Слова на літеру У

• ультрафіолет — невидиме оком людини електромагнітне проміння, яке в спектрі електромагнітного проміння займає проміжне положення між…
• улюбленець — Той, кого дуже люблять, цінують.
• улюбленик — Те саме, що улю́бленець.
• улюблениця — Жін. до улю́бленець.
• улюбленка — Жін. до улю́бленик.
• улюбливість — Властивість за знач. улю́бливий.
• улюлюкання — Дія за знач. улюлю́кати і звуки, утворювані цією дією.
• улягання — Дія за знач. уляга́ти¹.
• ум — Те саме, що ро́зум.
• умазування — Дія за знач. ума́зувати¹.
• умалення — Дія за знач. ума́ли́ти і стан за знач. ума́ли́тися.
• умалювання — Дія за знач. ума́лювати і стан за знач. ума́люватися.
• умаляння — Дія за знач. умаля́ти і стан за знач. умаля́тися.
• умбра — Природна мінеральна речовина коричневого, червонувато-коричневого або зеленувато-коричневого кольору, яку…
• умертвіння — Дія за знач. умертви́ти.
• умивальник — Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання.
• умикання — Дія за знач. умика́ти¹.
• умирання — Дія і стан за знач. умира́ти.
• умиротворення — Дія за знач. умиротвори́ти і стан за знач. умиротвори́тися.
• умиротворіння — Стан повного спокою.
• умиротворяння — Дія за знач. умиротворя́ти.
• умисел — Заздалегідь обдуманий план, намір, перев. таємний, вартий осуду.
• умисність — Абстр. ім. до уми́сний.
• умілець — Той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.
• умілиця — Жін. до умі́лець.
• умілість — Властивість за знач. умі́лий 1.
• уміння — Здобута на основі досвіду, знання здатність належно робити що-небудь.
• уміннячко — Пестл. до умі́ння.
• уміст — Те, що міститься всередині чогось, або внутрішнє наповнення.
• умлівання — Стан за знач. умліва́ти 1, 2 і дія за знач. умліва́ти 3.
• умляут — уподібнення голосного звука кореня голосному звукові суфікса в германських мовах.
• умма — Релігійна спільнота всіх мусульман, об'єднаних спільною вірою.
• умова — Взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь; угода, договір.
• умовивід — Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження.
• умовляння — Дія за знач. умовля́ти.
• умовність — Властивість за знач. ум́овний 1-6.
• умовчання — Дія за знач. умо́вчати
• умогляд — Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків…
• умоглядність — Абстр. ім. до умогля́дний.
• уможливлення — Дія за знач. уможли́вити.
• умолот — Кількість зерна, одержана після молотьби; обмолочене зерно.
• умонастрій — Настроєність розуму, спрямованість інтересів.
• умотивованість — Абстр. ім. до умотиво́ваний.
• умотивування — Дія за знач. умотивува́ти.
• умформер — Електрична машина для перетворення постійного струму однієї напруги на постійний струм іншої напруги.
• унанімізм — Декадентська течія у французькій літературі 1906-1914 рр., що пропагувала реакційну ідею одностайності всього людства…
• унаніміст — Прихильник, послідовник унанімізму.
• унаочнення — Дія за знач. унао́чнити.
• ундевіт — Полівітамінний препарат.
• ундервуд — Марка друкарської машинки; друкарська машинка такої марки.
• ундецима — Одинадцятий ступінь діатонічнії гами.
• ундецимакорд — акорд з шести різнойменних звуків, що їх розташовано або можна розташувати за терціями.
• ундецин — лікарський препарат.
• ундина — У середньовічних повір’ях — дух води у вигляді жінки; русалка.
• уникання — Дія за знач. уника́ти.
• уникнення — Дія за знач. уни́кнути.
• уніат — Послідовник унії (у 2 знач.).
• уніатка — Жін. до уніа́т.
• уніатство — Віросповідання та віровчення уніатів.
• універмаг — Скорочення: універсальний магазин.
• універсал — Розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру польських королів та українських гетьманів (іноді представників…
• універсалізація — Надання універсальності чому-небудь.
• універсалізм — Різнобічність, багатоплановість у знаннях, навиках і т. ін.
• універсальність — Властивість за знач. універса́льний.
• універсам — Великий магазин з самообслуговуванням, який має продуктовий, промтоварний, господарський відділи.
• університет — Вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами.
• універсіада — Студентські спортивні змагання.
• універсум — Всесвіт.
• унізм — напрям в абстрактному живопису, прихильники якого створюють композиції з однорідних форм і кольорів.
• унікальність — Властивість за знач. уніка́льний.
• унікум — Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь.
• уніонізм — прагнення до об'єднання, злиття.
• уніпринт — один з способів виготовлення еластичних форм для глибокого друку.
• унісекс — Стиль одягу або речей, що підходить як чоловікам, так і жінкам.
• унісон — Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у…
• унітаз — Раковина для злиття калу та сечовини в убиральнях каналізаційної системи.
• уніфікатор — Той, хто здійснює уніфікацію чого-небудь; прихильник уніфікації.
• уніфікація — Зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.
• уніформа — Формений одяг.
• уніформіст — Працівник, що належить до уніформи цирку.
• унія — Об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії.
• унормування — Дія за знач. унормува́ти.
• унтер — Те саме, що у́нтер-офіце́р.
• унтертон — додатковий тон, що звучить одночасно, але нижче від основного тону, протилежний обертону, що звучить вище.
• унція — Міра ваги в Стародавньому Римі, а також в ряді європейських країн, що застосовувалася до введення метричної системи (в…
• уособлення — Дія за знач. уосо́бити.
• уособлювання — Дія за знач. уосо́блювати.
• упадання — Дія за знач. упада́ти¹ 1, 4, 5.
• упаковка — Матеріал, в який упаковане що-небудь.
• упакування — Дія за знач. упакува́ти¹.
• упарювання — Дія за знач. упа́рювати.
• упевнення — Дія за знач. упе́внити.
• упередженість — Властивість за знач. упере́джений².
• упередження — Хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов’язане з нею відповідне ставлення.
• упертість — Властивість за знач. упе́ртий¹.
• упертюх — Уперта людина.
• упир — Те саме, що вампі́р 1, 2.
• упириця — Жін. до упи́р.
• упізнавання — Дія за знач. упізнава́ти.
• уплітка — Стрічка для кіс.
• уповання — Тверда надія.
• уповільнювач — Пристрій або речовина для уповільнення дії чого-небудь.
• уповноваження — Надані кому-небудь право, дозвіл діяти, говорити від чийого-небудь імені.
• уподібнення — Дія за знач. уподі́бнити і уподі́бнитися.
• уподібнювання — Дія за знач. уподі́бнювати і уподі́бнюватися.
• уподоба — Почуття приємності, задоволення, симпатії, викликане ким-, чим-небудь.
• уподобання — Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін.
• упокій — Стан вічного спокою після смерті або молитва за померлого.
• упокорення — Дія за знач. упоко́рити і стан за знач. упоко́ритися.
• упор — Дія і стан того, що упирається ( див. упира́тися¹ 1).
• упорядженість — Наявність ладу, порядку в чомусь, а також наявність усього необхідного для нормального життя, праці і т. ін. (у житлі…
• упорядкованість — Стан території або приміщення, де все зручно й гармонійно облаштовано.
• упорядковування — Дія за знач. упорядко́вувати.
• упорядкування — Дія за знач. упорядкува́ти.
• упослідженість — Стан за знач. упослі́джений.
• управа — Установа, яка займалася суспільними, становими та адміністративними справами.
• управитель — У дореволюційній Росії — особа, яка керувала справами, розпоряджалася фінансами поміщицького господарства, заводу…
• управителька — Жін. до управи́тель.
• управління — Дія за знач. управля́ти² 1.
• управляння — Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹.
• упредметнення — Дія за знач. упредме́тнити.
• упредметнювання — Дія за знач. упредме́тнювати.
• упряж — Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин.
• упряжка — Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом.
• упускання — Дія за знач. упуска́ти¹.
• упущення — Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік.
• ураган — Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів).
• ураженість — Стан за знач. ура́жений¹.
• ураження — Дія за знач. ура́зи́ти¹.
• уражуваність — Здатність уражатися, уражуватися.
• ураза — Рана.
• уразка — Пошкодження.
• ураліт — Мінерал волокнистої будови; різновид рогової обманки.
• уран — Радіоактивний хімічний елемент.
• уранат — Сіль уранової кислоти.
• уранініт — Радіоактивний мінерал, уранова і радієва руда.
• уранія — в давньогрецькій міфології одна з дев'яти муз, покровителька астрономії.
• уранографія — Опис зоряного неба, зірок і сузір’їв, які можна бачити неозброєним оком.
• урарти — Найдавніші племена, які населяли в XV-XVI ст. до н. е. територію Передньої Азії і Південного Закавказзя.
• урахування — Дія за знач. урахува́ти.
• урацил — органічна сполука. Міститься вільно в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах, входить до складу життєво…
• урбанізація — Історичний процес швидкого зростання старих і появи нових міст та підвищення їхньої ролі в економічному її культурному…
• урбанізм — Напрям в архітектурі та містобудівництві XX ст., за яким міста повинні розвиватися без будь-яких територіальних…
• урбаніст — Послідовник урбанізму.
• урбаністка — Жін. до урбані́ст.
• урвиголова — Те саме, що зірви́голова
• урвисько — Стрімкий, прямовисний схил чого-небудь; провалля.
• урвище — Стрімкий, прямовисний схил чого-небудь, глибоке провалля, звичайно між горами.
• урду — Одна з державних мов Індії та Пакистану.
• урегулювання — Дія за знач. урегулюва́ти.
• урезонювання — Дія за знач. урезо́нювати.
• урема — смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах. Характерна для широких долин з озерами тощо.
• уремія — Хворобливий стан людини, який викликається самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок…
• уретан — Лікарський препарат, етиловий ефір карбамінової кислоти, який застосовують як заспокійливий і снотворний засіб.
• уретра — Те саме, що сечівни́к.
• уретрит — Запалення слизової оболонки уретри.
• уретроскоп — Оптичний прилад для огляду внутрішніх стінок уретри.
• уретроскопія — дослідження сечівника (огляд його) шляхом введення спеціального приладу - уретроскопа.
• уретротомія — розтин сечівника при його звуженнях.
• уречевлення — Дія за знач. уречеви́ти.
• уречевлювання — Дія за знач. урече́влювати.
• уриваність — Властивість за знач. ури́ваний.
• уривистість — Властивість за знач. ури́вистий 1.
• уривок — Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь.
• уривчастість — Властивість за знач. ури́вчастий.
• урина — Те саме, що се́ча.
• урівноваженість — Властивість за знач. урівнова́жений 2.
• урівноваження — Дія за знач. урівнова́жити.
• урівноважування — Дія за знач. урівнова́жувати.
• урізання — Зменшення обсягів фінансування, прав або кількості чогось.
• урізноманітнення — Дія за знач. урізномані́тнити.
• урізок — Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок.
• урізування — Дія за знач. урі́зувати¹ 1, 3.
• урна — Посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого після кремації.
• уробілін — один з жовчних пігментів людини та багатьох тварин, який утворюється в кишечнику внаслідок ферментативого відновлення…
• уродженець — Людина, яка народилася в якому-небудь місці, родом з якої-небудь країни, області, міста, села і т. ін.
• уродженка — Жіночий рід до уродженець.
• уродини — День народження кого-небудь.
• урожайність — Здатність рослини, грунту і т. ін. давати певний урожай.
• урок — Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття.
• уролог — Лікар-фахівець з урології.
• урологія — Галузь медицини, що вивчає хвороби сечостатевих органів, їх лікування та профілактику.
• урометр — прилад для визначення питомої ваги сечі.
• уротропін — Ліки, які вживаються як протимікробний засіб при лікуванні деяких захворювань (холециститу, менінгіту, енцефаліту та…
• урочище — Ділянка природи, яка різко виділяється серед навколишнього ландшафту.
• урчання — Дія за знач. урча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• урюк — Плоди абрикоси, висушені з кісточкою.
• урядовець — Службова особа, чиновник.
• урядування — Дія за знач. урядува́ти 1, 2.
• урятування — Дія за знач. урятува́ти.
• усадковість — Властивість матеріалу зменшуватися в об'ємі або розмірах під час висихання чи охолодження.
• усвідомлення — Дія за знач. усвідо́мити.
• усвідомлювання — Дія за знач. усвідо́млювати.
• усесвіт — Весь матеріальний світ, що включає галактики, зорі, планети та простір.
• усидливість — Властивість за знач. уси́дливий.
• усиновитель — Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь.
• усиновителька — Жін. до усинови́тель.
• усиновлення — Дія за знач. усинови́ти.
• усипальниця — Те саме, що усипа́льня.
• усипальня — Споруда (склеп, гробниця, мавзолей і т. ін.) для поховання членів одного роду, однієї сім’ї, видатних діячів і т. ін.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.