Слова на літеру П

• підтанцьовування — Дія за знач. підтанцьо́вувати.
• підтасовування — Дія за знач. підтасо́вувати.
• підтасовувач — Той, хто займається підтасовуванням.
• підтвердження — Дія за знач. підтве́рдити.
• підтверджування — Дія за знач. підтве́рджувати.
• підтекст — Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.
• підтинання — Дія за знач. підтина́ти.
• підтип — Додаткова категорія всередині більшого типу або групи.
• підтирання — Дія за знач. підтира́ти.
• підтирка — Дія за знач. підте́рти, підтира́ти і підте́ртися, підтира́тися.
• підтиск — Дія за знач. підти́снути, підти́скувати.
• підтискання — Дія за знач. підтиска́ти.
• підтискування — Дія за знач. підти́скувати.
• підтікання — Дія за знач. підтіка́ти.
• підтісування — Дія за знач. підті́сувати.
• підтока — Колода у возі, яка з’єднує його передню частину із задньою.
• підтоплення — Дія за знач. підтопи́ти¹.
• підторжя — Переддень ярмарки, базару, а також торгівля у цей день.
• підточування — Дія за знач. підто́чувати¹.
• підтримання — Дія за знач. підтри́мати.
• підтримка — Дія за знач. підтри́мати, підтри́мувати.
• підтримування — Дія за знач. підтри́мувати.
• підтушовування — Дія за знач. підтушо́вувати.
• підтушування — Дія за знач. підтушува́ти.
• підтьохкування — Дія за знач. підтьо́хкувати.
• підтягання — Дія за знач. підтяга́ти і підтяга́тися.
• підтягнення — Дія за знач. підтягти́, підтягну́ти.
• підтягнутість — Властивість за знач. підтя́гнутий 2.
• підтягування — Дія за знач. підтя́гувати.
• підтяжка — Дія за знач. підтягти́, підтяга́ти.
• підупад — Те саме, що підупада́ння.
• підупадання — Дія за знач. підупада́ти.
• підуст — Дрібна річкова промислова риба родини коропових.
• підфарбовування — Дія за знач. підфарбо́вувати.
• підфарбування — Дія за знач. підфарбува́ти.
• підфарник — Невеликий допоміжний ліхтар на автомашині під фарами або поряд з ними.
• підхвістя — Частина шлеї, ремінець біля сідла, що йде під хвостом коня.
• підхід — Дія за знач. підійти́, підхо́дити 2.
• підхльоскування — Дія за знач. підхльо́скувати.
• підхльостування — Дія за знач. підхльо́стувати.
• підхмарʼя — Небесна висота, піднебесна широчінь.
• підхожість — Абстр. ім. до підхо́жий.
• підхомутник — Повстяна прокладка під хомутом.
• підхоплення — Дія за знач. підхопи́ти.
• підхорунжий — Підпрапорщик у козацьких військах царської армії.
• підчалення — Дія за знач. підча́лити.
• підчалок — Прив’язаний до судна човен, який слідує за ним.
• підчалювання — Дія за знач. підча́лювати.
• підчаший — Придворна службова особа.
• підчеплення — Дія за знач. підчепи́ти.
• підчеревина — Нижня внутрішня частина черева.
• підчеревник — Частина кінської упряжі, ремінець, що проходить під черевом коня від одної голоблі до другої.
• підчистка — Те саме, що підчища́ння.
• підчитування — Дія за знач. підчи́тувати.
• підчитувач — Той, хто здійснює підчитування.
• підчитувачка — Жін. до підчи́тувач.
• підчихвіст — Те саме, що підли́за.
• підчищання — Дія за знач. підчища́ти.
• підчищення — Дія за знач. підчи́стити.
• підчіплювання — Дія за знач. підчі́плювати.
• підшерстя — Коротка м’яка шерсть більшості ссавців, що росте під довшою й цупкішою.
• підшефник — Особа або установа, що перебуває під чиїм-небудь шефством.
• підшивайло — Те саме, що підлабу́зник і підлабу́зниця.
• підшивання — Дія за знач. підшива́ти.
• підшивач — Робітник, який підшиває що-небудь.
• підшивачка — Жін. до підшива́ч.
• підшивка — Дія за знач. підши́ти, підшива́ти.
• підшипник — Опорна деталь для обертових або хитних частин механізму.
• підшиття — Те саме, що підшива́ння.
• підшкіпер — Помічник шкіпера.
• підшоломник — Шапка, яку надягають під шолом або під каску.
• підшпилювання — Дія за знач. підшпи́лювати.
• підштаники — Те саме, що підшта́нки.
• підштанки — Чоловіча білизна; спідні.
• підштовхування — Дія за знач. підшто́вхувати.
• підштовхувач — Додатковий, допоміжний паровоз у хвості поїзда, що підштовхує його ззаду, або буксирне судно, яке пересуває баржі…
• підштурман — Помічник штурмана.
• підшукання — Дія за знач. підшука́ти.
• підшукування — Дія за знач. підшу́кувати.
• підщепа — Рослина, до якої прирощують живець або бруньку іншої рослини.
• пієліт — Гнійне запалення ниркової миски.
• пієлографія — метод рентгенологічного дослідження нирок.
• пієлонефрит — запалення ниркових мисок, ускладнене запаленням нирок.
• піємія — Загальне зараження організму, якому властиве утворення багатьох гнійних осередків у різних органах.
• пієтет — Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь.
• пієтизм — Побудована на містицизмі і відкиданні обрядової сторони релігійна течія, яка виникла в XVII ст. серед протестантів…
• піжама — Костюм з штанів і куртки вільного крою, який носять удома, в лікарні і т. ін. або вдягають для спання.
• піжмурки — Те саме, що жму́рки¹.
• піжон — Те саме, що дже́нджик.
• піжонство — Погляди й поведінка піжона.
• пізнаваність — Те саме, що пізнава́нність.
• пізнаванність — Можливість пізнавати, осягати розумом що-небудь.
• пізнавання — Дія за знач. пізнава́ти.
• пізнання — Дія за знач. пізна́ти.
• пізньостиглість — Властивість за знач. пізньости́глий.
• пізньоцвіт — Багаторічна трава з коротким стеблом.
• піїтика — Поетика.
• піймання — Дія за знач. пійма́ти.
• пік — Гостроверха гірська вершина.
• піка — Різновидність довгого полегшеного списа з гострим металевим наконечником.
• пікадор — Учасник бою биків — вершник, який розлючує бика уколами піки.
• пікантність — Абстр. ім. до піка́нтний.
• пікап — Невеликий автомобіль, звичайно з відкритим кузовом, яким перевозять вантажі й пасажирів.
• піке — Бавовняна або шовкова тканина полотняного переплетення з рельєфним малюнком у вигляді рубчиків або опуклих візерунків…
• пікет — Невеликий військовий сторожовий загін; застава.
• пікетаж — Вибір точок на місцевості і позначення їх кілочками при нівелюванні.
• пікетажист — Той, хто здійснює пікетаж.
• пікетажистка — Жін. до пікетажи́ст.
• пікетник — Особа, що входить у склад пікету ( див. пікет¹).
• пікетниця — Жін. до піке́тник.
• пікетування — Дія за знач. пікетува́ти.
• пікінер — Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив на Україні і брав участь в обороні Новоросійської…
• пікіровка — Дія за знач. пікі́рувати.
• пікірувальник — Пікіруючий бомбардувальник.
• пікірування — Дія за знач. пікі́рувати.
• піклувальник — Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець.
• піклувальниця — Жін. до піклува́льник.
• піклування — Дія за знач. піклува́тися.
• пікнік — Людина з кремезною, схильною до повноти будовою тіла, відносно короткою шиєю і широким обличчям.
• пікнометр — скляна посудина невеликої ємності (кілька кубічних сантиметрів) для визначення густини рідких або твердих тіл.
• піксель — Найменший елемент цифрового зображення на екрані цифрового пристрою.
• піктограма — Умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, предметів і т. ін., який використовувався в найдавнішому письмі.
• піктографія — Найдавніша форма письма, що становить собою зображення дій, подій, предметів і т. ін. умовними малюнками.
• пікулі — Суміш із дрібно нарізаних маринованих із прянощами овочів, які вживаються як приправа до м’ясних і рибних страв.
• пікша — Морська промислова риба родини тріскових.
• піл — Нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною.
• пілат — Людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене.
• пілерс — Дерев’яний або металевий вертикальний стояк, який підтримує палубу судна.
• пілігрим — Паломник.
• пілігримка — Жін. до пілігри́м.
• пілігримство — Те саме, що пало́мництво.
• пілікання — Дія за знач. пілі́кати.
• пілінг — Косметична процедура очищення шкіри від відмерлих клітин.
• пілка — Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину.
• пілокарпін — лікарський препарат; алкалоїд.
• пілон — Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм.
• пілорус — Місце переходу шлунка в дванадцятипалу кишку.
• пілот — Той, хто управляє літальним апаратом.
• пілотаж — Уміння управляти літальним апаратом, а також така дія.
• пілотка — Літній формений головний убір у деяких військовослужбовців.
• пілотування — Дія за знач. пілотува́ти.
• пілсудчик — У 1926 — 1935 рр. — той, хто поділяв погляди фашистського диктатора Польщі Пілсудського, запроваджував його політику.
• пільга — Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов’язків.
• пільговик — Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).
• пілюля — Тверда кулька з лікувальної речовини.
• пілястр — Плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.
• пілястра — плоский, схожий на колону, виступ на поверхні стіни чи стовпа. П. має базу, стовбур і капітель, іноді канелюри.
• піна — Непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння…
• пінакотека — Сховище творів живопису; картинна галерея.
• пінгвін — Великий морський антарктичний птах із схожими на ласти короткими крилами, пристосованими не для літання, а для плавання.
• пінистість — Властивість за знач. пі́ни́стий.
• пінія — Вид сосни з зонтикоподібною кроною і червоно-бурою корою; італійська сосна.
• пінобетон — Пористий бетон.
• пінопласт — Легкий пористий матеріал, використовуваний для прокладок, ізоляції і т. ін.
• піносилікат — Легкий будівельний теплоізоляційний матеріал з дрібними порами, вигот. із вапна і піску.
• піноскло — Пористий будівельний матеріал із скляної маси.
• пінта — Одиниця виміру рідин і сипучих речовин в Англії і США, що дорівнює приблизно 0,56 л.
• пінцет — Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів.
• пінчер — Порода невеликих кімнатних або мисливських собак.
• пінява — Те саме, що пі́на.
• пінявість — Властивість за знач. пі́нявий.
• піодерміт — гноячкові захворювання шкіри у людини й тварин. Спричинюється гноєтворними мікробами - стрептококами і стафілококами.…
• піодермія — Захворювання шкіри у людини й тварини.
• піонер — Людина, яка вперше проникає в новий, недосліджений край і освоює його.
• піонервожата — Жін. до піонервожа́тий.
• піонервожатий — Керівник піонерського загону або дружини.
• піонерзагін — Скорочення: піонерський загін.
• піонерія — Піонери (у 3 знач.).
• піонерка — Жін. до піоне́р 3.
• піонерство — Діяльність або стан піонера (у 1-3 знач.).
• піонертабір — Скорочення: піонерський табір.
• піорея — Захворювання, супроводжуване виділенням гною.
• піпетка — Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями.
• піраміда — Велика кам’яна споруда з чотирикутною основою і трикутними боковими поверхнями, які утворюють на вершині будівлі…
• пірамідон — Біла кристалічна речовина, що вживається як ліки для зниження температури і вгамування головного болю.
• піранометр — Прилад для вимірювання інтенсивності сонячної радіації.
• піранья — Хижа риба ряду коропоподібних, що живе в прісних водоймах Південної Америки.
• піраргірит — мінерал класу сульфосолей, темно-червоного кольору. Руда срібла.
• пірат — Морський грабіжник, розбійник.
• піратство — Промисел, заняття піратів; морський розбій.
• піргеліометр — Прилад для вимірювань сонячної радіації.
• піргеометр — прилад для вимірювання інтенсивності ефективного випромінювання (випромінювання мінус вбирання) Землі.
• піретрум — Багаторічна трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих.
• піридин — Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом.
• пірит — Мінерал жовтого кольору у вигляді зернистих мас з металевим блиском, що являє собою сполучення заліза з сіркою…
• пірихій — Ненаголошена двоскладова стопа ямба або хорея у віршуванні.
• пірʼїна — Те саме, що перо́ 1.
• пірнання — Дія за знач. пірна́ти 1.
• пірнач — Давньоруська холодна зброя, що являла собою металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално; вид булави…
• пірникоза — Те саме, що норе́ць 1.
• пірога — У народів Центральної і Південної Америки та Океанії — вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний…
• пірогалол — органічна сполука, безбарвні кристали, отруйний.
• піроелектрика — збудження електрики на поверхні кристалів від нагрівання або охолоджування їх.
• піроксен — Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію.
• піроксилін — Вибухова речовина, що одержується внаслідок хімічної обробки деревної клітковини.
• піролатрія — вогнепоклонство.
• піролюзит — мінерал класу окисів і гідроокисів; чорного кольору. Руда марганцю.
• піроманія — психічне захворювання, що характеризується пристрастю до підпалювання.
• пірометалургія — галузь металургії, пов'язана з одержанням та очищенням металів і металевих сплавів при високих температурах, на…
• пірометр — Прилад для вимірювання температур переважно понад 400°.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.