Слова на літеру Б

• ботвиння — Те саме, що ботви́на.
• ботдек — палуба пасажирського судна, на якій містяться рятувальні шлюпки.
• ботріомікоз — хронічне інфекційне захворювання тварин, спричинюване специфічним мікробом. Характерною ознакою Б. є пухлиноподібне…
• ботсад — Ботанічний сад, територія для вивчення та демонстрації різноманітних рослин.
• ботулізм — хвороба людини і тварин, спричинювана отруєнням токсином, який утворює в деяких харчових продуктах спорогенна паличка…
• боулінг — Спортивна гра, мета якої збити кулею кеглі на доріжці.
• боцман — Помічник командира корабля, що керує загальнокорабельними роботами і стежить за утриманням корабля в чистоті й порядку.
• бочівка — Бочка, діжка.
• бочка — Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами.
• боягуз — Дуже несмілива, боязка, ляклива людина.
• боягузка — Жін. до боягу́з.
• боягузливість — Властивість за знач. боягу́зливий 1.
• боягузтво — Властива боягузові боязкість, лякливість.
• боязкість — Властивість за знач. боязки́й 1.
• боязливість — Властивість за знач. боязли́вий.
• боярин — У Росії до Петра І — особа, що мала найвищий сан, звання серед службовців.
• бояриня — Жін. до боя́рин 1.
• боярство — Бояри.
• боярчук — українське прізвище
• бра — Настінний свічник або держак для лампи.
• брабансон — порода великих коней-возовиків. Від назви провінції Брабант у Бельгії, де було виведено цю породу.
• бравада — Удавана сміливість, хоробрість, удаване молодецтво.
• бравість — Властивість за знач. бра́вий.
• бравування — Дія за знач. бравува́ти.
• бравура — Удавання з себе хороброго, сміливого; бравада.
• бравурність — Якість за знач. браву́рний.
• брага — Спиртний напій різної міцності, рід пива.
• брадзот — інфекційна хвороба овець.
• брадикардія — Сповільнений ритм биття серця.
• брадикінезія — сповільнення активних і узгоджених рухів людини або хребетних тварин, яке може супроводжуватись значним підвищенням…
• брадителія — повільність еволюційного процесу в окремих систематичних групах організмів.
• бражник — Великий метелик з різноманітним забарвленням.
• бразолія — Темно-синій сандал.
• брак — Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь.
• бракер — Те саме, що бракува́льник.
• бракераж — Огляд товарів спеціалістами (бракерами), які визначають їх якість, сортність і вилучають брак.
• браконьєр — Людина, що займається браконьєрством.
• браконьєрство — Полювання в недозволених місцях або в заборонений час.
• бракороб — Той, хто в роботі дає брак ( див. брак²).
• бракоробство — Недоброякісна робота, яка призводить до браку.
• бракувальник — Особа, яка оглядає вироби й товари та оцінює їх щодо якості.
• бракувальниця — Жін. до бракува́льник.
• бракування — Дія за знач. бракува́ти.
• бральник — Робітник, що бере льон або коноплі.
• бральниця — Жін. до бра́льник.
• брама — Великі ворота, переважно при монументальних спорудах.
• браман — брамін, брахман
• брамін — В Індії — особа, що належить до вищої касти (первісне — до касти жерців).
• брамсель — вітрило третього ярусу вітрильного судна.
• брандвахта — Вартове судно на рейді або в порту; допоміжне судно землечерпального каравану.
• брандер — судно, навантажене горючою або вибуховою речовиною. Його застосовували для підпалювання ворожих кораблів.
• брандмауер — Глуха стіна з вогнетривкого матеріалу, яка розділяє два будинки або проведена всередині одного великого будинку з…
• брандмейстер — Начальник пожежної команди.
• брандспойт — Переносний пожежний насос.
• брандушка — Трав’яниста рослина родини лілійних.
• бранерит — мінерал, уранова, торієва та інші солі титанових кислот; чорного кольору. Руда урану.
• бранець — Полонений, військовополонений.
• бранка — Жін. до бра́нець.
• бранль — старофранцузький народний танець.
• брання — Дія за знач. бра́ти 1-5, 9.
• бранч — Прийом їжі, що поєднує в собі пізній сніданок і ранній обід.
• брань — Війна; битва.
• брас — Спосіб плавання на грудях або спині, при якому обидві руки водночас рухаються під водою.
• браслет — Прикраса з коштовного і гарного матеріалу, яку носять на зап’ясті руки.
• браслетка — Те саме, що брасле́т.
• брат — Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері.
• братан — Племінник по братові, небіж.
• братанець — Те саме, що брата́н.
• братання — Дія за знач. брата́тися.
• братва — Товариші, друзі.
• братерство — Велика дружба, братське єднання.
• братець — Пестл. до брат 1, 2.
• братія — Люди однієї професії, одного суспільного середовища.
• братки — Народна назва деяких видів фіалки, зокрема фіалки триколірної (Viola tricolor)
• братко — Те саме, що брат 1.
• братова — Дружина брата.
• братовбивець — Те саме, що братовби́вця.
• братовбивство — Убивство свого брата, побратима, однодумця.
• браток — Розмовне звертання до друга або член злочинного угруповання.
• братолюбність — Абстр. ім. до братолю́бний.
• братолюбство — Щира любов і повага до своїх ближніх та інших людей.
• братство — Група, товариство людей, об’єднаних спільною діяльністю і метою, які додержуються певних установлених ними правил.
• браття — Товариство, братія (в 1 знач.).
• братуньо — Те саме, що брату́нь.
• братусь — Пестл. до брат 1.
• братуха — Брат (у 1, 3 знач.).
• братчик — Член товариства, компанії; товариш.
• браузер — Комп'ютерна програма для перегляду вебсторінок в інтернеті.
• браульоз — хвороба бджіл, що її спричинює бджоляна воша.
• браунінг — Пістолет особливої системи.
• брахіантикліналь — коротка антиклінальна складка гірських порід. В плані має овальну форму. Всередині залягають більш давні породи.…
• брахікардія — сповільнений ритм серцевих скорочень. Іноді Б. - фізіологічне явище, здебільшого ознака захворювання.
• брахікефал — короткоголовий.
• брахікефалія — аномальність форми черепа, при якій ширина голови становить більше 80% її довжини; короткоголовість.
• брахіозавр — рід велетенських плазунів з групи динозаврів, що жив у мезозойську еру.
• брахісинкліналь — коротка синклінальна складка гірських порід. В плані має овальну форму. Всередині залягають порівняно молоді породи.…
• брахістохрона — крива, по якій тіло від діяння певних сил найшвидше пройде з однієї заданої точки в іншу.
• брахіцефал — Людина, яка відзначається брахіцефалією.
• брахіцефалія — Форма черепа, в якому подовжній вимір не набагато більший від поперечного; короткоголовість.
• брахман — Те саме, що брамі́н.
• брахманізм — релігія раннього рабовласницького суспільства в Індії, що склалася в 1-й половині 1-го тис. до н. є. як розвиток…
• брашпиль — Лебідка, встановлена на носі корабля для підіймання якоря.
• бреве — коротке офіційне послання папи римського.
• брегет — кишеньковий годинник, що відбивав хвилини і показував числа місяця.
• бредня — Безглузді думки; химери.
• брезент — Груба лляна водонепроникна тканина.
• брезентина — Те саме, що брезе́нт.
• брезклість — Стан за знач. бре́зклий.
• брейк — різке, неочікуване зниження цін на біржі.
• брекватер — хвилеріз, кам'яна споруда для захисту морської гавані від хвиль.
• брекчія — Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною.
• брелок — Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті.
• бремсберг — Пристосування для транспортування вантажів у вагонетках по похилій площині.
• бренд — торговельна марка компанії, товару або продукту; сукупність графічної, текстової і іншої інформації, пов'язаної з…
• брендинг — Розробка власного стилю, формування іміджу політичної партії чи кандидата у депутати, що відрізняє і виділяє їх серед…
• бренді — Міцний алкогольний напій, виготовлений шляхом перегонки виноградного вина.
• бренькання — Дія за знач. бре́нькати і звуки, утворювані цією дією.
• бренькіт — Звуки, утворювані бреньканням.
• бретналь — Даховий цвях.
• брехання — Дія за знач. бреха́ти.
• брехач — Те саме, що бреху́н.
• брехачка — Те саме, що бреху́н, бреху́нка.
• брехливість — Властивість за знач. брехли́вий 1.
• брехня — Те, що не відповідає правді; неправда.
• брехун — Людина, яка завжди говорить неправду.
• брехунка — Жін. до бреху́н.
• брехуха — Те саме, що бреху́нка
• бриг — Вітрильне судно з двома щоглами.
• бригада — Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і…
• бригадир — Керівник виробничої бригади.
• бригадирка — Жін. до бригади́р 1.
• бригадирство — Посада бригадира (в 1 знач.); коло його обов’язків.
• бригадник — Член бригади (в 2 знач.).
• бригантина — Легке вітрильне військове або корсарське судно.
• бридель — ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим - до бочки.
• бридж — гра у карти, схожа на віст.
• бридждек — палуба цивільних суден, де розміщено штурманську й рульову рубки і пристрої для судноводіння.
• бриджі — Особливого крою вузькі нижче колін штани, що заправляються в чоботи.
• бридкість — Якість за знач. бридки́й.
• бридливість — Абстр. ім. до бридли́вий.
• бридота — Дуже поганий, негарний вигляд; потворність.
• брижик — Те саме, що бри́жка.
• бриз — Легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суші.
• бризкалка — Прилад для бризкання.
• бризкання — Дія за знач. бри́зкати.
• брикання — Дія за знач. брика́ти і брика́тися.
• брикет — Речовина, спресована у форму цеглинки, плитки.
• брикетування — Дія за знач. брикетува́ти.
• брикливість — Властивість за знач. брикли́вий.
• брила — Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін.
• бриль — Головний убір з широкими полями.
• бриндуша — Шафран сітчастий.
• бринза — Сир з овечого молока.
• бриніння — Дія за знач. брині́ти 1 і звуки, утворювані цією дією.
• бринькання — Дія за знач. бри́нькати і звуки, утворювані цією дією.
• брит — давній кельтський народ, який колись населяв Англію
• бритва — Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління.
• бриття — Дія за знач. бри́ти 1 і бри́тися 1.
• брифінг — Коротка пресконференція для надання офіційної інформації журналістам.
• бриця — Мишій сизий.
• бричка — Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
• брід — Мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік.
• бріологія — розділ ботаніки, що вивчає мохоподібні.
• бріонія — рід багаторічних трав'янистих рослин родини гарбузових. Поширені в Європі, Африці й Азії. Деякі види використовують у…
• бріош — здобна булочка особливої форми.
• брова — Дугаста смужка волосся над очною ямкою.
• бровар — Те саме, що брова́рня.
• броварник — Власник броварні.
• броварниця — Те саме, що брова́рня.
• броварня — Пивоварний завод.
• броварство — раніше ремесло пивоваріння, тепер пивоварна промисловість — галузь харчової промисловості, що продукує пиво методом…
• бровенята — Зменш.-пестл. до бро́ви.
• бродіння — Біохімічний процес розкладу вуглеводів, що відбувається під впливом мікроорганізмів або їх ферментів.
• бродяга — Бездомна людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи.
• бродяжництво — Стан, спосіб життя бродяги.
• бройлер — Відгодоване на м’ясо курча віком 60-70 днів, живою вагою 1,6-1,8 кг.
• брокат — шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом.
• брокер — посередник під час укладання різних угод, у тому числі й на біржі.
• броколі — підвид цвітної капусти.
• бром — Хімічний елемент, червоно-бура рідина з різким запахом, що використовується в медицині, фотографії і техніці.
• бромід — Хімічна сполука брому, яку іноді використовують у медицині як заспокійливе.
• бромкамфора — лікарський препарат.
• бронеавтомобіль — Бойова броньована автомашина, призначена для розвідки, охорони і зв’язку.
• бронебійка — Гармата або інший вид вогнепальної зброї, снаряди, міни або кулі якої пробивають броню.
• бронебійник — Боєць, що стріляє з бронебійної зброї.
• бронемашина — Те саме, що бронеавтомобі́ль.
• броненосець — Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами.
• бронепоїзд — Броньований поїзд, призначений для ведення бойових дій у смузі залізниці.
• бронетранспортер — Бойова броньована машина для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки.
• бронза — Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами.
• бронзографіт — спечений (металокерамічний) матеріал, що складається з бронзи й частинок графіту.
• бронзувальник — Майстер, який бронзує.
• бронзувальниця — Жін. до бронзува́льник.
• бронзування — Дія за знач. бронзува́ти.
• бронтозавр — Викопний плазун з групи динозаврів.
• бронхіт — Запалення слизової оболонки бронхів.
• бронхоаденіт — запальне ураження внутрішьогрудннх лімфатичних вузлів, що прилягають до бронхів, трахеї(3).
• бронхографія — метод рентгенологічного дослідження трахеї та бронхів після введення в їхній просвіт контрастної речовини.
• бронхоектазія — природне або набуте розширення бронхів.
• бронхопневмонія — запалення легень з первинним ураженням дрібних бронхів.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.