти 1.
• поділення — Дія за знач. поділи́ти.
• поділка — Відстань між позначками (перев. горизонтальними рисками, лініями) на вимірювальній шкалі, а також самі ці риски, лінії.
• поділля — Низовинна місцевість; долина.
• поділок — Зменш. до поді́л.
• подільник — Прилад, пристрій для поділу чого-небудь.
• подільність — Властивість за знач. поді́льний.
• поділяння — Дія і стан за знач. поділя́ти і поділя́тися 1.
• подіум — Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для почесних гостей (імператора, сенаторів і т. ін.)
• подія — Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя.
• подмух — Те саме, що по́дих 3.
• подоба — Зовнішній вигляд; зовнішність.
• подобизна — Те саме, що подо́ба 1, 3.
• подовженість — Абстр. ім. до подо́вжений 2, 3.
• подовження — Дія за знач. подо́вжити, подо́вжувати і подо́вжитися, подо́вжуватися.
• подовжування — Дія за знач. подо́вжувати і подо́вжуватися.
• подовшання — Зростання в довжину.
• подолання — Дія за знач. подола́ти.
• подоріж — Те саме, що по́дорож.
• подоріжжя — Подорож.
• подорож — Поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання.
• подорожанин — Той, хто подорожує.
• подорожник — Придорожній бур’ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос…
• подорожниця — Жін. до подоро́жник²
• подорожування — Дія за знач. подорожува́ти.
• подорожчання — Дія і стан за знач. подоро́жчати.
• подразливість — Властивість за знач. подра́зливий 1.
• подразнення — Дія за знач. подразни́ти, подра́знювати.
• подразник — Те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідну реакцію.
• подразнюваність — Здатність реагувати на подразнення (у 1 знач.).
• подразнювання — Дія за знач. подра́знювати.
• подріб — Потрухи, тельбухи.
• подрібненість — Властивість і стан за знач. подрі́бнений.
• подрібнення — Дія за знач. подрібни́ти, подрі́бнювати та дія і стан за знач. подрібни́тися, подрі́бнюватися.
• подрібнюваність — Здатність подрібнюватися.
• подрібнювання — Дія за знач. подрі́бнювати і подрі́бнюватися.
• подрібнювач — Механізм, пристрій для подрібнювання соломи, коренеплодів і т. ін.
• подробиця — Окремий факт; деталь якої-небудь справи, явища.
• подруга — Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить з ким-небудь.
• подружжя — Шлюбна пара; чоловік і дружина.
• подружина — Подруга.
• подружниця — Те саме, що по́друга.
• подряпина — Неглибока, довгаста ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким, гострим.
• подряпування — Дія за знач. подря́пувати.
• подув — Порив (вітру і т. ін.); повів, повівання.
• подужання — Дія за знач. поду́жати, поду́жувати 1.
• подушка — Набитий пухом, пір’ям, сіном і т. ін. мішок, який використовується як м’яка підстилка під голову, для сидіння та інших…
• подушне — Прямий податок, що збирався з кожної особи чоловічої статі.
• подяка — Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття.
• поезія — Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах.
• поема — Жанр віршованого оповідного твору.
• поет — Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів.
• поетеса — Жін. до пое́т 1.
• поетизація — Дія за знач. поетизува́ти 1.
• поетизування — Дія за знач. поетизува́ти.
• поетика — Розділ науки про літературу, в якому вивчається структура і творчі прийоми поетичних творів, їхня форма й принципи…
• поетичність — Властивість за знач. поети́чний 4, 5.
• поетка — Поетеса.
• поєдинок — Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій.
• поєднання — Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1.
• поєднування — Дія за знач. поє́днувати.
• пожадання — Те саме, що жада́ння.
• пожадливість — Властивість за знач. пожа́дливий.
• пожвавлення — Стан за знач. пожва́витися, пожва́влюватися 1; жвавість, бадьорість, веселість.
• пожвавлювання — Дія за знач. пожва́влювати.
• пожданики — Пожда́никами годува́ти — те саме, що Годува́ти жда́никами ( див. жда́ники).
• пожежа — Полум’я, яке охоплює і знищує все, що може горіти, а також саме горіння, знищення чого-небудь вогнем.
• пожежище — Те саме, що пожари́ще.
• пожежник — Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
• пожежня — Те саме, що пожа́рня 1.
• пожертва — Те саме, що поже́ртвування 2.
• пожертвування — Дія за знач. поже́ртвувати.
• пожива — Те, що живить організм, забезпечує його життєдіяльність.
• поживання — Те саме, що життя́ 4; існування.
• поживність — Якість за знач. пожи́вний 1.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.