Слова на літеру Н

• насвистування — Дія за знач. насви́стувати і звуки, утворювані цією дією.
• населеність — Густота населення.
• населення — Дія за знач. насели́ти, населя́ти.
• насельник — Житель якої-небудь місцевості, населеного пункту, приміщення
• насельниця — Жін. до насельник.
• населяння — Дія за знач. населя́ти.
• насиджування — Дія за знач. наси́джувати 1.
• насилля — Те саме, що наси́льство.
• насилування — Дія за знач. наси́лувати.
• насильник — Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь.
• насильство — Застосування фізичної сили до кого-небудь.
• насип — Штучне земляне підвищення.
• насипальник — Робітник, який займається насипанням чого-небудь.
• насипальниця — Жін. до насипа́льник.
• насипання — Дія за знач. насипа́ти¹.
• насипка — Нижня наволочка подушки, в яку насипається пух, пір’я і т. ін.; напірник.
• насит — Те саме, що наси́чення.
• насиченість — Абстр. ім. до наси́чений.
• насичення — Дія і стан за знач. насити́ти і насити́тися.
• насичуваність — Здатність вбирати в себе рідину, пару, газ.
• насичування — Дія і стан за знач. наси́чувати і наси́чуватися.
• насищання — Дія і стан за знач. насища́ти і насища́тися.
• насищення — Те саме, що наси́чення.
• насів — Те саме, що насіва́ння.
• насівання — Дія за знач. насіва́ти 2.
• насікальник — Робітник, який робить на чому-небудь насікання.
• насікальниця — Жін. до насіка́льник.
• насікання — Дія за знач. насіка́ти і насіка́тися.
• насінина — Окреме зерно плоду якої-небудь рослини.
• насіннєїд — Жучок, який псує насіння рослин.
• насіннєпровід — Частина механізму сівалки, яка служить для подавання насіння із висівного апарата в сошники.
• насіннєсушарка — Приміщення, признач. для просушування насіння.
• насіннєсховище — Приміщення для зберігання насіння.
• насінник — Рослина, плід рослини, а також зерна, бульби і т. ін., залишені на насіння.
• насінництво — Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння.
• насіння — Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки.
• насіннячко — Зменш.-пестл. до насі́ння.
• насічення — Те саме, що на́сі́чка 1.
• насічка — Дія за знач. насіка́ти, насі́кти.
• наскок — Раптовий напад на кого-, що-небудь.
• наслання — Дія за знач. насла́ти¹2.
• насліддя — Те, що передається від попередніх поколінь, спадщина або надбання.
• наслідок — Те, що виходить, випливає з чого-небудь; результат.
• наслідувальність — Абстр. ім. до наслі́дувальний.
• наслідування — Дія за знач. наслі́дувати 1.
• наслідувач — Той, хто наслідує кого-, що-небудь.
• наслідувачка — Жін. до наслі́дувач.
• наслухування — Дія за знач. наслу́хувати.
• насміх — Те саме, що насмі́шка.
• насміхання — Дія за знач. насміха́ти і насміха́тися.
• насмішка — Глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь.
• насмішкуватість — Властивість за знач. насмі́шкуватий 2.
• насмішник — Той, хто любить насміхатися, глузувати з кого-, чого-небудь.
• насмішниця — Жін. до насмі́шник.
• наснага — Фізична енергія; сила.
• наснаженість — Властивість за знач. насна́жений.
• наснаження — Дія за знач. насна́жити.
• насолода — Вищий ступінь задоволення.
• насос — Механізм для накачування або викачування рідин, газів.
• наспинник — Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.
• наспів — Те саме, що мело́дія 2.
• наспівність — Властивість за знач. наспівни́й.
• наспівування — Дія за знач. наспі́вувати.
• наст — Обледеніла кірка на поверхні снігу.
• наставання — Дія за знач. наста́вати.
• наставник — Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель.
• наставництво — Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.).
• наставниця — Жін. до наста́вник 1.
• насталювання — Дія за знач. наста́лювати.
• настання — Дія за знач. наста́ти 1, 2.
• настанова — Вказівка або порада діяти певним чином.
• настановлення — Те саме, що настано́ва.
• настелення — Те саме, що насти́л.
• настеляння — Дія за знач. настеля́ти і настеля́тися.
• настил — Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого.
• настилання — Дія за знач. настила́ти і настила́тися.
• настира — Набридлива, надокучлива людина.
• настирливість — Властивість за знач. насти́рливий 1, 3.
• настій — Витяжка з рослинної чи тваринної речовини, що утворилася в тій рідині, в яку ця речовина вміщена; водяний розчин…
• настійливість — Абстр. ім. до насті́йливий.
• настійність — Абстр. ім. до насті́йний.
• настільник — Те саме, що ска́терка.
• настойка — Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах.
• насторога — Те саме, що насторо́женість.
• настороженість — Стан за знач. насторо́жений.
• настоювання — Дія за знач. насто́ювати¹.
• настоянка — Те саме, що насто́йка.
• настоятель — Начальник чоловічого монастиря; ігумен.
• настрашка — Дія і стан за знач. настраха́ти, настраши́ти і настраха́тися, настраши́тися.
• настрій — Внутрішній, душевний стан.
• настроєність — Те саме, що на́стрій 2.
• настройка — Дія за знач. настро́їти 1, 2.
• настроювання — Дія за знач. настро́ювати.
• настроювач — Фахівець з настроювання музичних інструментів, верстатів, механізмів і т. ін.
• наступ — Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед.
• наступальність — Абстр. ім. до наступа́льний.
• наступник — Той, хто змінює кого-небудь на якомусь посту, займає місце або посаду свого попередника.
• наступництво — Те саме, що насту́пність.
• наступниця — Жін. до насту́пник.
• наступність — Перехід чого-небудь від попереднього до наступного.
• настуран — мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору, різновид уранініту.
• настурція — Те саме, що красо́ля.
• насупленість — Абстр. ім. до насу́плений.
• насущник — Хліб як продукт харчування.
• насущність — Абстр. ім. до насу́щний.
• натаскування — Дія за знач. ната́скувати¹.
• натертя — Те саме, що натира́ння.
• нативізм — у психології концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу природжена людині та існує апріорно, не…
• натина — Дика лобода.
• натирання — Дія за знач. натира́ти.
• натирач — Натира́ч підло́ги (підло́г) — робітник, який натирає підлоги (звичайно паркетні).
• натиск — Дія за знач. натиска́ти, нати́снути 1 — 4.
• натискання — Дія за знач. натиска́ти 1 — 4,6.
• натискач — Прилад, за допомогою якого натискають на що-небудь.
• натискування — Дія за знач. нати́скувати.
• натиснення — Дія за знач. нати́снути 1.
• натісування — Дія за знач. наті́сувати.
• натовп — Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище.
• натр — Назва окису натрію.
• натренованість — Абстр. ім. до натрено́ваний 2.
• натрій — М’який, блискучий білого кольору лужний метал, який швидко окислюється на повітрі.
• натруска — Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.
• натрушення — Дія за знач. натруси́ти.
• натрушування — Дія за знач. натру́шувати.
• натуга — Фізичне напруження.
• натура — Природа.
• натуралізація — Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни.
• натуралізм — Реакційна ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи.
• натураліст — Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець.
• натуралістка — Жін. до натуралі́ст.
• натуральність — Абстр. ім. до натура́льний 3, 4.
• натуркування — Дія за знач. нату́ркувати.
• натурник — Те саме, що нату́рщик.
• натурниця — Жін. до нату́рник.
• натуроплата — Оплата, здійснювана товарами, продуктами і т. ін.
• натурфілософ — Послідовник натурфілософії.
• натурфілософія — Учення, що намагалось дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних…
• натхненник — Той, хто надихає, запалює до чого-небудь.
• натхненниця — Жін. до натхне́нник.
• натхненність — Абстр. ім. до натхне́нний.
• натхнення — Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів.
• натюрморт — Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забита дичина і т. ін.
• натяг — Дія і стан за знач. натяга́ти¹, натягти́¹і натяга́тися¹, натягти́ся 1.
• натягання — Дія за знач. натяга́ти¹ і натяга́тися¹1 — 4.
• натягнення — Дія і стан за знач. натягти́¹, натягну́Іти.
• натягнутість — Властивість і стан за знач. натя́гнутий 2.
• натягування — Дія за знач. натя́гувати¹ 1— 4 і натя́гуватися 1.
• натяжка — Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.
• натяк — Слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування.
• натякання — Дія за знач. натяка́ти.
• наука — Одна з форм суспільної свідомості, що дає об’єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку…
• науковець — Той, хто займається розробкою питань науки.
• науковість — Властивість за знач. науко́вий 2.
• наукоподібність — Властивість тексту або теорії лише зовні нагадувати справжнє наукове дослідження.
• наутилус — рід головоногих молюсків. Поширені у водах між Південно-Східною Азією і Австралією.
• нафта — Мінеральна рідка масляниста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі й уживається…
• нафталан — Лікувальна нафта, що добувається в Азербайджанській РСР.
• нафталін — Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для…
• нафтарня — Нафтопереробний завод.
• нафтен — Вуглеводень, який є складовою частиною нафти.
• нафтовидобуток — Видобуток нафти.
• нафтовик — Фахівець нафтової промисловості; той, хто працює у цій галузі.
• нафтовоз — Самохідне судно для перевезення нафти паливом (без тари).
• нафтодвигун — Двигун, який працює на нафті.
• нафтопровід — Трубопровід для перекачування нафти на певну відстань.
• нафтопродукт — Речовина, яку одержують після переробки нафти.
• нафтопромисел — Промислове підприємство, яке займається видобутком нафти і газу.
• нафтопромисловець — Власник нафтових промислів.
• нафтопромисловість — Нафтова промисловість.
• нафторозробка — Розробка, видобуток нафти і нафтопродуктів.
• нафтосховище — Споруда з резервуарами для зберігання нафти або продуктів її переробки.
• нафтуся — Відома українська лікувальна мінеральна вода з курорту Трускавець.
• нахаба — Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.
• нахабник — Те саме, що наха́ба¹.
• нахабниця — Жін. до наха́бник.
• нахабність — Властивість за знач. наха́бний.
• нахабство — Те саме, що наха́бність.
• нахвалка — Те саме, що погро́за.
• нахваляння — Дія за знач. нахваля́тися.
• нахил — Потяг до чого-небудь; бажання чогось.
• нахилення — Дія за знач. нахили́ти, нахиля́ти і нахили́тися, нахиля́тися.
• нахильність — Те саме, що на́хил 1.
• нахиляння — Дія за знач. нахиля́ти і нахиля́тися.
• нахідка — Те, що знайдене, або те, що вдало виявлене, що підходить для кого-, чого-небудь.
• нахімовець — Вихованець Нахімовського училища.
• нахлібник — Той, хто живе за чужий рахунок.
• нахлібниця — Жін. до нахлі́бник.
• нахрапник — Ремінь уздечки, що тягнеться вздовж перенісся до лоба (коня).
• нацбанк — Центральна банківська установа держави, яка контролює фінансову систему.
• нацизм — Німецький фашизм.
• нацист — Прихильник нацизму, член гітлерівської фашистської партії.
• нацистка — Жін. до наци́ст.
• наці — Скорочена назва німецьких націонал-соціалістів (фашистів).
• націєтворення — Складний історичний процес формування та згуртування людей у єдину націю.
• націлювання — Дія за знач. наці́лювати.
• націляння — Дія за знач. націля́ти.
• націнка — Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь.
• націнювання — Дія за знач. наці́нювати.
• націонал — Неправильна назва, що вживалася стосовно до осіб корінного населення національних республік і областей.
• націоналізатор — Той, хто здійснює націоналізацію чого-небудь.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.