Слова на літеру Е

• експромт — Прозовий, віршований, музичний твір і т. ін., створені без підготовки, попереднього обдумування.
• експропріатор — Той, хто здійснює експропріацію.
• експропріація — Примусове відбирання майна в кого-небудь.
• екстаз — Крайній, найвищий ступінь захоплення.
• екстатичність — Абстр. ім. до екстати́чний.
• екстензор — м'яз, що розгинає суглоб; розгинач.
• екстенсивність — Абстр. ім. до екстенси́вний.
• екстерʼєр — Зовнішній вигляд і будова тіла тварини.
• екстериторіальність — У міжнародному праві — сукупність привілеїв, обумовлених договорами між країнами, що надаються главам іноземних…
• екстермінація — докорінне знищення, винищення біологічних видів, народів, етнічних чи релігійних груп
• екстерн — Особа, що складає іспити при якому-небудь учбовому закладі, не навчаючись у ньому.
• екстернат — Самостійне проходження курсу навчання із складанням іспитів при якому-небудь учбовому закладі.
• екстерорецепція — сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих нервових утворів…
• екстирпатор — Культиватор з лапами для підрізування і витягування бур’янів та розпушування грунту.
• екстирпація — повне видалення хірургічним шляхом органа (, екстирпація селезінки, шлунка, матки тощо) або новоутворення (пухлини).
• екстравагантність — Абстр. ім. до екстравага́нтний.
• екстравазат — кров, що виливається з кровоносних суден у тканини або порожнини організму людяна й тварин.
• екстрагування — Дія за знач. екстрагува́ти.
• екстрадиція — видача іноземній державі особи, що вчинила злочин.
• екстракт — Згущена витяжка, добута з рослинних або тваринних тканин за допомогою якого-небудь розчинника.
• екстрактор — Пристрій для видаляння, витягання чого-небудь.
• екстракція — Операція видаляння, витягання чого-небудь.
• екстраординарність — Абстр. ім. до екстраордина́рний.
• екстраполяція — Поширення висновків, одержаних із спостереження над однією частиною явища, на іншу його частину.
• екстрема — крайність у заходах і вчинках.
• екстремал — особа, якій властива екстремальна поведінка ‖ яка поводить себе екстремально
• екстремаль — інтегральна крива диференціального рівняння Ейлера. Трапляється у варіаційному численні.
• екстремізм — Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці).
• екстреміст — Прихильник екстремізму.
• екстремістка — Жін. до екстремі́ст.
• екстремум — найбільше та найменше значення якоїсь функції.
• екстреність — Абстр. ім. до е́кстрений.
• екстрим — Заняття чи спорт, пов'язані з високим ризиком і гострими відчуттями.
• екструзія — Вихід в'язкої лави з кратера вулкана на поверхню Землі у формі купола або стовпоподібного підняття.
• ексудат — Те саме, що ви́піт.
• ексудація — Процес виділення випоту.
• ексфоліація — Великолускате лущення.
• ексцентриситет — Відстань між віссю обертання дискового ексцентрика і центром його зовнішньої поверхні.
• ексцентричність — Властивість за знач. ексцентри́чний¹.
• ексцес — Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь.
• ексцизія — вирізування.
• ектазія — розтягнення, розширення порожнинних органів (Е. очного яблука, Е. шлунка тощо); спостерігається при хронічних…
• ектогенез — загальна назва механістичних концепцій в еволюційному вченні, за якими еволюція відбувається на основі прямого впливу…
• ектодерма — Зовнішній шар (листок) зародка багатоклітинних тваринних організмів.
• ектопія — зміщення внутрішніх органів людини й тварин.
• екуменізм — рух за об'єднання християнських церков, що виник на початку 20 ст. у протестантизмі.
• екю — Старовинна французька золота і срібна монета із зображенням щита.
• еластик — Синтетичне еластичне волокно, з якого виготовляють панчохи, шкарпетки і т. ін.
• еластин — білкова речовина, що входить до складу сухожилок і зв'язок та зумовлює пружність їхніх тканин.
• еластичність — Властивість за знач. еласти́чний.
• еластографія — друкування з еластичних друкарських форм фарбами, які швидко висихають.
• еластометрія — методи визначення еластичності (розтяжності) гуми.
• елатив — Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням.
• елеватор — Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна.
• елевація — У балеті — великі й плавні стрибки танцюриста, коли він немов завмирає в повітрі.
• елегантність — Абстр. ім. до елега́нтний.
• елегійність — Властивість за знач. елегі́йний.
• елегія — Ліричний вірш задумливого, сумного характеру.
• електрет — діелектрик, доведений до воскового стану й затверділий в електричному полі, що здатний сам створювати електричне поле…
• електризація — Надання тілу електричного заряду.
• електризування — Дія за знач. електризува́ти 1.
• електрик — Фахівець з електротехніки; електротехнік.
• електрино — гіпотетична елементарна частинка з електричним зарядом, що дорівнює зарядові електрона, і нульовою масою спокою.
• електрифікатор — Той, хто здійснює електрифікацію.
• електрифікація — Впровадження електричної енергії в промисловість, сільське господарство, транспорт, побут як основного виду енергії.
• електрифікування — Дія за знач. електрифікува́ти.
• електричка — Електрична залізниця
• електроавтоматика — сукупність електричних пристроїв або систем керування технічними процесами, що діє без безпосередньої участі людини.
• електроакустика — розділ прикладної акустики, де вивчається робота перетворювачів електричних сигналів на механічні (акустичні) й навпаки.
• електроаналіз — один з методів кількісного визначення або відокремлення металів, що грунтується на електролізі.
• електроанальгезія — позбавлення больової чутливості організму за допомогою електрики.
• електроарматура — сукупність пристроїв, якими закріплюють електричні лампи, підводять до них струм, захищають від пошкоджень…
• електробур — Вибійна машина з електричним двигуном для буріння глибоких свердловин.
• електробус — автобус, двигун якого живиться електричним струмом від акумуляторних батарей.
• електровізок — Те саме, що електрока́р.
• електровоз — Локомотив з тяговим електричним двигуном, який живиться струмом від контактної мережі за допомогою струмоприймачів.
• електрогастрографія — метод функціонального дослідження шлунка, заснований на реєстрації електричних потенціалів, що виникають в його м'язах.
• електрогітара — гітара з електричним посилювачем звуку, використовується переважно в джазі, естрадному ансамблі.
• електрографія — сукупність електричних і магнітних способів друкування.
• електрод — Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та…
• електродвигун — Електрична машина, що перетворює електричну енергію в механічну.
• електродинаміка — Розділ фізики, що вивчає закони руху і взаємодії електричних зарядів та явища, пов’язані з ними; протилежне…
• електродинамометр — Динамометр, силова ланка якого діє на основі електроенергії.
• електродіагностика — метод дослідження функцій нервів і м'язів за допомогою електричного струму.
• електродіаліз — очищення колоїдних розчинів від домішок низькомолекулярних сполук внаслідок дифузії в електричному полі.
• електродоїлка — Доїльний апарат, що діє за допомогою електричної енергії.
• електродоїння — Доїння корів електродоїлкою.
• електродриль — Механізм для свердління отворів, що приводиться в рух електродвигуном.
• електроенергія — Енергія електричного струму.
• електроенцефалограма — графічне зображення біоелектричних потенціалів головного мозку, зроблене електроенцефалографом.
• електроенцефалограф — Прилад для графічного запису діяльності головного мозку.
• електроенцефалографія — метод дослідження діяльності головного мозку, що грунтується на графічному записі електричних потенціалів мозку, які…
• електроємність — Здатність тіла сприймати електрику.
• електрозварення — Те саме, що електрозва́рювання.
• електрозварник — Робітник, фахівець з електрозварювання.
• електрозварниця — Жін. до електрозва́рник.
• електрозварювання — Зварювання металів за допомогою електричної енергії.
• електрозварювач — Те саме, що електрозва́рник.
• електроізолятор — Речовина з високим електричним опором, що використовується для ізоляції частин електричного обладнання.
• електроізоляція — Покривання провідника матеріалами з великим електричним опором для запобігання розсіюванню і втратам електричної…
• електроінтегратор — Математична машина, признач. для розв’язання диференціальних рівнянь.
• електрокалорифер — прилад для нагрівання повітря теплом, виділюваним внаслідок припливу електричного струму.
• електрокар — Електричний самохідний візок, який використовується для перевезення вантажів на заводах, вокзалах і т. ін.
• електрокардіограма — Графічне зображення електричних імпульсів у серцевому м’язі під час його роботи, зроблене електрокардіографом.
• електрокардіограф — Електричний прилад для графічного зображення електричних імпульсів, які виникають у серцевому м’язі під час його роботи.
• електрокардіографія — Метод клінічного дослідження функціонального стану серця, оснований на графічній реєстрації електричних імпульсів, які…
• електрокоагулятор — хірургічний прилад для електрокоагуляції.
• електрокоагуляція — припікання тканини електричним струмом з метою знищення хворобливого утворення.
• електролампа — Освітлювальний прилад, який живиться електричною енергією.
• електроліз — Процес розкладу речовини на складові частини і виділення їх на електродах при проходженні постійного електричного…
• електролізер — апарат для електролізу.
• електролікарня — Лікарня, в якій лікують електричними явищами, процесами.
• електролікування — Використання електричних явищ, процесів з лікувальною метою.
• електролінія — Провід, кабель, прокладений для передачі електричної енергії куди-небудь.
• електроліт — Хімічна речовина, яка служить провідником електричного струму і розкладається при його проходженні.
• електролічильник — Прилад, що обліковує витрачену електричну енергію.
• електролюмінесценція — свічення газів від час проходження через них електричного струму, а також свічення кристалів від дії електричного поля.
• електромагістраль — Головна лінія кабеля, по якому проходить електрична енергія.
• електромагнетизм — Магнітні явища, які викликаються електричним струмом.
• електромагніт — Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час проходження по його котушці електричного струму.
• електромашина — Машина, яка виробляє електричну енергію або перетворює її в механічну.
• електромережа — Сукупність електричних проводів для передачі електричної енергії від місця виробництва до місця споживання.
• електрометалургія — Галузь металургії, що використовує електроенергію для одержання металів і сплавів.
• електрометр — Прилад для вимірювання малих електричних напруг та величин, функціонально з ними зв’язаних.
• електрометрія — Прийоми і методи електричних вимірювань.
• електромеханізатор — Фахівець з електромеханізації.
• електромеханізація — Оснащення виробництва електричними машинами і механізмами.
• електромеханік — Фахівець з електромеханіки.
• електромеханіка — Відділ електротехніки, що охоплює виробництво й експлуатацію електричних двигунів, машин та механізмів.
• електроміограма — запис біоелектричних потенціалів, що виникають у скелетних м'язах під час їх роботи.
• електроміографія — метод дослідження органів руху графічним реєструванням біоелектричних потенціалів скелетних м'язів.
• електромобіль — Автомобіль з електричним двигуном, який живиться від акумуляторів, установлених на цій же машині.
• електромолотіння — Те саме, що електромолотьба́.
• електромолотьба — Молотьба із застосуванням електричної енергії.
• електромонтаж — Монтаж електричного обладнання, устаткування і т. ін.
• електромонтажник — Фахівець з електромонтажу .
• електромонтер — Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем та лагодить електричне обладнання, устаткування і т. ін.; монтер.
• електромотор — Машина, що перетворює електричну енергію на механічну.
• електрон — Найлегша елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом.
• електронаркоз — Наркоз, що викликається слабим імпульсним електричним струмом.
• електронасос — Насос, що приводиться в дію електродвигуном.
• електроніка — Наука про електронні та іонні процеси у вакуумі, газах і твердих тілах.
• електронографія — дослідження атомно-молекулярної будови речовини, яке грунтується на спостереженні дифракції електронів.
• електрообігрівання — Обігрівання за допомогою електричної енергії.
• електрообладнання — Те саме, що електроустаткува́ння.
• електроозброєність — Статистично-економічний показник ступеня електрифікації виробництва.
• електроопора — опора лінії електропередач
• електрооптика — розділ фізичної оптики, в якому вивчають вплив електричного поля на оптичні властивості речовини.
• електрооранка — Обробіток грунту плугом, що діє за допомогою електричного двигуна.
• електроорання — Те саме, що електроо́ранка.
• електроорган — Електромузичний інструмент, будовою і звучанням подібний до органа.
• електроосмос — рух рідин (води, водних розчинів) у капілярах під впливом прикладеної різниці потенціалів.
• електрооснащеність — Те саме, що електроозброє́ність.
• електропастух — Дротяна огорожа з пропущеним по ній електричним струмом, яка оточує площу, признач. для випасу.
• електропередача — Передача електричної енергії на яку-небудь відстань.
• електропила — Пила, яка діє за допомогою електричного двигуна.
• електропилка — Те саме, що електропила́.
• електропилосос — Пилосос, що діє за допомогою електричної енергії.
• електропідіймач — Механізм, що використовує електричний струм для піднімання важких вантажів.
• електропіч — Піч, що нагрівається за допомогою електричної енергії.
• електроплуг — Плуг, який діє за допомогою електричного двигуна.
• електропоїзд — Поїзд, складений із спеціальних вагонів, що приводяться в рух електричними двигунами, які живляться від зовнішньої…
• електропостачання — Постачання електричної енергії.
• електропраска — Праска, що нагрівається за допомогою електричної енергії.
• електропривод — Привод, у якому джерелом механічної енергії є електричний двигун.
• електропровід — Провід для передачі електричного струму.
• електропровідність — Здатність речовини, матеріалу проводити електричний струм.
• електропроводка — Сітка проводів для подавання електричного струму; проводка.
• електропрогравач — Електричний апарат, пристрій для програвання грамофонних пластинок; програвач.
• електроретинографія — запис біоелектричних потенціалів сітківки ока, що виникають під час дії на неї світла, за допомогою осцилографа.
• електророзвідка — Те саме, що електророзві́дування.
• електророзвідування — Відшукування родовищ корисних копалин за допомогою електрометрії.
• електросинтез — одержання хімічних сполук за допомогою електролізу
• електросистема — Сукупність електростанцій, електричних мереж і споживачів електричної енергії.
• електросітка — Те саме, що електромере́жа.
• електроскоп — Прилад для виявлення електричних зарядів у якому-небудь тілі.
• електросон — Метод лікування захворювань нервової системи сном, який штучно викликають за допомогою ритмічних подразнень головного…
• електросталь — Високосортна сталь, виплавлена в електричній печі.
• електростанція — Підприємство, де електрична енергія виробляється з інших видів енергії.
• електростатика — Розділ фізики, що вивчає взаємодію й умови рівноваги нерухомих електричних зарядів.
• електростимулятор — Медичний прилад для електростимуляції.
• електростимуляція — Стимуляція роботи, життєдіяльності організму або його органа за допомогою електричного струму.
• електрострикція — зміна розмірів діелектриків (, сегнетової солі) від діяння на них електричного поля. Е. - явище, протилежне…
• електротабло — щит з електричними сигнальними пристроями.
• електротаксис — переміщення організму або його частин від діяння електричного струму.
• електротельфер — механізм для внутріцехового транспортування вантажів підвішеною монорейкою за допомогою електроенергії.
• електротеплиця — Теплиця, що обігрівається за допомогою електричної енергії.
• електротерапія — Те саме, що електролікува́ння.
• електротермія — Галузь електротехніки, яка для нагрівання або розплавлення різних речовин використовує тепло, що виділяється під час…
• електротехнік — Фахівець з електротехніки.
• електротехніка — Наука нро електромагнітні явища та практичне використання їх у народному господарстві та побуті.
• електротинта — різновид гравюрного друку, що грунтується на застосуванні електричного струму для травлення пластин.
• електротипія — те саме, що й ґальванопластика.
• електротрактор — Трактор, що приводиться в рух електричним двигуном.
• електротрал — електричний пристрій, який використовується у промисловому лові риби.
• електроустановка — Електричні проводи й інше устаткування, необхідне для передачі електричної енергії від місця виробництва до місця…
• електроустаткування — Сукупність електричних приладів, апаратів, пристроїв, механізмів і т. ін., що використовуються у якій-небудь галузі…
• електрофакс — електрофотографічний спосіб копіювання й друку, при якому проявлене зображення закріплюється безпосередньо на…
• електрофізіолог — Фахівець з електрофізіології.
• електрофізіологія — Розділ фізіології, що вивчає електричні явища в живих тканинах і клітинах.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.