Слова на літеру А

• адаптер — Електромагнітний прилад для відтворення звукозапису з пластинок за допомогою підсилювача і гучномовця; звукознімач.
• адаптування — Дія за знач. адаптува́ти і адаптува́тися.
• адат — звичаєве право (неписаний закон) у деяких мусульманських народів, наприклад, звичай кривавої помсти на Кавказі.
• адвекція — горизонтальне переміщення повітря і перенесення разом з ним тепла, вологи.
• адвент — чотиритижневий піст перед Різдвом у католиків.
• адвентизм — Учення однієї з християнських протестантських сект про "другий прихід" Христа і встановлення "тисячолітнього царства…
• адвербіалізація — Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в прислівники (напр.: бігом, ранком, гуртом).
• адвокат — Юрист, що захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник…
• адвокатство — Діяльність чи професія адвоката.
• адвокатура — Діяльність адвоката.
• адгезія — взаємне прилипання двох різнорідних твердих тіл або рідин при їхньому контакті.
• аддуктор — привідний м'яз. Протлежне - абдуктор.
• аддукція — приведення; рух кінцівок, їхніх окремих частин, язика, очей в напрямі до серединної площини тіла, протилежний…
• адекватність — Абстр. ім. до адеква́тний.
• адендум — додаток до договору, що змінює або доповнює ті чи інші його умови.
• аденін — Одна з чотирьох основ, що входять до складу ДНК та РНК.
• аденіт — запалення лімфатичних вузлів
• аденозин — органічна сполука, безбарвні кристали. Міститься переважно в деяких ферментах. Введення А. в організм посилює серцеву…
• аденоїд — Хворобливе розрощення лімфатичних утворів носоглотки.
• аденокарцинома — злоякісна пухлина, що розвивається з епітелію залоз; залозистий рак.
• аденома — доброякісна пухлина залозистих органів (грудної залози та ін.).
• адепт — Прибічник, послідовник якого-небудь учення або ідеї.
• адʼєктивація — Перехід слів якої-небудь граматичної категорії (переважно дієприкметників) у прикметники.
• адинамія — різка втрата сил, виражена м'язова слабість.
• адіабата — лінія, яка зображує на графіку адіабатний процес.
• адміністратор — Керівник установи, організації, підприємства і т. ін.
• адміністраторка — Жін. до адміністра́тор.
• адміністрація — Керівний орган установи, організації, підприємства і т. ін.
• адміністрування — Дія за знач. адмініструва́ти.
• адмірал — Військове звання вищого командного складу військово-морського флоту, а також особа, що має це звання.
• адміралтейство — Місце будівництва, озброєння та лагодження кораблів.
• адонізид — лікарський препарат; водний розчин глюкозидів адонісу (3), серцевий засіб.
• адоніс — Весняна рослина з великими жовтими квітками; горицвіт.
• адоптація — усиновлення.
• адорація — обожнювання, поклоніння.
• адреналін — Виділювана наднирковими залозами або одержувана синтетичним способом речовина, що є лікувальним засобом.
• адреса — Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь.
• адресант — Той, хто адресує, посилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.; відправник.
• адресат — Той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач.
• адресатка — Жін. до адреса́т.
• адресограф — машина, що друкує з металевих пластин або картонних матриць трафаретні тексти.
• адресування — Дія за знач. адресува́ти.
• адсорбент — Тіло, що своєю поверхнею поглинає, вбирає з оточення частинки газу або окремі складові частини розчину.
• адсорбер — пристрій, в якому здійснюють адсорбцію.
• адсорбційність — Абстр. ім. до адсорбці́йний.
• адсорбція — Поглинання, вбирання поверхнею тіла частинок газу або окремих складових частин розчину.
• адстрат — мова прийшлого чи сусіднього населення, яка вплинула на мову корінних жителів певної місцевості і збереглася поряд з…
• адуляр — мінерал класу силікатів, безбарвний прозорий різновид ортоклазу. Від назви родовища в горах Адула в Швейцарії.
• адюльтер — Подружня невірність.
• адʼюнкт — Особа, яка готується у вищому військовому навчальному закладі до науково-педагогічної чи науково-дослідної роботи.
• адʼюнктура — одна з форм підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих військових навчальних закладах і науково-дослідних…
• адʼютант — Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень.
• адʼютантство — Посада ад’ютанта.
• аерарій — Майданчик у лікувальних закладах, пристосований для приймання повітряних ванн.
• аератор — Пристрій для насичення води або ґрунту киснем.
• аерація — Насичення повітрям (води. грунту і т. ін.).
• аеренхіма — тканина, характерна для водяних та напівзанурених рослин.
• аеробіка — Комплекс фізичних вправ, що виконуються під ритмічну музику.
• аеробус — Багатомісний пасажирський літак з вантажним салоном, де пасажири самі розміщують і після польоту забирають свій багаж.
• аеровокзал — Вокзал аеропорту.
• аерограф — Пневматичний прилад, яким, розпилюючи фарбу, наносять її на папір, тканину та інші предмети.
• аеродинаміка — Розділ аеромеханіки, що вивчає рух повітря та різних газів і взаємодію між ними й твердими тілами, що рухаються в них.
• аеродром — Місце стоянки, зльоту й посадки літальних апаратів.
• аерознімання — Процес створення зображень земної поверхні з літального апарата.
• аерозоль — Безліч найдрібніших частинок якої-небудь речовини, розпилених у газі або газоподібному середовищі.
• аероіонізатор — прилад для іонізації повітря, застосовують у медицині.
• аероіонотерапія — лікування іонізованим повітрям.
• аерокліматологія — розділ кліматології, в якому вивчаються кліматичні умови вільної атмосфери - шарів атмосфери, віддалених від земної…
• аероклуб — громадський заклад, який пропагує знання з авіації, вчить льотної справи та авіамоделізму.
• аероліт — Те саме, що метеори́т.
• аеролог — Фахівець з аерології.
• аерологія — Наука, що вивчає фізичні, хімічні та інші властивості високих шарів атмосфери.
• аеролоція — докладний опис району дії авіації або авіалінії, який містить відомості про клімат, ландшафт, орієнтири, аеродроми.
• аеромагнітометр — прилад для дослідження геомагнітного поля з літального апарата.
• аерометр — Прилад для вимірювання ваги й густини повітря та інших газів.
• аерометрія — способи вимірювання ваги й густини газоподібних тіл.
• аерон — Легкий сплав алюмінію з міддю, кремнієм, а іноді й з домішкою літію; застосовують у літако- і дирижаблебудуванні.
• аеронавігація — наука про водіння літальних апаратів за заданим курсом і висотою з додержанням визначеного часу польоту.
• аеронавт — Те саме, що повітропла́вець.
• аеронавтика — Теорія та мистецтво повітроплавання.
• аерономія — розділ фізики атмосфери, вивчає атмосферні процеси в плані атомних і молекулярних взаємодій та взаємодії сонячного…
• аероплан — Літак.
• аеропоніка — вирощування рослин без грунту чи його замінника; поживними речовинами рослини забезпечують, обприскуючи коріння…
• аеропорт — Аеродром, обладнаний усім необхідним для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації.
• аеросалон — виставка, де демонструють (на землі або в повітрі) літаки нових зразків.
• аеростат — Літальний апарат, наповнений газом, легшим від повітря; повітряна куля.
• аеростатика — Розділ аеромеханіки, вчення про закони рівноваги повітря й газів, що застосовуються в теорії повітроплавання.
• аеротаксис — переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (спор та інших) до джерела кисню або від…
• аеротанк — проточний резервуар для очищення стічних вод продуванням повітря.
• аеротенк — проточний резервуар для очищення стічних вод продуванням повітря.
• аеротерапія — лікування повітрям.
• аероторія — повітряний простір над аеродромом і прилеглою до нього місцевістю в радіусі близько 50 км.
• аерофільтр — тип біофільтра, обладнаний пристроєм для продування повітря.
• аерофлот — Найбільша російська державна авіакомпанія.
• аерофотоапарат — прилад, яким фотографують місцевість з літальних апаратів.
• аерофотограмметрія — визначення форм, розмірів і положення об'єктів на місцевості на основі фотознімків з літальних апаратів.
• аерофотографія — Фотознімок, здобутий аерофотозніманням.
• аерофотознімання — Фотографування місцевості з літака фотокамерами спеціальної конструкції.
• ажан — у Франції - поліцейський, нюхач, шпик.
• ажгон — однорічна рослина родини Зонтичних, яку вирощують у країнах Африки і Сходу як ефіроолійну культуру
• ажитація — Збуджений стан; схвильованість.
• ажіо — відхилення курсу грошових знаків, векселів та інших цінних паперів від номінальної вартості їх або паритету в бік…
• ажіотаж — У капіталістичних країнах — штучне підвищення або зниження курсу біржових паперів або цін на товари для одержання…
• ажур — Стан рахівництва, коли записи в бухгалтерських книгах робляться безпосередньо після проведення відповідних операцій.
• ажурність — Властивість за знач. ажу́рний.
• аз — Стара назва літери "а".
• азалія — Південна гірська чагарникова рослина з великими квітками різного забарвлення; вирощується як декоративна.
• азарин — Жовта фарба, яку добувають з рослини кінський ладан.
• азарт — Сильне захоплення чим-небудь; запал, завзяття.
• азартність — Абстр. ім. до аза́ртний.
• азбест — Вогнестійкий і кислототривкий мінерал волокнистої будови.
• азбестит — теплоізоляційний матеріал з короткого азбестового волокна. Найширше застосовують у теплотехніці.
• азболіт — будівельний матеріал, суміш магнезіального цементу, тирси й азбестового волокна.
• азбоцемент — Будівельний матеріал, який виготовляють з водної суміші цементу й азбесту.
• азбука — Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка.
• азимут — Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване…
• азіат — Корінний житель Азії.
• азіатка — Жін. до азіа́т.
• азональність — поширення певного явища незалежно від зональних особливостей даної території.
• азот — Газ без кольору, запаху й смаку, який не підтримує горіння; кількісно становить головну складову частину повітря.
• азотемія — затримка в крові людини і тварин азотистих продуктів білкового обміну.
• азотизація — насичення поверхні металевих виробів азотом для надання їм твердості, підвищення стійкості проти спрацювання тощо. А.…
• азотобактер — Грунтова бактерія, здатна засвоювати атмосферний азот.
• азотобактерин — Бактеріальне добриво, що містить культуру азотобактера.
• азотоген — те саме, що й азотобактерин.
• азотування — Дія за знач. азотува́ти.
• азотурія — підвищене виділення з сечею азотистих продуктів.
• азур — синій барвник, який одержують з метиленової синьки; застосовують у мікроскопічній техніці при дослідженні крові…
• азурит — мінерал класу карбонатів, блакитного або синього кольорів. Мідна руда; використовують також для виготовлення синьої…
• аїр — Трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха.
• айва — Південне плодове дерево родини яблуневих.
• айвівка — Наливка або настоянка з айви.
• айкало — Про людину, яка часто говорить, скрикує "ай".
• айкідо — Японське бойове мистецтво, засноване на використанні сили і рухів супротивника.
• айлант — Швидкоросле дерево з непарнопірчастим листям і дрібними квітками, зібраними у волоть.
• аймак — У тюркських і монгольських народів спочатку рід, плем'я і навіть народ; за феодалізму - уділ, іноді ханство (у…
• аймара — Індіанський народ, що проживає в Південній Америці, переважно в Болівії.
• айран — Молочний продукт, що нагадує кефір; уживають як прохолодний напій у Казахстані, Середній Азії, на Кавказі, в Сибіру…
• айршир — молочна порода великої рогатої худоби, а також корова такої породи. Виведена в Шотландії у графстві Айршир.
• айсберг — Пливуча льодова гора, що відкололася від материкового льодовика або льодового бар’єра.
• айстра — Трав’яниста декоративна рослина з великими квітками різного забарвлення.
• академізм — Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчання, відірваність їх від практики, від вимог життя.
• академік — Член академії наук.
• академіст — Студент академії (військової, медичної, художньої і т. ін.).
• академічність — Абстр. ім. до академі́чний 3, 4.
• академія — Назва найвищих державних наукових установ, завданням яких є розвиток наук або мистецтв.
• акажу — назва кількох видів тропічних дерев родин сумахових і мелієвих. Дають цінну деревину, олії та камеді.
• акалькулія — порушення здатності лічити і розуміти числа, спостерігається при деяких захворюваннях головного мозку.
• акання — Дія за знач. а́кати.
• акароз — хронічне захворювання тварин, викликане підшкірними паразитами.
• акарологія — розділ зоології, що вивчає кліщів.
• акафіст — У християнській богослужебній літературі — особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, богородиці й…
• акація — Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками.
• аквадаг — суміш (суспензія) графіту з водою.
• акваланг — Апарат для дихання під водою.
• аквалангіст — Той, хто користується під час підводного плавання аквалангом.
• аквамарин — Дорогоцінний камінь блакитнувато-зеленого або блакитного забарвлення, різновид берилу.
• акваметрія — методи визначення кількості води в різних речовинах.
• аквамобіль — невеликий відкритого типу підводний човен з запасом повітря. Призначений для переміщення водолазів з аквалангами в…
• акванавт — Те саме, що гідрона́вт.
• акванавтика — Теорія і практика тривалого перебування людини під водою.
• аквапарк — Розважальний комплекс із басейнами, водними гірками та атракціонами.
• акваплан — плотик, стоячи на якому, спортсмен, що тримається за буксирний шнур самохідного судна, пересувається по воді.
• аквареліст — Художник, який малює аквареллю.
• акварелістка — Жін. до акварелі́ст.
• акварель — Клейові фарби, що розводяться водою.
• акваріум — Скляна посудина або штучне водоймище для утримання й розведення риб, водяних тварин і рослин.
• акваріуміст — Той, хто розводить акваріумних риб.
• акватинта — Різновид заглибленого гравірування, що здійснюється травленням кислотою із застосуванням асфальтового порошку.
• акватипія — поліграфічне відтворення малюнків водяними (знежиреними) фарбами.
• акваторія — Простора ділянка водної поверхні (моря, озера, затоки).
• акведук — Надземна кам’яна або залізобетонна споруда, міст для переведення водопровідних труб, зрошувальних і гідроенергетичних…
• аквізитор — агент транспортних або страхових організацій, в обов'язки якого входить залучення нових вантажів або страхувань.
• аквілегія — багаторічна трав'яниста рослина.
• аквілон — У римській міфології бог вітру.
• акин — Народний поет-імпровізатор і співець у казахів, киргизів та деяких інших середньоазіатських народів.
• акінезія — втрата здатності до довільних рухів внаслідок паралічу, болю, при деяких психічних захворюваннях.
• акламація — прийняття чи відхилення зборами тієї чи іншої пропозиції без підрахунку голосів, на основі реакції учасників зборів…
• акліматизатор — Фахівець з акліматизації.
• акліматизація — Пристосування рослин або тварин до нових кліматичних та інших життєвих умов; акліматизування.
• акліматизування — Дія за знач. акліматизува́ти і стан за знач. акліматизува́тися.
• акмеїзм — Реакційний напрям у російській літературі, що виник у 1912 —1913 рр. і проповідував теорію "мистецтва для мистецтва"…
• акмеїст — Послідовник, прихильник акмеїзму.
• аколада — дужка (пряма або фігурна), що з'єднує кілька нотних рядків.
• акомодація — Пристосування до чого-небудь.
• акомпанемент — Музичний супровід до сольної партії голосу або інструмента, а також до основної теми, мелодії музичного твору.
• акомпаніатор — Той, хто акомпанує співцеві, декламаторові і т. ін.
• акомпаніаторка — Жін. до акомпаніа́тор.
• акомпанування — Дія за знач. акомпанува́ти.
• аконіт — Асопіtит L.). Трав’яниста отруйна рослина з жовтими, синіми або фіолетовими квітками; тоя.
• акорд — Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів.
• акордеон — Хроматична гармонія з клавіатурою для правої руки.
• акордеоніст — Музикант, що грає на акордеоні.
• акордеоністка — Жін. до акордеоні́ст.
• акр — Одиниця виміру земельної площі в Англії і Північній Америці; дорівнює 4047 м².
• акредитація — акредитування
• акредитив — Грошовий документ, що являє собою наказ однієї кредитної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми…
• акредитування — Дія за знач. акредитува́ти.
• акрил — Синтетичний матеріал або швидковисихаюча фарба на водній основі.
• акрилонітрил — органічна, сполука, безбарвна рідина з характерним запахом, отруйна. А. - вихідна речовина для виробництва волокна…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.