Слова на літеру Б

• бронхоскопія — метод дослідження трахеї(3) і бронхів з допомогою спеціального приладу - бронхоскопа.
• бронь — Те саме, що броня́.
• броньовик — Те саме, що бронеавтомобі́ль.
• бронювання — Дія за знач. бронюва́ти 1.
• броня — Металевий одяг для захисту тулуба воїна.
• бростка — Листкова або квіткова брунька.
• брость — Листкові або квіткові бруньки.
• брошка — Прикраса із застібкою, яку приколюють на жіночий одяг біля шиї або на грудях.
• брошура — Невелика (не більше як 4-5 друкованих аркушів) книжка, звичайно в м’якій оправі.
• брошурувальник — Робітник друкарні, який брошурує книжки.
• брошурувальниця — Жін. до брошурува́льник.
• брошурувальня — Майстерня для брошурування.
• брошурування — Дія за знач. брошурува́ти.
• бруд — Те, що робить що-небудь нечистим; грязь, болото, сміття, різні покидьки.
• брудер — Апарат для обігрівання вилуплених в інкубаторі пташат домашньої птиці.
• брудерація — вирощування молодняка птиці у брудергаузі.
• брудергауз — Приміщення для вирощування інкубаторних пташат.
• брудершафт — Пити [на] брудершафт з ким — випити чарку з ким-небудь і поцілуватися на знак дружби, після чого обидва учасники…
• бруднення — Дія за знач. брудни́ти 1.
• бруднота — Те саме, що брудо́та.
• брудота — Бруд, грязь.
• брук — Дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням.
• бруква — Городня рослина, овоч; уживається як їжа і як корм для худоби.
• бруківка — Те саме, що брук.
• брукіт — мінерал класу окисів та гідроокисів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану…
• брукняк — Природний круглий камінь, який раніше часто використовували для мощення вулиць.
• брукування — Дія за знач. брукува́ти.
• брульйон — Чорновий список; чернетка.
• брунька — Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям.
• брунькоїд — Жучок сірого кольору з коротким хоботком і нерозвиненими крилами.
• брунькування — Дія за знач. брунькува́ти.
• брус — Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на…
• брусит — мінерал класу окисів та гідроокисів, білого або зеленуватого кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію.
• бруслина — Переважно кущова рослина, що має промислове значення: з неї добувають гутаперчу, а з деревини роблять шевські…
• брусниця — Напівкущова вічнозелена рослина.
• брусся — Збірн. до брус 1.
• бруствер — Земляний насип або кам’я-ие підвищення на зовнішній стороні окопу чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню.
• брутальність — Властивість і якість за знач. брута́льний 1.
• брухт — Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети.
• бруцельоз — Інфекційна хвороба свійських тварин, якою можуть заражатися і люди.
• брущатка — Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.
• брюмер — другий місяць року за французьким республіканським календарем, прийнятим Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.).…
• брюнет — Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий.
• брюнетка — Жін. до брюне́т.
• брют — Сорт дуже сухого ігристого вина або шампанського з низьким вмістом цукру.
• бряжчання — Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• брязк — Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт.
• брязкало — Брязкуча дитяча іграшка.
• брязкання — Дія за знач. бря́зкати і звуки, утворювані цією дією.
• брязкіт — Те саме, що брязк.
• брязкітка — Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце.
• брязкотельце — Те саме, що бря́зкальце.
• брязкотіння — Дія за знач. брязкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• бублейник — Те саме, що бу́бличник.
• бублейниця — Жін. до бублейник.
• бублик — Круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця.
• бубличниця — Жін. до бу́бличник.
• бубній — Музикант, який грає на бубні у складі народного ансамблю.
• бубніння — Дія за знач. бубні́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.
• бубнявіння — Дія за знач. бубня́віти.
• бубняр — Гравець на бубні.
• бубон — Ударний музичний інструмент.
• бубонець — Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині.
• бубоніння — Дія за знач. бубоні́ти і звуки, утворювані цією дією.
• буботання — Дія за знач. бубота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• буботіння — Дія за знач. буботі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• бувалець — Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті.
• бувальщина — Те, що було раніше.
• бувардія — рід рослин родини маренових. Кущі або багаторічні трав'янисті рослини. Поширені переважно в Мексіці. Культивують як…
• бугай — Некастрований племінний бик.
• бугель — Залізне кільце, обруч на щоглі, палі; рихва.
• бугила — Трав’яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом.
• бугшприт — Передня похила щогла корабля.
• буда — Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка.
• будда — у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи…
• буддизм — Релігія, що виникла в Індії в VI ст. до н. е. і була названа за іменем свого легендарного засновника Будди.
• буддист — Послідовник буддизму.
• буддистка — Жін. до будди́ст.
• буденність — Абстр. ім. до буде́нний 2.
• буденщина — Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне.
• будень — Не святковий, робочий, будній день.
• будз — Свіжий овечий сир.
• будильник — Годинник із спеціальним механізмом, що дзвонить у потрібний час.
• будинок — Будівля, споруда, призначена для житла.
• будище — назва декількох населених пунктів в Україні
• будівельник — Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві.
• будівельниця — Жін. до будіве́льник.
• будівля — Архітектурна споруда; будова.
• будівник — Те саме, що будіве́льник.
• будівництво — Те саме, що будува́ння 1.
• будівниця — Жін. до будівни́к.
• будка — Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування.
• будник — Сторож, будочник.
• будова — Кам’яна, дерев’яна та ін. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля.
• будуар — Невелика розкішне прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і приймання найближчих друзів.
• будування — Дія за знач. будува́ти 1, 2.
• будьонівка — Червоноармійський шолом (за прізвищем командира Першої Кінної армії С. М. Будьонного).
• будяк — Колюча трав’яниста рослина-бур’ян.
• будячина — Одне стебло будяка.
• будячиння — Збірн. до будя́к.
• будячище — Збільш. до будя́к.
• будяччя — Збірн. до будя́к.
• буєр — Легкий човен або поміст (платформа) з вітрилом, поставлений на особливі ковзани, для катання на льоду.
• буж — Медичний інструмент, що має форму вузького стрижня або трубочки, для розширення трубчастих органів людського організму…
• буженина — Особливим способом приготовлена свинина.
• буза — На Кавказі, в Криму — легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю.
• буздиган — залізна булава.
• бузимок — Однорічне теля; назимок.
• бузина — Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами.
• бузинник — Кущі бузини, бузинові зарості.
• бузок — Густий чагарник з великими волотями ясно-лілових, фіолетових або білих дуже запашних квітів.
• бузувір — Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик.
• бузувірка — Жін. до бузуві́р.
• бузувірство — Релігійний фанатизм; жорстокість на грунті релігійної нетерпимості.
• бузько — Лелека.
• буй — Сигнальний плавок на річці, озері для позначення мілизни, підводних каменів, рибальських сіток та ін.
• буйвіл — Велика свійська тварина — рід бика.
• буйволиця — Самка буйвола.
• буйність — Абстр. ім. до бу́йний 4.
• буйреп — трос, що утримує буй на якорі.
• бук — Листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною.
• букарка — Маленький зеленувато-синій жучок-довгоносик, що пошкоджує бруньки й листя яблуні та груші.
• буква — Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; літера.
• буквалізм — У перекладацькій практиці — сліпе копіювання слів оригіналу.
• буквальність — Абстр. ім. до буква́льний 1.
• буквар — Книжка для початкового навчання Грамоти.
• буквиця — Багаторічна трав’яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні.
• буквоїд — Формаліст, педант, який надає великого значення дрібницям і за дрібницями не бачить суті.
• буквоїдство — Надання переважного значення дрібницям, формальній, зовнішній стороні чого-небудь; буквальне розуміння, формальне…
• букер — Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту.
• букерування — Дія за знач. букерува́ти.
• букет — Пучок зірваних або зрізаних і складених докупи квітів.
• букетування — Дія за знач. букетува́ти.
• буки — Стара назва літери "б".
• буківка — різновид гриба
• букініст — Торговець старими і рідкісними, старовинними книжками.
• буклет — Рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує…
• букмекер — особа, яка збирає і записує застави від публіки при укладенні парі.
• буколи — учасники антиримського повстання в Єгипті в 2 ст. н. є. Від назви місцевості в дельті Нілу - Буколії, де в той час…
• буколіка — Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи.
• букса — Металева коробка, в якій обертається вісь колеса вагона.
• буксир — Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину.
• буксирування — Дія за знач. буксирува́ти.
• буксування — Дія за знач. буксува́ти.
• буксус — рід вічнозелених деревних і кущових рослин. Поширені переважно в Південно-Східній Азії, Середземномор'ї…
• букцинум — рід черевоногих молюсків. Живуть у морях холодних зон. Їстівні.
• булава — Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін.
• булавка — Голка з головкою на тупому кінці; шпилька.
• буланжерит — мінерал класу сульфосолей, колір від свинцево-сірого до чорного з металевим блиском. Руда свинцю.
• буланжизм — шовіністичний рух у Франції в 80-х рр. 19 ст., спрямований на встановлення військової диктатури.
• булат — Високоякісна міцна сталь особливого гарту, з узорчастою поверхнею.
• булімія — Психічний розлад харчової поведінки, що характеризується нападами переїдання.
• буліт — У грі в хокей — штрафний удар, який відбиває лише воротар без захисників.
• булка — Хліб з білого пшеничного борошна.
• булла — Папська грамота, послання.
• бульба — М’ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини.
• бульбашка — Водяний або мильний пухир; банька.
• бульбоплід — Рослина з їстівними бульбами.
• бульбоутворення — Утворення бульб.
• бульвар — Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю.
• бульденеж — Кущова декоративна рослина з великими кулястими суцвіттями білих квіток.
• бульдог — Собака особливої породи з великою тупою мордою, широкими грудьми та короткими товстими лапами.
• бульдозер — Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для…
• бульдозерист — Водій бульдозера.
• бульйон — Чистий відвар з м’яса без овочів і приправ.
• булька — Порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька; пухир.
• булькання — Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією.
• булькіт — Дія за знач. бу́лькати, булькота́ти 1 і звуки, утворювані цією дією.
• булькотання — Дія за знач. булькота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• булькотіння — Дія за знач. булькоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• бумазея — Ворсиста бавовняна тканина; байка.
• бумеранг — Кидальна зброя австралійських племен, що має форму зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кипув.
• бумкання — Дія за знач. бу́мкати і звуки, утворювані цією дією.
• буна — регуляційна споруда для захисту від розмивання берега або гідротехнічної споруди.
• бунгало — легка, позаміська будівля з верандами, селянський будинок, переважно в Індії, Малайї.
• бундесвер — Збройні сили Федеративної Республіки Німеччини.
• бундесрат — Верхня палата парламенту Федеративної Республіки Німеччини.
• бундестаг — Нижня палата парламенту Федеративної Республіки Німеччини.
• бундівець — Член Бунду.
• бундючність — Абстр. ім. до бундю́чний 1.
• бункер — Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини…
• бункерування — Дія за знач. бункерува́ти.
• бунт — Стихійне повстання, заколот.
• бунтар — Підбурювач до бунту, учасник бунту.
• бунтарка — Жін. до бунта́р.
• бунтарство — Виявлення непокори, виступ проти пригнічення.
• бунтівник — Учасник бунту; той, хто зчиняє бунт; бунтар.
• бунтівниця — Жін. до бунтівни́к.
• бунчужний — Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів на Україні в XVI-XVIII ст., — охоронник бунчука і командир…
• бур — Інструмент для буріння свердловин у грунті та різних гірських породах.
• бура — Натрієва сіль борної кислоти.
• буран — Сніжна буря; завірюха, метелиця в стену.
• бурат — машина з ситом, крізь яке просіюють сипкі матеріали.
• бурбон — Брутальний, зарозумілий, неосвічений правитель
• бургграф — управитель міста в середньовічній Німеччині.
• бургомістр — Голова міської управи в деяких країнах Західної Європи і в давнину в Росії.
• бурда — Каламутна, несмачна рідка страва або напій.
• бурдон — Безперервний, незмінний за висотою звук відкритих (не скорочуваних у грі) струн щипкового й смичкового інструментів.
• бурдюк — Мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення вина, води і т. ін.
• буре — старовинний французький жвавий танок.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.