Слова на літеру Н

• намова — Підбурювання, підмовляння до яких-небудь учинків, дій і т. ін.
• намовлення — Дія за знач. намо́вити.
• намовляння — Дія за знач. намовля́ти.
• намовник — Той, хто підмовляє, підбурює когось робити що-небудь.
• намокання — Дія за знач. намока́ти.
• намолот — Кількість намолоченого зерна.
• намолочування — Дія за знач. намоло́чувати 1.
• намордник — Дротяна, ремінна і т. ін. сітка, яку надівають на морду собаки або іншої тварини.
• наморожування — Дія за знач. наморо́жувати.
• наморозь — Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу.
• намотувальник — Робітник, що здійснює намотування чого-небудь.
• намотувальниця — Жін. до намо́тувальник.
• намотування — Дія за знач. намо́тувати.
• намочування — Дія за знач. намо́чувати.
• намул — Осадки на дні водоймищ із найдрібніших часток мінеральних та органічних речовин.
• намулювання — Дія за знач. наму́лювати¹.
• намуляння — Дія за знач. наму́ляти.
• нанду — Трипалий південноамериканський страус.
• нанесення — Дія за знач. нанести́ 3 — 5.
• нанизування — Дія за знач. нани́зувати.
• нанізм — Ненормально низький, карликовий зріст (нижче за 130 см для чоловіків і 121 см для жінок), що є наслідком порушення…
• нанка — Груба бавовняна тканина, перев. жовтого кольору, яка зараз вийшла з ужитку.
• нанорельєф — дрібні форми рельєфу, що утворюються в результаті карстових та мерзлотних явищ, діяльності вітру, гризунів - землерийок.
• нанос — Земля, пісок, мул, нанесені водою, вітром і т. ін.
• наношування — Дія за знач. нано́сити 4.
• наочність — Абстр. ім. до нао́чний 1.
• напад — Дія за знач. напа́сти, напада́ти.
• нападки — Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав.
• нападник — Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник.
• нападниця — Жін. до напа́дник 1.
• напайка — Дія за знач. напая́ти, напа́ювати.
• напалм — Спеціальна суміш, яку використовують у запалювальних авіабомбах, ракетах, мінах і т. ін.
• напарник — Той, з ким у парі хто-небудь щось робить, виконує і т. ін.
• напарниця — Жін. до напа́рник.
• напасник — Той, хто нападав, нападає або збирається нападати на кого-, що-небудь.
• напасниця — Жін. до напа́сник.
• напасть — Біда, нещастя, неприємність.
• напаювання — Дія за знач. напа́ювати і напаюватися.
• наперсник — Улюбленець, що користується особливим довір’ям, прихильністю кого-небудь.
• наперсниця — Жін. до напе́рсник¹.
• наперсток — Ковпачок, який накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття.
• наперстянка — Трав’яниста лікарська рослина з квітками, схожими на наперсток; настій з її листків використовують при хворобах серця.
• напилок — Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших…
• напинало — Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від чого-небудь; навіс.
• напинання — Дія за знач. напина́ти і напина́тися.
• напирання — Дія за знач. напира́ти¹.
• напис — Короткий текст, уміщений на чому-небудь.
• написання — Дія за знач. написа́ти.
• напівавтомат — Пристрій (верстат, механізм і т. ін.), що самостійно виконує один робочий цикл, але потребує втручання людини для його…
• напівбог — В античній міфології — божество нижчого розряду. Боги й напівбоги
• напівдержава — Форма організації суспільства, що наближається до державної, але не має усіх ознак, властивих державі.
• напівдикун — Людина, що своїм розвитком і способом життя наближається до первісної людини, дикуна.
• напівдрімота — Стан, близький до дрімоти.
• напівзабуття — Стан, близький до забуття.
• напівземлянка — Будівля, нижня частина якої заглиблена в землю, а верхня міститься над землею.
• напівімла — Негуста імла.
• напівколонія — Формально незалежна, самостійна країна, що фактично перебуває в економічній і політичній залежності від…
• напівкочівник — Людина, що веде частково кочовий, а частково осілий спосіб життя.
• напівморок — Дуже погане освітлення, крізь яке майже нічого не видно.
• напівнепритомність — Стан за знач. напівнеприто́мний.
• напівпар — Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури.
• напівперемога — Неостаточна, часткова перемога.
• напівпідвал — Поверх будівлі, який знаходиться частково нижче і частково вище рівня землі.
• напівпричіп — Причіп на двох колесах, що переднього частиною прикріплюють до трактора, автомашини і т. ін.
• напівпровідник — Речовина, що здатністю проводити електрику при звичайних температурах займає проміжне місце між металами та ізоляторами.
• напівпрозорість — Властивість за знач. напівпрозо́рий.
• напівпустеля — Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі.
• напівпустиня — Те саме, що напівпусте́ля.
• напіврозпад — Час, за який розпадається рівно половина атомних ядер радіоактивної речовини.
• напівсирота — Той, у кого немає батька або матері.
• напівсон — Стан, близький до сну.
• напівтемрява — Погане, недостатнє освітлення; неповна темрява.
• напівтруп — Слаба, виснажена, знесилена хворобами людина, схожа на труп.
• напівфабрикат — Первинно оброблений продукт, виріб, що потребує ще дальшої остаточної обробки.
• напівчагарник — Рослина, стебло якої знизу деревоподібне, а зверху трав’янисте.
• напівшепіт — Тиха, неголосна мова; майже шепіт.
• напій — Спеціально приготовлена рідина, признач. для пиття.
• напір — Дія за знач. напира́ти²1, 2.
• напірник — Мішок із щільної тканини, куди насипають пір’я для подушки або перини; насипка.
• наплавлення — Дія за знач. панла́вити, наплавля́ти.
• напластування — Дія за знач. напластува́ти і напластува́тися.
• наплив — Те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь; шар якоїсь речовини, що розпливлася по поверхні іншої.
• наплічник — Наплічна прикраса або частина одягу у вигляді вузької смужки на плечах.
• наповненість — Повнота, цілком достатня кількість чого-небудь.
• наповнення — Дія за знач. напо́внити, наповня́ти і напо́внитися, наповня́тися.
• наповнювання — Дія за знач. напо́внювати.
• наповнювач — Речовина, яку додають до іншої для поліпшення її технічних властивостей.
• наполегливість — Абстр. ім. до наполе́гливий.
• наполеон — Французький полководець або популярний листковий торт із кремом.
• наполягання — Дія за знач. наполяга́ти 1.
• напористість — Властивість за знач. напо́ристий.
• напосідання — Дія за знач. напосіда́ти.
• напосідливість — Абстр. ім. до напосі́дливий.
• напоумлення — Дія за знач. напоу́мити.
• напоумляння — Дія за знач. напоу́мляти.
• направа — Те саме, що намо́ва 1.
• направленість — Спрямованість, зосередженість (думок, поглядів і т. ін.).
• направлення — Дія за знач. напра́вити.
• направляння — Дія за знач. направля́ти.
• направник — Фахівець, майстер, який лагодить, направляє що-небудь.
• направниця — Жін. до напра́вник.
• напрасниця — Жін. до напра́сник.
• напруга — Дія і стан за знач. напру́жувати, напру́жити і напру́жуватися, напру́житися.
• напруженість — Абстр. ім. до напру́жений 2 — 4.
• напруження — Дія за знач. напру́жити і напру́житися.
• напружування — Дія за знач. напру́жувати і напру́жуватися.
• напрям — Лінія руху або лінія розміщення кого-, чого-небудь.
• напрямлення — Дія за знач. напрями́ти.
• напрямляння — Дія за знач. напрямля́ти.
• напрямна — Деталь або лінія, що вказує напрямок руху іншого механізму.
• напрямок — Те саме, що на́прям.
• напувалка — Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка.
• напування — Дія за знач. напува́ти.
• напульсник — Пов’язка на руці, яку накладають у тому місці, де прощупується пульс.
• напуск — Дія за знач. напуска́ти, напусти́ти 1.
• напускання — Дія за знач. напуска́ти.
• напутник — Наставник.
• напутниця — Жін. до напу́тник.
• напуття — Поради, побажання кому-небудь (перев. перед відправленням у дорогу або початком якоїсь справи); напучення.
• напухання — Дія за знач. напуха́ти і напу́хнути.
• напучання — Дія за знач. напуча́ти.
• напучення — Дія за знач. напути́ти, напу́чувати.
• напучування — Дія за знач. напу́чувати.
• нарада — Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання.
• наральник — Змінна частина робочого органа грунтообробних знарядь.
• нараменник — Те саме, що наплі́чник 1.
• наратив — Оповідь або історія, що формує певне сприйняття подій чи ідей.
• нарахування — Дія за знач. нарахува́ти 3.
• нарвал — Те саме, що єдинорі́г 1.
• наргіле — У східних народів — курильний прилад, у якому дим очищається, проходячи через довгий рукав з водою.
• нард — Багаторічна трав’яниста рослина родини валеріанових з м’ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками.
• нардеп — Народний депутат, обраний представник у парламенті держави.
• наречена — Дівчина чи жінка, яка збирається вийти заміж.
• нарзан — Вуглекисла мінеральна лікувальна вода.
• нари — Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев’яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги.
• нарив — Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес.
• наривник — Жук, у крові якого є отруйна речовина, що, потрапляючи на шкіру людини, спричиняє чиряки, нариви.
• нарис — Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект.
• нарисовість — Абстр. ім. до на́рисо́вий.
• наріжник — На дахові — верхня частина крокви, де з’єднуються під кутом два бруси.
• наріз — Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом.
• нарізання — Дія за знач. наріза́ти 1, 4 — 6.
• нарізка — Дія за знач. наріза́ти, нарі́зати 1, 4 — 6.
• нарізність — Абстр. ім. до на́різний.
• нарізування — Дія за знач. нарі́зувати 1, 2, 4 — 6.
• нарікання — Дія за знач. наріка́ти.
• наріст — Хвороблива пухлина, ненормальне потовщення якої-небудь частини організму людини, тварини, рослини.
• наріччя — Угрупування діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис.
• наркоз — Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних…
• нарколог — Фахівець з наркології.
• наркологія — Розділ медицини, який вивчає наслідки вживання наркотиків та розробляє методи лікування від наркоманії.
• нарком — Скорочення: народний комісар.
• наркоман — Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків.
• наркоманія — Хворобливий потяг до вживання наркотиків.
• наркоманка — Жін. до наркома́н.
• наркомат — Скорочення: Народний комісаріат.
• наркотизація — Дія за знач. наркотизува́ти.
• наркотизування — Дія за знач. наркотизува́ти.
• наркотик — Речовина, що збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини.
• народ — Населення держави, жителі країни.
• народець — Те саме, що наро́д 4.
• народжуваність — Відносна кількість народжень за певний відрізок часу.
• народник — Прихильник народництва.
• народництво — Суспільно-політичний рух дрібнобуржуазної інтелігенції Росії в пореформений період (друга половина XIX ст.), який…
• народовець — Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальпої націоналістичної інтелігенції Галичини (виник у 60-х роках…
• народовладдя — Форма державного управління, політичний лад, при якому верховна влада належить народові.
• народоволець — Член таємної організації народників "Народна воля".
• народоволка — Жін. до народово́лець.
• народовольство — Суспільно-політичний рух у Росії (80-90-х рр. XIX ст.), очолюваний таємною організацією народників "Народна воля"…
• народознавець — Фахівець з народознавства.
• народознавство — Те саме, що етногра́фія 1.
• народолюбець — Той, хто любить народ.
• народолюбство — Любов до народу.
• народонаселення — Сукупність людей, що проживають на певній території; населення країни, держави.
• народоправство — Народовладдя.
• наросвіта — Скорочення: народна освіта
• наростання — Дія за знач. нароста́ти.
• наростень — Те саме, що на́ріст.
• нарочитість — Абстр. ім. до нарочи́тий 1.
• нарощення — Дія за знач. нарости́ти, наро́щувати 2, 3.
• нарощування — Дія за знач. наро́щувати.
• нарсуд — Скорочення: народний суд.
• нарубка — Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.
• нарубування — Дія за знач. нару́бувати.
• наруга — Нестерпне знущання.
• наругонька — Те саме, що нару́га.
• нарукавник — Чохол, який надягають поверх рукава, для захисту від чого-небудь.
• наруччя — Браслет.
• нарцеїн — Препарат опію, вживаний у медицині.
• нарцис — Трав’яниста цибулинна рослина з лінійними листками та білими або жовтими запашними квітками.
• наряд — Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний).
• наряддя — Знаряддя.
• нарядник — Особа, яка наряджає, визначає роботу кому-небудь.
• нарядниця — Жін. до наря́дник.
• нарядність — Властивість за знач. наря́дний¹.
• насад — Основа, на якій тримається ящик воза.
• насадження — Дія за знач. насади́ти, насаджа́ти 1, 3.
• насаджувач — Особа, яка впроваджує, поширює якісь порядки, методи, ідеї і т. ін.
• насаджувачка — Жін. до наса́джувач.
• насадка — Дія за знач. насади́ти².

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.