Слова на літеру Г

• гранулометрія — визначення процентного вмісту різних за величиною зерен або їхньої кількості в гірських породах, грунтах і штучних…
• гранулоцити — різновидність лейкоцитів (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли), клітина яких містить білкові гранули (зерна). Г.…
• гранульома — пухлиноподібне розрощення сполучної тканини у людини й тварин; спостерігається при різних інфекційних захворюваннях…
• гранулювання — Дія за знач. гранулюва́ти.
• гранулят — Матеріал у вигляді дрібних твердих крупинок або гранул.
• гранулятор — Пристрій для виготовлення і внесення в грунт гранул.
• грануляція — Надання речовині форми гранул; гранулювання.
• грань — Лінія поділу; межа, границя.
• гратаж — спосіб виготовлення малюнка прокреслюванням за допомогою гострого інструмента на залитому тушшю папері чи картоні.
• граувака — гірська порода, що складається з дрібних уламків осадочних, метаморфічних та вулканічних порід, переважно…
• граф — У Західній Європі і дореволюційній Росії — дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має…
• графа — Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах.
• графекон — кінескоп з двома керованими пучками електронів, один з яких записує на пластину телевізійне або радіолокаційне…
• графема — найменша смислорозпізнавальна одиниця писемної мови, що відповідає фонемі в усній мові
• графен — Двовимірний матеріал із шару атомів вуглецю, що має надзвичайну міцність.
• графин — Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.).
• графиня — Дружина або дочка графа.
• графік — Зображення з допомогою ліній різних моментів якогось процесу в їх залежності.
• графіка — Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т.
• графіт — Мінерал чорного або темно-сірого кольору з свинцевим блиском; різновид вуглецю.
• графітизація — утворення (виділення) графіту в металевих сплавах, де вуглець міститься у вигляді нестійких карбідів.
• графіті — Стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах споруд тощо.
• графлення — Дія за знач. графи́ти.
• графолог — Людина, яка займається графологією.
• графологія — Вивчення почерку з метою визначення характеру, здібностей і нахилів людини, а також антинаукова теорія, згідно з якою…
• графоман — Той, хто має потяг до писання, письменництва.
• графоманія — Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.
• графометрія — розділ криміналістичної техніки, який вивчає почерк, розробляє методику ідентифікації (визначення) особи за її…
• графоспазм — судорога, яка виникає в пальцях при кожній спробі писати, зумовлюється захворюванням нервової системи.
• графостатика — розділ механіки, що розглядав способи розв'язування задач щодо рівноваги сил за допомогою графічного методу.
• графство — Графський титул.
• граційність — Властивість за знач. граці́йний.
• граціозність — Властивість за знач. граціо́зний.
• грація — Витонченість, краса в позах, рухах.
• граченя — Пташа грака.
• грачиха — Самиця грака.
• гребець — Той, хто гребе веслами.
• гребінець — Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої…
• гребінка — Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін.
• гребінник — Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових.
• гребінь — Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні.
• гребля — Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін.
• гребня — Дія за знач. гребти́ 1.
• гребок — Змах і удар весел по воді при гребні.
• гребування — Дія за знач. гре́бувати.
• грежа — шовк-сирець.
• грейдер — Землерийна машина для вирівнювання грунтових доріг, спорудження зрошувальних каналів і т. ін.
• грейзен — гірська порода, що складається переважно з кварцу та слюди, часто містить у вигляді вкраплень цінні рудні мінерали…
• грейпфрут — Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево.
• грейфер — Пристрій вантажопідйомних машин та екскаваторів, признач. перев. для захоплювання (зачерпування) та вантаження…
• грена — Яйця метелика-шовкопряда.
• гренадер — У російській та деяких іноземних арміях — солдат або офіцер добірних (за високим ростом) піхотних чи кавалерійських…
• гренаж — Виготовлення здорової, життєздатної і високопродуктивної грени.
• грецизм — Слово або зворот, запозичений з грецької мови.
• грець — Те саме, що грач.
• гречаник — Хлібний виріб з гречаного борошна.
• гречанище — Те саме, що гречкі́вка.
• гречка — Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно.
• гречківка — Поле, на якому росте або росла гречка.
• гречкосій — Той, хто сіє гречку.
• гриб — Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами.
• грибник — Той, хто збирає гриби.
• грибниця — Вегетативне тіло гриба, що складається з дуже тонких розгалужених ниткоподібних утворень і служить для живлення та…
• грибовар — Той, хто переробляє гриби, працює в грибоварні.
• грибоварня — Невелике сезонне підприємство, яке заготовляє та переробляє гриби.
• грибовище — Місце, де ростуть гриби.
• грива — Довге волосся на шиї і хребті деяких тварин.
• гривань — Кінь з великою гривою.
• гривеник — Срібна монета в десять копійок.
• гривна — Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї.
• гривня — У стародавній Русі — срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею.
• гридниця — У стародавній Русі — будівля при князівському дворі для перебування гриді або для прийому гостей.
• гридь — У стародавній Русі — нижча верства княжої дружини.
• грижа — Хвороба, при якій випинається який-небудь внутрішній орган або його частина через природний чи штучний отвір; випнутий…
• гризайль — декоративний живопис, виконаний відтінками одного кольору, звичайно сірого або коричневого; іноді імітує скульптурний…
• гризетка — Молода жінка легковажної поведінки; у французьких романах, комедіях — коханка студента, художника і т. ін.
• гризіння — Дія за знач. гри́зти.
• гризня — Бійка між тваринами.
• гризота — Душевні страждання, мука.
• гризотня — Те саме, що гризня́ 2.
• гриль — Пристрій або спеціальна решітка для смаження їжі на вогні.
• грильяж — Сорт хрумких цукерок з підсмаженими горіхами або мигдалем.
• грим — Спеціальні фарби та наклейки, що використовуються для надання обличчю актора відповідного вигляду.
• гримання — Дія за знач. гри́мати 1 і звуки, утворювані цією дією.
• гримаса — Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння.
• гримасник — Людина, що робить гримаси.
• гримасниця — Жін. до грима́сник.
• гримасування — Дія за знач. гримасува́ти.
• гример — Фахівець з гримування.
• гримерка — Жін. до гриме́р.
• гримотання — Дія за знач. гримота́ти, гримоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гримування — Дія за знач. гримува́ти і гримува́тися.
• грип — Гостроінфекційна хвороба, що вражає перев. органи дихання і супроводиться загальним отруєнням організму.
• гриф — У міфології стародавнього світу — фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон.
• грифель — Паличка з глинистого сланцю для писання на аспідній дошці.
• грифон — Те саме, що гриф¹ 1.
• грицики — Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим цвітом; використовується як лікарський засіб.
• грище — Різного виду розваги, організовані на дозвіллі або з певною метою.
• грізьба — Погроза вчинити кому-небудь неприємність, лихо.
• грілка — Прилад для штучного зігрівання кого-, чого-небудь.
• грім — Гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері.
• грімниця — Блискавка з громом; блискавка.
• грінка — Змащена жиром і підсмажена скибка хліба.
• гріх — Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін.
• гріховність — Абстр. ім. до гріхо́вний
• гріховода — Те саме, що гріхово́дник.
• гріховодник — Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття.
• гріховодниця — Жін. до гріхово́дник.
• гріхопадіння — За біблійним переказом — порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм богом.
• гріш — У XIX ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала &́189; копійки.
• грішник — Той, хто має гріхи, грішить.
• грішниця — Жін. до грі́шник.
• грішок — Те саме, що гріх 1, 2.
• гробак — Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв’як.
• гробар — Те саме, що гробокопа́ч.
• гробик — Зменш. до гріб, гроб.
• гробниця — Спеціальна споруда, де ховають тіло померлого.
• гробовище — Те саме, що кла́дови́ще.
• гробок — Зменш. до гріб, гроб.
• гробокоп — Те саме, що гробокопа́ч.
• гробокопатель — Те саме, що гробокопа́ч.
• гробокопач — Той, хто копає могили для померлих.
• грог — Напій з рому або коньяку й окропу з цукром.
• гроза — Грім і блискавка з дощем або градом, що перев. супроводяться великим вітром.
• громада — Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін.
• громаддя — Предмети, споруди і взагалі все, що відзначається великим розміром, об’ємом.
• громадина — Окремий предмет, споруда і т. ін. великих розмірів.
• громадище — Збільш. до грома́да².
• громадівець — Член сільської спільноти, який разом з іншими володіє землею і вирішує спільні справи.
• громадільник — Той, хто громадить, згрібає скошений хліб, трави і т. ін.; гребець.
• громадіння — Дія за знач. грома́дити.
• громадськість — Передова частина, передові кола суспільства.
• громадянин — Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки…
• громадянка — Жін. до громадя́ни́н 1, 2.
• громадянство — Належність особи до складу громадян (у 1 знач.) якоїсь держави, що обумовлює її права й обов’язки щодо цієї держави.
• громадянськість — Усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов’язків щодо держави, суспільства.
• громак — Баский кінь.
• громило — Той, хто громить що-небудь, катує когось, здійснює погроми, чинить звірства.
• громіздкість — Властивість за знач. громіздки́й.
• громовержець — Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології — епітет Зевса (Юпітера).
• громовик — Те саме, що громове́ржець.
• громовиця — Те саме, що бли́скавка.
• громовідвід — Пристрій для захисту будинків та інших споруд від руйнівної дії блискавки.
• гроно — Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця.
• гросбух — Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій.
• гросмейстер — Найвище шахово-спортивне звання; особа, що носить це звання.
• грот — Печероподібна заглибина чи порожнина у земній корі природного або штучного характеру.
• гротеск — Художній прийом у літературі та мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на…
• гротескність — Абстр. ім. до гроте́скний.
• грошва — Те саме, що гро́ші.
• грошенята — Те саме, що гро́ші.
• грошина — Окремий металевий грошовий знак.
• гроші — Металеві і паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі і продажу.
• грошолюб — Той, хто прагне до наживи і над усе любить гроші.
• грошолюбка — Жін. до грошолю́б.
• грошолюбство — Жадібність до грошей, прагнення до наживи.
• груба — Піч, що служить для опалювання приміщення.
• грубер — Культиватор для глибокого розпушування грунту без вивертання його.
• грубість — Абстр. ім. до гру́бий 1, 4-6.
• грубіян — Той, хто поводить себе грубо, говорить грубощі.
• грубіянка — Жін. до грубія́н.
• грубіянство — Груба поведінка, грубі вчинки.
• грубник — Робітник, що палить у грубах, печах і т. ін.
• грубниця — Жін. до гру́бник.
• грубощі — Грубі вчинки; грубі слова.
• груда — Затверділий, стиснутий кусок якоїсь речовини, перев. м’якої, розсипчастої, крихкої.
• груддя — Збірн. до гру́да¹ 1.
• грудень — Назва дванадцятого місяця календарного року.
• груди — Передня частина тулуба від шиї до живота.
• грудина — Те саме, що грудни́на 2.
• грудинка — М’ясо з грудної частини туші.
• грудка — Щільно стиснутий кусок якоїсь речовини, перев. м’якої, розсипчастої, крихкої.
• грудкуватість — Властивість за знач. грудкува́тий.
• груднина — Те саме, що гру́ди 1.
• грудниця — Те саме, що гру́ди 1.
• грудомаха — Велика грудка (у 1 знач.).
• грудь — Молочні залози жінки, а також кожна з цих двох залоз.
• груздь — Гриб на короткій товстій ніжці, з широкою увігнутою білою або жовтуватою шапкою.
• грузило — Предмет, що прикріплюється до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду.
• грум — Слуга, що верхи супроводить кого-небудь, або просто хлопчик-лакей.
• група — Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного.
• групівщина — Відокремлення групи членів якогось колективу, організації для відстоювання своїх вузькогрупових інтересів…
• груповод — Керівник групи на яких-небудь заняттях, на якійсь роботі і т. ін.
• групорг — Скорочення: груповий організатор — керівник групи (в партійних, громадських та ін. організаціях).
• групування — Дія за знач. групува́ти.
• груша — Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса.
• грушанка — Багаторічна трав’яниста рослина з повзучими кореневищами, шкірястими листками та квітками, зібраними в китицю на…
• грушина — Грушове дерево.
• грушівка — Грушева наливка.
• грушка — Те саме, що гру́ша.
• грюканина — Ряд уривчастих, гучних, сильних звуків від ударів, падіння чого-небудь, розривів, розрядів і т. ін.
• грюкання — Дія за знач. грю́кати і звуки, утворювані цією дією.
• грюкіт — Сильний уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого-небудь і т. ін.; ряд таких звуків.
• грюкотіння — Дія за знач. грюкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• грюндерство — У капіталістичних країнах — гарячково-квапливе заснування підприємств, акціонерних товариств з спекулятивною метою.
• гряда — Те саме, що гря́дка.
• гряділь — Частина плуга — подовжній брус, до якого причіплюється ніж, упряжний гак і т. ін.
• грядка — Оброблена, підготовлена для вирощування городніх культур земля.
• грязелікарня — Лікарня, признач. для лікування грязями.
• грязелікування — Лікування грязями.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.