Слова на літеру П

• пірометрія — Вчення про вимірювання високих температур за допомогою спеціальних приладів.
• піроп — Дорогоцінний камінь червоного кольору; різновид гранату.
• піропатрон — трубка з порохом, підриванням якої приводять у дію деякі пристрої (, катапульти) на літальних або інших апаратах.
• піроплазма — Найпростіший одноклітинний організм, що паразитує в червоних кров’яних тільцях тварин; пасовищний кліщ.
• піроплазмоз — Інфекційне захворювання свійських тварин, що викликається піроплазмами.
• піроскоп — Прилад для приблизного вимірювання високих температур у заводських печах.
• піротерапія — лікування штучним підвищенням температури тіла.
• піротехнік — Фахівець з піротехніки.
• піротехніка — Галузь техніки, пов’язана з виготовленням горючих і вибухових сумішей, сигнальних вогнів, ракет, фейєрверків
• піротин — мінерал класу сульфідів, бронзово-жовтого кольору. Інколи використовують як сировину для одержання сірчаної кислоти, а…
• пірофіліт — мінерал класу силікатів; білого з жовтуватим відтінком, блідо-зеленого кольору. Використовують як замінник тальку.
• пірофобія — психічне захворювання, що проявляється в патологічній боязні вогню.
• пірохлор — мінерал класу окисів і гідроокисів, бурого, жовтувато-зеленого кольору. Сировина для одержання ніобію.
• пірс — Висунута в море портова споруда, до якої причалюють судна з обох боків.
• пірсинг — Проколювання різних частин тіла для носіння прикрас.
• пірует — У танці, балеті — повний круговий поворот всім тілом на носку однієї ноги.
• пірце — Зменш.-пестл. до перо́ 1.
• пірʼя — Сукупність пір’їн, що ростуть на шкірі птахів.
• пісенник — Збірник пісень.
• пісенність — Властивість за знач. пісе́нний; мелодійність.
• піскар — Дрібна річкова риба родини коропових.
• пісковик — Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін.
• пісковина — Осадочна гірська порода, що складається з піску з домішками глини, а також грунт такого складу.
• піскомет — Центробіжна машина, яка ущільнює пісок, що іде на виготовлення ливарних форм.
• піскомийка — Апарат, яким промивають пісок, щоб видалити з нього глину, мул та інші домішки.
• піскорий — Комаха, що живе у піщаних норах.
• піскорийка — Личинка міноги, яка має властивість зариватись у пісок.
• піскуватість — Вміст піску.
• післядія — Дальша, пізніша стадія якої-небудь дії.
• післяйменник — Слово, яке за функцією відповідає прийменникові, але ставиться після слова, до якого відноситься.
• післямова — Заключне роз’яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., що стоїть у кінці твору, книги.
• післяплата — Спосіб грошового розрахунку між відправником і одержувачем, при якому з одержувача стягується вартість товару або…
• післяслово — Те саме, що післямо́ва.
• піснетворець — Те саме, що пісня́р (у 1 знач.).
• піснетворчість — Творчість пісняра (у 1 знач.).
• пісня — Словесно-музичний твір, признач. для співу.
• пісняр — Автор тексту пісні або композитор, який створив до віршів музику.
• піснярка — Жін. до пісня́р 1, 2.
• пісок — Сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів, перев. кварцу.
• пісочник — Риба-бичок, що живе у воді з піщаним дном.
• пісочниця — Пристрій, за допомогою якого посипали піском написане чорнилом для просушування; використовувався до появи…
• піспа — Борошняний відвар для квашення яблук.
• піст — За церковними правилами — невживання скоромної їжі.
• пістолет — Ручна вогнепальна зброя з коротким стволом для стрільби на невеликій відстані.
• пістоль — Пістолет.
• пістон — Невеликий ковпачок з вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд в патронах або в снарядах.
• пістря — Груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних і т. ін. ниток, а також візерунок, який має ця…
• пістрявість — Властивість за знач. пістря́вий.
• пісуар — Раковина в чоловічій убиральні із стоком для сечі.
• піт — Прозора рідина, яка виділяється назовні особливими підшкірними залозами.
• пітекантроп — Рід викопних людей, які мали багато перехідних рис від мавп, але вже уміли виробляти примітивні знаряддя праці.
• піткання — Сукупність поперечних ниток тканини, які, перетинаючись з подовжніми (основою), утворюють переплетіння; утік.
• пітливість — Властивість за знач. пітли́вий.
• пітон — Велика неотруйна змія родини удавових.
• пітьма — Відсутність світла, освітлення; темнота, тьма.
• піфагореїзм — Ідеалістичний напрям у давньогрецькій філософії, представники якого вважали число першоосновою світу і сутністю речей.
• піфагорієць — Послідовник піфагореїзму.
• піфія — У стародавній Греції — жриця-віщунка в храмі бога Аполлона у Дельфах
• піфос — велика гостродонна глиняна посудина. У Стародавній Греції у піфосі зберігали господарські запаси. Відома також у…
• піхва — Кінцева частина статевих провідних шляхів у жінок і самок ссавців.
• піхота — Рід військ, що діє в пішому строю.
• піхотинець — Той, хто служить у піхоті.
• піхтура — Те саме, що піхо́та.
• піца — Традиційна італійська страва у вигляді круглого коржа з начинкою.
• піцерія — Заклад громадського харчування, де готують і подають італійську піцу.
• піч — Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння…
• пічка — Те саме, що гру́бка.
• пічкур — Дрібна річкова риба родини коропових.
• пічник — Майстер, який мурує і ремонтує печі.
• пічурка — Заглиблення в зовнішній стіні печі.
• пішак — Фігура найнижчої цінності у грі в шахи.
• пішохід — Той, хто йде пішки.
• пішоходець — Те саме, що пішохі́д 1.
• піщаник — Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін.
• піщанка — Те саме, що піща́ник² 1.
• піщина — Одна зернина, крупина піску.
• піщуга — Збільш. до пісо́к
• плав — Дія за знач. пла́вати 1, 2.
• плавання — Дія за знач. пла́вати.
• плавба — Те саме, що пла́вання.
• плавень — Речовина, що використовується в доменних печах для прискорення плавлення домішок і утворення легкоплавких шлаків; флюс.
• плавець — Той, хто пливе.
• плавильник — Фахівець з плавлення; той, хто працює в плавильні.
• плавильниця — Жін. до плави́льник 1.
• плавильня — Приміщення, в якому плавлять метал.
• плавиння — Дерево, що його несе з собою повінь.
• плавка — Те саме, що пла́влення.
• плавки — Короткі чоловічі труси в обтяжку, звичайно для плавання.
• плавкість — Властивість за знач. плавки́й 1-3.
• плавлення — Дія за знач. пла́вити¹ і стан за знач. пла́витися.
• плавник — Те саме, що плаве́ць².
• плавність — Властивість за знач. пла́вний.
• плавок — Плаваючий на поверхні води, прикріплений до чогось зануреного в воду предмет, який є покажчиком чого-небудь.
• плавунець — Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді.
• плавучість — Властивість за знач. плаву́чий 2.
• плавушник — Ноttопіа L.) Водяна багаторічна трав’яниста рослина з безлистим квітконосним стеблом, на якому виступає з води…
• плавчиня — Жінка, яка професійно або аматорськи займається плаванням.
• плавчиха — Жін. до плаве́ць¹ 1.
• плагіат — Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську…
• плагіатор — Той, хто вчинив плагіат, займається плагіатом.
• плагіаторство — Заняття плагіатора.
• плагіотропізм — орієнтація ростучих органів рослин - бічних гілок, бічних коренів, листків та ін. - під кутом до напряму дії…
• плаз — Те саме, що гад.
• плазма — Рідка частина крові.
• плазмогамія — злиття цитоплазми чоловічої і жіночої статевих клітин при запліднюванні; передує каріогамії.
• плазмодій — Найпростіший організм, що паразитує в крові і є збудником малярії.
• плазмоліз — Стиснення вмісту живої клітини з наступним його відшаруванням від оболонки.
• плазмотрон — Пристрій для утворення низькотемпературної плазми.
• плазмохімія — Скорочення: плазмова хімія — галузь хімії, що вивчає низькотемпературні плазми (у 3 знач.) та їх використання.
• плазмоцид — лікарський препарат. Разом з акрихіном і бігумалем входить до складу таблеток, що їх застосовують при лікуванні малярії.
• плазування — Дія за знач. плазува́ти.
• плай — Стежка в горах.
• плакальник — Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання).
• плакальниця — Жін. до пла́кальник.
• плакат — Малюнок з коротким текстом до нього, що закликає до чого-небудь, популяризує, рекламує щось.
• плакатист — Те саме, що плака́тник.
• плакатник — Художник, що малює плакати (у 1 знач.).
• плакатність — Абстр. ім. до плака́тний 2.
• плакіровка — Те саме, що плакува́ння.
• плакса — Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз.
• плаксивість — Властивість і стан за знач. плакси́вий.
• плаксій — Те саме, що пла́кса.
• плаксійка — Жін. до плаксі́й.
• плаксун — Те саме, що пла́кса.
• плаксуня — Жін. до плаксу́н.
• плаксуха — Жін. до плаксу́н.
• плакувальник — Той, хто займається плакуванням.
• плакувальниця — Жін. до плакува́льник.
• плакувальня — Плакувальна майстерня.
• плакування — Дія за знач. плакува́ти.
• плакун — Те саме, що пла́кса.
• план — Креслення, що відбиває на площині в умовних знаках і певному масштабі місцевість, предмет, споруду і т. ін.; аркуш…
• планер — Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря.
• планеризм — Теорія і практика керування планерами; мистецтво літання на планерах.
• планерист — Пілот планера.
• планеристка — Жін. до планери́ст.
• планеродром — Місце стоянки, зльоту й посадки планерів.
• планерування — Дія за знач. планерува́ти.
• планета — Небесне тіло кулястої форми, яке обертається навколо Сонця і світиться відбитим сонячним світлом.
• планетарій — Пристрій, за допомогою якого демонструють розташування і рух планет та інших небесних тіл на куполоподібному екрані.
• планетознавець — Фахівець із планетознавства.
• планетознавство — Галузь астрономії, що вивчає планети.
• планетоліт — Космічний корабель для міжпланетних польотів.
• планетолог — Астроном, що вивчає планети; планетознавець.
• планетологія — Те саме, що планетозна́вство.
• планетохід — Машина, признач. для пересування на інших (поза Землею) планетах.
• планида — Те саме, що до́ля 1.
• планиця — Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі.
• планіметр — Прилад для вимірювання площин замкнутих плоских фігур на кресленні.
• планіметрія — Розділ елементарної геометрії, який вивчає властивості фігур, що лежать на площині.
• планісфера — Карта із зображенням земної або небесної сфери у вигляді півкуль.
• планка — Невелика довгаста дерев’яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо.
• планктон — Сукупність дуже дрібних рослинних і тваринних організмів, що населяють товщу води і через брак чи слабкість органів…
• плановик — Фахівець із складання виробничих планів.
• плановість — Планова організація виробництва, діяльності, роботи; наявність плану в чому-небудь.
• планомірність — Властивість за знач. планомі́рний.
• плантаж — Глибокий обробіток грунту (головним чином під виноградники та інші плодові насадження).
• плантатор — Власник плантації (у 1 знач.)
• плантаторство — Заняття плантатора.
• плантація — Велике капіталістичне господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці…
• планувальник — Фахівець із планування ( див. планува́ння¹); той, хто займається плануванням.
• планувальниця — Жін. до планува́льник¹.
• планування — Дія за знач. планува́ти¹.
• планшайба — Деталь токарного верстата для закріплення оброблюваних виробів.
• планшет — Дошка з натягнутим на неї папером, на який наносять план місцевості під час знімання.
• планшетка — Те саме, що планше́т 3.
• планшир — Захисний обвід з дерев’яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти.
• пласкість — Властивість за знач. пласки́й 1, 5.
• пласт — Суцільний шар якої-небудь однорідної маси.
• пластида — Особливе живе тільце в протоплазмі рослинних клітин.
• пластик — Те саме, що Пласти́чна ма́са ( див. пласти́чний).
• пластика — Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в’язких…
• пластикат — Вид пластичної маси.
• пластилін — В’язка маса для ліплення, виготовлена з глини, воску, жирів та різних барвників.
• пластина — Плоска з гладенькою поверхнею тонка смуга якого-небудь твердого матеріалу, речовини.
• пластинчастість — Властивість за знач. пласти́нчастий.
• пластинчатість — Властивість за знач. пласти́нчатий.
• пластир — Липка лікувальна маса, нанесена на смужку тканини, яку кладуть на рану, нарив і т. ін.
• пластифікатор — Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості.
• пластифікація — Процес насичення полімерних матеріалів пластифікатором.
• пластичність — Гармонійність, виразність форм, зображень, образів (у живописі, поезії, музиці і т. ін.); пластика.
• пластмаса — Скорочення: пластична маса; пластик.
• пластогамія — об'єднання одноклітинних особин шляхом злиття цитоплазми.
• пластрон — Добре накрохмалена нагрудна частина чоловічої верхньої сорочки, яку надягають під відкриту жилетку до фрака або смокінга
• пластування — Дія за знач. пластува́ти¹.
• пластун — Розвідник, який пересувається плазом, на животі.
• плата — Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін.
• платан — Високе швидкоросле листяне дерево з зеленувато-сірим стовбуром і широкою кроною та лапатим листям.
• платикефалія — плоскоголовість; малий розвиток черепа у висоту.
• платина — Хімічний елемент сірувато-білого кольору, благородний метал, який відзначається великою ковкістю й тягучістю і…
• платинат — Сіль платинової кислоти.
• платиніт — Сплав заліза з нікелем, що має однаковий із склом і пла́тиною коефіцієнт об’ємного розширення і застосовується при…
• платинотипія — Спосіб фотографування на солях пла́тини.
• платинування — Дія за знач. платинува́ти.
• платифілін — Протиспазматичний лікувальний препарат, схожий своєю дією на атропін.
• платицефалія — плоскоголовість; малий розвиток черепа у висоту.
• платівка — Те саме, що пласти́нка 1-3.
• платіж — Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата.
• платник — Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь.
• платниця — Жін. до платни́к.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.