Слова на літеру П

• платність — Властивість за знач. пла́тний 1.
• платня — Плата за роботу, службу; заробітна плата.
• плато — Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більше як на 200 м; плоскогір’я.
• платонізм — Ідеалістичне філософське вчення старогрецького філософа Платона та його послідовників, за яким реальний мінливий світ…
• платонік — Учень, послідовник старогрецького філософа Платона.
• платоспроможність — Спроможність заплатити за куплене, своєчасно покривати свої грошові зобов’язання.
• плаття — Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає…
• платформа — Рівна підвищена площадка.
• плаун — Те саме, що п’я́дич.
• плафон — Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі.
• плаха — Дерев’яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така…
• плахіття — Те саме, що пла́ття 1, 2.
• плахта — Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.
• плац — Площа для військових парадів і стройових занять.
• плацдарм — Місцевість, район, де підготовляється та розгортається військова операція.
• плацебо — Речовина без лікувальних властивостей, яка діє завдяки вірі пацієнта.
• плацента — Орган зв’язку зародка з материнським тілом під час внутрішньоутробного розвитку людини та ссавців; дитяче місце, послід.
• плацкарта — Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава.
• плач — Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією.
• плачевність — Властивість і стан за знач. плаче́вний.
• плачинда — Виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид…
• плачливість — Властивість за знач. плачли́вий.
• плашкоут — Безпалубне плоскодонне несамохідне судно для перевезення вантажів у порту, для наведення плавучих мостів.
• плащ — Верхній широкий безрукавний одяг, який носять наопашки.
• плащаниця — Предмет культу в православній церкві у вигляді полотнища з зображенням тіла Христа в труні.
• плебей — У стародавньому Римі — представник нижчого стану вільного населення.
• плебейка — Жін. до плебе́й 2.
• плебейство — Плебеї.
• плебісцит — Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум.
• плебс — Плебеї.
• плевра — Оболонка, що вкриває легені та стінки грудної порожнини в людини і ссавців.
• плеврит — Запалення плеври, що супроводжується підвищенням температури, болями в боку, кашлем.
• плевропневмонія — Крупозне запалення легенів, ускладнене плевритом.
• плед — Шерстяне або напівшерстяне покривало, перев. з торочками, яке використовують як хустку або ковдру.
• плеєр — Портативний пристрій або програма для відтворення музики чи відео.
• плезіантроп — викопна людиноподібна мавпа, близька до австралопітека; рештки П. знайдено в Південній Африці.
• плезіозавр — Вимерлий морський ящір з довгою шиєю, невеликою головою та великими ластоподібними кінцівками.
• плейбой — молодик, що розважається і залицяється до жінок.
• плейстоцен — перша епоха антропогену.
• плеканець — Те саме, що песту́н 1; мазун.
• плекання — Дія за знач. плека́ти.
• плексиглас — Прозора безбарвна пластмаса, міцне органічне скло.
• плектр — Тонка пластинка з загостреним ріжком, якою зачіпають струни деяких щипкових музичних інструментів під час гри.
• племгосп — Скорочення: племінне господарство.
• племінник — Син брата або сестри; небіж.
• племінниця — Дочка брата або сестри; небога.
• племферма — Скорочення: племінна ферма.
• пленер — У живописі — правдиве відтворення природного освітлення, кольору, повітряного середовища.
• пленеризм — Напрям живопису, який відзначається прагненням до якнайправдивішого відтворення природного освітлення, кольору…
• пленерист — Майстер пленеру.
• пленеристка — Жін. до пленери́ст.
• плентання — Дія за знач. пле́нтати і пле́нтатися.
• пленум — Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації.
• плеоназм — У стилістиці — сполучення близьких за значенням слів, з яких одно або кілька логічно зайві.
• плеохроїзм — Властивість мінералів неоднаково поглинати промені світла й таким чином змінювати своє забарвлення.
• плеск — Те саме, що пле́скіт.
• плесканець — Коржик із тіста, глини і т. ін. плескатої форми.
• плесканка — Глиняна посудина плескатої форми.
• плескання — Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією.
• плескач — Круглий, плескатий хліб.
• плескіт — Шум від руху, падіння води (або іншої рідини), а також удару по поверхні води (або іншої рідини), падіння на неї.
• плескотання — Дія за знач. плескота́ти і плескота́тися і звуки, утворювані цією дією.
• плескотіння — Дія за знач. плескоті́ти і плескоті́тися і звуки, утворювані цією дією.
• плескуватість — Властивість за знач. плескува́тий.
• плесо — Відносно широка, з спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами.
• плетеник — Плетений, довгастої форми виріб з білого тіста.
• плетениця — Вінок, гірлянда.
• плетення — Дія за знач. плести́ 1.
• плетиво — Дія за знач. плести́.
• плетизмографія — метод графічної реєстрації змін об'єму окремих частин організму і органів людини та тварин залежно від стану їх…
• плетільник — Майстер, що виготовляє плетені вироби.
• плетільниця — Жін. до плеті́льник.
• плетінка — Плетена сумка для продуктів, дрібних речей тощо; кошик.
• плетіння — Дія за знач. плести>́ 1.
• плетора — збільшення загальної маси крові, що відбувається при деяких захворюваннях.
• плетун — Те саме, що плітка́р.
• плетуха — Те саме, що плітка́рка.
• плече — Частина тулуба від шиї до руки.
• плечоногі — Тип морських безхребетних тварин, зовні схожих на молюсків.
• плеяда — Група видатних діячів певної епохи, які пов’язані спільністю поглядів, завдань, напряму.
• пливун — Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.
• пливучість — Властивість за знач. пливу́чий 3.
• плиг — Стрибок.
• плигання — Дія за знач. плига́ти.
• плигун — Те саме, що стрибу́н.
• плигунка — Жін. до плигу́н.
• плин — Дія за знач. пли́нути 1, 3-5.
• плинність — Властивість і стан за знач. пли́нний 1, 3.
• плис — Груба бавовняна ворсиста тканина; бавовняний бархат.
• плиска — Перелітний невеликий птах з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм.
• плискуватість — Властивість за знач. плискува́тий.
• плита — Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін.
• пліва — Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі.
• плівка — Те саме, що пліва́.
• плівчастість — Властивість за знач. плі́вчастий 1, 2.
• плід — Частина рослини, яка розвивається після запліднення із зав’язі квітки і містить у собі насіння.
• плідник — Жіночий орган розмноження у квіткових рослин, розміщений у центрі квітки; маточка.
• плідність — Здатність регулярно давати приплід, плодитися.
• плімутрок — Поширена порода несучих і м’ясних курей різноманітного оперення, що мають листкоподібний зубчастий гребінь.
• плінтування — Дія за знач. плінтува́ти.
• плінтус — Вузька дерев’яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною.
• плінфа — Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал.
• пліоцен — Остання епоха третинного періоду в історії Землі.
• плісе — Дрібні паралельні складки на тканині, загладжені машинним способом або утюгом.
• плісень — Бархатистий пухнастий наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах.
• плісирування — Дія за знач. плісирува́ти.
• пліснява — Те саме, що плі́сень.
• пліснявина — Те саме, що плі́сень.
• пліснявіння — Дія і стан за знач. плі́сня́віти.
• пліснявка — Те саме, що плі́сень 1.
• плітка — Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір.
• пліткар — Той, хто займається плітками ( див. плі́тка¹), розносить плітки.
• пліткарка — Жін. до плітка́р.
• пліть — Витке стебло.
• плічка — Вішалка для одягу у вигляді вигнутої палки, виготовленої з різних матеріалів, із гачком посередині.
• пліш — Те саме, що пліши́на.
• плішивість — Стан за знач. пліши́вий.
• плішина — Місце, на якому витерлася, облізла шерсть.
• плішка — Невеликий клин; заплішка.
• плішня — Важкий лом на дерев’яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін.
• плов — Східна страва з вареного рису і шматочків м’яса або риби із прянощами чи з фруктами, овочами.
• плодівництво — Вирощування плодово-ягідних рослин як галузь сільського господарства.
• плодовитість — Здатність регулярно давати приплід, плодитися (у 1 знач.).
• плододробарка — Машина, апарат для механічного подрібнення плодів.
• плодожерка — Небезпечний садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин.
• плодозбір — Збирання плодів; сезон, пора збирання урожаю з полів, у садах, на городах.
• плодозгін — Вигнання, знищення плода (у 2 знач.), зародка.
• плодозміна — Чергування посівів сільськогосподарських рослин у системі сівозміни.
• плодознімач — Пристрій для знімання плодів з рослин.
• плодолистик — Видозмінений листок у квітки покритонасінних рослин, на якому розвивається насінний зачаток.
• плодоніжка — Частина стебла, на якій тримається плід.
• плодоносіння — Те саме, що плодоно́шення.
• плодоносність — Здатність давати плоди (у 1 знач.).
• плодоношення — Дія за знач. плодоно́сити.
• плодоовочесушарка — Те саме, що плодоовочесуша́рня.
• плодоовочесушарня — Пристрій, апарат або приміщення для сушіння плодів і овочів.
• плодоовочівник — Фахівець з плодоовочівництва.
• плодоовочівництво — Вирощування плодів і овочів як галузь сільського господарства
• плодорозсадник — Ділянка, зайнята під розсадник плодових рослин.
• плодосушарка — Те саме, що плодосуша́рня.
• плодосушарня — Пристрій, апарат або приміщення для сушіння плодів.
• плодосховище — Спеціальне приміщення для зберігання плодів.
• плодотворність — Властивість за знач. плодотво́рний.
• плодоутворення — Утворення плода (у 1 знач.).
• плодушка — Коротка плодова гілка, на якій тримається квіткова брунька.
• плодючість — Властивість за знач. плодю́чий.
• плоєння — Дія за знач. плої́ти.
• плойка — Паралельні хвилясті пасма завитого волосся.
• плойчастість — Властивість за знач. плойча́стий.
• пломба — На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. — заборонний знак (із шматочка свинцю або…
• пломбір — Вершкове морозиво, до якого додають смакові приправи (шоколад, горіхи, ягоди і т. ін.).
• пломбувальник — Робітник, який запечатує що-небудь, накладаючи пломби (у 1 знач.).
• пломбувальниця — Жін. до пломбува́льник.
• пломбування — Дія за знач. пломбува́ти.
• пломеніння — Дія за знач. пломені́ти.
• пломінь — Те саме, що по́лум’я.
• плоскирка — Невелика прісноводна промислова риба родини коропових, схожа на ляща.
• плоскінь — Чоловічі рослини конопель, а також волокно з них.
• плоскість — Властивість за знач. пло́ский 1, 5.
• плоскогірʼя — Високо (за 500 м) піднята над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.
• плоскогубці — Кліщі, щипці з плоскими, плескатими кінцями (губами).
• плоскодонка — Човен з плоским дном.
• плосконіс — Жучок рудого, бурого або чорного кольору — шкідник сільськогосподарських плодових та інших культур.
• плоскоріз — Культиватор з плоскоріжучими лапами.
• плоскостопість — Фізична вада ноги, зв’язана з утворенням плоскої стопи.
• плотар — Робітник, який збиває, зв’язує плоти, а також гонить їх при сплаві.
• плотиця — Те саме, що плі́тка² 1.
• плотовод — Те саме, що плотого́н.
• плотогон — Робітник, що сплавляє плоти.
• плотолюбність — Властивість за знач. плотолю́бний.
• плотолюбство — Те саме, що плотолю́бність.
• плотоспуск — Частина греблі, призначена для пропускання плотів униз по річці.
• плотськість — Абстр. ім. до пло́тський.
• плоть — Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу).
• плоховник — Те саме, що обліпи́ха.
• площа — Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою.
• площина — Велика ділянка рівної поверхні землі; рівнина.
• площинність — Зображення в одній площині; розміщення, розташування в одній площині (у 2 знач.).
• плуг — Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки.
• плугар — Те саме, що плуга́та́р.
• плугатар — Той, хто оре землю плугом; орач.
• плугатарка — Жін. до плуга́та́р.
• плунжер — Поршень гідравлічного домкрата або преса і т. ін. у вигляді довгого циліндричного стрижня з гладенькою поверхнею.
• плутаник — Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших.
• плутанина — Безладне, хаотичне сплетення, переплетення чого-небудь; плетиво.
• плутаниця — Те саме, що плутани́на 1, 2.
• плутанка — Спосіб в’язання петель гачком.
• плутання — Дія за знач. плу́тати.
• плутократ — Представник найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу в буржуазному суспільстві.
• плутократія — Політичний лад, за якого вся влада зосереджена в руках найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу в…
• плутон — Загальна назва різноманітних глибинних вивержених порід.
• плутонізм — Напрям у геології, за яким усі гірські породи утворилися під впливом внутрішнього вогню Землі.
• плутоній — Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, який використовують як ядерне паливо.
• плутоніст — Прихильник плутонізму.
• плутяга — Лукава, хитра людина; шахрай.
• плювальниця — Спеціальна посудина для спльовування слини, мокротиння.
• плювання — Дія за знач. плюва́ти.
• плювіограф — Прилад, яким реєструють кількість рідких опадів, інтенсивність та час випадання їх.
• плювіоз — п'ятий місяць (з 20 - 21 січня по 18 - 19 лютого) французького республіканського календаря, запровадженого Конвентом у…
• плювіометр — Те саме, що плювіо́граф.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.